Статті КФС

Permanent URI for this collectionhttp://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/638

ENG: Articles

Browse

Now showing 1 - 8 of 8

Когнітивний діалог східноєвропейської філософії першої половини ХХ ст. та методологічні підходи історичної антропології
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2015) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Мета. Проблемою даної роботи є вивчення інтелектуальних взаємовпливів філософських концепцій та методологій соціально-гуманітарних наук. Мета цієї статті полягає у дослідженні когнітивного діалогу філософських ідей мислителів Східної Європи першої половини ХХ століття та теоретичних підходів історичної антропології. Методологія даної праці складається із таких інтелектуальних підходів, як системно-структурний, міждисциплінарний, джерелознавчий та порівняльний методи. Наукова новизна. Наукова новизна статті полягає у аналізі когнітивних взаємовпливів різних напрямків філософських пошуків та по-тужного представника історичного пізнання, історичною антропологією. Були реалізовані реконструкції та вивчення когнітивного діалогу цього напрямку історичної науки із концепціями філософії й історії науки, філософськими основами етнічної психології, теоріями філософії культури. Висновок. Когнітивний діалог східноєвропейських філософських студій першої половини ХХ століття з методологічними підходами історичної антропології було реалізовано за інтелектуальною схемою, яка складається із низки елементів. До них входять, зокрема, утворення системи наукових ідей для реалізації зазначеного діалогу, утворення розгорнутої системи дисциплінарного діалогу філософських концепцій та теоретичних методів історичної антропології.
Соціально-гуманітарні виміри когнітивної динамiки сучасної філософії історії
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2017) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Когнітивний потенціал соціально-гуманітарних аспектів сучасної філософії історії проявляється також у формуванні нових пізнавальних, евристичних напрямків, які прагнуть осмислити історичні динаміку та пізнання. До них належать, зокрема, застосування теорій з точних та природничих наук («теорія хаосу»); адаптація наукових підходів соціальної біології та соціальної психології до розуміння історичних процесів; дослідження ментальних та соціокультурних основ наукової творчості вчених, які працювали у різних сферах пізнання. Таким чином, реалізація когнітивного потенціалу соціально-гуманітарних вимірів філософії історії може дозволити вирішити наступні дослідницькі завдання: суттєво поглибити аналіз людиновимірних та соціально-культурних засад історичної динаміки; більш адекватно і вірогідно осмислювати концептуальні особливості історичного пізнання та реконструювати їх методологічні основи; створити «інтелектуальний інструментарій» для ефективного вивчення суспільно-культурних та ментальних аспектів розвитку філософських дисциплін, зокрема філософії науки, соціальної філософії, філософії культури; сформувати інтелектуальні умови для трансляції філософсько – історичних концепцій у пізнавальний універсуум соціогуманітаристики; застосувати теоретичні надбання філософії історії для дослідження сучасних соціально-політичних процесів, зокрема феномену глобалізації.
Философия культуры Ю. М. Лотмана: когнитивный диалог семиотики и исторической антропологии
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2014) Айтов, Спартак Шалвович
RUS: Цель. Проблема этой работы заключается в изучении когнитивных взаимовлияний философских и социально-гуманитарных наук. Целью статьи является анализ познавательного взаимодействия исторической антропологии и семиотики в пространстве философско-культурных концепций Ю. М. Лотмана. Методология. Методология настоящей работы включает такие теоретические подходы, как системно-структурный метод, междисциплинарный метод, сравнительный и источниковедческий методы. Научная новизна. Философия культуры Ю. М. Лотмана содержит большое количество когнитивных измерений. Значительную роль в познавательном универсуме его творчества занимают семиотика и историческая антропология. Однако взаимодействие этих смысловых компонентов Ю. М. Лотмана пока что мало исследовано. Последнее касается и реконструкций собственно историко-антропологических идей и изысканий ученого. Выводы. Осмысление когнитивного взаимодействия семиотики и исторической антропологии в пространстве философии культуры Ю. М. Лотмана логично приводит к заключению о когнитивной эффективности симбиоза методологических подходов данных наук. В частности ,эта познавательная структура позволяет изучать глубинные причины мотивов и поступков как отдельных людей ,так и целых обществ прошлого. Применение семиотических и историко-антропологических методов позволяет анализировать глубинные механизмы функционирования духовной культуры и социокультурных институтов обществ разных исторических эпох.
Філософсько-наукові концепції І. Лакатоса та Ст. Тулміна: когнітивна взаємодія з історичною антропологією
(Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, 2016) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: І. Лакатос та Ст. Тулмін є представниками різних інтелектуальних течій у постпозитивістьскій філософії науки. Перший уособлює когнітивну традицію стриманого відношення до соціально-культурних та ментальних чинників динаміки наукового пізнання. Ст. Тулмін, напроти того, був одним із дослідників, які вельми високо оцінювали роль зовнішніх чинників у процесах розвитку науки. Втім обидві теорії бачення філософських основ розвою науки вважають соціально-гуманітарні елементи динаміки наукових концепцій ( у різній мірі) і ведуть когнітивний діалог із історично-антропологічним пізнанням. Причини та рушійні сили вказаної взаємодії складають три методологічних компоненти: логіко-методологічний, соціально-культурний та аксіологічний. Перший компонент знайшов втілення у застосуванні І. Лакатосом та Ст. Тулміним міждисциплінарного методологічного підходу, який був і лишається) «візитною карткою» історично-антропологічного пізнання. Соціально-культурний компонент взаємодії реалізувався у розумінні даними мислителями істотного значення суспільного та культурно-психологічного компоненту наукової динаміки. Відомо, що однією з головних цілей історичної антропології є вивчення психічних та суспільно-культурних підвалин історичного розвитку. Аксіологічні компоненти втілилися у визнанні І. Лакатосом та Ст. Тулміним важливості розуміння особистості дослідника у пізнавальній, професійно-науковій діяльності, що корелює та вступає у плідний інтелектуально-ціннісний діалог із потужною гуманістичною тенденцією історичної антропології. Відомо, що основним когнітивним завданням та світоглядним ідеалом цієї наукової дисципліни є дослідження різноманітних аспектів історичного буття людини у будь-яку епоху минулого.
Філософсько-наукові концепції І. Лакатоса та Ст. Тулміна: когнітивна взаємодія з історичною антропологією (препринт)
(Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, 2016) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: І. Лакатос та Ст. Тулмін є представниками різних інтелектуальних течій у постпозитивістьскій філософії науки. Перший уособлює когнітивну традицію стриманого відношення до соціально-культурних та ментальних чинників динаміки наукового пізнання. Ст. Тулмін, напроти того, був одним із дослідників, які вельми високо оцінювали роль зовнішніх чинників у процесах розвитку науки. Втім обидві теорії бачення філософських основ розвою науки вважають соціально-гуманітарні елементи динаміки наукових концепцій ( у різній мірі) і ведуть когнітивний діалог із історично-антропологічним пізнанням. Причини та рушійні сили вказаної взаємодії складають три методологічних компоненти: логіко-методологічний, соціально-культурний та аксіологічний. Перший компонент знайшов втілення у застосуванні І. Лакатосом та Ст. Тулміним міждисциплінарного методологічного підходу, який був і лишається) «візитною карткою» історично-антропологічного пізнання. Соціально-культурний компонент взаємодії реалізувався у розумінні даними мислителями істотного значення суспільного та культурно-психологічного компоненту наукової динаміки. Відомо, що однією з головних цілей історичної антропології є вивчення психічних та суспільно-культурних підвалин історичного розвитку. Аксіологічні компоненти втілилися у визнанні І. Лакатосом та Ст. Тулміним важливості розуміння особистості дослідника у пізнавальній, професійно-науковій діяльності, що корелює та вступає у плідний інтелектуально-ціннісний діалог із потужною гуманістичною тенденцією історичної антропології. Відомо, що основним когнітивним завданням та світоглядним ідеалом цієї наукової дисципліни є дослідження різноманітних аспектів історичного буття людини у будь-яку епоху минулого.
Історична антропологія та дослідження географічних чинників розвитку цівілізацій
(Національний гірничий університет, м. Дніпропетрвськ, 2012) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Аналізується когнітивний діалог історичної антропології і географічної науки при дослідженні локальних цивілізацій.
Історична антропологія та дослідження географічних чинників розвитку цівілізацій (препринт)
(Національний гірничий університет, м. Дніпропетрвськ, 2012) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Аналізується когнітивний діалог історичної антропології і географічної науки при дослідженні локальних цивілізацій.
Історично-антропологiчнi горизонти сучасної філософії історії
(ПП "Видавництво" "Гілея", Київ, 2018) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Дана стаття присвячена осмисленню теоретичних проблем впливу концепцій icторичної антропології на становлення парадигми сучасних фiлософсько-icторичних дослiджень. Проаналізовано вплив суспiльно- гуманітарних горизонтiв модерноїї філософії історії на когнітивну динаміку зазначеної дисциплiни та пізнавальний діалог із філософськими та соціально- гуманітарними науками. Показано напрями та перспективи метдологiчної дії iсторично-антропологiчних аспектів теоретичних пiдходiв, створених у просторi концепцiй сучасної філософії історії на науковi дисципліни суспiльно- гуманiтарної сфери, зокрема антропогеографії, етнічної психології, семіотики, філології. Розглядаються напрями інтелектуальної дії icторично-антропологiчних аспектiв сучасних фiлософсько-icторичних розвiдок на розвиток методологiчних пiдходiв соцioгуманiтаристики. Виокремлно шляхи застосування теоретичних надбань icторично-антропологiчних горизонтiв сучасної філософії історії на реалізацію прогностичних можливостей наук соцiaльно-гуманiтарного циклу.