Кафедра систем якості, стандартизації та метрології (ДМетІ)

Permanent URI for this communityhttp://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/14636

UK: Кафедра систем якості, стандартизації та метрології (Дніпровський металургійний інститут, ДМетІ) EN: Department of Quality Systems, Standardization and Metrology (DMetI)

Browse

Now showing 1 - 1 of 1

Вплив деформації на формування композитної структури при навуглецюванні хромистої сталі
(Інститут чорної металургії ім. З. І. Некрасова НАН України, Дніпро, 2025) Чорноіваненко, Катерина Олександрівна; Узлов, Костянтин Іванович; Повзло, Є. Л.
UKR: Вихідний стан феритної матриці хромистої сталі Fe-20% Cr значно впливає на механізми кооперативного розпаду фериту на аустеніт і карбіди під час навуглецювання. У результаті фазового α→γ+К перетворення формується аустенітно-карбідна композитна структура, подібна до евтектоїдної. Дослідження показали, що деформація зразків перед навуглецюванням призводить до помітного зменшення диференціації в аустенітно-карбідних колоніях. При навуглецюванні сплаву, попередньо деформованого зі ступенем обтиснення 5%, зерна навуглецьованого шару дрібніші порівняно із литим станом та витягнуті в напрямку дифузії вуглецю. Збільшення ступеня обтиснення до 50% перед навуглецюванням підсилює особливості формування аустенітно-карбідного шару, описані для навуглецьованого зразка, деформованого зі ступенем обтиснення 5%. Відпал деформованих зразків призводить до утворення вторинних границь, формування великих рівновісних поліедричних зерен незалежно від ступеня попередньої деформації. Досліджено вплив деформації та відпалу на морфологію фронту α→γ перетворення. Зі збільшенням ступеня деформації викривлення двофазного фронту стає значнішим, рівна поверхня розділу між феритом і аустенітом майже не спостерігається, помітні признаки зародження виступів. Поверхня розділу аустеніт–ферит у зразках, відпалених після деформації зі ступенем обтиснення 5%, здебільшого рівна, однак, після деформації зі ступенем обтиснення 50%, поверхня розділу є нерівною. Показано, при навуглецюванні хромистої сталі, відпаленої після значної деформації, спочатку здійснюється виділення у фериті великих і рідкісних включень рівновісних і огранених карбідів, після чого, фазове перетворення α→γ+К відбувається частково аномально – з утворенням конгломератних структур, і частково нормально – з утворенням композитних структур. Отримані результати дозволяють оптимізувати параметри хіміко-термічної, механічної та термічної обробки для цілеспрямованого керування мікроструктурою та властивостями хромистих сталей, що є важливим для підвищення їх зносостійкості, міцності та довговічності в умовах експлуатації.