Browsing by Author "Гернич, Микола Володимирович"

Now showing 1 - 6 of 6

Використання майна наплавного мосту НЖМ-56 зважаючи на виклики військового сьогодення
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, Україна, 2022) Гернич, Микола Володимирович; Ключник, Сергій Владиславович
UKR: Мета. Метою даної роботи є вивчення досвіду використання майна наплавного залізничного мосту НЖМ-56 для технічного прикриття важливих транспортних споруд та швидкого відновлення руху автомобільного транспорту через водні перешкоди на постраждалих в наслідок ведення бойових дій територіях України, з огляду на виклики військового сьогодення. Методика. Вивчення досвіду наведення та експлуатації автомобільних понтонних переправ споруджених з майна наплавного залізничного мосту (НЖМ-56) підрозділами Державної спеціальної служби транспорту через річку Десна в Чернігівській області. Результати. Результатом даної роботи є зібрані данні про переваги та проблемні питання, що виникли при наведені та експлуатації наплавних автомобільних мостів споруджених із майна наплавного залізничного мосту. Використання наявного матеріального ресурсу, а саме майна наплавного залізничного мосту (НЖМ-56), для побудови на ближньому обході від зруйнованих в наслідок ведення бойових дій мостів мостових переходів з наплавними мостами дало можливість в стислі терміни відновити рух автомобільного транспорту на дорогах державного значення. Виявлені слабкі сторони при експлуатації наплавних мостів, це дерев’яне мостове полотно, яке не витримує інтенсивне колісне навантаження та незначна відстань між плавучими опорами (понтонами) по фасаду, що вимагає безперервного догляду за переправою. Відпрацьовані напрямки подальших досліджень для покращення технічних та експлуатаційних характеристик. Запропоновано розглянути можливість використання сталезалізобетонних прогонових будов високого відсотку заводського виготовлення для перекриття прогонів наплавних мостів. Наукова новизна. Наукова зацікавленість полягає в тому, що для швидкого та якісного відновлення руху через широкі та глибокі водні перешкоди, був використаний наявний матеріальний ресурс, майно наплавного залізничного мосту (НЖМ-56), для наведення автодорожніх переправ, що значно покращило транспортну логістику постраждалих в наслідок бойових дій регіонів України. Практична значимість. Спираючись на вивчений досвід наведення наплавних (понтонних) мостів (переправ) можливо зробити висновок, що наплавні мости є ефективним способом забезпечення транспортної логістики в складних місцевих умовах повноводних річок із суттєво змінним протягом року рівнем води, мають низьку переваг, тому використання даних конструкцій може забезпечити швидкісне та якісне відновлення руху.
Відновлення об’єктів інфраструктури як елемент сталого розвитку країни на історії одного мосту
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2023) Ключник, Сергій Владиславович; Гернич, Микола Володимирович
UKR: Мета. Метою даної роботи є проведення аналізу збитків які зазнала наша держава від пошкоджень і руйнувань транспортних штучних споруд внаслідок бойових дій та доля мосту, що був прикладом мостобудування нашої держави в мирний час і зазнав трансформацію у воєнний час. Методика. Аналіз збитків завданих державі внаслідок війни, частка в них інфраструктурних об’єктів, дослідження способів технічного прикриття транспортних напрямків за рахунок будівництва тимчасових споруд на ближньому обході від пошкоджених (зруйнованих) транспортних об’єктів. Результати. Результатом даної роботи є зібрані данні про збитки завдані транспортній інфраструктурі, зокрема транспортним спорудам, в наслідок збройної агресії російської федерації. Проаналізовані приклади відновлення руху транспорту через водні перешкоди по-будовою дамби з водопропускними трубами та мостового переходу з тимчасовим мостом на ближньому обході від пошкодженої (зруйнованої) транспортної споруди. На прикладі відремонтованого перед війною мосту розглянуто вплив військових дій на споруду та шляхи її технічного прикриття при швидкому та на-дійному забезпеченні руху транспорту через водну перешкоду на визначеній ділянці дороги. Наукова новизна. Проаналізовані збитки нашій державі, інфраструктурі, транспортним об’єктам які завдані війною. Наукова зацікавленість полягає у прийнятих рішеннях по відновленню руху автомобільного транспорту в залежності від місцевих умов, наявних матеріальних ресурсів, сил і засобів які забезпечують швидке та надійне відновлення руху транспорту через водну перешкоду. Практична значимість. Спираючись на досвід забезпечення руху транспорту через водні перешкоди на ділянках доріг із пошкодженими (зруйнованими) транспортними спорудами розроблені дієві способи спорудження тимчасових транспортних споруд на ближньому обході, які забезпечують швидке відновлення і безпеку руху.
Засади концепції зворотної конверсії для обґрунтування застосування підземних споруд метрополітену в якості укриттів
(Український державний університет науки і технологій, 2025) Тютькін, Олексій Леонідович; Банніков, Дмитро Олегович; Остапенко, Ігор Сергійович; Гернич, Микола Володимирович
UKR: Мета. Автори ставлять за мету визначити засади концепції зворотної конверсії для обґрунтування застосування підземних споруд метрополітену в якості укриттів об’єктів критичної інфраструктури. Методика. У статті проаналізовано та класифіковано вже збудовані укриття, а також запропоновані на будівельному ринку України споруди подвійного призначення. Визначено особливості захисних споруд, їхні конструктивні параметри, переваги й недоліки. Відмічено, що поява нових ідей та навіть формування концепцій, що охоплюють присвячені укриттям суміжні області, пов’язується з освоєнням підземного простору великих міст, тобто з областю, що вже була розроблена раніше. Доведено, що український досвід застосування захисних споруд надає можливість створення нової концепції, в якій вже відомі конструкції підземних споруд цивільного призначення можуть успішно виконувати роль укриттів. Результати. Для обґрунтування застосування підземних споруд в якості укриттів для об’єктів критичної інфраструктури запроваджено нову концепцію, яка отримала назву «зворотна конверсія». Зворотна конверсія представляє собою процес переносу суто цивільних конструктивно-технологічних рішень у військову сферу, а також в область, що близька до неї, а саме область спорудження захисних споруд. Обґрунтовано, що односклепінчаста станція метрополітену мілкого закладення, споруджена із монолітного залізобетону, й колонна станція метрополітену мілкого закладення, змонтована із збірного залізобетону, мають високий потенціал в якості укриттів. Доведено, що конструктивно-технологічні рішення будівництва підземних споруд метрополітену (станції мілкого закладення) переносяться до області спорудження захисних споруд, а не використовуються в якості об’єктів подвійного призначення. Наукова новизна. В статті вперше наведені засади концепції зворотної конверсії, яка надає можливість розширення простору рішень створення захисних споруд. Практична значимість полягає в обґрунтуванні станцій метрополітену мілкого закладення в якості укриттів об’єктів критичної інфраструктури.
Напружено-деформований стан прогонових будов з наявного матеріального ресурсу під час відновлення зруйнованих транспортних об’єктів
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2024) Гернич, Микола Володимирович
UKR: Дисертація присвячена питанням відновлення штучних транспортних споруд зруйнованих (пошкоджених) внаслідок бойових дій, розширенню можливостей використання наявного матеріального майна конструкцій довготривалого зберігання. Досліджено характер руйнувань (пошкоджень) транспортних споруд внаслідок ведення бойових дій та способи відновлення руху транспорту. Проведено аналіз досвіду використання сталезалізобетонних прогонових будов мостів переобладнаних із металевих прогонових будов. Розглянуті питання можливості використання для тимчасового відновлення раніше вживаних конструкцій та конструкцій отриманих від розбирання менш важливих споруд. Досліджено роботу сталезалізобетонної прогонової будови після тривалого періоду експлуатації. На основі методу скінченних елементів розроблені моделі, що дають можливість виконувати параметричний аналіз на математичному моделюванні різних варіантів компонування прогонових будов, із зварних широкополочних балок довготривалого зберігання. За допомогою розроблених алгоритмів дослідження, отримані результати для конкретного типового проекту балок довготривалого зберігання, дають розуміння напрямків розширення сфери застосування інвентарних конструкцій, підвищення темпів відновлення, покращення експлуатаційних характеристик. Актуальність досліджень полягає в тому, що від швидкого відновлення руху транспорту через природні або штучні перешкоди на ділянках доріг, які зазнали руйнувань (пошкоджень) транспортних споруд, залежить економічне та соціальне відновлення деокупованих територій, гуманітарне забезпечення населення та логістичне забезпечення військових підрозділів. Раціональне використання наявного матеріального майна зварних широкополочних двотаврових балок, що перебувають на довготривалому зберіганні, забезпечить високі темпи відновлення транспортних об’єктів, при цьому буде дотримано безпеку та надійність. Для досягнення мети проведено узагальнення досвіду обстеження зруйнованих внаслідок бойових дій транспортних об’єктів та способів відновлення руху транспорту. Проведено аналіз напружено-деформованого стану різних систем прогонових будов мостів, що можуть бути виготовлені з зварних широкополочних балок довготривалого зберігання. Висновки аналізу підтверджують, що математичне моделювання на основі методу скінченних елементів дозволяє спрогнозувати напружено-деформований стан різних варіантів прогонових будов виготовлених із зварних широкополочних двотаврових балок. Встановлено, що заміна дерев’яного мостового полотна на збірну залізобетонну плиту проїзної частини зменшить кількість ручної праці і як наслідок підвищить темпи відновлення транспортних споруд та експлуатаційні характеристики, при цьому запас міцності балок достатній. За рахунок недостатньої висоти балок, що розглядаються, обмежуючим критерієм їх використання при відновлені є вертикальні прогини прогонових будов. Використання прогонових будов, в яких залізобетонна плита проїзної частини об’єднана в сумісну роботу з головними металевими балками, значно покращує деформаційні характеристики і розподіляє навантаження. Зміна розрахункової схеми мосту об’єднанням прогонових будов в нерозрізну систему підвищує вантажопідйомність таких мостів до найвищої зазначеної у вітчизняній нормативній літературі. В результаті статичних і динамічних випробувань отримані данні, які свідчать про несучу здатність та деформаційні якості сталезалізобетонної прогонової будови мосту після тривалого періоду експлуатації. Знайдені значення прогинів, частот власних вертикальних і горизонтальних коливань вказують на те, що сумісна робота сталевої балки та залізобетонної плити забезпечена в достатній мірі та відповідає аналітичним припущенням. Наукова новизна полягає в тому, що вперше визначено загальний характер руйнувань об’єктів національної транспортної системи внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, узагальнено досвід забезпечення стійкого функціонування транспортної системи, технічного прикриття транспортних споруд в частині відновлення руху транспорту на ділянках доріг, що зазнали руйнувань. Проведено системне дослідження та розроблені напрямки удосконалення способів по використанню наявного матеріального ресурсу конструкцій довготривалого зберігання для практичної реалізації в інтересах підвищення ефективності відновлення зруйнованих (пошкоджених) транспортних споруд. Проведено експериментальне дослідження напружено-деформованого стану сталезалізобетонної прогонової будови після тривалої експлуатації.
Результати натурних досліджень напружено-деформованого стану сталезалізобетонної прогонової будови залізничного мосту
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2022) Гернич, Микола Володимирович; Ключник, Сергій Владиславович
UKR: Основною метою дослідження є визначення напружено-деформованого стану та робочих характеристик наявної сталезалізобетонної прогонової будови під залізницю після тривалої експлуатації в разі сприйняття статичних і динамічних навантажень. Методика. Для досягнення мети проведено натурні обстеження наявного мостового переходу в цілому, основну увагу зосереджено на сталезалізобетонній прогоновій будові, визначено умови та особливості її експлуатації, проведено статичні і динамічні випробування. Під час випробувань вимірювали загальні деформації прогонових будов (вертикальні й горизонтальні прогини) та напружений стан в елементах конструкцій за різних схем навантажень. У ході динамічних випробувань проводили реєстрацію статичних і динамічних складових прогинів та зміни напружень в елементах конструкцій під час проходження рухомого складу по прогоновій будові. Досліджено взаємодію прогонової будови з рухомим складом, вплив нерівностей підходів до мосту на збудження рухомого складу. Результати. Отримано величини напружень в елементах сталезалізобетонної прогонової будови за умови встановлення такого випробувального навантаження, за якого в випробувальних елементах повинні виникати найбільші напруження та деформації. Виміряно частоти власних та вимушених коливань прогонової будови, динамічний коефіцієнт, визначено динамічні прогини головних балок, величини декрементів коливань частоти власних та вимушених коливань. Досліджено динамічну взаємодію рухомого складу зі сталезалізо-бетонною прогоновою будовою. Підтверджено аналітичні припущення, узяті під час проєктування сталеза-лізобетонних прогонових будов мостів. Наукова новизна. У роботі проведено дослідження напружено-деформованого стану сталезалізобетонної прогонової будови залізничного мосту після тривалої експлуатації, сумісної роботи прогонової будови з рухомим складом. Практична значимість. Визначено умови роботи сталезалізобетонної прогонової будови залізничного мосту, статичні й динамічні характеристики її роботи, взаємодії рухомого складу з прогоновою будовою, вплив нерівностей колії підходів до мосту на динамічну взаємодію прогонової будови й рухомого складу. Практично підтверджено аналітичні розрахунки деформаційних і динамічних характеристик сталезалізобетонних прогонових будов мостів. Сумісна робота сталевої балки та залізобетонної плити забезпечена в достатній мірі і відповідає теоретичним припущенням.
Сталезалізобетонні прогонові будови мостів для постконфліктного відновлення зруйнованої транспортної інфраструктури
(Український державний університет науки і технологій, Ukraine, 2021) Гернич, Микола Володимирович; Ключник, Сергій Владиславович; Співак, Дмитро Сергійович
UKR: Мета. Метою роботи є аналіз існуючих сталезалізобетонних прогонових будов мостів, визначення їх переваг та недоліків, дослідження змін напружень в елементах прогонової будови та її прогинів через поєднання в сумісну роботу металевих балок та залізобетонної плити проїзної частини, можливості використання даних конструкцій в постконфліктному відновлені зруйнованої транспортної інфраструктури. Методика. Розгляд висвітлених в літературі даних. Вивчення досвіду проєктування та будівництва сталезалізобетонних прогонових будов мостів в нашій державі та за кордоном. Побудова розрахункової моделі, її завантаження, зміна товщини залізобетонної плити, аналіз результатів. Результати. Результатом даної роботи є зібрані дані про переваги та недоліки сталезалізобетонних прогонових будов мостів під залізницю, вплив об’єднання в сумісну роботу металевих балок та залізобетонної плити проїзної частини на напруження в елементах прогонової будови та на її вертикальні прогини, аналіз можливості використання даних конструкцій для швидкого відновлення руху поїздів. Наукова новизна. Вона полягає в тому, що для швидкого та якісного відновлення зруйнованої транспортної інфраструктури, зокрема залізничних шляхів, пропонується використовувати металеві балки тривалого зберігання (мобілізаційного резерву), які виконані за типовими проєктами в середині минулого століття, в поєднанні із залізобетонною плитою, включеною в сумісну роботу (сталезалізобетонні прогонові будови). Це дасть можливість раціонально використовувати наявний резерв матеріалів, високі темпи відновлення та надійне відновлення руху потягів. Практична значимість. Спираючись на отримані дані можливо зробити висновок, що спосіб поєднання в сумісну роботу металевих балок тривалого зберігання та залізобетонної плити проїзної частини підвищує вантажопідйомність отриманих прогонових будов. Також встановлено, що сталезалізобетонні прогонові будови залізничних мостів є конструкціями, в яких поєднані кращі властивості будівельних матеріалів, вони мають низку переваг, тому використання даних конструкцій може забезпечити ефективне відновлення зруйнованих бойовими діями залізничних споруд в стислі терміни.