Статті КФС
Permanent URI for this collectionhttp://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/638
ENG: Articles
Browse
Now showing 1 - 2 of 2
- Results Per Page
- Sort Options
Item type:Item, «Дискурсія про метод» Декарта як проект антропологічної метафізики нового часу(Інститут філософії імені Г. С. Сковороди Національної академії наук України, 2018) Малівський, Анатолій МиколайовичUKR: Контекст згасання технократичних ілюзій актуалізує питання про характер та спрямованість тих радикальних змін, котрі були започатковані в Новий час. До числа найбільш глибоких форм оприявнення останніх належить метафізика Декарта, котра все більше привертає увагу сучасних дослідників. Звертання до його спадщини, доцільне та суголосне сучасності, засвідчує центральну роль в його шуканнях антропологічних проблем, свідомо замаскованих ним за ширмою науки та гносеології. В ході критичного аналізу основних версій картезіанської метафізики, а саме - технократичної та релігійної, аргументується їх недостатність. Посилена увага до антропологічних вимірів вчення Декарта в сучасних дослідженнях та його звертання до образу маски для приховування власних переконань зумовлюють переосмислення означених підходів. Слушним є прочитання тексту «Дискурсії про метод» відповідно з її першою назвою, тобто як проекту вдосконалення природи людини. Формою змістовної реалізації останнього в текстах мислителя є антропологічна метафізика, першою формою увиразнення якої є сторінки «Дискурсії».Item type:Item, «Дискурсія про метод» Декарта як проект антропологічної метафізики нового часу (препринт)(Інститут філософії імені Г. С. Сковороди Національної академії наук України, 2018) Малівський, Анатолій МиколайовичUKR: Контекст згасання технократичних ілюзій актуалізує питання про характер та спрямованість тих радикальних змін, котрі були започатковані в Новий час. До числа найбільш глибоких форм оприявнення останніх належить метафізика Декарта, котра все більше привертає увагу сучасних дослідників. Звертання до його спадщини, доцільне та суголосне сучасності, засвідчує центральну роль в його шуканнях антропологічних проблем, свідомо замаскованих ним за ширмою науки та гносеології. В ході критичного аналізу основних версій картезіанської метафізики, а саме - технократичної та релігійної, аргументується їх недостатність. Посилена увага до антропологічних вимірів вчення Декарта в сучасних дослідженнях та його звертання до образу маски для приховування власних переконань зумовлюють переосмислення означених підходів. Слушним є прочитання тексту «Дискурсії про метод» відповідно з її першою назвою, тобто як проекту вдосконалення природи людини. Формою змістовної реалізації останнього в текстах мислителя є антропологічна метафізика, першою формою увиразнення якої є сторінки «Дискурсії».