Browsing by Author "Кривчик, Геннадій Георгійович"

Now showing 1 - 40 of 53

Вакцинація від COVID-19 в Україні: передісторія та початок процесу
(ЧП Ёлнать, Минск, совместно с институтом «ISE&E», 2021) Кривчик, Геннадій Георгійович; Накашидзе, Ірина Сергіївна
UKR: У роботі розглядається питання вакцинації від COVID-19 в Україні. Акцент робиться на актуальності, що випливає з передісторії розповсюдження коронавірусної інфекції. Подано огляд наявних на сьогодні вакцин та ситуацію з процесом вакцинування в Європі. Основну увагу приділено початку вакцинації в Україні, яка розпочалась 24 лютого 2021 р. Одразу темпи були визначені як незадовільні, адже більшість населення почали відмовлятись від щеплення. Автори статті намагаються окреслити та визначити причини перешкод, з якими зустрілась система охорони здоров’я. З кожним днем епідеміологічна ситуація в Україні погіршується. Тому питання вакцинації є як ніколи актуальним.
Викладання гуманітарних дисциплін у закладах вищої освіти в умовах воєнного часу: форми і методи
(ВГ Наукові перспективи, Київ, 2023) Кривчик, Геннадій Георгійович; Лагдан, Світлана Петрівна
UKR: В умовах воєнного часу, ракетних обстрілів, вимикань світла та інтернету всі освітні заклади в Україні змушені вносити суттєві зміни в організацію навчального процесу. Головне – це перехід на дистанційну освіту, використання інтернету в навчальному процесі, проведення онлайн-занять на різних інтернет-платформах. В умовах, що склалися, наступним етапом має стати більш широке використання у викладанні навчальних дисциплін, зокрема гуманітарних, різноманітних письмових завдань і творчих робіт. Завдання – це передусім складання хронологічних, змістовно-хронологічних таблиць, заповнення таблиць порівняльного характеру, а також розгадування дидактичних головоломок: кросвордів, ребусів, шарад. Такі завдання мають бути індивідуальними, цікавими, відповідати програмі дисципліни, а їх виконання – стимулювати інтелектуальну діяльність, сприяти доброму засвоєнню матеріалу. Творчі письмові роботи – це написання навчальних тематичних, автобіографічних та бібліографічних рефератів, есе, тез-проєктів, тез-звітів, тез-міністатей та наукових статей, зокрема у співавторстві з викладачами. Зазначені форми отримання знань роблять процес навчання цікавим і привабливим, їх використовували в закладах вищої освіти завжди й у нормальних умовах. Однак нині їх роль значно підвищилася. Навіть більше – може статися так, що без їх запровадження навчання студентів буде взагалі неможливою справою. У цій розвідці аргументовано переваги указаних форм навчання у викладанні гуманітарних дисциплін у закладах вищої освіти в умовах війни. Для розкриття теми використано низку дослідницьких методів, з-поміж яких аналітичний, описовий, логічний, а джерелами слугували передусім власний досвід викладання гуманітарних дисциплін, спостереження, анкетування та опитування студентів, а також матеріали ЗМІ та інтернет-ресурсів.
Впровадження і результати першого етапу децентралізації української влади (2014 – 2018 рр.)
(Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, 2019) Кривчик, Геннадій Георгійович
UK: Анотація. Розглянуто проблеми децентралізації української влади як одного з головних напрямків реформування політичної системи в Україні, визначені основні труднощі й шляхи їх вирішення.
Врядування та політичні режими в УРСР і сучасній Українській державі: порівняльний нарис
(Дніпровський національний університет імені О. Гончара, Дніпро, 2019) Кривчик, Геннадій Георгійович
UK: Новітня історія України показує, що держава може бути за формою державного правління (врядування) номенклатурною (тобто недемократичною) і за своїм політичним режимом – тоталітарною й адміністративною, але водночас проводити соціальну, патерналістську політику. У радянську добу Україна іменувалася радянською республікою, але по суті була республікою номенклатурною, адже реальна влада належала в ній не радам народних депутатів (депутатів трудящих до 1977 р.) і навіть не компартії, а так званій номенклатурі – правлячому класу Радянського Союзу. Щодо поширеного епітету «авторитарний», який зазвичай вживається при характеристиці політичного режиму постсталінського періоду, то цей епітет краще застосовувати для визначення стилю керівництва, а не політичного режиму. Після проголошення державної незалежності в Україні відповідно до Конституції 1996 р. та змін до неї, існували то парламентсько-президентські (1991–1995 рр.; 2004–2010 рр.; 2014 р. і донині), то президентсько-парламентські (1996–2004 рр.; 2010–2014 рр.) моделі демократичної республіки. Це залежало від того, якій з гілок влади формально було надано більше повноважень. Однак щодо сутнісних, а не формальних ознак сучасної Української держави, то вона стала типовою олігархічною республікою, адже провідну економічну й політичну роль у ній виконує олігархія. Подібно до того, як це раніше робила к омпартійна номенклатура. Щодо політичного режиму, то від проголошення державної незалежності в Україні нібито проводилася ліберальна політика – люди отримали основні свободи, була сформована багатопартійна система, запроваджений ідеологічний плюралізм, церква була відділена від держави тощо. Проте, як виявилося, це була лише імплементація окремих ліберальних механізмів у стару бюрократичну систему, яка згодом набувала все більше рис, прит аманних тоталітарному режимові. Обрання президентом В. Зеленського й приголомшлива перемога на парламентських виборах партії «Слуга народу» знов призвели до певної лібералізації режиму й породили великі сподівання в українському суспільстві на розвиток демократії й досягнення соціальної справедливості. Разом з тим поки загальна картина здається ще розмитою, контури її нечіткими і швидкоплинними. Важливим завданням дослідника новітньої вітчизняної історії є не стільки опис суспільних процесів, політичних подій і явищ, скільки розкриття їх суперечливого характеру, що, між іншим, сприятиме реалізації наріжних принципів історичної науки – принципів історизму, об’єктивності, системності.
Голландський референдум: результати й уроки
(Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, Дніпропетровськ, 2016) Кривчик, Геннадій Георгійович
UK: У статті аналізуються негативні наслідки голландського референдуму 6 квітня 2016 року для української євроінтеграційної зовнішньої політики.
Державне будівництво в УРСР у повоєнні роки (препринт)
(Приволжский дом знаний, Пенза, 2014) Кривчик, Геннадій Георгійович
UK: Предмет статті - проблеми державного будівництва в Україні у повоєнні роки. Серед них - функціонування державних органів влади, підготовка кваліфікованих кадрів, законодавче вирішення багатьох питань за участю Рад. Автор аналізує документи про діяльність центральних і місцевих органів управління і робить висновок про суперечність між соціальними очікуваннями більшості населення і авторитарними методами політичної діяльності партійних і радянських органів.
Децентралізація влади в Україні на тлі пандемії COVID-19
(Дніпровський національний університет ім. О. Гончара, 2021) Кривчик, Геннадій Георгійович
UK: Децентралізація і коронавірус – ось два слова, які останнім часом найбільш часто вживаються в інформаційному просторі України. Тож актуальність теми даної статті є подвійною, адже вона випливає з двох актуальних соціальних і політичних проблем, що розглядаються у статті, – проблеми організації боротьби з падемією COVID-19 і доленосної для України реформи децентралізації влади. Метою статті є об’єктивний аналіз процесу децентралізації влади в умовах серйозного виклику, що повстав перед українською державою через пандемію коронавірусу. Для цього застосована методологія історичної науки. Дослідження базується на принципах історизму, об’єктивності, конкретності, системності; при написанні статті використані діалектичний, аналітичний, описовий методи. Розглянуто події завершального етапу реформи децентралізації влади (2020 р.), коли роз’язувалися завдання укрупнення районів, формування нового адміністративно-теритріального устрою країни, проведення виборів до нових районних рад і громад. При цьому все це здійснювалося в умовах економічної кризи, пандемії COVID-19, зниження життєвого рівня більшості людей, падіння довіри до усіх гілок влади. Важливою проблемою децентралізації влади стало дотримання балансу державних і регіональних інтересів, налагодження з цією метою взаємодії між центральною владою і місцевими елітами, мерами великих міст, роль яких підвищилася у зв’язку з антивірусними заходами. Показником цього став успішний виступ на місцевих виборах регіональних партій і особисто чинних мерів. Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній уперше розглянуто проведення реформи децентралізації державного управління в умовах небаченої раніше пандемії, яка поставила під загрозу виживання великих мас людей, економіку, суспільний устрій України. Як і в більшості країн світу.
Децентралізація української влади в проблемно-хронологічному ракурсі
(D. A. Tsenov Academy of Economics, Svishtov, Bulgaria, 2023) Кривчик, Геннадій Георгійович
UKR: Розглянуто передумови децентралізації влади, хід подій, завдання, досягнення, труднощі й проблеми на шляху централізації влади, реформи, яка розпочалася в 2014 р. і була призупинена в лютому 2022 р. у зв’язку з уведенням в країні воєнного стану після вторгнення російських військ на Україну. На першому етапі децентралізації вирішувалося насамперед завдання створення об’єднаних територіальних громад як основної ланки місцевого самоврядування; на другому відбувалося укрупнення районів, формування нового адміністративно-територіального устрою країни, проведення виборів до нових районних рад і громад. Важливими проблемами децентралізації влади стали забезпечення балансу державних і регіональних інтересів, налагодження з цією метою взаємодії між центральною владою і органами місцевого самоврядування, забезпечення населення якісними адміністративними, побутовими й культурними послугами.
Децентралізація української влади в проблемно-хронологічному ракурсі
(D.A. Tsenov Academy of Economics, Svishtov, Bulgaria, 2023) Кривчик, Геннадій Георгійович
UKR: Розглянуто передумови децентралізації влади, хід подій, завдання, досягнення, труднощі й проблеми на шляху централізації влади, реформи, яка розпочалася в 2014 р. і була призупинена в лютому 2022 р. у зв’язку з уведенням в країні воєнного стану після вторгнення російських військ на Україну. На першому етапі децентралізації вирішувалося насамперед завдання створення об’єднаних територіальних громад як основної ланки місцевого самоврядування; на другому відбувалося укрупнення районів, формування нового адміністративно-територіального устрою країни, проведення виборів до нових районних рад і громад. Важливими проблемами децентралізації влади стали забезпечення балансу державних і регіональних інтересів, налагодження з цією метою взаємодії між центральною владою і органами місцевого самоврядування, забезпечення населення якісними адміністративними, побутовими й культурними послугами.
Децентралізація української влади: концепція, впровадження, результати її першого етапу ( 2014-2018 рр.) (препринт)
(Дніпровський національний університет ім. О. Гончара, 2019) Кривчик, Геннадій Георгійович
UK: Мета статті полягає у висвітленні процесу децентралізації влади в Україні за допомогою історичною методології. Децентралізація влади та зміцнення місцевого самоврядування є одним із найбільш актуальних завдань, що необхідно розв’язати в процесі розбудови Української держави. На жаль, відповідні спроби до 2014 р. виявилися половинчастими й загалом невдалими. Попри низку прийнятих законів, постанов і розпоряджень щодо розвитку місцевого самоврядування, реформи гальмувалися через небажання тодішніх очільників держави поділитися своєю владою з місцевими елітами і надати реальні права й повноваження місцевому самоврядуванню, регіонам і територіальним громадам. Поштовхом для нових зусиль у цьому напрямку стала Революція гідності, основними гаслами якої були «повалення диктатури» і «європейський вибір України». Упродовж 2014 - 2018 рр. в Україні здійснювався перший етап реформи децентралізації влади, на якому висувалося завдання повсюдне створення об’єднаних територіальних громад (ОТГ) і наданням їм певної господарської та фінансової самостійності. При цьому під приводом недопущення сепаратизму й розпаду держави категорично відкидалися будь-які пропозиції щодо федералізації й регіоналізації держави. Натомість усі державні інститути виявили надзвичайну активність, цілеспрямованість і наполегливість у створенні об’єднаних територіальних громад. При цьому, попри декларовану добровільність процесу об’єднання громад, місцеві державні адміністрації нерідко застосовувала різні прямі й приховані примусові методи. Так чи інакше, але поставлена мета була досягнута. Переважна більшість дрібних сіл опинилася в об’єднаних територіальних громадах. Розширилися фінансові можливості останніх. Як показано в статті, окремі сильні громади завдяки цьому досягли чималих успіхів у вдосконаленні соціально-культурної інфраструктури своїх населених пунктів. Однак в умовах «корозії» системи державного управління й падіння довіри населення до усіх гілок центральної влади, передусім до Президента, посилення самостійності громад великих міст призвело на практиці до зміцнення впливу місцевих еліт, які стали більш авторитетними і сильними, ніж загальнонаціональні політики. Рейтинг останніх був край низьким. Унаслідок цього в Україні виникла потенційна загроза федералізації, центрами якої можуть стати великі міста, на що останнім часом уже звертається увага у вітчизняних ЗМІ.
Дистанційне навчання: вимушена необхідність чи нагода для вдосконалення навчального процесу?
(ГО «Європейська наукова платформа», м. Вінниця, Україна, 2022) Кривчик, Геннадій Георгійович; Лагдан, Світлана Петрівна
UKR: У статті йдеться про труднощі та гострі проблеми педагогічного процесу в умовах дистанційного навчання. Автори наводять приклади зі свого досвіду роботи, подають рекомендації щодо усунення виявлених недоліків, наголошують на необхідності неформального ставлення викладачів закладів вищої освіти до своєї роботи в складних умовах, оцінювання знань студентів.
Доброчесність у гуманітарних студіях з огляду на християнську мораль
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро, 2022) Кривчик, Геннадій Георгійович; Ляшенко (Накашидзе), Ірина Сергіївна
UKR: Мета роботи – визначити якості гуманітарних наук, що забезпечують їх продуктивність і корисність для суспільства, сприяють покращенню життя людей, їх вдосконаленню. Теоретичний базис. Філософська проблема співвідношення науки і моралі у статті розглянута в нових ракурсах: по-перше, виділена царина гуманітарних наук, які мають певні сутнісні відмінності від фізико-математичних, технічних, природознавчих та інших «точних» наук; по-друге, продуктивність гуманітарних досліджень пов'язується з моральними аспектами, передусім з дотриманням норм Закону Божого. Для цього здійснено аналіз не тільки наукової літератури, але введено в науковий обіг (у даному контексті) низку біблейських оповідань зі Старого й Нового завітів. Наукова новизна. Здійснено спробу розпочати наукову дискусію щодо ролі гуманітарних наук в житті суспільства, ієрархії основних чеснот, яких зобов'язані дотримуватися вчені гуманітарного профілю й всі науковці загалом. Побіжно автори висловлюють власну думку щодо боротьби з академічним плагіатом, розмова про який останніми роками стала мейнстримом у науковому співтоваристві. Для обґрунтування предмету наукової розвідки подані у авторському трактуванні такі поняття, як мораль, християнська мораль, гуманітарні науки тощо. Висновки. Головне призначення гуманітарних наук – це формування чеснот, сумлінне служіння країні, працелюбність, дотримання конституції та законів держави, поважання прав і інтересів кожної людини, віра у верховенство права, в перемогу справедливості й добра над злом. З моральної точки зору в гуманітарній науці насамперед важливі чесність ученого, вміння протистояти спокусі підлаштовуватися проти своєї совісті під загальноприйнятий тренд або під волю влади заради вигоди і комфорту.
Дотримання принципу балансу державних і громадських інтересів як запорука запобігання соціальних конфліктів
(ДРІДУ НАДУ при Президентові України, Дніпро, 2020) Кривчик, Геннадій Георгійович; Євсєєва, Галина Петрівна
UK: В умовах нового етапу децентралізації влади, який розпочався з 2019 року і передбачає насамперед законодавче забезпечення сучасних демократичних процесів в місцевому самоврядуванні, особливого значення набуває дотримання принципу балансу державних та громадських інтересів. Очевидно, що негативні для центральної влади результати виборів допоможуть центральній владі правильно вибудувати свої відносини з місцевим самоврядуванням. Щодо органів місцевого самоврядування й місцевих еліт, які значною мірою підтримують політику громад, то вони мусять усвідомити, що конфронтація з центром ні до чого хорошого не принесе ані державі, ані самим регіонам і місцевим громадам.
Етичні та наукові принципи вченого (спогади про професора В. К. Якуніна)
(Дніпровський національний університет імені О. Гончара, Дніпро, 2020) Кривчик, Геннадій Георгійович
UK: Анотація. Здійснено біографічний нарис про дніпровського (дніпропетровського) вченого, знаного фахівця у галузях методології історії, історіографії та новітньої політичної історії України. Характеризується як особистість, громадянин, науковець.
Збереження села – пріоритет аграрної політики
(Вид-во Придніпров’я, 2013) Кривчик, Геннадій Георгійович
UK: У статті робиться порівняння аграрної політики в колишньому СРСР і незалежній Україні в контексті ліквідації суттєвих відмінностей між містом і селом.
Значення, проблеми і ризики децентралізації влади в Україні
(Scientific Publishing Center, Kyiv, 2021) Кривчик, Геннадій Георгійович
UK: Однією з доленосних реформ в Українській державі є реформа децентралізації влади, що почалася у 2014 р. і триває донині. Реформа доленосна – адже вона неминуче тягне за собою трансформації форми держави, тобто, політичного режиму, державного устрою, організації влади. Головним критерієм успішності реформи децентралізації влади, як і кожної реформи, має стати насамперед розширення політичних прав громадян, збільшення матеріальних і соціальних благ людей.
Коронавірус і політична «турбулентність» в Україні у 2020 році
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2021) Кривчик, Геннадій Георгійович
UKR: Мета статті: визначення впливу пандемії COVID-19 на суспільно-політичне життя в Україні. Методи дослідження: діалектичний, аналітичний, описовий, системно-структурний. Оригінальність: документальною основою дослідження є великий масив інформаційних і публіцистичних публікацій, присвячених окремим епізодам і явищам боротьби з пандемією та її наслідками. Крім наукового інтересу, автора даної статті спонукали до її написання особисті спостереження й враження від лікування від COVID-19 в одній з лікарень міста Дніпро, де він отримав нагоду відчути на собі велику небезпеку страшної хвороби та побачити на власні очі і незадовільний матеріально-технічний стан наших лікарень, і надзвичайну мужність лікарів, усіх медичних працівників, які сумлінно виконували свої обов’язки, боролися за життя й здоров’я – моє і кожного пацієнта. Велике спасибі їм за це! Наукова новизна: вперше комплексно показано соціально-політичний розвиток країни у зв’язку з пандемією дуже небезпечної хвороби, яка виявила чимало гострих проблем українського суспільства. Хворого не тільки в медичному, але й соціальному, економічному, політичному сенсі. Результати дослідження: показано недостатню компетентність державного апарату, неготовність держави дати адекватну відповідь на серйозний виклик. Медичні заклади, у тому числі лікарні, були неспроможні прийняти велику кількість пацієнтів, надати їм належне лікування через застаріле обладнання, нестачу кваліфікованого персоналу, низьку зарплату медичних працівників тощо. Через “реформу” імені У. Супрун, яка виконувала обов’язки Міністра охорони здоров’я України протягом 2016–2019 рр., було зруйновано стару систему охорони здоров’я. Нова система, яку було створено “в турборежимі” за принципом “Гроші ходитимуть за пацієнтом”, виявилася неефективною у вітчизняних реаліях і фактично мала антисоціальний характер, оскільки основні медичні послуги стали недоступними для великої кількості українських громадян. З іншого боку, центральна влада часто-густо провокувала регіони та громади на непокору, породжуючи конфлікти, зокрема, коли проводила не продумані до кінця карантинні заходи, скомпроментувала себе подвійними стандартами під час карантину. Все це призвело до політичної турбулентності в політичному житті України, тобто до соціально-політичного явища, схожого з рухом літака, який через зустрічні бурхливі повітряні хвилі починає здригатися і втрачає керованість.
«Короновірусні події» 2020 р. в Україні з огляду на європейські цінності
(Publishing House “ACCENT”, Sofia, 2020) Кривчик, Геннадій Георгійович; Радкевич, Тетяна Олексіївна
UK: Йдеться про події лютого 2020 р., що пов’язані з евакуацією з Китаю людей у зв’язку зі спалахом там небезпечної хвороби – коронавірусу 2019-nCOV (COVID-19). Показані деякі проблеми морального стану частини українського суспільства та неготовності нової влади адекватно реагувати на небезпечні виклики, знаходити інструменти виходу з кризових ситуацій.
Критерії ефективності основних форм навчальних занять у ВНЗ
(2015) Кривчик, Геннадій Георгійович
UK: У статті переглядаються критерії оцінювання студентів на основних формах занять: практичних заняттях, семінарах, колоквіумах та ін. Подані поради для покращення якості оцінювання з метою більшого заохочення студентів до навчання
Лекція і семінар: ази методики
(Придніпровська державна академія будівництва і архітектури, 2014) Кривчик, Геннадій Георгійович
UK: Чи потрібно на семінарському занятті займатися ретрансляцією лекції? Питання риторичне. Звичайно – ні. Він існує насамперед для того, щоб дати змогу самим студентам висловити свої судження з тих чи інших питань. Головним тут є перетворити заняття на творчу дискусію, створити атмосферу повної єдності професора й студента.
Лекція і семінар: ази методики (препринт)
(Придніпровська державна академія будівництва і архітектури, 2014) Кривчик, Геннадій Георгійович
UK: Чи потрібно на семінарському занятті займатися ретрансляцією лекції? Питання риторичне. Звичайно – ні. Він існує насамперед для того, щоб дати змогу самим студентам висловити свої судження з тих чи інших питань. Головним тут є перетворити заняття на творчу дискусію, створити атмосферу повної єдності професора й студента.
Методологічні принципи як норми етичного і професійного кодексу історика
(Дніпровський національний університет ім. О. Гончара, Дніпро, 2018) Кривчик, Геннадій Георгійович
UK: Показано взаємозв’язок основних етичних норм із загальнонауковими й спеціальними історичними методологічними принципами, уточнено визначення й наведено приклади застосування останніх, вміщено критику щодо порушення етики й наукової методології.
Міжнародне становище УРСР після Великої Вітчизняної війни (препринт)
(Приволжский дом знаний, Пенза, 2014) Кривчик, Геннадій Георгійович
UK: Предмет статті - умови і фактори участі України у міжнародних організаціях та утвердження на міжнародній арені. Геополітичне положення України досліджується протягом 1946-1991 рр. Джерела збору інформації - статистичні дані та документи. Автор робить висновок про те, що після Великої Вітчизняної війни Україна стала суб'єктом міжнародних відносин.
На шляху до наукової творчості
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара , Дніпро, 2017) Іваненко, Валентин Васильович; Кривчик, Геннадій Георгійович; Накашидзе, Ірина Сергіївна
UKR: Розглянуто методику проведення наукових досліджень і написання наукових робіт, а також усного оприлюднення результатів наукових досліджень студентів, що здійснюються під керівництвом викладачів. Розраховано на студентів вищих навчальних закладів.
Національне виховання в умовах транснаціонального Болонського процесу
(ДВНЗ "Придніпровська державна академія будівництва та архітектури", м. Дніпропетровськ, Україна, 2012) Кривчик, Геннадій Георгійович; Таберко, Л. М.
UK: Стаття присвячена змісту й особливостям виховної роботи у вищих навчальних закладах в умовах входження України у Зону європейської вищої освіти.
Національне виховання в умовах транснаціонального Болонського процесу (препринт)
(ДВНЗ "Придніпровська державна академія будівництва та архітектури", м. Дніпропетровськ, Україна, 2012) Кривчик, Геннадій Георгійович; Таберко, Л. М.
UK: Стаття присвячена змісту й особливостям виховної роботи у вищих навчальних закладах в умовах входження України у Зону європейської вищої освіти.
Національне виховання студентів на засадах гуманізму: перечитуючи В. О. Сухомлинського
(Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара, м. Дніпро, 2019) Кривчик, Геннадій Георгійович
UK: Розглянуто основні завдання і принципи патріотичного, морального й інтелектуального виховання студентської молоді в контексті наукової спадщини видатного українського педагога і мислителя.
Оcновні загальнонаукові методи дослідження в історичних науках
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара; Центр соціально-політичних досліджень, 2017) Кривчик, Геннадій Георгійович
UK: У статті розглянуто питання про застосування двох пар основних загальнонаукових методів пізнання – аналізу і синтезу, індукції та дедукції – в історичних дослідженнях. Наведено приклади використання означених методів видатними вітчизняними істориками. Стверджується, що аналітичний метод, який означає розбирання, розчленування цілого на складові частини, допомагає виокремлювати в об’єкті історичного дослідження передусім такі проблеми, як розвиток економічних і політичних відносин, внутрішньої і зовнішньої політики держави, культурні процеси, а також питання політичної, громадської, науково-педагогічної, просвітницької, підприємницької (тощо) діяльності історичної особи. Щодо синтезу, то застосування цього методу в історичних науках передбачає визначення предмету дослідження (явища), відбір необхідного фактичного матеріалу та розкриття предмету дослідження за наміченим сюжетом. Індукція передбачає перехід у процесі пізнання від окремого знання до загального, від накопичених у процесі пізнання достовірних окремих фактів до встановлення певних закономірностей історичного процесу, формулювання законів, які, у свою чергу, сприяють пізнанню окремих явищ, фактів, процесів, тобто слугують основою дедукції – переходу від загального до окремого. Тим самим дедуктивний метод значно полегшує і прискорює процес історичного дослідження та забезпечує зображення певного історичного явища на тлі загальних історичних процесів.
Однопартійність чи антіпартійність: до характеристики політичної системи СРСР (препринт)
(Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара, Дніпро, 2017) Кривчик, Геннадій Георгійович
UK: Показано, що головною особливістю політичної системи колишнього СРСР була формально однопартійна, а по суті непартійна організація влади, адже КПРС не можна вважати партією в звичайному розумінні цього поняття.
Організація влади в СРСР за конституцією «розвинутого соціалізму»
(Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара, м. Дніпропетровськ, 2012) Кривчик, Геннадій Георгійович; Кошарна, Г. П.
UK: Розглядаються особливості радянської системи управління державою в період з кінця 1970-х – до першої половини 1980-х рр.
Організація влади в СРСР за конституцією «розвинутого соціалізму» (препринт)
(Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара, м. Дніпропетровськ, 2012) Кривчик, Геннадій Георгійович; Кошарна, Г. П.
UK: Розглядаються особливості радянської системи управління державою в період з кінця 1970-х – до першої половини 1980-х рр.
Питання про владу в конституційному процесі в Україні (1990-2014)
(Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара, 2015) Кривчик, Геннадій Георгійович; Євсєєва, Галина Петрівна
UK: Показано етапи еволюції змішаної форми державного правління, запровадженої в Україні з моменту проголошення державної незалежності. Наведено висновок про те, що основною проблемою політичного розвитку України на сучасному етапі є не стільки зміна різновидів змішаної форми державного правління президентсько-парламентської та парламентсько-президентську й навпаки, скільки конституційне здійснення чіткого розподілу повноважень між гілками влади й суворе дотримання засад Основного Закону держави.
Політичний вимір вакцинації проти COVID-19 по-українськи
("ГРАН/", Дніпро, 2021) Кривчик, Геннадій Георгійович; Накашидзе, Ірина Сергіївна; Радкевич, Тетяна Олексіївна
UKR: Мета роботи – показати вплив політичного чинника на процес вакцинації українського населення як важливого засобу виживання української нації й окремих людей в умовах світової смертельної пандемії COVID-19. Розглядається проблема вакцинації від COVID-19 як головного напряму боротьби з пандемією, що охопила весь світ, призвела до високої смертності, падіння економіки, зростання соціальної напруги, докорінної зміни суспільного буття. Методологія полягає у дотриманні принципів історичної науки, насамперед, принципів об’єктивності та конкретності, використання аналітичного й описового методів. У статті подано огляд наявних на сьогодні вакцин та ситуацію з процесом вакцинації у світі й Україні. Характеризуються плюси й мінуси різних вакцин, які мали врятувати людей від хвороби і смерті. Наукова новизна. Основну увагу приділено початку вакцинації в Україні, яка розпочалась 24 лютого 2021 р. Акцент робиться на впливі політичних чинників на зазначений процес. Показані дії української влади у боротьби з пандемією, починаючи від вибору вакцини і закінчуючи організацією щеплення людей. Висновки. Стверджується, що влада керувалася при цьому не тільки медико-санітарними, але й політичними мотивами; виявився також непрофесіоналізм багатьох чиновників, які мали забезпечити належні темпи і якість вакцинації населення. Усе це призвело до загострення епідеміологічної ситуації в країні, великого числа жертв пандемії. Українська влада, на жаль, виявилася неготовою для подолання третьої хвилі пандемії, як до цього виявила безпорадність під час першої й другої хвиль, коли існував дефіцит медичних масок, ліжок у лікарнях, засобів захисту, кисню, ПЛР-тестів для визначення хвороби тощо. Певну негативну роль у цьому відіграв також недостатньо високий авторитет влади, недовіра багатьох людей до неї, серед них – і лікарів. З кожним днем епідеміологічна ситуація в Україні погіршується, й «світла в тунелі» цьому поки не видно. Здійснено спробу окреслити та визначити причини проблем, з якими зустрілась вітчизняна система охорони здоров’я. З кожним днем епідеміологічна ситуація в Україні погіршується. Тому питання вакцинації є як ніколи актуальним.
Політичні трансформації в пострадянській Україні
(Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, 2016) Кривчик, Геннадій Георгійович
UK: Розглядаються особливості політичної системи сучасної Української держави порівняно з політичною системою колишньої УРСР.
Політичні трансформації в пострадянській Україні (препринт)
(Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, 2016) Кривчик, Геннадій Георгійович
UK: Розглядаються особливості політичної системи сучасної Української держави порівняно з політичною системою колишньої УРСР.
Порівняльний метод у історичних науках та навчанні
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара , Дніпропетровськ, 2017) Кривчик, Геннадій Георгійович
UK: У статті показано роль, можливості, правила використання порівняльного методу в історичних дослідженнях та викладанні історичних дисциплін у вищій школі. Стверджується, що порівняльний метод дає можливість глибше усвідомити сутність історичних явищ і процесів, адже об’єктивну оцінку з позицій історизму можна дати тільки в порівнянні з іншими як у просторі, так і в часі. Крім того, здійснюючи дослідження із застосуванням порівнянь, історик змушений виходити за межі певної вузької теми, він залучає ширший емпіричний матеріал і зрештою розширює свій науковий кругозір і творчий діапазон. Виступаючи в якості важливого дидактичного методу, порівняння забезпечує наочність викладання історії й сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу, закріпленню раніше здобутих знань.
Правові гарантії формування системи національних інформаційних ресурсів в Україні
(Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, Дніпро, 2016) Євсєєва, Галина Петрівна; Кривчик, Геннадій Георгійович
UK: Одним із пріоритетів України є формування інформаційного суспільства, яке можна визначити як суспільство, що орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх і спрямоване на забезпечення гласності й публічності при прийнятті всіх управлінських рішень. Кожен член такого суспільства, юридична особа, неурядова організація матимуть можливість створювати і накопичувати інформацію та знання, отримати до них вільний доступ, користуватися та обмінюватися ними й завдяки цьому повною мірою реалізовувати свій потенціал для забезпечення особистого і суспільного розвитку, підвищення якості життя.
Пропаганда ЄС як пріоритетне виховне завдання ВНЗ
(Видавництво Придніпров’я, Дніпропетровськ, 2015) Євсєєва, Галина Петрівна; Кривчик, Геннадій Георгійович
UK: У статті наголошується на необхідності проведення роз’яснювальної роботи у населення про ЄС. У вищих навчальних закладах пропонується ввести курс «Політико-правові основи ЄС»
Рецепція біографічного методу в історико- антропологічних студіях
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2018) Власова, Тетяна Іванівна; Кривчик, Геннадій Георгійович
UK: Мета. Актуалізувати питання про використання біографічного методу і встановлення його взаємозв’язку з іншими науковими методами та методологічними принципами в історико-антропологічних дослідженнях. Теоретичний базис. Розгляд біографічного методу в історико-антропологічних студіях здійснений у річищі загального теоретичного "ренесансу" класичної гуманітаристики, що значною мірою викликаний невизначеністю і багатозначністю теоретичних дискурсів і дискурсивних практик постмодернізму, висуває перед дослідником низку нових завдань, серед яких – "виявлення неявного", тобто не простого описування результатів культурної діяльності людини в безпосередній даності, а розкривання часом неусвідомлених механізмів цієї діяльності, глибинних "пружин" культури, що забезпечують її рух. Наукова новизна. Автори даної розвідки не торкаються соціологічної проблематики біографічних досліджень, які широко репрезентовані в працях сучасних західних дослідників. Предмет нашого повідомлення – біографічний метод, що є генетично висхідним від Ш.-О. Сент-Бева, який вважав, що головним завданням біографа є здійснення аналізу особистості видатної людини. Очевидність того факту, що дослідження в царині гуманітаристики загалом і в цивільній історії зокрема мають враховувати не тільки зміни соціокультурних аспектів буття, але й відповідну трансформацію методологічних підходів до аналізу епіфеноменів "текучої сучасності", привела нас до розуміння необхідності історіософського дослідження питання про рецепцію біографічного методу в історико-антропологічних працях з наступною історичною, філософською, культурологічною репрезентацією біографічного методу. Висновки. Історіософські трансформації останніх десятиліть з їх радикальною зміною концепцій, методів і прийомів повертають дослідника до вдосконалення біографічної методології, яка сьогодні репрезентує антропоцентризм, що наповнює науку гуманістичним змістом. Використання даної методології потребує від науковця дотримання основних методологічних принципів і оволодіння іншими науковими методами, насамперед діалектикою.
Сучасне державотворення в Україні з огляду на європейські стандарти
(Національний гірничий університет, м. Дніпропетровськ, 2013) Кривчик, Геннадій Георгійович
UK: Аналізуються принципові відмінності в системах і формах державного правління (врядування) в країнах Євросоюзу та Україні.