Кафедра залізобетонних і кам’яних конструкцій (КЗБіКК ПДАБА)

Permanent URI for this communityhttps://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/20366

ENG: Department of Reinforced-Concrete and Masonry Structures

Browse

Now showing 1 - 3 of 3

Вплив будівель на навколишнє середовище протягом життєвого циклу
(Український державний університет науки і технологій, ННІ ПДАБА, Дніпро, 2025) Савицький, Микола Васильович; Шехоркіна, Світлана Євгеніївна; Бордун, Марина В’ячеславівна; Сопільняк, Артем Михайлович; Нікіфорова, Тетяна Дмитрівна; Бабенко, Марина Михайлівна; Зінкевич, Оксана Григорівна
UKR: У навчальному посібнику розглянуто сучасні підходи до оцінки екологічного впливу будівель протягом їх життєвого циклу. Представлено аналіз глобальних екологічних викликів та міжнародних програм і стратегій їх подолання, розкрито роль будівельної галузі у зменшенні вуглецевого сліду. Висвітлено основні етапи життєвого циклу будівель та методи оцінки впливу будівель на навколишнє середовище на кожному етапі, нормативно-правову базу, особливості використання екологічних матеріалів, стандарти екологічної сертифікації (LEED, BREEAM, DGNB) та практичні приклади їх упровадження. Окрему увагу приділено ВІМ-інтегрованим технологіям аналізу життєвого циклу та цифровим інструментам OneClickLCA для моделювання приєднаних викидів. Посібник призначений для здобувачів вищої освіти будівельних і архітектурних спеціальностей, науковців та фахівців у галузі архітектури, будівництва та виробництва будівельних матеріалів. Навчальний посібник підготовлено в рамках виконання Міжнародного проекту за програмою 101127884 — The Bridge — ERASMUS-EDU-2023-CBHE «Подолання розриву між університетом і промисловістю: інноваційна магістерська навчальна програма, що підтримує розвиток зелених робочих місць і цифрових навичок в українському будівельному секторі»
Методологічні основи створення електропровідних бетонів та розчинів для екранування електромагнітних полів
(ННІ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», УДУНТ, Дніпро, 2025) Савицький, Микола Васильович; Шехоркіна, С. Є.; Бордун, М. В.; Смирнов, Антон Сергійович; Лясота, О. В.
UKR: Постановка проблеми. Сьогодні актуальними питаннями оборони і безпеки України є захист від дії електромагнітних полів штучного походження. Електромагнітні поля спричиняють збої в роботі обладнання, якості зв'язку. Існує можливість за допомогою спеціальної апаратури виявляти спецоб’єкти, втручатися в системи інформаційного та енергетичного забезпечення. Розвиваються технології зброї електромагнітної нейтралізації та ураження спрямованою енергією, яка може вивести з ладу системи управління критичної інфраструктури і оборони. Перспективним напрямом взаємодії з електромагнітними полями є стелс–технології малопомітності для запобігання виявлення військових об’єктів у радіолокаційному та інших спектрах. Пасивні засоби (екранування, радіопогинання) дають змогу забезпечувати ефективний захист приміщень, систем управління, оборонних об’єктів за електричною та магнітною складовими поля. Мета статті − аналіз сучасного стану науково-прикладної проблеми, постановка завдань та обґрунтування методології подальшого дослідження. Висновки. Завдання науково-дослідної роботи спрямовані на розробку наукових та експериментальних основ створення електропровідних бетонів і розсіючих та радіопоглинаючих покриттів для екранування електромагнітних полів і стелс-технологій на основі вуглецево-цементних композитів, що забезпечать інформаційну безпеку та стійкість об’єктів і систем оборони, критичної інфраструктури, бойових машин і підвищать ступінь їх захисту та виживаності. Результати досліджень матимуть високу наукову цінність, оскільки полягатимуть у розвитку напряму створення високофункціональних композитів різного призначення. Беззаперечним також є практичне значення запланованих результатів для безпеки та обороноздатності країни при захисті і зменшенні вірогідності виявлення і враження оборонних об’єктів, об’єктів критичної інфраструктури, командних пунктів, бойових машин, забезпечення інформаційної безпеки об’єктів і систем управління і прийняття рішень.
Інженерно-технічне оснащення кордону і ліній розмежування України з Росією
(ННІ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», УДУНТ, Дніпро, 2025) Савицький, Микола Васильович; Радкевич, Анатолій Валентинович; Бевз, М. В.; Бордун, М. В.; Савицький Олександр Миколайович; Іванченко, В. І.
UKR: Постановка проблеми. Держкордон з Росією має протяжність 2 295 км при загальній протяжності українського кордону майже 6 993 км, включаючи 1355 км морської ділянки. Розвиток системи охорони та захисту державного кордону, як складової частини національної системи безпеки, зумовлений різноплановими загрозами, що виникають у прикордонному просторі. Основні виклики спричинені війною росії проти України, яка призвела до тимчасової окупації частини територій, активних бойових дій, терористичних атак, а також зростання рівня контрабанди зброї, боєприпасів та інших засобів ведення війни. Сьогодні забезпечення належного рівня безпеки та захисту кордонів вимагає вдосконалення інженерно-технічної інфраструктури вздовж державного кордону України та ліній розмежування, що утворилися внаслідок окупації частин країни. Мета статті − аналіз історичного досвіду облаштування захисту кордонів української держави, сучасного вітчизняного і міжнародного досвіду інженерно-технічного облаштування кордонів, розробка концепції майбутнього повоєнного облаштування українського кордону та лінії розмежування. Висновок. Війна росії проти України, яка розпочалася в 2014 році з окупації Криму, Донецької і Луганської областей обумовила необхідність інженерно-технічного облаштування кордонів України з нових позицій. Зважаючи на те, що в Україна межує з агресивним сусідом – Росією, а також її сателітом – Білоруссю, військова загроза вторгнення залишиться і в повоєнний час. Україна в результаті досвіду повномасштабної війни потребує комплексного, багаторівневого захисту кордонів і ліній розмежування, який поєднує: фізичні бар’єри (загородження, мінні поля); цифрові технології (радари, тепловізійні камери, розумні сенсори, дрони, кіберзахист); активну оборону (протиракетні системи, «стіна дронів»). Український кордон має бути: гібридним, поєднуючи фізичні бар’єри і цифрові технології, що попереджають загрози; глибоким − з трьома лініями оборони (передова, резерв, тил); мобільним за рахунок застосування дронів і ракет. Саме за такою концепцією має розвиватись інженерно-технічне облаштування кордонів і ліній розмежування України з Росією.