Статті КМТОМ (ДМетІ)

Permanent URI for this collectionhttp://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/14635

Browse

Now showing 1 - 4 of 4

Влияние термической обработки на структуру и свойства дактилированных белых чугунов после горячей деформации
(Український державний університет науки і технологій; Університет Аалто Гельсінкі, Фінляндія, 2021) Миронова, Татьяна Михайловна; Забродская, Анна Андреевна
UKR: Обробка тиском чавунів стала можливою завдяки розробці складів дактильованих білих чавунів. Досліджено вплив режимів відпалу та загартування з відпуском на структуру та властивості цих сплавів після гарячої деформації. Розроблено оптимальні режими термічної обробки виробів із деформованого чавуну, у тому числі при використанні швидкісного поверхневого нагрівання струмами високої частоти.
Вплив деформації на формування композитної структури при навуглецюванні хромистої сталі
(Інститут чорної металургії ім. З. І. Некрасова НАН України, Дніпро, 2025) Чорноіваненко, Катерина Олександрівна; Узлов, Костянтин Іванович; Повзло, Є. Л.
UKR: Вихідний стан феритної матриці хромистої сталі Fe-20% Cr значно впливає на механізми кооперативного розпаду фериту на аустеніт і карбіди під час навуглецювання. У результаті фазового α→γ+К перетворення формується аустенітно-карбідна композитна структура, подібна до евтектоїдної. Дослідження показали, що деформація зразків перед навуглецюванням призводить до помітного зменшення диференціації в аустенітно-карбідних колоніях. При навуглецюванні сплаву, попередньо деформованого зі ступенем обтиснення 5%, зерна навуглецьованого шару дрібніші порівняно із литим станом та витягнуті в напрямку дифузії вуглецю. Збільшення ступеня обтиснення до 50% перед навуглецюванням підсилює особливості формування аустенітно-карбідного шару, описані для навуглецьованого зразка, деформованого зі ступенем обтиснення 5%. Відпал деформованих зразків призводить до утворення вторинних границь, формування великих рівновісних поліедричних зерен незалежно від ступеня попередньої деформації. Досліджено вплив деформації та відпалу на морфологію фронту α→γ перетворення. Зі збільшенням ступеня деформації викривлення двофазного фронту стає значнішим, рівна поверхня розділу між феритом і аустенітом майже не спостерігається, помітні признаки зародження виступів. Поверхня розділу аустеніт–ферит у зразках, відпалених після деформації зі ступенем обтиснення 5%, здебільшого рівна, однак, після деформації зі ступенем обтиснення 50%, поверхня розділу є нерівною. Показано, при навуглецюванні хромистої сталі, відпаленої після значної деформації, спочатку здійснюється виділення у фериті великих і рідкісних включень рівновісних і огранених карбідів, після чого, фазове перетворення α→γ+К відбувається частково аномально – з утворенням конгломератних структур, і частково нормально – з утворенням композитних структур. Отримані результати дозволяють оптимізувати параметри хіміко-термічної, механічної та термічної обробки для цілеспрямованого керування мікроструктурою та властивостями хромистих сталей, що є важливим для підвищення їх зносостійкості, міцності та довговічності в умовах експлуатації.
Дослідження впливу термодеформаційного оброблення на структуру й властивості білих чавунів
(ХНАДУ, Харків, 2025) Миронова, Тетяна Михайлівна
UKR: Одним з основних завдань цієї роботи є вивчення можливості подрібнення евтектичного цементиту за допомогою багаторазового пластичного деформування й термічного оброблення. Встановлено, що на пластичність чавунів, легованих ванадієм, сприятливо впливає взаємодія процесів карбідного перетворення в цементиті та його динамічна рекристалізація. За повторного деформування після проміжного відпалювання в інтервалі температур, де ці процеси протікають, спостерігається підвищення пластичності в 1,5…2 рази. Формування зернистої структури в цементиті внаслідок статичної рекристалізації сприяє його дробленню під час подальшого оброблення тиском за температури, нижчій за Т початку рекристалізації.
Структуроутворення в матриці дактильованих білих чавунів в процесі високотемпературної обробки
(НМетАУ, Дніпро, 2021) Миронова, Тетяна Михайлівна; Пройдак, Светлана Вікторівна
UKR: На пластичність сплавів евтектичного типу впливає не лише поведінка при деформації евтектичної складової, але й структура твердого розчину, що оточує евтектичні колонії. У роботі розглянуто вплив режиміввідпалу на формування зеренної структури аустенітної матриці в білих дактильованих чавунах. Підвищення пластичності таких сплавів забезпечується за рахунок розвитку карбідного перетворення в легованому ванадієм евтектичному цементиті. Дослідження проводили на сплавах, що містять близько 2,1 ... 3,2% ванадію і різну кількість вуглецю: 2,35%; 2,85% і 3,38%. Гарячу прокатку проводили на лабораторному двохвалковому стані «300» з гладкою бочкою. Діапазон досліджуваних обтиснень 17 ... 65%. Температура початку деформації дорівнювала 1050°С. Після виходу з валків зразки гартували в воду. В процесі гарячої прокатки в ледебуритних доевтектичних чугунах при динамічному знеміцненні аустеніту в формуванні його зеренної структури переважає динамічна рекристалізація, яка призводить до формування подрібнених рівноосних зерен. При збільшенні об'ємної частки ледебуриту, особливо коли він утворює суцільну сітку (С%  2,85%), вплив попередньої обробки на зміну структури аустеніту послаблюється. У цьому випадку на першому плані залишається стимулювання карбідних перетворень, які порушують монолітність цементитного каркасу. Показано, що дрібнозернисту структуру аустеніту забезпечує застосування двоступінчатого (багаторазового) відпалу, що включає ізотермічні витримки в аустенітній області (850...950°С ) та при перлітизації (680°С). Крім того в процесі такого відпалу відбувається початкова стадія карбідного перетворення в цементиті і подальше підвищення його пластичності.