Kuptsova, Tatiana A.2014-12-052014-12-052014Kuptsova T. A. The feminine and masculine archetypes in the structure of a pagon myth / T. A. Kuptsova // Антропологічні виміри філософських досліджень. – 2014. – Вип. 5. – P. 77– 83. – DOI: 10.15802/ampr2014/25158.2227-7242 (Print)2304-9685 (Online)http://ampr.diit.edu.ua/article/view/25158/22571http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/3009http://ampr.diit.edu.ua/article/view/25158T. Kuptsova: ORCID 0000-0002-0876-0384EN: The aim of the article is to reveal peculiarities of the formation of feminine and masculine archetypes in a pagon myth; to substantiate, how male and female bodies change into archetypes; to analyze peculiarities of the archetypes' influence on stereotype formation in the mythological consciousness of our ancestors. Methods and approaches. To understand gender symbolical and imaginative sphere of culture of great importance is K. G. Yung's theory of archetypes. Historical and philosophical understanding of theoretic gender representation is possible owing to methods of feminist cultural criticism. To investigate specific features of archetypes' influence on the gender stereotype formation in mythological consciousness of our ancestors the theory of ethnoarchetype developed by V. F. Yatchenko is also valuable. Scientific novelty. It is proved, that the mythological consciousness of Ukrainian ancestors and their archetypes had no strictly fixed social status. The transformation into patriarchal male and female stereotypes was influenced by the essentialistic establishments which defined man's social role as a leading one and a woman's one as of minor importance. The social and cultural secondary role of woman was softened by female mystic charisma, based on the ability to give birth and to be mother of every living being. In the Ukrainian culture this role was embodied in the sacral archetype of the Mother-Land, which led to complimentary attitude of national philosophy to feminine concept. With the help of historical, philosophical and gender scientific methods the original material was analysed, which helped to discover the particularities of gender stereotypes influence on the formation of vision in the Ukrainian philosophy. Conclusion. The analysis given in this article proves that the archetypes of Anima and Animus as sensually perceived culture – ontological transcendent reality, being psychological immanent reality, were reflections of the objectively existing structures of being, combination of real and ideal, space and mental. In the structure of the mythological consciousness they existed as unperceived but determinant factors of the material world praphenomenon of being. They often produce their influence on the modern cultural life of Ukrainian people in the forms of stereotype notions about the feminine and masculine concepts.UK: Мета. Виявити особливості формування фемінінного і маскулінного архетипів в язичницькій міфології; обґрунтувати, як жіноча та чоловіча тілесності перетворюються на архетип; проаналізувати особливості впливу архетипу на формування гендерних стереотипів у міфологічній свідомості наших пращурів. Методологія. Для осягнення гендерної навантаженості символічно-образної сфери культури методологічно доцільним є використання теорії архетипів К. Г. Юнга. Історико-філософське осягнення теоретичної репрезентації гендеру стало можливим завдяки методології феміністичної критики культури. Методологічно важливим для виявлення особливостей впливу архетипу на формування гендерних стереотипів у міфологічній свідомості наших пращурів є розробка теорії етноархетипу В. Ф. Ятченка. Наукова новизна. Доведено, що у міфологічній свідомості праукраїнців архетипи не мали жорстко усталених соціальних статусів, а їх трансформація у патріархатні стереотипи чоловічого та жіночого відбувалася поступово під впливом соціальних практик на основі есенціалістських установок із закріпленням провідної соціальної ролі за чоловіками і другорядної за жінками. Соціокультурна другорядність фемінінного пом’якшувалася тим, що жіноча містична харизматичність, заснована на здатності народжувати нове життя і бути покровителькою всього живого, втілювалася у наскрізному для української культури сакралізованому архетипі матері-землі, сформувавши переважно компліментарне відношення вітчизняної філософії до фемінінного. За допомогою історико-філософських та гендерних методологій проінтерпретовано джерельні матеріали, що дозволило виявити особливості впливу гендерних стереотипів на формування світоглядних засад української філософії. Висновки. Архетипи аніми та анімусу як чуттєво сприйнята духовно-онтологічна транседентна реальність, будучи психологічною іманентною реальністю, являлися відображенням у людській душі об'єктивно існуючих структур буття, поєднанням реального та ідеального, космічного та психічного. У структурі міфологічної свідомості вони існували як неусвідомлені, але визначальні по відношенню до матеріального світу прафеномени буття. Вони продовжують впливати на сучасний культурний побут українців часто у формі стереотипних уявлень про фемінінне та маскулінне.RU: Цель. Выявить особенности формирования фемининного и маскулинного архетипов в языческой мифологии; обосновать, как женская и мужская телесности превращаются в архетип; проанализировать особенности влияния архетипа на формирование гендерных стереотипов у мифологическом сознании наших предков. Методология. Для осмысления гендерного наполнения символическо-образной сферы культуры методологически целесообразным является использование теории архетипов К. Г. Юнга. Историко-философское осмысление теоретической репрезентации гендера стало возможным благодаря методологии феминистической критики культуры. Методологически важным для выявления особенностей влияния архетипов на формирование гендерных стереотипов у мифологическом сознании наших предков является разработка теории этноархетипа В. Ф. Ятченко. Научная новизна. Доказано, что у мифологическом сознании праукраинцев архетипы не имели строго установленных социальных статусов, а их трансформация в гендерные стереотипы мужского и женского происходила постепенно под влиянием социальных практик на основе эссенциалистских установок с закреплением ведущей социальной роли за мужчинами и второстепенной за женщинами. Социокультурная второстепенность фемининного смягчалась тем, что женская мистическая харизматичность, основанная на способности рождать новую жизнь и быть покровительницей всего живого, воплощалась в украинской культуре в сакрализованом архетипе матери-земли, сформировав преимущественно комплиментарное отношение отечественной философии к фемининному. При помощи историко-философских и гендерных методологий проанализированы первоисточники, что позволило выявить особенности влияния гендерных стереотипов на формирование мировоззренческих установок украинской философии. Выводы. Доказано, что архетипы анимы и анимуса как чувственно воспринимаемая духовно-онтологическая транседентная реальность, будучи психологически имманентной реальностью, являлись отражением в человеческой душе объективно существующих форм бытия, соединением реального и идеального, космического и психического. В структуре мифологического сознания они существовали как неосознанные, но определительные по отношению к материальному миру прафеномены бытия. Они продолжают влиять на современный культурный быт украинцев часто в форме стереотипных представлений о фемининном и маскулинном.enmythological consciousnessarchetypemasculinefemininegender stereotypesміфологічна свідомістьархетипмаскуліннефемініннекультурагендерний стереотимифологическое сознаниеархетипмаскулинноефемининноегендерные стереотипыКІМArticle