№ 5 (162) (ПХтаХТ УДХТУ)

Permanent URI for this collectionhttps://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/21225

UKR: У даному репозитарії представлені електронні версії статей, автори яких є членами співтовариства університету. Зі статтями авторів, що не працюють в УДУНТ, можна ознайомитися на сайті журналу "Питання хімії та хімічної технології".

Browse

Now showing 1 - 2 of 2

Technological Parameters of Dimeric Ionene-Type Ionic Liguids Based on Tetrahydro-1, 4-Oxazine
(Ukrainian State University of Science and Technologies, Dnipro, 2025) Sverdlikovska, Olga S.; Potapchuk, M. O.
ENG: Experimental studies confirmed that introduction of allyl and hydroxyethyl groups, a benzyl fragment, and alkylaromatic radicals into the cationic center of dimeric ionenetype ionic liquids leads to a high ionic conductivity of 10–1 S cm–1 at –1230C. The synthesized dimeric ionic liquids were found to be thermally stable in the range 107–2060C. The presence of –O–CH(CH3 )–CH2– groups in the radical adjacent to the quaternized nitrogen atom was shown to enhance thermal stability. Studies of how the nature of the radical near the ionic center affects melting behavior established that the melting point of the dimeric ionene-type ionic liquids increases with an increasing number of –O–CH(CH3 )–CH2– units in the radical. In particular, correlations between temperature, chemical structure of the tetrahydro-1,4-oxazine-based dimeric ionic liquids, and their ionic conductivity were established; correlation equations are provided and their chemical basis is discussed. These findings support the proposed mechanism of property formation and demonstrate the practical relevance of the developed compounds.
Електролітичне осадження залізних покриттів із метансульфонатного електроліту
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Проценко, Вячеслав Станиславович; Данилов, Ф. Й.; Васильєва, О. О.; Поліщук, Ю. В.; Сухий, Костянтин Михайлович
UKR: Охарактеризовано процес електроосадження залізних покриттів із водних розчинів на основі метансульфонатного (Fe(CH3SO3)2) та сульфатного (FeSO4) електролітів із метою розробки «зеленої» технології формування нанокристалічних покриттів з покращеними механічними й антикорозійними властивостями. Вплив ключових параметрів процесу (густини струму, температури та pH) оцінювали за виходом за струмом, мікроструктурою, мікротвердістю та корозійною стійкістю покриттів. При всіх інших однакових умовах вихід за струмом в метансульфонатному електроліті суттєво вищий, ніж у сульфатному, і сягає 95–96%. Поляризаційні вимірювання показали, що причиною суттєвого зростання виходу за струмом є вища перенапруга сумісної реакції виділення водню у ході осадження покриття із метансульфонатного середовища. Середній розмір кристалітів залізних покриттів, осаджених з метансульфонатного електроліту, знаходиться у межах від 55 до 80 нм, тоді як у сульфатному електроліті формуються покриття із субмікронним розміром кристалітів. Мікротвердість покриттів із метансульфонатного електроліту зростає від 461 до 477 кг/мм2 із підвищенням густини струму від 5 до 25 А/дм2, відповідно, суттєво перевищуючи значення, притаманні для покриттів із сульфатного розчину. Корозійні випробування в середовищі 3% NaCl продемонстрували суттєво більш позитивний потенціал корозії, нижчий корозійний струм і вищий поляризаційний опір для покриттів із метансульфонатного електроліту. Таким чином, використання метансульфонатного електроліту залізнення забезпечує високий вихід за струмом реакції осадження, підвищену мікротвердість та суттєве зростання антикорозійної стійкості одержуваних гальваноосадів, що робить його перспективним для нанесення захисних покриттів у корозійно-агресивних середовищах, а також відкриває нові можливості для відновлення вузлів та агрегатів авіаційної техніки.