Кафедра документознавства та інформаційної діяльності (ДМетІ)

Permanent URI for this communityhttp://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/14605

UK: Кафедра документознавства та інформаційної діяльності (Дніпровський металургійний інститут) EN: Department of Business Documentation Management and Information Activity (DMetI)

Browse

Now showing 1 - 2 of 2

Вивчення засобів докомп’ютерної фіксації інформації у якості технологічних цивілізаційних ознак студентами фаху 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» (ОПП «Документознавство та інформаційна діяльність»)
(Український державний університет науки і технологій, Навчально-науковий інститут «Інститут промислових та бізнес-технологій», Дніпро, 2022) Михайлюк, Олександр Володимирович; Прокоф’єва, Катерина Анатоліївна
UKR: Аналізується докомп’ютерна доба фіксації інформації.
Писемність як фактор виникнення та розвитку цивілізації: історико-філософський вимір
(Дніпровська академія неперервної освіти Дніпропетровської обласної ради, Дніпро, 2026) Вершина, Вікторія Анатоліївна; Михайлюк, Олександр Володимирович
UKR: Крізь призму історико-філософського та семіотичного аналізу досліджується роль писемності як фундаментального фактору становлення та розвитку цивілізації. Кардинальні зміни в різних напрямках розвитку суспільства, так чи інакше, пов’язані з інформацією. Історія людського суспільства – це історія інформаційних революцій, в результаті яких не тільки кардинально змінювалися способи обробки інформації, а й спосіб виробництва, стиль життя, системи цінностей. Проаналізовано перехід від дописемних суспільств до писемних, що супроводжувався радикальними змінами в когнітивних структурах, формах інституціоналізації влади та способах конструювання історичної пам’яті. Винайдення писемності називають другою інформаційною революцією (перша пов’язана з виникненням мови). Відбувся справжній прорив в продуктивності і якості фіксації інформації, а також її переміщення, зберігання, доступу, аналітичної обробки. Писемність дає можливість передачі інформації і знань за допомогою тексту, без безпосереднього переказу. Це принципово змінило характер комунікації. Винайдення писемності свідчило про народження нового менталітету. Перехід людства від первинної усної до писемної культури становить не лише історичну віху, але й глибоку філософську і когнітивну трансформацію. Абстрактне мислення, рефлексія та філософія як така стали можливими завдяки здатності людини екстерналізувати свої думки у вигляді фіксованого тексту. Писемність стала першою масштабною технологією екстерналізації (винесення назовні) людського досвіду. Вона розімкнула біологічні межі людської пам’яті, створивши автономне комунікативне середовище, в якому розвивається цивілізація. Винайдення писемності заклало фундамент для всіх наступних технологічних стрибків – аж до сучасної цифрової інфосфери. Сучасне суспільство структурно залишається продуктом тієї фундаментальної трансформації свідомості, яка відбулася з винайденням писемності. Писемність, книгодрукування та масове читання є технологіями, які не лише зберігають інформацію, але й активно форматують людську свідомість і соціальні структури. Розуміння їхніх негативних наслідків – відчуження знання, стандартизації мислення, розмиття епістемічної відповідальності – є критично важливим. Історичний аналіз цих медіа-трансформацій надає необхідний концептуальний апарат для осмислення сучасних викликів.