Статті КФОП ФУЕЕП ДІІТ

Permanent URI for this collectionhttp://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/16488

ENG: Articles

Browse

Now showing 1 - 3 of 3

Preventing Aggressive Interstate Conflicts – Artificial Intelligence (AI) in Terms of Ensuring Objective Personnel Evaluation and Making Objective, Humane Managerial Decisions
(Український державний хіміко-технологічний університет, Дніпро, 2024) Andrushkiv, B. M.; Golovkova, Liudmyla S.; Kyrych, N. B.; Pohajdak, O. B.; Hannouf, Kateryna
ENG: The relevance of the research lies in identifying shortcomings in the field of management of interstate relations and determining the factors that trigger aggressive manifestationswithin them. Based on the analysis of literary sources and existing experience, the causes of their occurrence have been determined, and ways and means of prevention have been proposed, including the use of artificial intelligence (AI). The article shows that in the context of the Ukrainian military economy, one of the main factors of efficiency of defence work, production and social development is the managerial tools and high-quality personnel which currently being formed in the sectoral and territorial areas, as well as humanism and scientific validity of managerial decisions in the field of interstate partnership relations. It has been established that in these circumstances, AI is not always used effectively, in particular in preventing the emergence of such negative phenomena as corruption and bribery, incompetence and irresponsibility, which are factors of ineffective management and implementation of the state defence policy. Meanwhile, addressing this issue is an urgent need of Ukrainian society and the most important prerequisite for strengthening the state, enhancing its defense positions in the context of preparation for membership in EU and NATO. The authors propose a paradigm of forming an AI-based anti-cataclysmic toolkit for preventing aggressive interstate conflicts initiated by “worthless” leaders. It is proposed to increase the effectiveness of these measures through managerial, state innovation and management mechanisms. The authors argues that the introduction of AI can ensure not only the purity and high quality of managerial personnel, but also use the means for humanitarian selection of applicant members, for example, to the UN, strengthening administrative discipline and organising control over the implementation of decisions in this structure. By improving the management of these factors at the local level, it is possible to ensure not only the appropriate quality of managerial decisions and prevention of abuse, but also peace in society and stable functioning of national economies, which can make them competitive in the EU.
Штучний інтелект як інструмент оцінки кредитоспроможності підприємств: нові горизонти фінансових стратегій
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Добрик, Лілія Олександрівна; Руденко, Марина Вадимівна; Кучеренко, Влад Сергійович; Шелест, Ярослав
UKR: Мета. Метою цієї статті є теоретичне обґрунтування та практичний аналіз можливостей використання інструментів штучного інтелекту для модернізації методів оцінки кредитоспроможності підприємств. Також досліджується вплив цих технологій на формування ефективних фінансових стратегій у діяльності фінансово-кредитних установ. Методика. Методологічна основа дослідження включає комплекс загальнонаукових та спеціальних методів, що забезпечують всебічний аналіз застосування штучного інтелекту для оцінки кредитоспроможності підприємств. Використання цих методів дозволяє науково обґрунтувати отримані результати та розробити для фінансово-кредитних установ практичні рекомендації щодо оптимізації кредитного аналізу. Результати. Дослідження показало, що застосування штучного інтелекту значно збільшує вірогідність точної оцінки кредитоспроможності підприємств та нівелює вплив людської помилки. Традиційні методи кредитного аналізу мають суттєві обмеження, тоді як штучний інтелект забезпечує швидку обробку великих обсягів даних та автоматизоване ухвалення рішень. Найперспективнішими технологіями у цій сфері є машинне навчання, нейронні мережі та Big Data, які сприяють покращенню оцінки фінансових ризиків. Водночас наголошено на викликах, серед яких висока вартість впровадження, потреба у підготовці спеціалістів та ризики кібербезпеки. Аналіз нормативної бази показав, що законодавство потребує адаптації до цифрових технологій, особливо у сфері відповідальності за автоматизовані рішення. Штучний інтелект вже активно застосовується у банківському секторі, страхуванні та фінансових технологіях, допомагаючи знижувати витрати та покращувати управління ризиками. Використання штучного інтелекту забезпечує значне скорочення числа дефолтів і дозволяє створювати більш персоналізовані фінансові продукти. Таким чином, застосування штучного інтелекту відкриває нові горизонти для фінансових стратегій, що відповідають сучасним економічним викликам. Наукова новизна. Дане дослідження є комплексним аналізом можливостей та наслідків застосування штучного інтелекту в оцінці кредитоспроможності підприємств з урахуванням сучасних тенденцій цифровізації фінансового сектору. Систематизовано основні виклики та переваги впровадження штучного інтелекту у фінансово-кредитних установах, а також проведено порівняльний аналіз традиційних і новітніх методів кредитного аналізу. Дослідження розширює наукові уявлення про застосування алгоритмів машинного навчання та нейронних мереж у кредитному скорингу, що дозволяє вдосконалити фінансові стратегії та управління ризиками. Практична значимість. Дослідження може стати у пригоді фінансово-кредитним установам у вдосконаленні методів оцінки кредитоспроможності та управління ризиками. Отримані висновки сприятимуть розробці ефективних алгоритмів машинного навчання, що підвищать точність кредитного аналізу та автоматизують ухвалення рішень. Використання штучного інтелекту дозволяє оптимізувати фінансові процеси, зменшити кредитні ризики та покращити якість банківських і страхових послуг.
Інноваційні підходи до стратегії капіталізації в контексті цифрової економіки України
(Видавничий дім «Гельветика», Одеса, 2025) Маруда, А. В.; Трохимець, О. І.; Коренюк, Людмила Володимирівна
UKR: Стаття досліджує ключові аспекти розвитку цифрової економіки України, зокрема роль ІТ-сектору, інноваційні стратегії капіталізації та вплив цифрової трансформації на економічне зростання. Автори аналізують досягнення українського ІТ-сектору. Особливу увагу приділено державним ініціативам, таким як створення Міністерства цифрової трансформації, програми «Дія» та «Дія Сіті», які сприяють розвитку електронного урядування та цифрових послуг. У статті розглядаються інноваційні підходи до капіталізації, включаючи використання блокчейн-технологій, децентралізованих фінансів (DeFi), венчурного капіталу та ангельських інвестицій. Автори підкреслюють важливість міжнародного партнерства, прямих іноземних інвестицій та державно-приватного партнерства для забезпечення стійкого розвитку цифрової економіки. Також у статті висвітлюються виклики, з якими стикається Україна, такі як недостатні інвестиції, відтік кваліфікованих кадрів, кіберзагрози та застаріла інфраструктура. На основі аналізу запропоновано рекомендації для українських підприємств та політиків щодо впровадження ефективних стратегій капіталізації, інтеграції передових технологій та створення сприятливого середовища для інновацій. Стаття підкреслює, що цифрова економіка є ключовим драйвером економічного зростання України, і пропонує шляхи для подальшого розвитку цього сектору в умовах глобальних викликів.