Кафедра технології нерганічних речовин та екології (КТНРтаЕ)

Permanent URI for this communityhttps://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/21095

Browse

Now showing 1 - 3 of 3

Green Approach to the Synthesis of Gold Nanoparticles With Antimicrobial Activity Using Plant Extracts Based on a Deep Eutectic Solvent
(Ukrainian State University of Science and Technologies, 2025) Skіba, Marharyta I.; Skyba, Y. M.; Kovalenko, Ihor L.; Gnatko, Olena M.; Radkevych, T. O.; Vorobyova, V. I.
ENG: Gold nanoparticles were synthesized by reducing hydrogen tetrachloroaurate(III) trihydrate (HAuCl4⋅3H2O) using plant waste (banana peel) extracts obtained using a deep eutectic solvent (DES) based on choline chloride. It was demonstrated that the plant waste (banana peel) extract obtained by DES allows the synthesis of spherical gold nanoparticles (Au NPs), characterized by a maximum plasmon resonance absorption peak at approximately λ=540–560 nm, with an average nanoparticle size range of 31–68 nm with a zeta potential value of –33 to –36 mV, depending on the initial concentration of the precursor stabilizer used in the synthesis process. Choline chloride-based DES was used as a new alternative to conventional solvents for ultrasonic extraction of active substances from plant waste, in particular banana peel. Low-temperature eutectic solvents based on choline chloride were compared with glycerol and lactic acid in a ratio of 1:3 and water 10–30%. It was found that choline chloride and glycerol in a ratio of 1:3 with a water content of 30% are highly effective for the extraction of flavonoid compounds from plant waste (banana peel). The influence of extraction parameters, namely sample-to-solvent ratio and extraction time, on the content of extracted flavonoids and antioxidant activity of the extract was studied using the methods of determining antioxidant activity by ferric ion reduction (FRAP) and the ABTS test (2,2'-azino-bis(3-ethylbenzothiazoline-6-sulfonic acid). It was established that the extracted flavonoid content using DES is 222–521 mg/100 g. It was established that the sample-to-solvent ratio (1:45–1:80) and the extraction time of 10–30 min allow obtaining the antioxidant activity value of banana peel extracts, determined by the FRAP and ABTS methods: 20–60 mmol/l and 15–35 mmol/l. The gold nanoparticles obtained using DES extracts of banana peel showed higher antibacterial activity against E. coli compared to the DES extract of banana peel and non-sterilized gold nanoparticles
Сплав мідь–нікель як потенційний електрокаталізатор для реакцій виділення кисню і окислення карбаміду: вплив анодного оброблення в низькотемпературних евтектичних розчинниках
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Махота, Д. О.; Проценко, Вячеслав Сергійович; Бутиріна, Тетяна Євгенівна; Данилов, Фелікс Йосипович
UKR: Проведено експериментальне дослідження, спрямоване на встановлення впливу анодного оброблення сплаву мідь–нікель (~55 мас.% Cu) в низькотемпературних евтектичних розчинниках (DES) на електрокаталітичну поведінку у реакції виділення кисню та електрохімічного окислення карбаміду у водному лужному середовищі 1 M NaOH. Як DES були обрані евтектичні суміші холін хлориду з етилен- гліколем і карбамідом (ethaline і reline, відповідно). Анодне оброблення проводили в потенціостатичному режимі протягом 2,5 годин при потенціалах 0,3; 0,5; 0,7; 1,0; 1,35 і 1,7 В відносно срібного електрода порівняння. Методом лінійної вольтамперометрії показано, що анодне оброблення сплаву мідь–нікель в ethalineі reline за будь-якого з використаних значень електродних потенціалів призводить до збільшення поляризації реакції виділення кисню. Що стосується реакції окислення карбаміду, то за певних значень анодного потенціалу оброблення спостерігається зростання густини струму, тобто зростання електрокаталітичної активності. Специфічний характер впливу оброблення поверхні сплаву Cu–Ni в різних DES та немонотонний характер впливу потенціалу анодного оброблення на електрокаталітичну активність як в реакції виділення кисню, так і електрохімічного окислення карбаміду у лужному середовищі пояснено змінами у морфології поверхні, що приводить до відповідних змін у природі, концентрації і активності каталітичних центрів, які беруть участь у досліджуваних реакціях. Отримані у роботі результати можуть бути використані для розробки процесів електролітичного синтезу «зеленого» водню шляхом електролізу води, в яких реакція виділення кисню замінена на реакцію окислення карбаміду.
Сплав мідь–нікель як потенційний електрокаталізатор для реакцій виділення кисню і окислення карбаміду: вплив анодного оброблення в низькотемпературних евтектичних розчинниках
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Махота, Д. О.; Проценко, Вячеслав Сергійович; Бутиріна, Тетяна Євгенівна; Данилов, Фелікс Йосипович
UKR: Проведено експериментальне дослідження, спрямоване на встановлення впливу анодного оброблення сплаву мідь–нікель (~55 мас.% Cu) в низькотемпературних евтектичних розчинниках (DES) на електрокаталітичну поведінку у реакції виділення кисню та електрохімічного окислення карбаміду у водному лужному середовищі 1 M NaOH. Як DES були обрані евтектичні суміші холін хлориду з етилен- гліколем і карбамідом (ethaline і reline, відповідно). Анодне оброблення проводили в потенціостатичному режимі протягом 2,5 годин при потенціалах 0,3; 0,5; 0,7; 1,0; 1,35 і 1,7 В відносно срібного електрода порівняння. Методом лінійної вольтамперометрії показано, що анодне оброблення сплаву мідь–нікель в ethalineі reline за будь-якого з використаних значень електродних потенціалів призводить до збільшення поляризації реакції виділення кисню. Що стосується реакції окислення карбаміду, то за певних значень анодного потенціалу оброблення спостерігається зростання густини струму, тобто зростання електрокаталітичної активності. Специфічний характер впливу оброблення поверхні сплаву Cu–Ni в різних DES та немонотонний характер впливу потенціалу анодного оброблення на електрокаталітичну активність як в реакції виділення кисню, так і електрохімічного окислення карбаміду у лужному середовищі пояснено змінами у морфології поверхні, що приводить до відповідних змін у природі, концентрації і активності каталітичних центрів, які беруть участь у досліджуваних реакціях. Отримані у роботі результати можуть бути використані для розробки процесів електролітичного синтезу «зеленого» водню шляхом електролізу води, в яких реакція виділення кисню замінена на реакцію окислення карбаміду.