Статті КФП ДІІТ

Permanent URI for this collectionhttp://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/636

ENG: Articles

Browse

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item type:Item,
    Емблематизм в ейдологічному вимірі метафізичної поезії: алегоричне зображення дійсності vs енігматичне кодування буття
    (Херсонський державний університет, Херсон, 2020) Безруков, Андрій Вікторович
    UK: У пропонованій розвідці артикулюються питання лінгвовізуальної репрезентації емблематики в ейдологічному просторі англійської метафізичної лірики XVII ст., що і визначає мету дослідження. Стаття зорієнтована на виявлення специфіки функціонування емблеми в поетикальному дискурсі барокової літератури, реактуалізацію наукових положень щодо осмислення емблематики як ключового елементу творчого методу англійських метафізиків, демонстрацію шляхів увиразнення емблематичного складника в ейдології «метафізичної школи». Методологія вибудовується на поєднанні дослідницьких стратегій ейдологічних студій з методами інтерпретативного, лінгвостилістичного, герменевтичного та імагологічного аналізу задля трактування образно-емблематичної системи метафізичних віршованих текстів. Результати. Ейдологія, позначаючи ту частину поетики, яка інтерпретує образно-символьний план твору, що нерозривно пов’язаний з його мотивами та творчими інтенціями автора, постає засобом актуалізації культурних кодів літератури. Дослідження метафізичної поезії XVII ст. у цьому проблемному полі покликане продемонструвати ставлення митців «школи Донна» до культурно-історичних подій тогочасся, що експлікується в складних і вишуканих символах-емблемах, які утворюють цілісний художній простір метафізичної поезії та вирізняють пасажі метафізиків на тлі типологічно схожих явищ світової літератури. Емблема, постаючи одночасно способом і засобом художнього мислення епохи бароко, ключем до алегоричного зображення дійсності / енігматичного кодування буття, набуває значення дистинктивної риси «метафізичної школи» в Англії. Висновки. Використовуючи художні потенції емблеми, метафізики прагнули до трансформації навколишньої реальності. Ейдологія метафізичної поезії як система образів, символів, знаків, які настійно вимагають розшифрування, об’єктивізує особливий спосіб світовідчуття, що веде до розуміння сакральних витоків світобудови. Емблематизм у таких поезіях, виявляючи їх оригінальність на імагологічному рівні, може виступати художньою основою реконструювання метафізичної картини світу.