Власова, Татьяна Ивановна2015-07-212015-07-212014Власова, Т. И. Личность в контексте нарративов культуры постмодерна / Т. И. Власова // Українознавчий альманах. – 2014. – Вип. 16. – С. 19–23.http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/4018Т. Власова: ORCID: 0000-0001-5040-573311RU: Личность человека постмодерна (его/ес «сэлф») конструируется с помощью дискурсов и нарративов, извлеченных, как правило, из репрезентаций массовой культуры. Нарративы, - как личные, так и групповые, - помещают нас в «сюжеты» спектаклей и перформансов. Именно масс-культура конструирует значения для индивидов как потребителей культурального продукта, не имеющих более определенных текстов - метанарративов - которые могли бы ориентировать личность в мире постмодерной экзистенции.UK: Особистість людини постмодерну (його/її "сепф") конструюється за допомогою дискурсів та наративів, представлених, як правило, в масовій культурі. Наративи - як особистісні, так і групові. - розміщують нас в "сюжетах" спектаклів та перфомансів. Саме мас-культура конструює значення для індивідів як споживачів культурного продукту, які не мають більш визначених текстів - метанаративів, - які змогли б зорієнтувати особистість у світі пост модерної екзистенції.EN: Mass-culture, as postmodern critics teach us, is a manifestation of late capitalism society in which social reality is structured by discourses and narratives (F. Jameson). The ―self‖ of the postmodern individual is constructed with the help of discourses and narratives generally derived from the representations of mass-culture; the narratives – both personal and group-oriented ones – position us in the society of the ―performances‖ and the ―spectacles‖. 20 Generally speaking, culture commodifies representations with the aim of selling cultural product and enhancing a certain kind of conformism. Specifically speaking, pop-culture of postmodern society constructs meanings for people who no longer possess definite texts with which to orient their existence. The problem is that mass-culture produces representations of the world that are both inaccurate and selfserving (B. Agger), which is the nature of all ideology (K. Marx, F. Engels). These representations are encoded in culturally constructed everyday life styles in which people receive and thus enact these representations as if they were ontologically inescapable. Popular culture reproduces us as a product of our time and place, it reproduces the body politics as well as political bodies (J. O’Neil). As a rule, people accept political representations of pop-culture unproblematically, refusing to distinguish between social and natural objects, denying us the meanings of our own identities. ―Only to reproduce‖ is the characteristic trace of postmodernism, only reproduction – nothing apparently new – makes our society possess no originality, no elevated, intellectually penetrated narratives and discourses. The latter makes us adhere to J. Baudrilliard’s words: ―The opposite of knowledge is not ignorance but deceit and fraud‖. And these words, namely, make us assert the importance of the educational mission of the teacher in general and the universityinstructor, inparticular.ru-RUмасс-культурареференткультурный продуктконсьюмеризмрепрезентациянарративдискурсмас-культуракультурний продуктрепрезентаціянаративmass-culturereferentcultural productconsumerismrepresentationnarrativediscourseКФПArticle