Tishchenkova, SvitlanaMartseniuk, Larysa V.Cherniak, NataliiaHruzdiev, Oleksii2022-04-292022-04-292021Tishchenkova S., Martseniuk L., Cherniak N., Hruzdiev O. Higher Education in the Post-Pandemic World: Prospects for Revival and Risks for Oblivion. Economic Annals-XXI. 2021. Vol. 191, Iss. 7–8(1). P. 16–29. DOI: 10.21003/ea.V191-02.1728-6220 (Print)1728-6239 (Online)http://ea21journal.world/index.php/ea-v191-02/http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/15136S. Tishchenkova: ORCID 0000-0002-0130-0422, L. Martseniuk: ORCID 0000-0003-4121-8826, N. Cherniak: ORCID 0000-0001-9494-7016, O. Hruzdiev: ORCID 0000-0002-5095-9995ENG: Contemporary educational discourse is marked by versatility and inconsistency of viewpoints on the post-pandemic future of the higher school. The most widespread are the two approaches to the comprehension of the prospects of its development tentatively outlined in the presented article as radically pessimistic and unjustifiably optimistic. The proponents of the first approach speak of the «demise» of the neoclassical model of university and emergence of the new digital format of lifelong learning based upon mastering the utilitarian knowledge by means of local educational courses; the proponents of the second approach are confident in the utility of the «natural selection» among the universities and further existence of the institution of higher education as a small number of technologically well-equipped and innovation-oriented educational establishments. «Veritas in medio est», - state those who criticize both approaches, implying a post-digital hybrid model of the higher school which would preserve a culture-generating Concept of the university and simultaneously would have fundamentally new institutional characteristics and funding schemes. Fragmentation of society and culture, revolutionary changes in the methods of production and information transfer, acquisition by social networks of a leading role in the formation of the social consciousness - all this combined with the diktat of the developed consumer society and consequences of the COVID-19 pandemic, which proved to be destructive to the world economy, demands a new educational paradigm free of illusions and unreasonable expectations. Whether the institution of the higher education would become an archaism and would depart into oblivion or it will be reborn in a variety of novel forms, including the hybrid ones, of a university «without walls» and time restrictions? The search for an answer to this question has become determinative for the authors of the presented research.UKR: Сучасний освітній дискурс відзначається різноманітністю і суперечливістю поглядів на постпандемійне майбутнє вищої школи. Найбільш поширеними є два підходи до розуміння перспектив її розвитку, умовно визначені у цій статті як радикально песимістичний і невиправдано оптимістичний. Прибічники першого підходу говорять про «смерть» університету неокласичного зразка і появу нового цифрового формату освіти впродовж життя, в основу якої буде покладено освоєння утилітарних знань засобами локальних освітніх курсів; другого – упевнені в корисності «природного відбору» серед університетів і подальшому існуванні інституту вищої освіти як нечисельної мережі технологічно оснащених й інноваційно орієнтованих закладів освіти. «Veritas in medio est», – стверджують критики обох підходів, маючи на увазі постцифрову гібридну модель вищої школи, що збереже культуротворчу Ідею університету і водночас матиме принципово нові інституціональні характеристики й схеми фінансування. Фрагментація суспільства й культури, революційні зміни в способах виробництва й трансляції інформації, набуття соціальними мережами провідної ролі в формуванні суспільної свідомості – усе це в поєднанні з диктатом розвиненого суспільства споживання й нищівними для світової економіки наслідками пандемії COVID-19 вимагає нової освітньої парадигми, позбавленої ілюзій і необґрунтованих сподівань. Чи перетвориться інститут вищої освіти на архаїзм і піде в небуття, чи відродиться в різноманітті новітніх, у тому числі гібридних форм університету «без стін» і часових обмежень? Пошук відповіді на це питання став для авторів дослідження визначальним.enhigher educationCOVID-19 pandemicconcept of Universitydigital dividevirtualization of educationfunding of the Higher Schoolconsumer societyвища освітапандемія COVID-19ідея університетуцифрова нерівністьвіртуалізація освітифінансування вищої школисуспільство споживанняКЕМArticle