Інші праці КТОМП (ДМетІ)

Permanent URI for this collectionhttp://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/14584

ENG: Other Works

Browse

Now showing 1 - 3 of 3

Закономірності поведінки мікрочастинок зміцнювальних фаз при електрошлаковому переплаві високоентропійних сплавів
(Український державний університет науки і технологій, ІВК «Системні технології», Дніпро, 2026) Гришин, Олександр Михайлович; Надточій, Анжела Анатоліївна; Губа, Роман Максимович
UKR: У роботі розглянуто сучасний стан досліджень електрошлакового переплаву (ЕШП), що поєднує експериментальні методи з чисельним моделюванням для опису руху металевих крапель у шлаковій ванні. Особливу увагу приділено впливу складу фтористо-оксидних шлаків на густину та в’язкість розплаву, які визначають кінематичні характеристики крапель та ефективність очищення металу. Запропоноване узагальнене емпіричне рівняння адекватно описує швидкість руху дрібних і середніх крапель у діапазоні густини 2800-3500 кг/м³ та в’язкості 0,2-0,6 Па·с. Показано, що діаметр краплі є ключовим фактором теплового вирівнювання: дрібні краплі нагріваються рівномірно, тоді як великі зберігають температурну неоднорідність. Результати моделювання підтверджують можливість використання рівняння як апроксимаційної моделі для прогнозування процесів ЕШП та відкривають перспективи його уточнення з урахуванням деформації крапель і багатофакторних ефектів.
Термодинамічне моделювання силікотермічного методу отримання середньовуглецевого феромарганцю у конвертері
(Український державний університет науки і технологій, ІВК «Системні технології», 2022) Киричок, Владислав Сергійович; Надточій, Анжела Анатоліївна; Великонська, Н. М.
UKR: Широке застосування марганцю у виробництві сталі дещо обмежує його застосування при розкисленні маловуглецевих марок сталі за рахунок використання марганцю, в основному у вигляді високовуглецевого феромарганцю. Проведено термодинамічне моделювання рівноваги в складній гетерогенній системі Mn-Si-Fe-P-O-C шлак-метал-газ для детального дослідження поведінки компонентів металу і шлаку для кожного періоду окремо за технологією силікотермічного відновлення оксидів марганцю із шлаку в конвертері з донним дуттям. Аналіз розрахункових даних показав зниження вмісту кремнію від 16,05 % у вихідній сировині до 0,7 % у кінцевому феромарганцю. Вміст вуглецю дещо зменшується з 1,72 до 1,28%. Вміст марганцю зростає від 67,25% у вихідному матеріалі до 83,8% у кінцевому феромарганцю. Для фосфору спостерігається підвищення вмісту в усі періоди. Для досягнення допустимих концентрацій фосфору в металі необхідно використовувати низькофосфорні вихідні шихтові матеріали. Результати теоретичних досліджень свідчать про перспективність подальшого розвитку технології зневуглецювання високовуглецевих марганцевих розплавів із застосуванням продування газоподібним киснем та обробки шлаковими розплавами певного складу.
Фізико-хімічні основи отримання низьковуглецевих губчатих лігатур
(Український державний університет науки і технологій, ІВК «Системні технології», 2022) Гришин, Олександр Михайлович; Надточій, Анжела Анатоліївна; Петренко, Віталій Олександрович; Киричок, Владислав Сергійович
UKR: Легуючі матеріали, отримані за технологією твердофазного відновлення, мають вищі фізико-хімічні показники порівняно з традиційними феросплавами. Проведено термодинамічний аналіз системи Cr-O-C в інтервалі температур 1273-1673 К, що дає змогу з’ясувати можливі шляхи розвитку карботермічного відновлення Cr2O3 з утворенням стабільних і нестабільних твердих продуктів при різних С/О співвідношеннях у шихті. Проаналізовано термодинамічні та структурні зміни, викликані наявністю заліза в реагуючій системі. Розглянуто наявні можливості зниження концентрації вуглецю в твердих продуктах відновлення. За допомогою методу факторного аналізу отримано рівняння регресії, що визначає вплив різних параметрів на вміст вуглецю в продукті. Експериментально досліджено кінетику відновлення Cr2O3 у присутності заліза. Виявлено особливості впливу заліза, введеного в шихтову суміш у металевій формі та у формі оксиду, на розвиток процесу за різних температур та на окремих стадіях відновлення Cr2O3. Розвинуто уявлення про механізм впливу Fe на закономірності швидкості та глибину відновлення хрому з оксидної фази.