Статті КФУ

Permanent URI for this collectionhttp://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/12802

ENG: Articles

Browse

Now showing 1 - 40 of 88

М. С. Грушевський та «мова» соціології Е. Дюркгейма
(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 1997) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Висвітлюється проблема взаємодії наукових «мов» М.С. Грушевського і Е. Дюркгейма. Досліджується досвід застосування М.С. Грушевським досягнень соціологічних теорій французького вченого до студій історії України.
Українська історіографія та журнал «Основа» як культурна система
(Херсонський державний університет, Херсон, 1999) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Вивчається сутність впливу наукової діяльності журналу «Основа» на розвиток української історіографії ХІХ ст. Сукупність наукових праць авторів часопису аналізується як культурна система. Осмислено її сутнісні властивості та їх значущість для розвитку студій з української історії і культури.
Часопис «Основа» як культурна система і розвиток українознавства у ХІХ ст.
(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 1999) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Досліджується значення журналу Основа для розвитку українознавства у ХІХ ст. Багатоаспектні наукові статті журналу у сфері студій історії і культури України вивчаються як цілісна культурна система. Аргументується роль культурної системи Основи як наукової революції в українознавчих розвідках.
Немецкая философская и историческая мысль конца ХVІІІ-первой половины ХІХ ст. и украиноведческие исследования журнала «Основа»: аспект изучения национального характера
(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2000) Айтов, Спартак Шалвович
RUS: Отражена модель научного диалога теоретических достижений журнала «Основа» и концепций немецких философов и историков конца XVIII – первой половины XIX в. Из-за сопоставления данных концептов в области изучения национального характера доказано значительное совпадение их содержательных черт.
Часопис «Основа» і зміна стереотипів мислення про Україну на початку 1860-х рр.
(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2000) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Аналізується проблема впливу наукової діяльності журналу «Основа» на бачення суспільством першої половини ХІХ ст. української культури. Осмислюються ментальні стереотипи суспільної психіки про особливості вітчизняного культурного і історичного розвитку. Досліджується співвідношення романтичного і народницького наративів про національно-культурну особливість України.
Українознавчі дослідження М.С. Грушевського і етнологічна концепція Л. Леві – Брюля
(Дніпровська міська громадська організація «Товариство шанувальників журналу „Бористен“, 2004) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Аналізується сутність теорії “пралогічного мислення” французького філософа і етнолога Л. Леві-Брюля. Вивчається вплив його концепцій на наукову творчість М.С. Грушевського. Досліджуються студії проявів феномену “пралогічного мислення” у історико-культурному розвитку українського народу.
«Історія запорозьких козаків» Д. І. Яворницького і теорія «прикордонних» цивилізацій
(ДНУ ім. Олеся Гончара, Дніпропетровськ, 2005) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Розглядається сутність теорії «прикордонних» цивілізацій. Аналізуються когнітивні кореляції цієї концепції з дослідженнями історії запорозьких козаків Д.І. Яворницького. Осмислено вплив природно-географічних і культурно-історичних, цивілізаційних чинників на формування і історичне буття феномену запорозького козацтва.
Розвиток Наддніпрянської Україні в контексті Центрально-Східної Європи та епістемологічні піходи історичної антропології
(НГУ, Дніпропетровськ, 2007) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Аналізується вплив історико-антропологічних чинників на розвиток наукових і культурних ідей і досягнень Наддніпрянської Україні в контексті Центрально-Східної Європи. Вивчаються ментальні і соціокультурні чинники історичного розвитку зазначеного цивілізаційного регіону.
Герменевтична соцiaльно-гуманiтарна iнтенцiя фiлософського пiзнання В. Дiльтея та сучасна фiлософiя історії
(ПП «Видавництво» «Гілея», 2018) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Дана стаття присвячена аналізу формування герменевтичної соцiально-гуманiтарної інтенції фiлософського пiзнання у працях В. Дiльтея. Дослiджено вплив даної інтенції на розвиток суспiльно-гуманiтарних вимipiв сучасної філософії історії. Проаналізовано вплив суспiльних та людських горизонтiв філософської творчостi нiмецького мислителя на когнітивну динаміку формування герменевтичної інтенції та її пізнавальне значення для розвитку гуманiтарних аспектiв філософських наук. Показано напрями та перспективи методологiчної дії антропологiчних аспектів теоретичних пiдходiв, створених у просторi концепцiй філософії В. Дiльтея, на науки суспiльно-гуманiтарної сфери. Розглядаються напрями інтелектуальної дії людиновимipних аспектiв фiлософських розвідок нiмецького мислителя на розвиток методологiчних пiдходiв у процесах розумiння минулих епох. Виокремлно шляхи застосування теоретичних надбань герменевтичної соцiально-гуманiтарної інтенції фiлософського пiзнання В.Дiльтея на реалізацію когнiтивних можливостей модерної філософії icторiї.
Герменевтична соцiaльно-гуманiтарна iнтенцiя фiлософського пiзнання В. Дiльтея та сучасна фiлософiя історії (препринт)
(ПП «Видавництво» «Гілея», 2018) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Дана стаття присвячена аналізу формування герменевтичної соцiально-гуманiтарної інтенції фiлософського пiзнання у працях В. Дiльтея. Дослiджено вплив даної інтенції на розвиток суспiльно-гуманiтарних вимipiв сучасної філософії історії. Проаналізовано вплив суспiльних та людських горизонтiв філософської творчостi нiмецького мислителя на когнітивну динаміку формування герменевтичної інтенції та її пізнавальне значення для розвитку гуманiтарних аспектiв філософських наук. Показано напрями та перспективи методологiчної дії антропологiчних аспектів теоретичних пiдходiв, створених у просторi концепцiй філософії В. Дiльтея, на науки суспiльно-гуманiтарної сфери. Розглядаються напрями інтелектуальної дії людиновимipних аспектiв фiлософських розвідок нiмецького мислителя на розвиток методологiчних пiдходiв у процесах розумiння минулих епох. Виокремлно шляхи застосування теоретичних надбань герменевтичної соцiально-гуманiтарної інтенції фiлософського пiзнання В.Дiльтея на реалізацію когнiтивних можливостей модерної філософії icторiї.
Розробка науково-методичного підходу до планування процесів інноваційного розвитку залізниць
(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, ТОВ "ДКС Центр", м. Дніпро, 2019) Мельник, В. О.; Марценюк, Лариса Володимирівна; Міщенко, Максим Іванович; Власова, Ольга Петрівна
UKR: Автори статті поставили собі за мету знайти напрямки підвищення конкурентоспроможності залізничного транспорту в сфері пасажирських перевезень в Україні. Для цього розроблено науково-методичний підхід до планування процесів інноваційного розвитку залізниць, який передбачає розподіл витрат та вигід між державними та приватними суб’єктами господарювання, які організовуватимуть туристичні перевезення залізничним транспортом. Для вирішення поставленого завдання в статті використано методи наукової абстракції, дедукції, логічної формалізації, системного аналізу. Реалізація даного методичного підходу дозволить керівництву ПАТ «Українська залізниця» продавати надлишковий рухомий склад після його капітально-відновлювального ремонту туристичним компаніям та агентам для організації залізничного туризму та отримання додаткового прибутку за рахунок надання комплексу послуг при експлуатації туристичних поїздів.
Альтернативні напрями розвитку пасажирських залізничних компаній в Україні
(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, ТОВ "ДКС Центр", м. Дніпро, 2019) Бандурко, Анна Олександрівна; Марценюк, Лариса Володимирівна; Власова, Ольга Петрівна
UKR: Стаття присвячена обґрунтуванню теоретико-методологічних постулатів інноваційного розвитку пасажирських компаній шляхом організації залізничного туризму в сучасних умовах господарювання, що формуються під постійним впливом внутрішніх та зовнішніх факторів. На підставі головних економічних інтересів туристичних компаній, що використовують залізничні перевезення, визначено функції кожного з учасників. Визначено основні організації зовнішнього середовища, що впливають на діяльність залізничної туристичної компанії. Сформовано науково-практичний підхід щодо визначення оптимальних структур управління туристичними перевезеннями. В залежності від пайової участі в уставному капіталі встановлено три основних варіанти управління залізничним туризмом. В результаті впровадження запропонованих структур управління можливо застосування успішного у всьому світі державно-приватного партнерства – концесії, внаслідок чого вітчизняні та закордонні приватні інвестори, державне підприємство «Укрзалізниця» та органи місцевого самоврядування отримають додаткові грошові надходження, а пасажири – цікавий, доступний та безпечний вид відпочинку – залізничний туризм.
Розвиток української літератури в Аргентині у ХХ ст.
(Національний університет ''Острозька академія'', Острог, 2020) Накашидзе, Ірина Сергіївна
UK: У статті цілісно досліджується розвиток української літератури в Аргентині відповідно до хвиль еміграції. Наведено короткі відомості про письменників, які проживали постійно (Л. Голоцван, Н. Велич- ковський, К. Бульдин та ін.) чи деякий час (І. Качуровський, О. Драгоманова, О. Керч та ін.) у цій країні. Увагу приділено утворенню українських громадських та мистецьких товариств. Виявлено, що важливу роль у розвитку літератури відіграла перекладацька та видавнича справа.
Гендерне маркування соціальної темпоральності як чинник деконфліктизації українського суспільства
(Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Київ, 2020) Власова, Ольга Петрівна
UKR: У статті виконано аналіз гендерної темпоральності як виміру соціального часу в контексті трансформаційних процесів, що визначають буття сучасної української спільноти. Акцентовано увагу на особливостях філософської інтерпретації феномена соціального часу, а також архаїчних змістах, присутніх у сучасній українській культурі й закріплених у патріархатних стереотипах, які впливають на процеси моделювання сучасної гендерної темпоральності і є одним із конфліктогенних чинників у житті українського суспільства. Зауважено, що в традиційній українській культурі прогресивний зміст соціального часу ототожнювався з чоловічим досвідом. Також акцентовано увагу на тому, що фундаменталістськи налаштовані творці антигендерної міфології, які нині активізувалися, створюють реальне підґрунтя для загострення конфліктів. Натомість стверджується, що конструювання суспільних відносин на основі гендерної паритетності визначальним чином впливає на вирішення проблеми соціальної справедливості, а, отже, гендерні ідеології є чинником деконфліктизації життя української спільноти. Нині гендерна темпоральність є маркером, який вказує на поглиблення егалітарних тенденцій у житті українського соціуму. На прикладах доведено, що виявлення гендерного виміру соціальної темпоральності уможливлює виокремлення й типологізацію конфліктогенних чинників, які є складовою соціальних змін. Дослідження зрушень у суспільному бутті, пов’язаних з новим змістовним наповненням феноменів фемінності й маскулінності, виявлення ролі українського жіноцтва в переламних подіях нашої нещодавньої історії, як то: Революція Гідності і війна з російським агресором, а також гендерне забарвлення проблем у сфері професійної зайнятості, які виникли у зв’язку з пандемією Covid 19, спонукають до висновку, що гендерна темпоральність як складова соціального часу, безпосередньо впливає на розв’язання актуальних конфліктів у житті українського суспільства.
Жанри східної поезії у творчості Яра Славутича
(Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, 2020) Накашидзе, Ірина Сергіївна
UKR: Стаття присвячена творчості відомого українського поета-емігранта з Канади Яра Славутича. Його творчість складається з 10 збірок. Тематично вони різноманітні. Яр Славутич – прихильник класичних віршованих форм. У його доробку є і пісні, і романси, і елегії, і ронделі тощо. Важко знайти "строгу" віршовану форму, у якій би митець себе не випробував. "Найулюбленішим" жанром поета є сонет. Звертається Яр Славутич і до жанрів східної поезії у збірці "Мудрощі мандрів" (1972). Серед таких віршів хокку, танка, рубаї та газелі. Ці твори написані під час мандрівок поета країнами Сходу. Як митця Яра Славутича не могла не зацікавити література країн, які він відвідав. У хокку Яра Славутича втілено його мандрівне життя, почуття відірваності від батьківщини, біль від розуміння неспроможності повернутися до неї. У класичну японську форму вірша Яр Славутич вклав українську образність. Танка Яра Славутича належить до пейзажної лірики. Рубаї Яра Славутича відповідають вимогам цього жанру, проте не завжди дотримана класична система римування. Тематично ці твори є пейзажними, на тлі споглядання яких у ліричного героя виникають філософські роздуми. Тут яскраво втілюється мотив самотності, що є одним із провідних у творчості поета. Газелі Яра Славутича написані на любовну тематику за всіма "законами" жанру. Митець зберігає традиції східних поетів зберігаються Наслідуючи літературні джерела інших народів, Яр Славутич збагатив українську літературу жанрами східної літератури. При цьому він продемонстрував широкі можливості української мови та художньої образності. Вірші східної поезії Яра Славутича відзначаються звуковим багатством, свіжістю поетичної мови, різноманітністю ритміки, досконалістю форми. Подальше дослідження жанрів східної поезії в українській літературі (зокрема діаспорній) залишається перспективним.
Купці-старообрядці мінаєви: від промислової до доброчинної діяльності на території східної України другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
(Запорозький національний університет, Запоріжжя, 2020) Мірошниченко, Оксана Володимирівна
UK: У статті досліджено підприємницьку діяльність та благодійність старообрядців міста Олександрівська купців Мінаєвих. Встановлено, що в основі соціальної доброчинності купців-старообрядців було розуміння значення їх безкорисних діянь у вирішенні проблем саме соціального характеру: за допомогою Мінаєвих було побудовано багато навчальних закладів в місті, організовано будівництво старообрядницької церкви. Купецтво було уніка-льним прошарком імперського суспільства, бо виступало підприємницьким елементом на традиційно аграрних територіях Східної України.
Новітні історично-антропологічні студії як сучасна філософія історії
(Дніпровський національний університет ім. О. Гончара, 2020) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Стаття дослiджує складну проблематику впливу новітніх наукових розвідок історичної антропології на утворення парадигми сучасної фiлософії icторії. Методологiя даної праці заснована на реалізації принципів комплементарностi, структурностi, дiалогiчностi. У студії зазначеної проблематики були залучені методи: філософської герменевтики, системно-структурний, мiждисциплiнарний. Новітні студії з історичної антропології проявляють теоретичну сутність сучасної філософії історії. Вона реалізується через такі пізнавальні площини осмислення історично-антропологічними розвідками змісту і значущості багатоаспектної історичної динаміки, як «історія ментальностей», «мікроісторія», «історія жінок», «нова культурна історія», «історія ідентичності», «історія пам’яті», історія ментальних аспектів політичних процесів. Сутність філософсько-історичної основи студій з «історії ментальностей» полягає в осмисленні психологічного і культурного впливу на соціуми минулого магічних уявлень, легенд та вірувань та їх ролі у суспільному розвитку. Вона проявляється також у аналізі сприймання суспільcтвами різних історичних епох феномена дитинства та їх ставлення до дітей. Наукові розвідки з «мікроісторії» розподіляються на дослідження життєвого шляху окремих людей, сімей та історії мешканців локальних громад, які існували й діяли у різні часи минулого. Вони включають і реконструкцію, й осмислення значущості великих сімей у соціокультурному розвиткові минулих епох. Новітні історично-антропологічні студії з «історії жінок» утворюють три теоретичні піднапрями. Відповідно до них належить аналіз соціокультурної специфіки шлюбних стосунків у минулі епохи, вивчення ролі жінок у соціально-економічному розвиткові суспільства, загальні дослідження, які орієнтовані на розуміння різноманітних ментальних аспектів участі жінок у історичній динаміці. Дослідження у царині «нової культурної історії» вивчають психологічно-культурний горизонт історично-культурних процесів та їх вплив на динаміку суспільств минулого. Аналіз кола наукових проблем, пов’язаних з реконструкцією і осмисленням уявлень про власні соціокультурні особливості різноманітних соціальних груп і соціумів минулих епох, складає основу напряму «історії ідентичності» новітніх історично-антропологічних студій. Дослідження у проблемному полі «історії пам’яті» реалізуються за трьома когнітивними рівнями. На мікрорівні відбувається аналіз пам’яті про минуле окремих особистостей та невеликих спільнот. На мезорівні здійснюється вивчення матеріальних об’єктів, котрі виступають символами історичних подій та генерують і підтримують пам’ять про них у певних соціумах. На мегарівні реалізуються студії напрямів функціонування історичної пам’яті та її складових (культурних міфів) і їх вплив на динаміку «локальних цивілізацій». Наукові розвідки з історії ментальних аспектів політичних процесів осмислюють вплив бачення суспільством політичних процесів та їх емоційного сприймання на особливості і розвиток політики минулого. Новітні студії історичної антропології як сучасної філософії історії суттєво сприяють розумінню ментально-культурних причин і чинників динаміки минулого, реконструкції і релевантному аналізу людського виміру складних історичних процесів.
Гендерна темпоральність як вимір соціальних конфліктів: український контекст
(Київський національний університет імені Тараса Шевченка, «МІЛЕНІУМ», Київ, 2020) Власова, Ольга Петрівна
UKR: Стаття присвячена аналізу сутності сучасного наукового розуміння гендерних аспектів часу в контексті соціальної конфліктології. Наголошується на тому, що життя української спільноти нині визначається двома культурними кодами: з одного боку, вона перебуває у стані завершення проєкту модерну, а з іншого – західний культуний постмодерн активно конструює моделі суспільних практик на її теренах. Відтак, суперечності модерну та конструктивістські практики постмодерну впливають на специфіку виникнення й розв’язання соціальних конфліктів у сучасній Україні. Типологія соціальних конфліктів і причини їх виникнення розглядаються у взаємозв’язку з гендерною темпоральністю. Як спроба управління соціальним часом вона є виміром соціальної конфліктності. Авторкою зауважено, що в науковій літературі виділяються такі превалюючі моделі часу: мобілізаційна, модель серединного та есхатологічного часу. Дві моделі гендерної темпоральності – мобілізаційна і есхатологічна – виділені й проаналізовані як такі, що активно впливають на формування конфліктогенного ландшафту сучасності. У статті доведено, що гендерна темпоральність як вимір соціальних конфліктів нині є одним із визначальних чинників їх вирішення, а «політика спільності у відмінностях», яка є основою феміністської політики часу, і етика піклування повинні прийти на зміну суспільному прогресизму і стати моделлю для подальшого розвитку українського соціуму.
Дотримання принципу балансу державних і громадських інтересів як запорука запобігання соціальних конфліктів
(ДРІДУ НАДУ при Президентові України, Дніпро, 2020) Кривчик, Геннадій Георгійович; Євсєєва, Галина Петрівна
UK: В умовах нового етапу децентралізації влади, який розпочався з 2019 року і передбачає насамперед законодавче забезпечення сучасних демократичних процесів в місцевому самоврядуванні, особливого значення набуває дотримання принципу балансу державних та громадських інтересів. Очевидно, що негативні для центральної влади результати виборів допоможуть центральній владі правильно вибудувати свої відносини з місцевим самоврядуванням. Щодо органів місцевого самоврядування й місцевих еліт, які значною мірою підтримують політику громад, то вони мусять усвідомити, що конфронтація з центром ні до чого хорошого не принесе ані державі, ані самим регіонам і місцевим громадам.
Determination of Features of Formation of Energy Supply Systems with the Use of Renewable Energy Sources in the Transition Period
(ПП «Технологічний Центр», Харків, 2021) Nakashydze, Liliya V.; Gabrіnets, Volodymyr O.; Mitikov, Yurii O.; Alekseyenko, Sergey; Liashenko, Iryna
ENG: An urgent scientific and practical problem is the formation of energy efficient systems for ensuring climatic conditions in premises based on the use of renewable energy sources. The work has improved the technical and methodological approach to the calculations of energy supply and storage systems when using energy-active fences. The special effectiveness of these fences has been shown in the transitional periods of the year, that is, in spring and autumn. A mathematical model has been developed to reliably predict the process of ensuring temperature comfortable conditions (heat balance) when using nonparametric statistics methods. It will improve the quality of forecasting the effect of external air temperature during the transitional periods of the year. The temperature inside the room is taken into account in the presence of a multilayer energy-active fence. To determine the approach to the use of heat in energy supply systems during the transition period, thermal parameters from the inner and outer sides of the building structure are considered. This makes it possible to take into account changes in the heat transfer of these structures when designing a power supply system and determining the optimal modes of its functioning in various natural conditions. The function of energy-active fences associated with the generation of additional heat into the system, obtained through the conversion of solar radiation energy, is considered. To increase this generation, special multilayer designs of energy-active fencing have been proposed. The proposed thermal modernization with the use of energy-active fences allows, on average, over the cold period of the year, to reduce energy consumption by 3.5 times for industrial and residential buildings.
Феномен гендерної темпоральності в концептуалізаціях часу В. Брайсон
(Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського, Одеса, 2021) Власова, Ольга Петрівна
UKR: Актуальність феномену гендерної темпоральності зумовлена процесами суттєвої трансформації гендерної культури європейської спільноти. У ході аналітики було встановлено, що нині не існує остаточного розмежування між поняттями «час» і «темпоральність». У науковій літературі стверджується, що особистість є темпорально-організованим феноменом, а часовість розглядається як найважливіша обставина існування людини, яка характеризує її природу. Впровадження поняття «гендерна темпоральність» дозволяє не тільки виявити дуалістичну природу часу, але й наполягати на тому, що абсолютизувати розподіл часу на чоловічий і жіночий є помилкою, яка призводить до часових ухроній, тобто неіснуючих способів розуміння і використання часу. Мета дослідження – розкрити і піддати історико-філософському аналізу зміст, характер і роль гендерної категорії темпоральності в західноєвропейській філософії В. Брайсон. Методи та результати дослідження. У статті розглянуто формування концепту гендерної темпоральності в аналітиці політик часу В. Брайсон. Виокремлено теоретико-методологічні підходи та особливості застосування гендерних методологій у процесі розгортання аналітики гендерної темпоральності. Акцетовано увагу на характерних рисах трансформації думки дослідниці в процесі інтерпретації феміністичних уявлень про часовість людського буття. Наголошено на перевагах і недоліках феміністичних політик, зумовлених інтерпретацією темпоральності з позиції усталених у капіталістичних суспільствах політик часу. Темпоральність є способом організації людського співбуття як турботи. Саме «жіночий час» зазвичай ототожнюють з виявами етики піклування, називаючи його внутрішнім, часом репродукції, сім’ї і особистих відносин, називаючи жінку доглядальницею. «Чоловічий час» зазвичай розглядається як виробничий час, який оплачується. Відтак чоловік – це насамперед робітник. Акцентуючи увагу на непропорційному розподілі домашніх обов’язків між жінками і чоловіками, В. Брайсон підкреслює, що жіноча темпоральна дискримінація пов’язана з вторинністю приватної сфери, а також із недостатнім жіночим політичним представництвом, і все це суттєво впливає на умови оплачуваної зайнятості та домашньої роботи. Підтримуючи егалітаристські гендерні ідеї, наголосимо, що час не є гендерно нейтральним. Відтак дослідження гендерної темпоральності сприяють зміні гендерної культури сучасних суспільств.
Філософія науки К. Поппера та icторична aнтропологiя як сучасна фiлософiя icторiї
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2021) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Проаналізовано соціально-гуманітарні аспекти філософсько-наукових концепцій К. Поппера. Досліджено їх вплив на формування теоретичних пілходів історичної антропології як сучасної філософії історії.
Сімейно-шлюбні відносини старообрядців в Україні в умовах політичного режиму російської імперії у ХІХ – на початку ХХ століть
(Національний університет «Острозька академія», 2021) Мірошниченко, Оксана Володимирівна
UK: Розглянуто особливості політики Російської імперії щодо сімейно-шлюбних відносин у старообрядців у ХІХ – на початку ХХ ст. – від лібералізації до утисків та переслідувань. Особливу увагу приділено зрів- нянню прав старообрядців із православним населенням з боку уряду та церкви. Визначено роль конфесійного чинника у формуванні шлюбних відносин серед старообрядних православних християн: закритість та окремішність стали запорукою їх виживання. Показано вплив російської імперської влади на статеву і шлюбну поведінку старообрядців. Виховання у старообрядницьких сім’ях було повністю підпорядковано релігійній складовій. Проаналізовано наявність змішаних шлюбів старообрядців із православним населенням, які носили винятковий характер.
Значення, проблеми і ризики децентралізації влади в Україні
(Scientific Publishing Center, Kyiv, 2021) Кривчик, Геннадій Георгійович
UK: Однією з доленосних реформ в Українській державі є реформа децентралізації влади, що почалася у 2014 р. і триває донині. Реформа доленосна – адже вона неминуче тягне за собою трансформації форми держави, тобто, політичного режиму, державного устрою, організації влади. Головним критерієм успішності реформи децентралізації влади, як і кожної реформи, має стати насамперед розширення політичних прав громадян, збільшення матеріальних і соціальних благ людей.
Політичний вимір вакцинації проти COVID-19 по-українськи
("ГРАН/", Дніпро, 2021) Кривчик, Геннадій Георгійович; Накашидзе, Ірина Сергіївна; Радкевич, Тетяна Олексіївна
UKR: Мета роботи – показати вплив політичного чинника на процес вакцинації українського населення як важливого засобу виживання української нації й окремих людей в умовах світової смертельної пандемії COVID-19. Розглядається проблема вакцинації від COVID-19 як головного напряму боротьби з пандемією, що охопила весь світ, призвела до високої смертності, падіння економіки, зростання соціальної напруги, докорінної зміни суспільного буття. Методологія полягає у дотриманні принципів історичної науки, насамперед, принципів об’єктивності та конкретності, використання аналітичного й описового методів. У статті подано огляд наявних на сьогодні вакцин та ситуацію з процесом вакцинації у світі й Україні. Характеризуються плюси й мінуси різних вакцин, які мали врятувати людей від хвороби і смерті. Наукова новизна. Основну увагу приділено початку вакцинації в Україні, яка розпочалась 24 лютого 2021 р. Акцент робиться на впливі політичних чинників на зазначений процес. Показані дії української влади у боротьби з пандемією, починаючи від вибору вакцини і закінчуючи організацією щеплення людей. Висновки. Стверджується, що влада керувалася при цьому не тільки медико-санітарними, але й політичними мотивами; виявився також непрофесіоналізм багатьох чиновників, які мали забезпечити належні темпи і якість вакцинації населення. Усе це призвело до загострення епідеміологічної ситуації в країні, великого числа жертв пандемії. Українська влада, на жаль, виявилася неготовою для подолання третьої хвилі пандемії, як до цього виявила безпорадність під час першої й другої хвиль, коли існував дефіцит медичних масок, ліжок у лікарнях, засобів захисту, кисню, ПЛР-тестів для визначення хвороби тощо. Певну негативну роль у цьому відіграв також недостатньо високий авторитет влади, недовіра багатьох людей до неї, серед них – і лікарів. З кожним днем епідеміологічна ситуація в Україні погіршується, й «світла в тунелі» цьому поки не видно. Здійснено спробу окреслити та визначити причини проблем, з якими зустрілась вітчизняна система охорони здоров’я. З кожним днем епідеміологічна ситуація в Україні погіршується. Тому питання вакцинації є як ніколи актуальним.
Своєрідність лірики Б. Олександріва
(Міжрегіональна Академія управління персоналом, Київ, 2021) Ляшенко (Накашидзе), Ірина Сергіївна
UKR: У 2021 р. виповнюється 100 років з дня народження Б. Олександріва – відомого україномовного поета з Канади. Його творчість є багатогранною, але в силу багатьох причин вона досі залишається малодослідженою в Україні. Метою статті є дослідження своєрідності поетичної творчості Б. Олександріва. Реалізація поставленої мети передбачає вирішення низки завдань, як-от: 1) визначення тематичної своєрідності ліричних творів поета; 2) дослідження наскрізних образів та мотивів; 3) визначення художніх засобів, що створюють авторський стиль поета. Наукова новизна. У статті виокремлюються як домінантні такі основні мотиви лірики Б. Олександріва, як туга за батьківщиною, самотність на чужині (у їх зв’язку яскраво простежується опозиція чужина-батьківщина). Національна тематика у віршах насамперед виражається через традиційні образи (степ, сонце, крила тощо), згадки про минуле народу. Поезії Б. Олександріва є емоційно і психологічно насиченими. Багато поезій Б. Олександріва належать до філософської лірики, де центральними мотивами є плин часу, приреченість людини, смерть. Як висновок у статті наголошується, що поетична спадщина Б. Олександріва тяжіє до неокласичного напрямку. Тематично вона цілком вписується у контекст української еміграційної поезії ХХ ст., має багато перегуків із творчістю митців-класиків материкової України (де центральною темою є саме тема батьківщини). Інтимній ліриці Б. Олександріва притаманні щирість, ніжність, витонченість, музичність і пісенність. Ознаками філософської лірики Б. Олександріва також є самозаглиблення, медитація, споглядання. Екзистенційності творам поета надає звернення і розкриття теми смерті. На жаль, через раптову смерть, поет так і не встиг повністю розкрити свій потенціал. Із проголошенням незалежності України ім’я Б. Олександріва повернулось на батьківщину. Його творчість є перспективною для подальших літературознавчих досліджень.
Перейменування топонімів як засіб формування регіональної історичної пам’яті (на прикладі м. Дніпра)
(ЧП Ёлнать, Минск, совместно с институтом «ISE&E», 2021) Накашидзе, Ірина Сергіївна; Бичишина, Дар’я Олегівна
UKR: У роботі розглядається процес перейменування топонімів у м. Дніпро у рамках політики декомунізації. Підкреслено, що саме у топонімах актуалізується та зберігаєтся історична пам’ять народу. Мета статті – дослідити, яким чином нові топоніми Дніпра відображають місцеву (регіональну) історичну пам’ять. Закон про декомунізацію дав змогу відійти від ідеологічного чинника в міській топоніміці, підкреслити місцеву історію. Визначено, що у перейменування топонімів Дніпра панує україноцентричний підхід. Найбільш численними є номінації об’єктів міського простору на честь історичних постатей загальноукраїнського масштабу та персоналій, що пов’язані із історією розвитку міста зокрема. У рамках цього дослідження відзначено кілька постатей, пов’язаних з м. Дніпро та цікавих історикам та культурологам.
Системні відношення у фразеологізмах української мови з компонентом «язик»
(European Scientific Platform, 2021) Лагдан, Світлана Петрівна
UKR: Розглядається значення фразеологізмів як сфери емоційного сприйняття людиною навколишньої реальності, що сприяє пізнанню етнокультурного коду, виявленню ментальних особливостей, глибокому опануванню мови.
Rethinking Ukraine Through Modern American Cinematograph
(Hindawi, 2021) Nakashydze, Iryna S.; Radkevich, Tetiana O.
EN: It has been considered that modern North American films try to reopen and rethink Ukraine after two revolutions of the beginning of the 21st century. They are attempts to give foreigners an analysis of Ukrainians’ mentality and national regeneration through violence in its contemporary history. Received results can be deepen in future
Відображення функцій мови в народній уяві (на матеріалі прислів’їв та приказок)
(ГО "Інститут соціальної трансформації", Переяслав-Хмельницький, 2021) Лагдан, Світлана Петрівна
UK: Об’єктом аналізу у статті є українські прислів’я та приказки, які акумулюють багатовіковий досвід з усіх сфер життя та діяльності народу, його матеріальної й духовної культури, у тому числі й щодо мови як явища. Народні уявлення про мову подано через характеристику її функцій – тих завдань, які мова виконує в суспільному вжитку. Наведено класифікацію функцій мови, кожну функцію проілюстровано зразками прислів’їв та приказок. Наголошено, що в них досить точно, а водночас яскраво й образно відображено суспільну роль мови.
Каузальность формирования древнегреческой цивилизации
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2021) Айтов, Спартак Шалвович
RUS: Проанализированы факторы зарождения и развития цивилизации Древней Греции. Изучена система междисциплинарных аспектов генезиса социокультурного феномена Эллады.
Вакцинація від COVID-19 в Україні: передісторія та початок процесу
(ЧП Ёлнать, Минск, совместно с институтом «ISE&E», 2021) Кривчик, Геннадій Георгійович; Накашидзе, Ірина Сергіївна
UKR: У роботі розглядається питання вакцинації від COVID-19 в Україні. Акцент робиться на актуальності, що випливає з передісторії розповсюдження коронавірусної інфекції. Подано огляд наявних на сьогодні вакцин та ситуацію з процесом вакцинування в Європі. Основну увагу приділено початку вакцинації в Україні, яка розпочалась 24 лютого 2021 р. Одразу темпи були визначені як незадовільні, адже більшість населення почали відмовлятись від щеплення. Автори статті намагаються окреслити та визначити причини перешкод, з якими зустрілась система охорони здоров’я. З кожним днем епідеміологічна ситуація в Україні погіршується. Тому питання вакцинації є як ніколи актуальним.
Коронавірус і політична «турбулентність» в Україні у 2020 році
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2021) Кривчик, Геннадій Георгійович
UKR: Мета статті: визначення впливу пандемії COVID-19 на суспільно-політичне життя в Україні. Методи дослідження: діалектичний, аналітичний, описовий, системно-структурний. Оригінальність: документальною основою дослідження є великий масив інформаційних і публіцистичних публікацій, присвячених окремим епізодам і явищам боротьби з пандемією та її наслідками. Крім наукового інтересу, автора даної статті спонукали до її написання особисті спостереження й враження від лікування від COVID-19 в одній з лікарень міста Дніпро, де він отримав нагоду відчути на собі велику небезпеку страшної хвороби та побачити на власні очі і незадовільний матеріально-технічний стан наших лікарень, і надзвичайну мужність лікарів, усіх медичних працівників, які сумлінно виконували свої обов’язки, боролися за життя й здоров’я – моє і кожного пацієнта. Велике спасибі їм за це! Наукова новизна: вперше комплексно показано соціально-політичний розвиток країни у зв’язку з пандемією дуже небезпечної хвороби, яка виявила чимало гострих проблем українського суспільства. Хворого не тільки в медичному, але й соціальному, економічному, політичному сенсі. Результати дослідження: показано недостатню компетентність державного апарату, неготовність держави дати адекватну відповідь на серйозний виклик. Медичні заклади, у тому числі лікарні, були неспроможні прийняти велику кількість пацієнтів, надати їм належне лікування через застаріле обладнання, нестачу кваліфікованого персоналу, низьку зарплату медичних працівників тощо. Через “реформу” імені У. Супрун, яка виконувала обов’язки Міністра охорони здоров’я України протягом 2016–2019 рр., було зруйновано стару систему охорони здоров’я. Нова система, яку було створено “в турборежимі” за принципом “Гроші ходитимуть за пацієнтом”, виявилася неефективною у вітчизняних реаліях і фактично мала антисоціальний характер, оскільки основні медичні послуги стали недоступними для великої кількості українських громадян. З іншого боку, центральна влада часто-густо провокувала регіони та громади на непокору, породжуючи конфлікти, зокрема, коли проводила не продумані до кінця карантинні заходи, скомпроментувала себе подвійними стандартами під час карантину. Все це призвело до політичної турбулентності в політичному житті України, тобто до соціально-політичного явища, схожого з рухом літака, який через зустрічні бурхливі повітряні хвилі починає здригатися і втрачає керованість.
Децентралізація влади в Україні на тлі пандемії COVID-19
(Дніпровський національний університет ім. О. Гончара, 2021) Кривчик, Геннадій Георгійович
UK: Децентралізація і коронавірус – ось два слова, які останнім часом найбільш часто вживаються в інформаційному просторі України. Тож актуальність теми даної статті є подвійною, адже вона випливає з двох актуальних соціальних і політичних проблем, що розглядаються у статті, – проблеми організації боротьби з падемією COVID-19 і доленосної для України реформи децентралізації влади. Метою статті є об’єктивний аналіз процесу децентралізації влади в умовах серйозного виклику, що повстав перед українською державою через пандемію коронавірусу. Для цього застосована методологія історичної науки. Дослідження базується на принципах історизму, об’єктивності, конкретності, системності; при написанні статті використані діалектичний, аналітичний, описовий методи. Розглянуто події завершального етапу реформи децентралізації влади (2020 р.), коли роз’язувалися завдання укрупнення районів, формування нового адміністративно-теритріального устрою країни, проведення виборів до нових районних рад і громад. При цьому все це здійснювалося в умовах економічної кризи, пандемії COVID-19, зниження життєвого рівня більшості людей, падіння довіри до усіх гілок влади. Важливою проблемою децентралізації влади стало дотримання балансу державних і регіональних інтересів, налагодження з цією метою взаємодії між центральною владою і місцевими елітами, мерами великих міст, роль яких підвищилася у зв’язку з антивірусними заходами. Показником цього став успішний виступ на місцевих виборах регіональних партій і особисто чинних мерів. Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній уперше розглянуто проведення реформи децентралізації державного управління в умовах небаченої раніше пандемії, яка поставила під загрозу виживання великих мас людей, економіку, суспільний устрій України. Як і в більшості країн світу.
Postmodern Conflictology: Issues of Theory and Approaches to Methodology
(Publishing House "Grani", 2021) Vlasova, Tetiana I.; Pshinko, Oleksandr M.; Vlasova, Olga P.
ENG: The problematization of the classical concepts in the postmodern philosophy has created some definite challenges that stipulate the development of the “Theory” in its interdisciplinary conceptual meanings and practical applications. The latter demands a certain “list” of the new notions and implies requirements for theorists to reflect the scientific diversity without reducing it to any kind of “theoretical unity”. For these reasons the purpose of this article is the conceptual reconstruction of the notion of the conflict in the specific postmodern context of its sociocultural, political and ethical meanings and senses. The methods of the research are mainly based on the principle of the anthropocentric paradigm, which stipulates the use of the interdisciplinary comparative-critical approaches and social construction methods in the general problematic field of postmodernism. While analysing conflict theories such schools of philosophy as existententialism, phenomenology and pragmatism are considered to be valid in the descriptions of both the actual conditions of the individual human existence and abstract human qualities. The practical aspects of this paper involve the empirical representation of the principles of the value and the sense in the problematic aspects of conflict resolution with the stress on the concepts of the discoursive communication. The obtained results allow to come to the conclusion that the most influential transformations are connected with such postmodern conflict problems as asymmetrical threats and unstable security architecture. The latter proves that the methodological approaches to conflictology should be evaluated from the point of presumably successful resolutions against the background of different spatial and temporal factors, which, in its turn, means creating new administrative modalities of conflict management. It should be stressed that in the context of the conflictological tendencies of the globalizing societies the special place should be occupied by the principles of K.- O. Apel’s discoursive ethics and M. M. Bakhtin’s doctrine of the “responsible dialogism”. Nowadays political approaches cannot be effective in the conflict resolutions without the classical ideals and the absolutes, without the impact of the Pathos, which means implied significance of the “relatively Utopian” ideas and their application in the conflict resolution, the potential possibilities of their realization in the conflict situations.
Філософсько-історичні установки історичної антропології як сучасної філософії історії
(Національна металургійна академія України, Дніпро, 2021) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Розглядаються філософічно-історичні установки виникнення і розвитку історичної антропології як сучасної філософії історії, визначаються їх проблематичні, теоретично-методологічні і аксіологічні складові.
Антонімічні відношення в українських пареміях мовленнєвої семантики
(ГО «Європейська наукова платформа», Вінниця, 2021) Лагдан, Світлана Петрівна
UK: У статті подано опис антонімічних пар у складі українських прислів’їв та приказок, що позначають мовленнєві дії та якості мовців. Відповідно до прийнятої в мовознавстві традиційної класифікації антонімів за семантичними особливостями виокремлено їх градуальні, комплементарні, векторні та координатні види. Зазначено, що найбільшу кількість складають паремії з градуальними та комплементарними антонімами, а найменшу – із координатними. Акцентовано, що протиставлення, характерне для структурної організації паремій, сприяє яскравому й точному уявленню означуваного явища.
Визначення особливостей формування систем енергозабезпечення з використанням відновлюваних джерел енергії в перехідний період року
(ПП "Технологічний центр", Харків, 2021) Накашидзе, Лілія Валентинівна; Габрінець, Володимир Олексійович; Мітіков, Юрій Олексійович; Алексєєнко, Сергій Вікторович; Ляшенко, Валентина Петрівна
UKR: Актуальною науково-практичною проблемою є формування енергоефективних систем забезпечення кліматичних умов в приміщеннях на основі використання відновлюваних джерел енергії. У роботі удосконалено техніко-методологічний підхід до розрахунків систем енергозабезпечення та акумулювання при застосуванні енергоактивних огороджень. Показана особлива ефективність цих огороджень в перехідні періоди року, тобто весни та осені. Для надійного прогнозування процесу забезпечення температурних комфортних умов (теплового балансу) при застосуванні методів непараметричної статистики розроблена математична модель. Вона дозволить підвищити якість прогнозування впливу зовнішньої температури повітря у перехідні періоди року. До уваги береться температура всередині приміщення при наявності багатошарового енергоактивного огородження. Для визначення підходу щодо використання в системах енергозабезпечення теплоти в перехідний період розглядаються теплові параметри з внутрішньої та зовнішньої сторони конструкції споруди. Це дає можливість враховувати зміни теплопередавання цих конструкції при проєктуванні системи енергозабезпечення та визначення оптимальних режимів її функціонування в різних природних умовах. Розглянуто іншу задачу енергоактивного огородження, пов’язану з генеруванням в систему додаткової теплоти, яка отримується завдяки перетворенню енергії сонячного випромінювання. Для підвищення цього генерування були запропоновані спеціальні багатошарові конструкції енергоактивного огородження. Запропонована термомодернізація з використанням енергоактивних огорож дозволяє, в середньому за холодний період року, зменшити енерговитрати в 3,5 рази для будівель промислового та житлового призначення.
Соціально-культурні чинники виникнення і становлення історичної антропології як сучасної філософії історії
(Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара, Дніпро, 2021) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Досліджено складну проблематику впливу соціально-культурних чинників на виникнення історичної антропології як сучасної фiлософії icторії. Методологiя даної праці заснована на реалізації принципів комплементарностi, структурностi, дiалогiчностi. У студії зазначеної проблематики були залучені методи: філософської герменевтики, системно-структурний, мiждисциплiнарний. Виникнення і становлення історичної антропології як сучасної філософії історії втілилися у етапах ґенези і «тотальної історії», початкових у розвитку цієї науки. В їх межах сформувалися онтологічні, гносеологічні і аксіологічні засади, значущі для подальшого розвитку історично-антропологічних концепцій. Так, в онтологічній сфері було генеровано рефлексивне поле наукових пошуків: масова психологія суспільств Західної Європи доби Середньовіччя і Раннього Нового Часу, їх свідомі і підсвідомі уявлення про світ, установки суспільнозначущої поведінки, різноманітні форми життєдіяльності й повсякденного життя, релігійні і парарелігійні вірування. У гносеологічній сфері було утворено «методологічний інструментарій» історично-антропологічних студій, який засновувався на теоретичних підходах до подій і процесів минулого як до наукової проблеми і широкого міждисциплінарного діалогу; концепції довгого часу історії як такого, протягом якого змінюється ментальність суспільств. Аксіологічна сфера сформувалася у розумінні людини як головного об’єкта історично-антропологічних студій і важливого чинника історичної динаміки, який здійснює на останню вельми значний вплив. Формування зазначених змістовних площин історичної антропології відбулося під суттєвим впливом соціально-культурних процесів першої половини минулого століття. Серед них слід виокремити процеси «масовизації» суспільств; значну ідеологізацію суспільної свідомості багатьох країн світу, передусім європейських; широке розповсюдження ідеологічних систем як правого (нацизм, фашизм), так і лівого (комунізм, соціал-демократизм) спрямування, котре супроводжувалося всеохоплюючою вірою великих мас населення в істинність їх постулатів; поразка нацистських соціально-політичних моделі й ідеології у Другій світовій війні; початкова фаза утворення соціально-психологічних основ «суспільства споживання». Дані соціокультурні тренди стимулювали в історичній антропології орієнтацію на вивчення і осягнення масової психології суспільств минулого в її підсвідомому й свідомому елементах як сутнісно важливих чинників причинності й змісту їх історичної динаміки. Дослідження і аналіз ментально-культурного горизонту каузальності, особливостей і перспектив розвитку процесів минулого усіх рівнів виявилися основним завданням історично-антропологічних концепцій.
Соціально-історичні передумови утворення історичної антропології як сучасної філософії історії
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро, 2021) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Утворення і розвиток теоретичних підходів історичної антропології як сучасної філософії історії реалізувалися в етапах ґенези і «тотальної історії», початкових у розвитку даної дисципліни. В їх просторі постали онтологічні, гносеологічні і аксіологічні засади подальшої динаміки історично-антропологічних розвідок. Так, у онтологічній площині було утворено проблемне поле наукових студій: суспільна психологія соціумів Західної Європи Середньовіччя і Раннього Нового Часу, їх усвідомлені і підсвідомі складові світобачення, норми і цінності суспільнозначущої поведінки, багатоаспектні феномени життєдіяльності й повсякденного життя, масові релігійні і квазірелігійні уявлення. Утворення цих смислових площин історичної антропології здійснилося під впливом соціально-історичних процесів першої половини минулого століття. Серед них слід виокремити величезні і грандіозні процеси І і ІІ світових війн та процеси міжвоєнних соціально-політичних і геополітичних трансформацій, поразка нацистських і фашистських соціально-історичних моделей, реалізованих у розвитку країн Західної і Центрально-Східної Європи, досвід участі у глобальних історичних процесах великих мас людей і формування масових уявлень про них. Дані соціально-історичні процеси виявилися основою формування в історично-антропологічних студіях спрямованості на дослідження і розуміння ментально-культурного горизонту суспільств минулого у підсвідомому й свідомому аспектах як сутнісно важливих факторів каузальності й особливостей їх історичного розвитку. Дослідження і аналіз соціально-психологічної і культурної сфери причинності, змісту і потенціалу історичної динаміки усіх її зрізів стали головним завданням історичної антропології як сучасної філософії історії. Соціально-історичні процеси першої половини минулого століття сформували об’єктивну суспільну й наукову потребу у ґенезі і становленні історично-антропологічних концепцій для науково адекватного осмислення багатоаспектного ментально-культурного горизонту минулого й певною мірою сучасності. Вивчення і розуміння історичною антропологією психологічно-культурного виміру розвитку суспільств, макрорегіонів й світ-системи минулих епох акцентує її самобутність стосовно до сучасних першим етапам динаміки цієї науки значущих філософічно-історичних концепцій: марксистської, культурно-історичної О. Шпенглера, осьового часу К. Ясперса. На відміну від аналізу даними теоріями таких сфер історичних процесів, як економічна, геокультурна, георелігійна, історична антропологія як сучасна філософія історії, фокусує студії на осмисленні ментальних, соціально-поведінкових і культурних основ багатоманіття явищ динаміки минулого. Це надає їй змогу релевантно розуміти каузальність і зміст історичних процесів, розуміти альтернативи їх потенціального розвитку.