Випуск 11 (27) (RTEM)

Permanent URI for this collectionhttps://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/19033

Цей випуск був опублікований 2024-09-15

Browse

Now showing 1 - 2 of 2

Демаркація між науковою і псевдонауковою економіками: необхідно відкинути хрематистську складову
(Ukrainian State University of Science and Technologies, Dnipro, 2024) Мямлін, Владислав Віталійович
UKR: Метою дослідження є акцентування уваги економічної громадськості на тому, що економіка зможе тільки тоді ефективно функціонувати, коли вона повністю постане в чистому вигляді й позбавиться різних баластоутворюючих складових, які в даний час тісно з нею переплетені та гальмують її розвиток. Методика полягає у використанні системного та філософсько-гуманістичного підходів, логіко-чуттєвого сприйняття дійсності, а також застосування аналогій, запозичених у природи та у замкнутих технічних процесів, які вже побудовані та успішно функціонують на підставі універсальних законів Всесвіту. Результати. Показано різницю в підходах різних теорій до функціонування економіки. Доказується, що сучасна ліберальна економічна теорія є науково не спроможною, оскільки оперує псевдонауковими категоріями такими, як «прибуток», «відсоток» внаслідок чого економіка не працює та постійно приводить до усяких негативних явищ: криз, інфляції, безробіттю тощо. При новій моделі відсутні всі протиріччя, притаманні сучасній економіці та передусім кризові явища. Наукова новизна полягає в тому, що вперше прийняті, зовсім відмінні від існуючої економічної моделі, науково обґрунтовані принципи та правила функціонування. Доведено негативний вплив на економіку таких псевдонаукових категорій як «прибуток» та «відсоток». Гроші треба платити лише за працю. Всі теорії, школи та напрямки, які підтримують одержання «прибутку» та «відсотків» по кредитам, являються ненауковими. Практична значимість. Пропонується нова економічна конструкція, яка функціонуватиме на зовсім інших принципах – модель високоефективної національної економіки. В цій моделі на перший план виступає реальна економіка, а фінансова система переноситься на другий план, тільки як обслуговуюча система. Перехід на запропоновану макроекономічну модель дозволить в рази покращити функціонування економічної системи в інтересах всього суспільства, що дуже швидко відобразиться на підвищенні добробуту всіх громадян та держави.
Трансформація фінансового сектору України під впливом воєнно-політичних факторів
(Ukrainian State University of Science and Technologies, Dnipro, 2024) Харковець, Павло Сергійович
UKR: Мета дослідження полягає в аналізі стану, структури та динаміки фінансового сектору України, визначенні ключових трендів, проблем та можливостей його розвитку як вагомого чинника, що впливає на національну економіку. Методика. Дослідження базується на аналізі статистичних та емпіричних даних Національного банку України, а також на вивченні змін нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері фінансових послуг. Окрім цього, було враховано думки експертів фінансового ринку для ідентифікації проблем окремих суб’єктів. Застосовуючи цілісний підхід, автор сформулював загальні тенденції, характерні для фінансового ринку в цілому. Результати. У дослідженні висвітлено вплив воєнного стану на структуру та динаміку фінансового сектору України, проаналізовано причини цих змін та фактори впливу. Наукова новизна. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні взаємозв'язку між воєнно-політичними факторами та особливостями трансформації фінансового сектору України. Дослідження розкриває унікальний досвід впливу воєнно-політичних чинників на фінансову систему країни, що є актуальним для подальших наукових досліджень та практичних застосувань. Практична значимість. Практична значущість дослідження полягає в тому, що його результати надають фінансовим установам аналітичну інформацію щодо адаптації до воєнно-політичних ризиків. Результати також підкреслюють важливість врахування впливу цих факторів на стабільність фінансової системи України, а також визначення ключових ризиків та шляхів зміцнення резистентності фінансових установ і інфраструктури. Це сприятиме розробці більш ефективних стратегій управління ризиками та підтримки стабільності в умовах війни та інших