Статті КТіМФВ (ПДАФКіС)
Permanent URI for this collectionhttps://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/20584
ENG: Articles
Browse
Now showing 1 - 1 of 1
- Results Per Page
- Sort Options
Item type:Item, Факторний та кореляційний аналіз взаємозв’язків фізичної і функціональної підготовленості учнів середнього шкільного віку(Український державний університет імені Михайла Драгоманова, Київ, 2026) Єланська, Олександра Олександрівна; Демідова, Оксана МиколаївнаUKR: Мета дослідження – здійснити факторний та кореляційний аналіз взаємозв’язків показників фізичної і функціональної підготовленості учнів 12-13 років для виявлення провідних факторів, що формують структуру їх фізичного стану. Матеріали і методи. Обстежено чотири підгрупи: хлопці 12 р. (n=9), хлопці 13 р. (n=23), дівчата 12 р. (n=16), дівчата 13 р. (n=27). Вимірювали антропометричні показники (довжина, маса тіла, індекс Кетле/ІМТ), функціональні індикатори (ЖЄЛ, життєвий індекс, проби Штанге й Генчі, ЧСС, АТ, індекси Робінсона та Руф’є) і результати тестів фізичної підготовленості (підтягування, згинання-розгинання рук в упорі лежачи, піднімання тулуба за 30″, стрибок у довжину з місця, човниковий біг 4×9 м, нахил тулуба вперед сидячи, стрибки через скакалку, темпінг-тест). Застосовано описову статистику, парні кореляції Пірсона та факторний аналіз методом головних компонент з ортогональною ротацією Varimax. Результати. Зафіксовано стабільні, високі зв’язки в дихальній підсистемі в усіх групах: ЖЄЛ-життєвий індекс (r=0.80-0.86; p<0.01) та Штанге–Генчі (до r=0.90; p<0.01). У хлопців 13 р. силові та швидкісно-силові показники тісно інтегровані (напр., динамометрія – силовий індекс r=0.804; p<0.01; стрибок у довжину – динамо r=0.706; p<0.01), тоді як човниковий біг негативно пов’язаний із силовою витривалістю (r≈–0.58; p<0.01). У дівчат 12 р. вища маса/ІМТ асоціювалася зі зниженням відносної сили (маса – силовий індекс r=–0.716; p<0.01), а в 13 р. простежувалася інтеграція силових і координаційних якостей (стрибок у довжину – скакалка r=0.76; p<0.01; темпінг права-ліва r=0.86; p<0.01). Факторний аналіз узгоджено виділив три латентні компоненти: 1) силово-руховий (динамометрія, віджимання, піднімання тулуба, стрибок у довжину, скакалка); 2) дихально-функціональний (ЖЄЛ, життєвий індекс, Штанге, Генчі); 3) кардіореспіраторний (ЧСС, АТ, індекси Робінсона й Руф’є). У 13-річних (особливо хлопців) структура більш впорядкована; у дівчат 13 р. посилюється інтеграція силових і координаційних показників. Наукова новизна і практичне значення. Показано повторюваність ключових кореляційних контурів та їх віково-статеву специфіку у 12-13 років. Виділені латентні фактори можна використовувати як критерії диференційованої оцінки фізичної та функціональної підготовленості і як орієнтири для нормування навантажень у шкільному фізичному вихованні. Висновки. Отримані результати є методичною основою для створення диференційованих шкал оцінювання з урахуванням віку і статі.