Кафедра "Філософія і соціологія" ( з 2021 ввійшла до складу кафедри "Філософія та українознавство")

Permanent URI for this communityhttp://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/637

ENG: Department of Philosophy and Sociology
(since 2021 it has become a part of the department "Philosophy and Ukrainian Studies")

Browse

Now showing 1 - 40 of 58

Г. Флоровский о культурном диалоге восточно-славянских народов и Греции: заметки на полях
(Вид-во Маковецький, м. Дніпропетровськ, 2014) Айтов, Спартак Шалвович
RUS: Данная статья анализирует культурные взаимодействия восточных славян и греков в их исторической динамике.
Генеза концепцій глобалізації: когнітивна динаміка (препринт])
(В-во Маковецький, м. Дніпропетровськ, 2012) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: У статті аналізується проблема особливостей і етапів розвитку теорій о процесах глобалізації.
Герменевтична соцiaльно-гуманiтарна iнтенцiя фiлософського пiзнання В. Дiльтея та сучасна фiлософiя історії
(ПП «Видавництво» «Гілея», 2018) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Дана стаття присвячена аналізу формування герменевтичної соцiально-гуманiтарної інтенції фiлософського пiзнання у працях В. Дiльтея. Дослiджено вплив даної інтенції на розвиток суспiльно-гуманiтарних вимipiв сучасної філософії історії. Проаналізовано вплив суспiльних та людських горизонтiв філософської творчостi нiмецького мислителя на когнітивну динаміку формування герменевтичної інтенції та її пізнавальне значення для розвитку гуманiтарних аспектiв філософських наук. Показано напрями та перспективи методологiчної дії антропологiчних аспектів теоретичних пiдходiв, створених у просторi концепцiй філософії В. Дiльтея, на науки суспiльно-гуманiтарної сфери. Розглядаються напрями інтелектуальної дії людиновимipних аспектiв фiлософських розвідок нiмецького мислителя на розвиток методологiчних пiдходiв у процесах розумiння минулих епох. Виокремлно шляхи застосування теоретичних надбань герменевтичної соцiально-гуманiтарної інтенції фiлософського пiзнання В.Дiльтея на реалізацію когнiтивних можливостей модерної філософії icторiї.
Герменевтична соцiaльно-гуманiтарна iнтенцiя фiлософського пiзнання В. Дiльтея та сучасна фiлософiя історії (препринт)
(ПП «Видавництво» «Гілея», 2018) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Дана стаття присвячена аналізу формування герменевтичної соцiально-гуманiтарної інтенції фiлософського пiзнання у працях В. Дiльтея. Дослiджено вплив даної інтенції на розвиток суспiльно-гуманiтарних вимipiв сучасної філософії історії. Проаналізовано вплив суспiльних та людських горизонтiв філософської творчостi нiмецького мислителя на когнітивну динаміку формування герменевтичної інтенції та її пізнавальне значення для розвитку гуманiтарних аспектiв філософських наук. Показано напрями та перспективи методологiчної дії антропологiчних аспектів теоретичних пiдходiв, створених у просторi концепцiй філософії В. Дiльтея, на науки суспiльно-гуманiтарної сфери. Розглядаються напрями інтелектуальної дії людиновимipних аспектiв фiлософських розвідок нiмецького мислителя на розвиток методологiчних пiдходiв у процесах розумiння минулих епох. Виокремлно шляхи застосування теоретичних надбань герменевтичної соцiально-гуманiтарної інтенції фiлософського пiзнання В.Дiльтея на реалізацію когнiтивних можливостей модерної філософії icторiї.
Глобализация и социально-культурная многополярность
(В-во Маковецький, м. Дніпропетровськ, 2012) Айтов, Спартак Шалвович
RUS: Статья посвящена анализу взаимодействия процессов глобализации и развития социально-культурных полюсов мира.
Дослідження світоглядніх і ментальних протиріч культурних систем українського бароко і необмеженого самодержавства : історично-антропологічний та семіотичний аспекти (препринт)
(Національний гірничий університет, м. Дніпропетрвськ, 2011) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Аналізуються ментальні та семіотичні виміри взаємодії культурних систем українського бароко та концепції абсолютної царської влади.
Екстерналістські чинники розвитку історичної антропології і формування світогляду у добу глобалізації (препринт)
(2009) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: У статті досліджується кореляція соціально-політичних та соціально-культурних елементів контексту на ґенезу, становлення і науковий розвиток однієї із найбільш складних сфер соціогуманітарного пізнання – історичної антропології, з позицій історії та філософії науки.
Епістемологічний потенціал історичної антропології і дослідження соціально-політичних тенденцій глобалізації (препринт)
(Досягнення соціально-гуманітарних наук в сучасній Україні, 2011) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Аналізуються проблеми впливу історичної антропології на дослідження суспільно-політичних трендів глобалізації.
Епістемологічні підходи історичної антропології та дослідження процесів цивілізаційного і глобалізаційного розвитку
(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2011) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Проаналізовано когнітивні підходи історичної антропології для дослідження цивілізаційної й глобалізаційної динаміки.
Епістемологічні підходи історичної антропології та дослідження процесів цивілізаційного і глобалізаційного розвитку (препринт)
(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2011) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Проаналізовано когнітивні підходи історичної антропології для дослідження цивілізаційної й глобалізаційної динаміки.
Исследования социально политической реальности через призму исторической антропологии
(ДНУ, 2012) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Статтю присвячено аналізу можливостей застосування підходів історико-антропологічного пізнання для дослідження суспільно-політичних процесів.
Историко-антропологические и семиотические аспекты философии культуры Ю. М. Лотмана
(Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара, 2012) Айтов, Спартак Шалвович
RUS: В статье анализируется влияние семиотических и исторически-антропологических єлементів философско-культурных концепций Ю. М. Лотмана.
Историко-антропологические и семиотические аспекты философии культуры Ю. М. Лотмана (препринт)
(Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара, 2012) Айтов, Спартак Шалвович
RUS: В статье анализируется влияние семиотических и исторически-антропологических єлементів философско-культурных концепций Ю. М. Лотмана.
Историческая антропология и изучение социально-политических процессов
(НГУ, Дніпропетровськ, 2007) Айтов, Спартак Шалвович
RUS: Показано на существование значительного когнитивного потенциала для изучения социально-политических процессов современного мира посредством применения методологий исторической антропологии.
Историческая антропология и классические отечественные концепции философии культуры
(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2012) Айтов, Спартак Шалвович
RUS: Анализируются историко-антропологические подходы отечественных исследований по философии культуры.
Историческая антропология и классические отечественные концепции философии культуры (препринт)
(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2012) Айтов, Спартак Шалвович
RUS: Анализируются историко-антропологические подходы отечественных исследований по философии культуры.
Когнітивна парадигма сінергетики та пізнавальні підходи історичної антропології
(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2014) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Методологічні підходи сінергетики та історичної антропології мають сутнісні риси подібностей. Зокрема, це стосується таких концептів, як зворотний зв'язок та ментальність, активне застосування пізнавального принципу міждисциплінарності, велика складність вивчаємих об’єктів, застосування діалогового підходу у наукових дослідженнях, розуміння альтернативності розвитку як природних, так і соціальних систем.
Когнітивна парадигма сінергетики та пізнавальні підходи історичної антропології (препринт)
(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2014) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Методологічні підходи сінергетики та історичної антропології мають сутнісні риси подібностей. Зокрема, це стосується таких концептів, як зворотний зв'язок та ментальність, активне застосування пізнавального принципу міждисциплінарності, велика складність вивчаємих об’єктів, застосування діалогового підходу у наукових дослідженнях, розуміння альтернативності розвитку як природних, так і соціальних систем.
Когнітивний діалог східноєвропейської філософії першої половини ХХ ст. та методологічні підходи історичної антропології
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2015) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Мета. Проблемою даної роботи є вивчення інтелектуальних взаємовпливів філософських концепцій та методологій соціально-гуманітарних наук. Мета цієї статті полягає у дослідженні когнітивного діалогу філософських ідей мислителів Східної Європи першої половини ХХ століття та теоретичних підходів історичної антропології. Методологія даної праці складається із таких інтелектуальних підходів, як системно-структурний, міждисциплінарний, джерелознавчий та порівняльний методи. Наукова новизна. Наукова новизна статті полягає у аналізі когнітивних взаємовпливів різних напрямків філософських пошуків та по-тужного представника історичного пізнання, історичною антропологією. Були реалізовані реконструкції та вивчення когнітивного діалогу цього напрямку історичної науки із концепціями філософії й історії науки, філософськими основами етнічної психології, теоріями філософії культури. Висновок. Когнітивний діалог східноєвропейських філософських студій першої половини ХХ століття з методологічними підходами історичної антропології було реалізовано за інтелектуальною схемою, яка складається із низки елементів. До них входять, зокрема, утворення системи наукових ідей для реалізації зазначеного діалогу, утворення розгорнутої системи дисциплінарного діалогу філософських концепцій та теоретичних методів історичної антропології.
Когнітивні аспекти сучасної філософії історичного пізнання
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2014) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Мета. Метою даної праці є інтелектуальна реконструкція та аналіз різноманітних за методологічними підходами когнітивних напрямків сучасної філософії історії та з’ясування їх пізнавальних, наукових взаємозв’язків із концептуальними положеннями такої гілки історичного пізнання, як історична антропологія. Методологія. Методологічним інструментарієм даної роботи виступають такі наукові підходи, як методи філософії науки, міждисциплінарний підхід, методи джерелознавчого та системного аналізу. Наукова новизна. Відтворено та проаналізовано низку методологічних підходів, властивих природознавчим та суспільно-гуманітарним наукам. Останні, відповідно із принципами міждисциплінарної парадигми, вельми широко застосовує сучасна філософія історичного пізнання, зокрема при аналізі історичного процесу та головних елементів його: ментальності, світогляду та норм суспільно значущої та особистісної поведінки індивідів та соціумів минулого. З’ясовано вплив на дослідження різноманітних історичних та історично-антропологічних проблем концепції таких імплантованих у методологію сучасної філософії історії наукових дисциплін, як теорія хаосу, синергетика, математична біологія, етнологія, соціальна психологія тощо. Акцептовано увагу на інтелектуальні зв’язки, застосованих у філософії історії, історичному пізнанні міждисциплінарної методології, теорії та концептів із природознавчих та соціально-гуманітарних дисциплін. Вони застосовуються для аналізу та розуміння комплексних та багатоаспектних історичних подій та процесів. Висновки. Результатом аналізу когнітивної динаміки застосування у філософії історії концептуальних підходів із вельми широкого спектру наукових дисциплін стало виокремлення низки етапів цього інтелектуального процесу. Кожен із них має особливі логіко-методологічні та соціально-культурні ознаки («характеристики»). Внутрішня, когнітивна єдність даної наукової динаміки полягає у тому, що вона була спрямовання не на руйнацію попередньої інтелектуальної традиції, але на її поглиблення та оновлення на підставі реалізації більш різноманітних та ефективних методологічних підходів.
Методологічні підходи європейських та українських історично-антропологічних досліджень: генеза та розвиток
(Національний гірничий університет, м. Дніпропетровськ, 2011) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Аналізуються когнітивні особливості ґенези та динаміки європейської та української історичної антропології.
Понятійний апарат і методи історичної антропології як сучасної філософії історії
(Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара, Дніпро, 2020) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Дослiджено складну проблематику виникнення i сутності понятійного апарату й сукупності дослідницьких методів історичної антропології як сучасної фiлософії icторії. Методологiя даної праці заснована на реалізації принципів комплементарностi, структурностi, дiалогiчностi. У студії зазначеної проблематики були залучені методи філософської герменевтики, системно-структурний, мiждисциплiнарний. Понятійний апарат історичної антропології як сучасної філософії історії розуміється як інтелектуальний фундамент пізнавальної структури, що створює теоретичну систему координат для аналізу і досліджень людського виміру історичного розвитку і концептуальних досягнень науки про минуле та застосування отриманих у процесі дослідження згаданого проблемного поля когнітивних підходів і знань задля розуміння проблем сучасних соціокультурних процесів і їх потенціальних альтернатив у майбутньому. Визначальні риси методологічного підґрунтя історично-антропологічного горизонту сучасної філософії історії відрізняються переважним застосуванням низки загальнонаукових, окремонаукових та метатеоретичних методів. Так, серед загальнонаукових найбільш впливовими для її розвитку є методи розуміння, ідеалізації і теоретичний. Найбільш ефективними для історичної антропології у складі окремонаукових методів виявляються методи історичний, реконструкції та міждисциплінарний. Високий когнітивний статус наведених вище загальнонаукових і окремонаукових методів зумовлений особливостями актуальних дослідницьких завдань історичної антропології, аналізом ментальної і соціокультурної площини динаміки минулого. Залучення метатеоретичних методів викликано орієнтацією історичної антропології як сучасної філософії історії на осмислення складної проблематики теоретичних студій глибинних психологічно-культурних основ суспільно-гуманітарного горизонту минулого та їх впливу на сучасну соціокультурну динаміку. Серед перспектив продовження студiй у проблемному полi цiєї роботи можна вказати на аналiз понять і дослідницьких методів, важливих для аналізу ментально-культурної площини сучасних теорій динаміки глобалiзацiї. Досить важливим є також вплив на створення теоретичної системи координат подальших студій в інтелектуальному універсумі історично-антропологічного горизонту сучасної фiлософiї icторiї.
Понятійний апарат і методи історичної антропології як сучасної філософії історії (препринт)
(Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара, Дніпро, 2020) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Стаття дослiджує складну проблематику виникнення i сутності понятійного апарату й сукупності дослідницьких методів історичної антропології як сучасної фiлософії icторії. Методологiя даної праці заснована на реалізації принципів комплементарностi, структурностi, дiалогiчностi. У студії зазначеної проблематики були залучені методи: філософської герменевтики, системно-структурний, мiждисциплiнарний. Понятійний апарат історичної антропології як сучасної філософії історії розуміється як інтелектуальний фундамент пізнавальної структури, що створює теоретичну систему координат для аналізу і досліджень людського виміру історичного розвитку і концептуальних досягнень науки про минуле та застосуванні отриманих у процесі дослідження згаданого проблемного поля когнітивних підходів і знань задля розуміння проблем сучасних соціокультурних процесів і їх потенціальних альтернатив у майбутньому. Визначальні риси методологічного підгрунтя історично-антропологічного горизонту сучасної філософії історії відрізняються переважним застосуванням низки загальнонаукових, частно-наукових та метатеоретичних методів. Так, серед загальнонаукових, найбільш впливовими для її розвитку є методи розуміння, ідеалізації і теоретичний. Найбільш ефективними для історичної антропології у складі частнонаукових методів виявляються методи історичний, реконструкції та міждисциплінарний. Високий когнітивний статус наведених вище загальнонаукових і частнонаукових методів зумовлюється особливостями актуальних дослідницьких завдань історичної антропології, аналізом ментальної і соціокультурної площини динаміки минулого. Залучення метатеоретичних методів викликано орієнтацією історичної антропології як сучасної філософії історії на осмислення складної проблематики теоретичних студій глибинних психологічно-культурних основ суспільно-гуманітарного горизонту минулого та їх впливу на сучасну соціокультурну динаміку. Серед перспектив продовження студiй у проблемному полi цiєї роботи можна вказати на аналiз понять і дослідницьких методів, важливих для аналізу ментально-культурної площини сучасних теорій динаміки глобалiзацiї. Досить важливим є також вплив на створення теоретичної системи координат подальших студій в інтелектуальному універсумі історично-антропологічного горизонту сучасної фiлософiї icторiї.
Пізнавальна динаміка історично-антропологічних досліджень у ХХ-на початку ХХІ ст.
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В.Лазаряна, Дніпропетровськ, 2012) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Вивчаються логіко-методологічні аспекти розвитку історично-антропологічних студій у ХХ-на початку ХХІ ст.
Розвиток української та західноєвропейської історичних наук та генеза історично-антропологічної парадигми
(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2013) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Аналізується ґенеза історичної антропології у розвитку української та західноєвропейської історичних наук. Розглядається значення концепції М. С. Грушевського та М. Блока у цих процесах.
Соціально-гуманітарні виміри когнітивної динамiки сучасної філософії історії
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2017) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Когнітивний потенціал соціально-гуманітарних аспектів сучасної філософії історії проявляється також у формуванні нових пізнавальних, евристичних напрямків, які прагнуть осмислити історичні динаміку та пізнання. До них належать, зокрема, застосування теорій з точних та природничих наук («теорія хаосу»); адаптація наукових підходів соціальної біології та соціальної психології до розуміння історичних процесів; дослідження ментальних та соціокультурних основ наукової творчості вчених, які працювали у різних сферах пізнання. Таким чином, реалізація когнітивного потенціалу соціально-гуманітарних вимірів філософії історії може дозволити вирішити наступні дослідницькі завдання: суттєво поглибити аналіз людиновимірних та соціально-культурних засад історичної динаміки; більш адекватно і вірогідно осмислювати концептуальні особливості історичного пізнання та реконструювати їх методологічні основи; створити «інтелектуальний інструментарій» для ефективного вивчення суспільно-культурних та ментальних аспектів розвитку філософських дисциплін, зокрема філософії науки, соціальної філософії, філософії культури; сформувати інтелектуальні умови для трансляції філософсько – історичних концепцій у пізнавальний універсуум соціогуманітаристики; застосувати теоретичні надбання філософії історії для дослідження сучасних соціально-політичних процесів, зокрема феномену глобалізації.
Соціально-культурні аспекти футурологічних моделей глобалізації та когнітивний потенціал історичної антропології (препринт)
(Вид-во Маковецький, Дніпропетровськ, 2011) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Аналізуються соціальні та культурні виміри уявлень про майбутнє глобалізації
Суспільний, культурний та політичний контекст динаміки історичної антропології
(Національний гірничий університет, м. Дніпропетрвськ, 2013) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Аналізується вплив політичних, суспільних та культурних факторів, соціально-політичного та соціально-культурного контексту історичної антропології у минулому та на початку нинішнього століть.
Суспільний, культурний та політичний контекст динаміки історичної антропології (препринт)
(Національний гірничий університет, м. Дніпропетрвськ, 2013) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Аналізується вплив політичних, суспільних та культурних факторів, соціально-політичного та соціально-культурного контексту історичної антропології у минулому та на початку нинішнього століть.
Сучасна фiлософiя icторiї: icторично-антропологiчний горизонт
(Лipa, Днiпро, 2018) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Дослiджується виникнення i становлення icторично-антропологiчного аспекту сучасних філософсько-історичних студiй. У роботi вiдтворено та осмислено захiдну й схiдноєвропейську моделi гуманiтарного вимipу модерних філософсько-історичнх концепцiй. Проаналiзовано вплив людиновимipних площин студй у сферi філософії історії на динамiку icторiософiї та фiлософiї культури та особливостi і зміст процесів історико-культурної динаміки. У працi сформовано концептуальний образ прогностичного зрізу гуманiтарних аспектiв сучасної філософії історії у царинi розумiння соцioкультурних процесiв через посередництво дослiдження когнiтивних взаємодiй перших iз соцioгуманiтарними науками та осмислення їх культурно-онтологічного потенціалу. Для фахівців з філософії історії, соціальної філософії, історичної антропології, «глобальної історії», теорії і методології історії та усіх, хто цікавиться зазначеними науками.
Українські історичні дослідження кінця XIX - початку XX ст. у контексті підходів філософсько-історичного та історико-антропологічного пізнання (препринт)
(2007) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: В роботі досліджується значення студій українських істориків кінця ХІХ- початку ХХ ст. над вітчизняною історією для філософсько-історичних та історико-антропологічних аспектів аналізу українського історичного процесу; для поглиблення когнітивних можливостей українського історичного та соціально-гуманітарного пізнання.
Философия истории и развитие когнитивных подходов исторической антропологии
(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2014) Айтов, Спартак Шалвович
RUS: Анализируется рецепция методологических подходов философско-исторического познания исторической антропологией.
Философия истории и развитие когнитивных подходов исторической антропологии (препринт)
(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2014) Айтов, Спартак Шалвович
RUS: Анализируется рецепция методологических подходов философско-исторического познания исторической антропологией.
Философия культуры Ю. М. Лотмана: когнитивный диалог семиотики и исторической антропологии
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2014) Айтов, Спартак Шалвович
RUS: Цель. Проблема этой работы заключается в изучении когнитивных взаимовлияний философских и социально-гуманитарных наук. Целью статьи является анализ познавательного взаимодействия исторической антропологии и семиотики в пространстве философско-культурных концепций Ю. М. Лотмана. Методология. Методология настоящей работы включает такие теоретические подходы, как системно-структурный метод, междисциплинарный метод, сравнительный и источниковедческий методы. Научная новизна. Философия культуры Ю. М. Лотмана содержит большое количество когнитивных измерений. Значительную роль в познавательном универсуме его творчества занимают семиотика и историческая антропология. Однако взаимодействие этих смысловых компонентов Ю. М. Лотмана пока что мало исследовано. Последнее касается и реконструкций собственно историко-антропологических идей и изысканий ученого. Выводы. Осмысление когнитивного взаимодействия семиотики и исторической антропологии в пространстве философии культуры Ю. М. Лотмана логично приводит к заключению о когнитивной эффективности симбиоза методологических подходов данных наук. В частности ,эта познавательная структура позволяет изучать глубинные причины мотивов и поступков как отдельных людей ,так и целых обществ прошлого. Применение семиотических и историко-антропологических методов позволяет анализировать глубинные механизмы функционирования духовной культуры и социокультурных институтов обществ разных исторических эпох.
Філософсько-культурні концепції М. М. Бахтіна і методологія історично-антропологічних реконструкцій народної культури і ментальності (препринт)
(ДНУ, 2011) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Аналізуються філософсько-культурні концепції М. М. Бахтіна реконструкцій середньовічної й ренесансної народної культури; їх вплив на розвиток історично-антропологічних досліджень.
Філософсько-наукові концепції І. Лакатоса та Ст. Тулміна: когнітивна взаємодія з історичною антропологією
(Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, 2016) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: І. Лакатос та Ст. Тулмін є представниками різних інтелектуальних течій у постпозитивістьскій філософії науки. Перший уособлює когнітивну традицію стриманого відношення до соціально-культурних та ментальних чинників динаміки наукового пізнання. Ст. Тулмін, напроти того, був одним із дослідників, які вельми високо оцінювали роль зовнішніх чинників у процесах розвитку науки. Втім обидві теорії бачення філософських основ розвою науки вважають соціально-гуманітарні елементи динаміки наукових концепцій ( у різній мірі) і ведуть когнітивний діалог із історично-антропологічним пізнанням. Причини та рушійні сили вказаної взаємодії складають три методологічних компоненти: логіко-методологічний, соціально-культурний та аксіологічний. Перший компонент знайшов втілення у застосуванні І. Лакатосом та Ст. Тулміним міждисциплінарного методологічного підходу, який був і лишається) «візитною карткою» історично-антропологічного пізнання. Соціально-культурний компонент взаємодії реалізувався у розумінні даними мислителями істотного значення суспільного та культурно-психологічного компоненту наукової динаміки. Відомо, що однією з головних цілей історичної антропології є вивчення психічних та суспільно-культурних підвалин історичного розвитку. Аксіологічні компоненти втілилися у визнанні І. Лакатосом та Ст. Тулміним важливості розуміння особистості дослідника у пізнавальній, професійно-науковій діяльності, що корелює та вступає у плідний інтелектуально-ціннісний діалог із потужною гуманістичною тенденцією історичної антропології. Відомо, що основним когнітивним завданням та світоглядним ідеалом цієї наукової дисципліни є дослідження різноманітних аспектів історичного буття людини у будь-яку епоху минулого.
Філософсько-наукові концепції І. Лакатоса та Ст. Тулміна: когнітивна взаємодія з історичною антропологією (препринт)
(Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, 2016) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: І. Лакатос та Ст. Тулмін є представниками різних інтелектуальних течій у постпозитивістьскій філософії науки. Перший уособлює когнітивну традицію стриманого відношення до соціально-культурних та ментальних чинників динаміки наукового пізнання. Ст. Тулмін, напроти того, був одним із дослідників, які вельми високо оцінювали роль зовнішніх чинників у процесах розвитку науки. Втім обидві теорії бачення філософських основ розвою науки вважають соціально-гуманітарні елементи динаміки наукових концепцій ( у різній мірі) і ведуть когнітивний діалог із історично-антропологічним пізнанням. Причини та рушійні сили вказаної взаємодії складають три методологічних компоненти: логіко-методологічний, соціально-культурний та аксіологічний. Перший компонент знайшов втілення у застосуванні І. Лакатосом та Ст. Тулміним міждисциплінарного методологічного підходу, який був і лишається) «візитною карткою» історично-антропологічного пізнання. Соціально-культурний компонент взаємодії реалізувався у розумінні даними мислителями істотного значення суспільного та культурно-психологічного компоненту наукової динаміки. Відомо, що однією з головних цілей історичної антропології є вивчення психічних та суспільно-культурних підвалин історичного розвитку. Аксіологічні компоненти втілилися у визнанні І. Лакатосом та Ст. Тулміним важливості розуміння особистості дослідника у пізнавальній, професійно-науковій діяльності, що корелює та вступає у плідний інтелектуально-ціннісний діалог із потужною гуманістичною тенденцією історичної антропології. Відомо, що основним когнітивним завданням та світоглядним ідеалом цієї наукової дисципліни є дослідження різноманітних аспектів історичного буття людини у будь-яку епоху минулого.
Філософсько-історична методологія Ф. Броделя у контексті історичної антропології (препринт)
(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2015) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Аналізується розвиток теоретичних підходів та філософсько-історичних концептів творчості Ф. Броделя у контексті історичної антропології.
Філософсько-історична методологія Ф. Броделя у контексті історичної антропології
(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2015) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Аналізується розвиток теоретичних підходів та філософсько-історичних концептів творчості Ф. Броделя у контексті історичної антропології.
Філософія культури М. М. Бахтіна: історично-антропологічні виміри
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені акдеміка В.Лазаряна, Дніпропетровськ, 2013) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Мета. Зв’язування впливу теоретичних підходів концепцій філософії культури М. М. Бахтіна на ґенезу та реалізацію історично-антропологічних концептів та реконструкцій ментальності, а також соціально-культурних особливостей й поведінки людей і суспільств минулого. Методологія. Методологічним інструментарієм є методи системного та джерелознавчого аналізів. Наукова новизна. Проаналізовані такі концепти філософії культури М. М. Бахтіна як карнавал, народна культура, сміхова культура, поняття соціально-культурної проекції матеріально-тілесного низу та її впливу на сміхову культуру Європейського Середньовіччя та Ренесансу. Відтворено методологічні підходи Бахтіна для історично-антропологічної реконструкції ментальності та соціокультурних реалій високого Середньовіччя та доби Відродження. Досліджено сприймання філософсько-культурних концепцій М. М. Бахтіна наукового співтовариства та їх вплив на історично-антропологічні студії. Також був проаналізований вплив відповідних ідей М. М. Бахтіна на історично-антропологічні дослідження останньої чверті ХХ – початку ХХІ ст., зокрема на роботи Д. Лихачова, А. Гуревіча, Е. Томпсона та низки дослідників. Висновки. Концепція філософії культури М. М. Бахтіна, зокрема сміхова культура, народне світосприйняття, карнавал, соціально-культурна двосвітність культури сміху Європи доби високого Середньовіччя та Ренесансу виступають одним із найважливіших концептуальних елементів при дослідженні ментальності, соціально-значущіх поведінки і повсякденного життя як вказаних епох, так і будь-яких інших, від раннього Середньовіччя до сучасності.