Кафедра теорії та методики спортивної підготовки (ТіМСП)
Permanent URI for this communityhttps://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/20562
ENG: Department of Theory and Methods of Sports Training
Browse
Now showing 1 - 1 of 1
- Results Per Page
- Sort Options
Item type:Item, Нові виміри спортивної дипломатії України про шкоду системі російського спорту(Видавничий дім "Гельветика", м. Запоріжжя, 2025) Приходько, Володимир Васильович; Долбишева, Ніна Григорівна; Конох, Анатолій Петрович; Маковецька, Наталія Валеріївна; Конох, Андрій АнатолійовичUKR: У статті розглянуто результати впливу спортивної дипломатії України на стан спорту в Росії під час її війни проти України, що розкриті слабко. Звідси потреба розроблення концепцій відповідних розвідок та їх перевірки у процесі пошукових досліджень. Визначено й узагальнено дані про здобутки спортивної дипломатії України, зосередивши увагу головно на втратах для системи спорту в Росії під час війни та в перспективі. Використані такі методи дослідження: вивчення і узагальнення даних літератури й інформації з інтернету, абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, а також опитування експертів за допомогою анкетування. Результати наукового дослідження свідчать, що всі учасники, які брали участь в опитуванні, погодились, що неучасть спортсменів Росії в міжнародних змаганнях зменшує увагу керівництва країни до спорту: «Так, згоден» – 61,7%, «Скоріше згоден» – 11,8%, інші варіанти зібрали 26,5%. Неучасть спортсменів Росії в міжнародних змаганнях і економічні негаразди негативно впливають на створення сучасної спортивної бази: «Так, згоден» – 61,8%, «Скоріше згоден» – 20,6%. Вказане негативно впливає й на масовість участі в заняттях спортом: «Так, згоден» – 64,7%, «Скоріше згоден» – 23,5%, «Скоріше не згоден» і «Ні, не згоден» – по 5,9%. Окрім того, вказане зменшує інтерес частини населення до внутрішньоросійських змагань: «Так, згоден» – 58,9%, «Скоріше згоден» – 23,4% (разом 82,3%). Вивчені потреба й різноманітні наслідки зусиль України у сфері спортивної дипломатії в умовах воєнних дій. Так, жоден із 34 опитаних тренерів не обрав варіант «Ні, не згоден» щодо необхідності зосередити значну увагу Міністерства молоді та спорту України й національних федерацій на прикладах підтримки спортсменами Росії розпочатої війни (85,3% обрали варіанти «Так, згоден» і «Скоріше згоден»). Тренери погодились, що спортивна дипломатія України під час війни шкодить Росії у справах Міжнародного олімпійського комітету та міжнародних федерацій з видів спорту. Щодо оцінки твердження про те, що спортивна дипломатія України зводить до мінімуму олімпійські види спорту, у яких спортсмени Росії можуть виступати на міжнародних змаганнях: «Так, згоден» відповіли 82,4% тренерів, 17,6% дали відповідь «Скоріше згоден». Підтверджено теоретичні положення про важливість і дієвість спортивної дипломатії України під час війни, розпочатої Росією. Отримані відомості про втрати власне для всієї системи російського спорту як ще один результат застосування засобів спортивної дипломатії