2026

Permanent URI for this communityhttps://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/21938

Browse

Now showing 1 - 1 of 1

Міжнародні підходи до відновлення об’єктів залізничної інфраструктури після збройних конфліктів
(Український державний університет науки і технологій, 2026) Чернова, Наталія Сергіївна; Новік, Руслан Борисович
UKR: Мета. У статті узагальнено міжнародні підходи до відновлення об’єктів залізничної інфраструктури після збройних конфліктів із фокусом на управлінських та інженерно-організаційних рішеннях, які дозволяють поєднати швидке відновлення сполучення з довгостроковим підвищенням стійкості мережі. Методика. Дослідження виконано на основі порівняльного аналізу документів міжнародних організацій (Світовий банк, Європейська Комісія, ООН), матеріалів фінансових інституцій та відкритих кейсів відновлення залізниць у країнах, що пережили збройні конфлікти (Україна, Грузія, Азербайджан, Ірак, Шрі-Ланка, країни Західних Балкан). Застосовано контент-аналіз підходів «швидке відновлення» (rapid repair), «реабілітація» та «відбудова з модернізацією»; а також метод структурного синтезу для формування рамки пріоритезації об’єктів. Результати. Запропоновано типологію відновлення залізничної інфраструктури у постконфліктних умовах, яка охоплює три взаємопов’язані фази: аварійне відновлення пропускної спроможності та безпеки руху; реабілітація ключових коридорів із відновленням технічних параметрів; відбудова «краще, ніж було» із інтеграцією сучасних систем сигналізації, захисту та цифрових інструментів управління активами. Обґрунтовано, що ефективність відновлення визначається не лише обсягом інвестицій, а й правилами пріоритезації, здатністю до швидких закупівель, та інституційною координацією між оператором, державою та донорами. На основі міжнародних прикладів показано: у короткостроковій перспективі вирішальними є тимчасові мости/обхідні схеми та оперативне відновлення критичних вузлів; у середньостроковій — відновлення швидкостей і систем безпеки; у довгостроковій — модернізація коридорів під нову логістику та кліматичну стійкість. Сформовано матрицю пріоритетів для відбору об’єктів (мости, перегони, вузли, системи СЦБ і зв’язку) за критеріями критичності маршруту, безпекового ризику, впливу на експортно-імпортні потоки, часу відновлення та вартості життєвого циклу. Наукова новизна. Розроблено інтегровану рамку прийняття рішень щодо відновлення залізничних об’єктів після конфлікту, що поєднує фазовий підхід, інструменти пріоритезації та вимоги стійкості. Практична значимість. Результати можуть бути використані органами управління транспортом, оператором інфраструктури та міжнародними партнерами для формування портфеля проєктів відновлення, визначення KPI (час відновлення, відновлена пропускна спроможність, підвищення швидкостей, зниження аварійності) та підготовки технічних завдань у межах програм післявоєнної реконструкції.