Browsing by Author "Дорожко, Григорій Костянтинович"

Now showing 1 - 14 of 14

Актуальні питання щодо ефективності експертизи порушених прав інтелектуальної власності
(ТОВ «Юридична компанія «Юрсервіс», Дніпро, 2022) Петренко, Віталій Олександрович; Дорожко, Григорій Костянтинович; Горська, Катерина Олександрівна
UKR: У статті розглянуті питання ефективності експертизи порушених прав інтелектуальної власності. На сьогодні настала нагальна необхідність здійснення комплексного аналізу актуальних проблем, які виникають при проведенні експертизи у вирішенні спорів , що пов’язані із захистом прав інтелектуальної власності, погодження спільних напрямків щодо їх вирішення та напрацювання єдиної судової практики у даній сфері. При призначенні судової експертизи у цивільних справах про порушення прав інтелектуальної власності виникає ряд проблем, пов’язаних саме зі специфікою сфери творчої діяльності. Зокрема, це стосується ініціативи у призначенні експертизи та реалізації принципу змагальності. У даному контексті вибір судового експерта виступає як одна з умов отримання об’єктивного, достовірного і повного висновку. В якості удосконалення системи експертизи порушених прав інтелектуальної власності необхідно створити державний орган управління організацією і проведенням експертиз в Україні, який повинен здійснювати організаційно-правове, науково-методичне та інші необхідні форми забезпечення діяльності експертних організацій і окремих експертів. Актуальність підвищення ефективності судової експертизи знаходиться у взаємодії з такими завданнями у сфері інтелектуальної власності: визнання нашої країни повноправним учасником міжнародного ринку інтелектуальної власності; підвищення інвестиційного іміджу держави, запровадження сприятливого інноваційного клімату; побудова національного науково-технологічного комплексу; розвиток творчого інтелектуального потенціалу громадян; забезпечення раціональної і ефективної організації судових експертиз; забезпечення повноти і об’єктивності наданого експертного висновку; вдосконалення законодавчої бази у сфері інтелектуальної власності; організація базового навчання фахівців у сфері судової експертизи інтелектуальної власності; перепідготовка кадрів; стандартизація методик складання висновку експертного дослідження.
Виведені людиною різновиди рослин як об’єкти права інтелектуальної власності
(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Дорошенко, О. Ф.; Петренко, Віталій Олександрович; Пічкур, О. В.; Дорожко, Григорій Костянтинович
UKR: У статті проведений ґрунтовний аналіз відповідності норм Закону України «Про охорону прав на сорти рослин», Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на сорти рослин нормам Міжнародної конвенції з охорони нових різновидів рослин та Регламенту Ради (ЄС) № 2100/94 від 27 липня 1994 року про права на різновиди рослин Співтовариства. Відзначено, що українське законодавство у сфері охорони прав на сорти рослин є недостатньо гармонізованим з нормами міжнародного, зокрема європейського законодавства. Особливо це стосується питань: визначення таких термінів як автор сорту та селекціонер, особливо в частині виведення або виявлення сорту, права на подання заявки на сорт та права на продаж його матеріалу для розмноження; невідповідність нормам Акту Конвенції 1991 року та Регламенту Ради (ЄС) № 2100/94 термінологічного визначення «майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту рослин, оскільки «поширення» не є об’єктом матеріальним, а тлумачні словники української та англійської мови українське слово «поширення» та англійське «propagation» пов’язують з розповсюдженням інформації, в не рослин різновиду; невідповідність положенням Конвенції щодо різновидів усіх родів і видів рослин таких об’єктів правової охорони, як клон, поауляція, гібрид першого покоління (може йтися тільки про насіння першого покоління); встановлення порядку подання заявок на реєстрацію в Україні різновидів рослин, зареєстрованих в США та ЄС, без дотримання конвенційного пріоритету, що є обмеженням прав українських заявників різновидів рослин; проведення додаткової експертизи заявки на сорт рослин з метою визначення його придатності для «поширення» в Україні, що є додатковим обмеженням прав суб’єктів селекції та насінництва; мотивування визнання майнового права власника сорту недійсним та підстави для анулювання прав власника сорту; суттєвого збільшення плати за реєстрацію прав на сорт рослин під час военного стану, повномаштабного вторгнення війск РФ в Україну, знищення генофонду рослин українського генотипу та матеріально-технічної бази селекційних установ на окупованих територіях; норми щодо захисту прав селекціонерів, «привілею фермера» потребують врегулювання у відповідності з основоположними принципами UPOV та Європейського Співтовариства у цій сфері. Зроблено висновок, що чинні редакції Законів України «Про охорону прав на сорти рослин», «Про насіння і садивний матеріал», нормативно-правових актів у цій сфері потребують ретельного опрацювання у відповідності з рекомендаціями та поясненнями Адміністративної Ради UPOV, а норми щодо захисту прав селекціонерів потребують врегулювання у відповідності з основоположними принципами UPOV та Європейського Співтовариства у цій сфері. Враховуючи, що Україні наданий статус кандидата в члени ЄС, зазначені питання є актуальними і мають бути нагально вирішені з метою виконання зобов’язань держави згідно з договором про асоціацію, укладеним ще у 2014 році з Європейським Союзом.
Додаткова охорона прав інтелектуальної власності на лікарські засоби
(Дніпровський державний медичний університет, 2023) Кодинець, А. О.; Дорошенко, О. Ф.; Волинець, І. П.; Дорожко, Григорій Костянтинович; Петренко, Віталій Олександрович; Білецький, В. В.
UKR: У статті розкрито питання продовження правової охорони прав інтелектуальної власності на лікарські засоби (ЛЗ). Мета дослідження – проведення узагальнення проблематики запровадження сертифікату додаткової охорони (СДО) в національному законодавстві та шляхів її вирішення, а також формування висновків та пропозицій щодо покращення нормативного регулювання СДО ЛЗ. У роботі застосовано загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання: діалектичний, формально-логічний, системно-структурний, порівняльно-правовий, а також метод моделювання, аналізу та синтезу, які в сукупності сприяли організації, плануванню та проведенню наукового дослідження. В основу праці покладено наукові публікації з баз даних та пошукових систем (PubMed, JAMA, Scopus, Springer, BMC, Oxford Academic), міжнародні та вітчизняні нормативно-правові акти, статистичні дослідження міжнародних організацій (Precedence Research), патенти на винаходи, об’єктами яких є ЛЗ, рекомендаційні роз’яснення на рішення національних державних органів, приписи та настанови міжнародних та вітчизняних експертів. Зважаючи на аналіз статистичних даних розробки та впровадження ЛЗ, визначено, що оригінальні біологічні ЛЗ є основним фактором зростання цін на лікування цукрового діабету, онкологічних захворювань тощо. Розглянуто приклади патентів на ЛЗ, власниками яких є світові фармацевтичні компанії (Gilead, Bayer Intellectual Property Gmbh тощо), які забезпечили їм комерційний успіх та конкурентні переваги. Установлено, що патентна охорона надає правовласнику можливість здійснювати монополію на ринку, тим самим, за рахунок отриманого прибутку, компенсувати час, витрачений на розробку та дослідження оригінальних ЛЗ. Визначено законодавчі підходи регулювання відносин щодо додаткової охорони винаходів, об’єктом яких є ЛЗ у формі СДО в Україні та ЄС. Окреслено строки ексклюзивності даних (захист регуляторних даних) для нового ЛЗ в ЄС. На підставі проведеного дослідження резюмується, що застосування механізму СДО є інструментом у досягненні дотримання балансу між захистом прав інтелектуальної власності та доступом до оригінальних ЛЗ, оскільки своєчасне виведення на ринок генериків і біосимілярів впливає на зниження ринкової ціни, але при цьому негативно позначається на прибутковості виробників оригінальних ЛЗ. Звернено увагу на проблемні аспекти законодавчого впровадження механізму СДО в Україні, що спричиняє неправильне тлумачення та реалізацію відповідних положень та потребує оновлення. У зв’язку із наведеним, нагальною потребою сучасності є впровадження в Україні, оновлення та удосконалення законодавчого механізму регулювання СДО.
Захист від недобросовісної реклами на ринку лікарських засобів в умовах пандемії COVID-19
(ДЗ "Дніпропетровська медична академія МОЗ України", 2022) Кодинець, А. О.; Дорошенко, О. Ф.; Волинець, І. П.; Дорожко, Григорій Костянтинович; Петренко, Віталій Олександрович; Білецький, В. В.
UKR: У статті розкрито проблеми й перспективи протидії недобросовісній рекламі лікарських засобів в умовах пандемії COVID-19. На прикладі країн США та України проаналізовано критерії заборони рекламування лікарських засобів шляхом дослідження наукових джерел, міжнародних та вітчизняних нормативно-правових актів, приписів, настанов державних органів тощо. Визначено відмінності та специфіку нормативних вимог до реклами лікарських засобів в Україні та США. Встановлено, що в США дозволено рекламувати рецептурні лікарські засоби, а в Україні введено заборону до рекламування «противірусних препаратів прямої дії». Звернено увагу на кваліфікації розподілу рекламних гасел у США, який надав змогу провести аналогію з українською рекламою лікарських засобів. Доведено, що окремі фармацевтичні виробники, надаючи рекламодавцям неповну інформацію про лікарський засіб, можуть вводити споживачів в оману щодо ефективності його дії. Продемонстровано випадки протидії поширенню неправдивих відомостей про властивості лікарських засобів Антимонопольним комітетом України, які почастішали у зв’язку з появою штаму SARS-CoV-2 у 2019 році. Вказано на переваги та недоліки повної заборони лікарських засобів на телебаченні та радіо, а також інших засобах масової інформації у зв’язку з набранням чинності рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про стан національної системи охорони здоров’я та невідкладні заходи щодо забезпечення громадян України медичною допомогою» від 30 липня 2021 року. Запропоновано в якості альтернативи повної відмови від реклами лікарських засобів запровадження механізму «корегуючої реклами», яка активно застосовується в США та полягає у виправленні або внесенні поправок до вже оприлюдненої реклами лікарських засобів та усуває твердження, які вводять в оману споживачів, містять неповну, неточну, неправдиву інформацію про лікарський засіб.
Захист прав інтелектуальної власності у сфері національної безпеки України
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро; ЮРСЕРВІС, 2023) Дорожко, Григорій Костянтинович; Петренко, Віталій Олександрович; Виборова, Ж. Ю.
UKR: У статті розглянуто питання захисту прав інтелектуальної власності у сфері національної безпеки, проаналізовано головні негативні наслідки при недостатньому захисті таких прав. Зазначено роль державного управління інтелектуальною власністю у сфері національної безпеки і оборони. Наголошено, що вирішальний вплив на стан національної безпеки має розвиток сфери інтелектуальної власності, з яким пов’язують організаційні заходи нейтралізації внутрішніх джерел загроз і захист від зовнішніх загроз національній безпеці. Забезпечення воєнної безпеки значною мірою залежить від оснащення збройних сил України сучасними видами та зразками озброєння та військової техніки, розробленими на основі об’єктів права інтелектуальної власності. Саме у військово-технічній сфері створюються ОПІВ, що належать до сфери національної безпеки і оборони, і держава зобов’язана забезпечити їх захист від неправомірного використання.
Збірник наукових праць VІI Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції міст "Київ-Дніпро" "Управління проєктами. Перспективи розвитку проєктного та нейроменеджменту, інформаційних технологій управління, технологій створення та використання об’єктів права інтелектуальної власності, трансфер технологій", 27-28 березня 2025 р.
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Петренко, Віталій Олександрович; Молоканова, Валентина Михайлівна; Перерва, П. Г; Дорожко, Григорій Костянтинович
UKR: У збірнику наукових праць наведені матеріали VIІ Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Управління проєктами. Перспективи розвитку проєктного та нейроменеджменту, інформаційних технологій управління, технологій створення та використання об’єктів права інтелектуальної власності, трансферу технологій». Збірник наукових праць становить інтерес для наукових працівників, викладачів, фахівців з інтелектуальної власності та управління проєктами, економіки та менеджменту, інформаційних технологій, а також студентів.
Збірник наукових праць VІII Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції міст "Київ-Дніпро" "Управління проєктами. Перспективи розвитку проєктного та нейроменеджменту, інформаційних технологій управління, технологій створення та використання об’єктів права інтелектуальної власності, трансфер технологій", 26-27 березня 2026 р.
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2026) Петренко, Віталій Олександрович; Молоканова, Валентина Михайлівна; Перерва, Петро Григорович; Дорожко, Григорій Костянтинович; Фонарьова, Тетяна Анатоліївна
UKR: У збірнику наукових праць наведені матеріали VIІІ Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Управління проєктами. Перспективи розвитку проєктного та нейроменеджменту, інформаційних технологій управління, технологій створення та використання об’єктів права інтелектуальної власності, трансферу технологій». Збірник наукових праць становить інтерес для наукових працівників, викладачів, фахівців з інтелектуальної власності та управління проєктами, економіки та менеджменту, інформаційних технологій, а також студентів.
Зловживання патентними правами на лікарські засоби в умовах воєнного стану
(Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, 2024) Кодинець, А. О.; Дорошенко, О. Ф.; Волинець, І. П.; Дорожко, Григорій Костянтинович; Петренко, Віталій Олександрович; Білецький, В. В.
UKR: У статті розкрито питання зловживання патентними правами на лікарські засоби в умовах воєнного стану. Метою роботи є узагальнення проблем зловживання патентними правами на лікарські засоби в національному законодавстві, визначення шляхів їх вирішення та формулювання висновків щодо зменшення таких зловживань. У роботі застосовано загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання: діалектичний, формально-логічний, системно-структурний, порівняльно-правовий, а також метод аналізу та синтезу, які в сукупності сприяли організації, плануванню та проведенню наукового дослідження. У процесі дослідження пошук інформації був проведений за період з 2001 до 2024 року. В основу праці покладено наукові публікації з баз даних та пошукових систем (PubMed, JAMA, Scopus, Springer, BMC, Oxford Academic, Cairn.info), міжнародні та вітчизняні нормативно-правові акти, статистичні дослідження міжнародних організацій (Precedence Research, Statista, Proxima Research), патенти на винаходи, об’єктами яких є лікарські засоби, судові рішення, приписи та настанови міжнародних та вітчизняних експертів. Для відбору матеріалів було застосовано такі критерії включення: наукові статті, нормативно-правові акти, судові рішення та аналітичні огляди, що стосуються патентних прав на лікарські засоби, зловживань патентною монополією, «вічнозелених» патентів, а також недобросовісної конкуренції у фармацевтичній галузі. Були використані наступні пошукові запити: «зловживання патентними правами на лікарські засоби», “патентна монополія у фармацевтиці”, “вічнозелені патенти”, “недобросовісна конкуренція на фармацевтичному ринку”, “інтелектуальна власність в умовах воєнного стану”. Критеріями виключення з дослідження стали джерела, які не стосувалися правового регулювання патентів на лікарські засоби, матеріали, що не мали прямого зв’язку з патентними правами, а також публікації, що не відповідали вимогам науковості та достовірності. Визначено, що патентна монополія може призвести до підвищення цін на лікарські засоби, унеможливлення випуску генериків, залежності від імпорту, низької конкурентоспроможності та інших наслідків. Крім цього, створення «вічнозеленого» патенту впливає на конкурентні відносини, що є однією з форм прояву недобросовісної конкуренції. Розглянуто приклади патентної монополії на лікарські засоби, власниками яких є світові фармацевтичні компанії (Gilead, Merck Sharp & Dohme Corp. та ін.). Звернено увагу на проблемні аспекти законодавчого впровадження посилення захисту інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності в період дії воєнного стану, що спричиняє неправильне тлумачення та реалізацію відповідних положень та потребує оновлення. Проаналізовано судові справи фармацевтичних компаній щодо можливості штучного підтримання патентної монополії та блокування виходу генеричних лікарських засобів на ринок України. Наголошено на необхідності оновлення та вдосконалення законодавчого механізму регулювання строків чинності патентів на винаходи.
Напрями підвищення ефективності судової експертизи у справах щодо об’єктів інтелектуальної власності
(НДІ інтелектуальної власності НАПрН України, 2022) Дорошенко, Олександр; Петренко, Віталій Олександрович; Дорожко, Григорій Костянтинович
UKR: Стаття присвячена питанням визначення напрямів підвищення ефективності судової експертизи порушених прав на об’єкти інтелектуальної власності. Розкрито суть поняття «ефективність», яке можливо використовувати для процесів судової експертизи з урахуванням особливостей об’єктів інтелектуальної власності. Наголошено, що в юридичній практиці поняття «ефективність» не має цілей визначення цінності процесів та технологій. Обґрунтована пропозиція, що ефективність експертиз у справах щодо об’єктів інтелектуальної власності може бути підвищена шляхом більш активного залучення до проведення експертиз фахівців у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо, які не є атестованими судовими експертами.
Напівпровідникові вироби та їх правова охорона
(Запорізький національний університет, 2024) Ромашко, Алла Сазонівна; Дорожко, Григорій Костянтинович; Петренко, Віталій Олександрович
UKR: Робота присвячена системному підходу до аналізу проблем правової охорони компонування напівпровідникових виробів з позиції об’єкта права інтелектуальної власності та певних розбіжностей і протиріч які виникають у зв’язку з прийняттям Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, а також з різними підходами до охорони зазначеного об’єкту права інтелектуальної власності в різних країнах. Досліджено визначення об’єкта права інтелектуальної власності в Законі України «Про охорону прав на компонування напівпровідникових виробів» та з’ясовано які коди міжнародної патентної класифікації відповідають йому. Оскільки це визначення є спеціалізованим текстом то для перекладу скористалися WIPO Translate та можливістю обрати галузь застосування. Був проведений пошук класифікаційних кодів Міжнародної патентної класифікації (МПК) за базами Укрпатенту та ВОІВ. В результаті пошуку були визначені основні рубрики МПК. У статті також дослідженні питання щодо захисту прав на компонування напівпровідникових виробів в Україні, виходячи з базових положень світового законодавства. Розглянуті проблеми які виникають з правозастосуванням та реалізацією об’єктів права інтелектуальної власності– компонування напівпровідникових виробів згідно з Угоди між Україною та Європейським Союзом. Визначені передові розробники та виробники напівпровідникових виробів та проаналізована діяльність окремих компаній. Напрацьовані пропозиції, щодо вдосконалення законодавства України, а саме: – визначитись з термінологією та застосовувати єдину термінологію в різних нормативно-правових актах; – визначитись з можливостями інших видів охорони та розглянути можливість/доцільність застосування патентного права, авторського права та/чи комерційної таємниці для охорони зазначеного об’єкту; – потрібно актуалізувати «Правила складання, подання та розгляду заявки на реєстрацію топографії інтегральної мікросхеми» та привести їх у відповідність до відповідного Закону; – варто розглянути питання щодо надійної методики комерціалізації об’єкта права інтелектуальної власності компонування напівпровідникових виробів в Україні.
Напівпровідникові вироби, компоненти та охорона інтелектуальної власності щодо них
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2024) Ромашко, Алла Сазонівна; Дорожко, Григорій Костянтинович; Петренко, Віталій Олександрович
UKR: Проаналізовані положення щодо напівпровідникових виробів, визначені коди Міжнародної патентної класифікації, здійснено пошук в базах ESPACENET та PATENTSCOPE та проаналізовано наявні патентні документи.
Особливості охорони та захисту муніципальної інтелектуальної власності в Україні
(ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ужгород, 2025) Сорокіна, Л. В.; Дорожко, Григорій Костянтинович; Петренко, Віталій Олександрович
UKR: Приведені результати аналітичних досліджень правового режиму інтелектуальної власності в муніципальних утвореннях, що визначається законами та підзаконними нормативно-правовими актами, якими регулюється діяльність органів місцевого самоврядування. Тенденції розвитку науки, культури, технологій та виробництва, особливо у другій половині 20 – початку 21 століття, свідчать про те, що людство в його розвитку прийшло до лінії, коли подальший прогрес визначатиметься саме інтелектуальною діяльністю суспільства. Підкреслено, що результати інтелектуальної діяльності визначатимуть стратегію та тактику соціально-економічного розвитку будь-якої країни та її регіонів. Визначено, що високий рівень інтелектуальної діяльності в певній країні забезпечує високий рівень економічного зростання, а держава має піклуватися про інтелектуальний рівень населення, перш за все, на місцях, в муніципальних утвореннях, оскільки вони є першою ланкою державного устрою. Наголошено, що новація вже стала незаперечною: розвиток виробництва в сучасних умовах можливий лише за допомогою належної наукової та технічної підтримки. У свою чергу, належна наукова та технічна підтримка можлива лише в тому випадку, якщо здійснюється ефективне, точне та своєчасне наукове та технічне прогнозування та впровадження творчих досягнень. Показано, що державою через прийняття спеціальних законів створені всі умови для розвитку творчої діяльності в територіальних громадах. Органи місцевого самоврядування видають свої нормативно-правові акти, які також є результатом інтелектуальної творчості. Органи місцевого самоврядування, територіальні громади мають значні повноваження та відповідні ресурси, їх вплив на місцевий економічний та соціальний розвиток суттєво зростає. Необхідно прийняти належний нормативно-правовий акт про те, що власник твору – народний автор повинен мати можливість зареєструвати свої права у всіх можливих випадках, не боятися витрачати на це кошти, оскільки правильна стратегія в галузі використання результатів інтелектуальної діяльності в громаді допоможе застрахуватися від можливих матеріальних претензій зі сторони третіх сторін і може слугувати додатковим джерелом доходу, як автора так і регіону.
Тенденції зловживання патентними правами на лікарські засоби на прикладі США (огляд літератури)
(ДЗ "Дніпропетровська медична академія МОЗ України", Дніпро, 2026) Кодинець, А. О.; Дорошенко, О. Ф.; Волинець, І. П.; Дорожко, Григорій Костянтинович; Петренко, Віталій Олександрович; Федорова, Н. В.
UKR: У статті здійснено систематизований аналіз наукових публікацій, присвячених сучасним тенденціям зловживання патентними правами у фармацевтичній галузі США, зокрема механізмам реалізації стратегій «вічнозелених» патентів та їх економіко-правовим наслідкам. Метою роботи було проведення систематизованого огляду наукової літератури щодо тенденцій зловживання патентними правами у фармацевтичному секторі США, з акцентом на механізмах реалізації стратегій «вічнозелених» патентів, їх економіко-правових наслідках та можливих напрямах удосконалення регуляторної політики. Для досягнення поставленої мети було застосовано методологію систематичного огляду літератури відповідно до рекомендацій PRISMA, у поєднанні із загальнонауковими та спеціальними методами наукового пізнання: системно-структурний, діалектичний, формально-логічний, порівняльно-правовий, методи аналізу та синтезу. Використання цих методів дозволило оцінити сучасний стан патентного регулювання в США, ідентифікувати правові інструменти продовження патентної монополії та проаналізувати їх вплив на доступність генеричних та/або біосимілярних препаратів. Матеріальною базою дослідження стали наукові публікації, аналітичні та статистичні звіти (PubMed, JAMA, Scopus, Springer, BMC, Oxford Academic), звіти та прогнози міжнародних організацій (DrugPatentWatch, ProClinical, PhRMA, Statista), а також офіційні документи Управління з патентів і торговельних марок США (USPTO), Угоди TRIPS та законодавство США у сфері патентного права (U.S. Patent Act, Hatch–Waxman Act). Із 286 ідентифікованих публікацій до якісного аналізу було включено 40 джерел, за період 2008–2025 років. Критеріями включення були джерела, що містять дані про патентний захист лікарських засобів, стратегії «вічнозелених» патентів, економічні наслідки та доступність медичних технологій. Джерела без прямого відношення до теми дослідження або з недостатньою науковою достовірністю виключалися. За результатами дослідження засвідчено, що фармацевтичні компанії США системно застосовують багаторівневі патентні стратегії, спрямовані на пролонгацію ринкової ексклюзивності після завершення базового патентного строку, підвищення цін на лікарські засоби та обмеження доступності терапії для споживачів. Водночас емпіричними даними підтверджено, що завершення строку дії патентів створює умови для активізації ринкової конкуренції та зниження цін на генерики на 30-50% протягом перших років. Підкреслено необхідність удосконалення регуляторних механізмів патентного законодавства США, включаючи обмеження практик «вічнозелених» патентів та забезпечення прозорості ринкових процесів. Надано прогноз щодо структурних змін у фармацевтичному ринку США в період 2025-2029 років, пов’язаних із завершенням строків дії ключових патентів на оригінальні лікарські засоби, а також запропоновано шляхи досягнення балансу між інтересами інноваційного розвитку та суспільними потребами в доступних лікарських засобах.
Управління інтелектуальною власністю та інноваціями. Міжнародні стандарти
(Львівський національний університет імені Івана Франка, 2022) Ромашко, Алла Сазонівна; Дорожко, Григорій Костянтинович; Петренко, Віталій Олександрович
UKR: Інтелектуальна власність основа інноваційного процесу. Створюючи та отримуючи права на неї, ми маємо нашою головною задачею створення інноваційного продукту та організацію виробництва інноваційної продукції чи надання інноваційної послуги. До майже кожного процесу і продукту, а особливо інноваційного, що впроваджується в наше життя, висуваються певні вимоги, які фіксуються в стандартах. Здавалося би, що стандарти стосуються лише технічних аспектів, а в галузі інтелектуальної власності все вже й так регламентовано міжнародними та національними нормативно-правовими актами та життя не стоїть на місці. В цій статті розглянуті стандарти серії ISO 56000, які розробляються Технічним комітетом ISO/TC 279 «Innovation Process». Стандарти серії ISO 56000 направлені на допомогу організаціям в управління інтелектуальною власністю та інноваціями з метою виявлення та задоволення вимог споживачів та отримання прибутку підприємцями. Підходи визначені в стандартах дозволяють створювати обґрунтовані стратегії щодо управління інтелектуальною власністю та інноваційною діяльністю, прогнозувати існуючі ризики та можливості для розвитку бізнес-процесів, що є дуже важливим в сьогоденній практичній діяльності та необхідним в професійній підготовці майбутніх фахівців.