Feasibility Study for Extending the Rolling Stock Component Life
Loading...
Date
2019
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Academic Society of Michal Baludansky, Kosice
Abstract
ENG: The article deals with the problem of determining the rational extension of the railway rolling stock component life. It is noted that a key part of the repair development, including on railway transport, is an extended service life of the rolling stock components. Given that a significant proportion of the repair cost is spent for the replacement or repair of worn parts, there is a conclusion that component life must be extended to reduce further repair costs. However, unjustified increase in the service life of all components is not feasible, since the life of individual components may be greater than the life of the entire product. Obviously, it is not expedient to extend the life for all the details, but only that of the most responsible and (or) most worn out, which greatly affect the service life of the assembly or unit as a whole. That is, there is a need to match the life of the entire assembly and individual components. Therefore, in the presented work, theoretical research was carried out to solve the complex task of determining the rational life of rolling stock components taking into account the resource of assemblies and the rolling stock vehicle as a whole. When searching for rational parameters, the durability of components and the factors affecting their life were investigated and the possibilities of various restorative and strengthening technologies were evaluated. The developed approach is flexible and allows for consideration of technological limitations of production, financial constraints and the introduction of life limits for a specific component. Also the article covers the shortcomings of the presented methodology. At the same time it is should be noted that with the development of the diagnostic system, obtaining the necessary data will be less labour intensive and will require less time, and with the development of the necessary software, the accumulation and processing of statistics can be fully automated. In this paper, it is assumed that the presented methodology will make it more attractive to use renewable technologies, save considerable resources and find the necessary restorative or strengthening technology that will bring the life of different components closer to the life of the assembly or mechanism as a whole.
UKR: У статті розглянуто проблему визначення раціонального подовження ресурсу деталей залізничного рухомого складу. Зазначено, що важливою складовою розвитку ремонтного виробництва, у тому числі на залізничному транспорті, є збільшення терміну експлуатації деталей рухомого складу. Враховуючи, що значна частка витрат при ремонті йде на заміну або ремонт зношених деталей, виникає висновок про необхідність збільшення ресурсу деталей для зменшення подальших витрат на ремонт. Однак необґрунтоване збільшення довговічності всіх деталей є не доцільним, оскільки ресурс окремих деталей може виявитись більшим за ресурс всього виробу. Вочевидь, що підвищення ресурсу доцільне не всіх деталей, а лише найбільш відповідальних та (або) найбільш зношуваних, які значною мірою впливають на ресурс вузла або агрегату в цілому. Тобто виникає необхідність співставляти ресурс всього вузла і окремих деталей. Тому у представленій роботі було проведено теоретичні дослідження з розв’язанням комплексної задачі визначення раціонального ресурсу деталей рухомого складу з врахуванням ресурсу вузлів і рухомої одиниці в цілому. При пошуку раціональних параметрів враховували довговічність деталей, фактори, що впливають на їхній ресурс та враховувались можливості різноманітних відновлювальних та зміцнювальних технологій. Розроблений підхід є гнучким і допускає врахування технологічних обмежень виробництва, обмежень за фінансовою складовою та введення обмежень за ресурсом конкретної деталі. Також в статті зазначено недоліки представленої методики. У той же час зауважено, що з розвитком системи діагностики отримання необхідних даних буде менш трудомістким і потребуватиме менше часу, а при розвитку необхідного програмного забезпечення накопичення і обробка статистичних даних може бути фактично повністю автоматизованими. У даній роботі зроблено припущення, що представлена методика дозволить зробити більш привабливим застосування відновлювальних технологій, зекономити значні ресурси та підібрати потрібну відновлювальну або зміцнювальну технологію, що дозволить наблизити ресурс різних деталей до ресурсу вузла або механізму в цілому.
RUS: В статье рассмотрена проблема определения рационального продления ресурса деталей железнодорожного подвижного состава. Отмечено, что важной составляющей развития ремонтного производства, в том числе на железнодорожном транспорте, является увеличение срока эксплуатации деталей подвижного состава. Учитывая, что значительная часть затрат при ремонте идет на замену или ремонт изношенных деталей, возникает вывод о необходимости увеличения ресурса деталей для уменьшения дальнейших затрат на ремонт. Однако необоснованное увеличение долговечности всех деталей является нецелесообразным, поскольку ресурс отдельных деталей может оказаться большим, чем ресурс всего изделия. Очевидно, что повышение ресурса целесообразно не всех деталей, а лишь наиболее ответственных и (или) наиболее изнашиваемых, которые в значительной степени влияют на ресурс узла или агрегата в целом. То есть возникает необходимость сопоставлять ресурс всего узла и отдельных деталей. Поэтому в представленной работе были проведены теоретические исследования с решением комплексной задачи определения рационального ресурса деталей подвижного состава с учётом ресурса узлов и подвижной единицы в целом. При поиске рациональных параметров учитывали долговечность деталей, факторы, влияющие на их ресурс, и учитывались возможности различных восстановительных и укрепляющих технологий. Разработанный подход является гибким и допускает учет технологических ограничений производства, ограничений по финансовой составляющей и введение ограничений по ресурсу конкретной детали. Также в статье указаны недостатки представленной методики. В то же время отмечено, что с развитием системы диагностики получения необходимых данных будет менее трудоёмким и потребует меньше времени, а при развитии необходимого программного обеспечения накопления и обработка статистических данных может быть фактически полностью автоматизированными. В данной работе сделано предположение, что представленная методика позволит сделать более привлекательным применение восстановительных технологий, сэкономить значительные ресурсы и подобрать нужную восстановительную или укрепляющим технологию, позволяющую приблизить ресурс различных деталей к ресурсу узла или механизма в целом.
UKR: У статті розглянуто проблему визначення раціонального подовження ресурсу деталей залізничного рухомого складу. Зазначено, що важливою складовою розвитку ремонтного виробництва, у тому числі на залізничному транспорті, є збільшення терміну експлуатації деталей рухомого складу. Враховуючи, що значна частка витрат при ремонті йде на заміну або ремонт зношених деталей, виникає висновок про необхідність збільшення ресурсу деталей для зменшення подальших витрат на ремонт. Однак необґрунтоване збільшення довговічності всіх деталей є не доцільним, оскільки ресурс окремих деталей може виявитись більшим за ресурс всього виробу. Вочевидь, що підвищення ресурсу доцільне не всіх деталей, а лише найбільш відповідальних та (або) найбільш зношуваних, які значною мірою впливають на ресурс вузла або агрегату в цілому. Тобто виникає необхідність співставляти ресурс всього вузла і окремих деталей. Тому у представленій роботі було проведено теоретичні дослідження з розв’язанням комплексної задачі визначення раціонального ресурсу деталей рухомого складу з врахуванням ресурсу вузлів і рухомої одиниці в цілому. При пошуку раціональних параметрів враховували довговічність деталей, фактори, що впливають на їхній ресурс та враховувались можливості різноманітних відновлювальних та зміцнювальних технологій. Розроблений підхід є гнучким і допускає врахування технологічних обмежень виробництва, обмежень за фінансовою складовою та введення обмежень за ресурсом конкретної деталі. Також в статті зазначено недоліки представленої методики. У той же час зауважено, що з розвитком системи діагностики отримання необхідних даних буде менш трудомістким і потребуватиме менше часу, а при розвитку необхідного програмного забезпечення накопичення і обробка статистичних даних може бути фактично повністю автоматизованими. У даній роботі зроблено припущення, що представлена методика дозволить зробити більш привабливим застосування відновлювальних технологій, зекономити значні ресурси та підібрати потрібну відновлювальну або зміцнювальну технологію, що дозволить наблизити ресурс різних деталей до ресурсу вузла або механізму в цілому.
RUS: В статье рассмотрена проблема определения рационального продления ресурса деталей железнодорожного подвижного состава. Отмечено, что важной составляющей развития ремонтного производства, в том числе на железнодорожном транспорте, является увеличение срока эксплуатации деталей подвижного состава. Учитывая, что значительная часть затрат при ремонте идет на замену или ремонт изношенных деталей, возникает вывод о необходимости увеличения ресурса деталей для уменьшения дальнейших затрат на ремонт. Однако необоснованное увеличение долговечности всех деталей является нецелесообразным, поскольку ресурс отдельных деталей может оказаться большим, чем ресурс всего изделия. Очевидно, что повышение ресурса целесообразно не всех деталей, а лишь наиболее ответственных и (или) наиболее изнашиваемых, которые в значительной степени влияют на ресурс узла или агрегата в целом. То есть возникает необходимость сопоставлять ресурс всего узла и отдельных деталей. Поэтому в представленной работе были проведены теоретические исследования с решением комплексной задачи определения рационального ресурса деталей подвижного состава с учётом ресурса узлов и подвижной единицы в целом. При поиске рациональных параметров учитывали долговечность деталей, факторы, влияющие на их ресурс, и учитывались возможности различных восстановительных и укрепляющих технологий. Разработанный подход является гибким и допускает учет технологических ограничений производства, ограничений по финансовой составляющей и введение ограничений по ресурсу конкретной детали. Также в статье указаны недостатки представленной методики. В то же время отмечено, что с развитием системы диагностики получения необходимых данных будет менее трудоёмким и потребует меньше времени, а при развитии необходимого программного обеспечения накопления и обработка статистических данных может быть фактически полностью автоматизированными. В данной работе сделано предположение, что представленная методика позволит сделать более привлекательным применение восстановительных технологий, сэкономить значительные ресурсы и подобрать нужную восстановительную или укрепляющим технологию, позволяющую приблизить ресурс различных деталей к ресурсу узла или механизма в целом.
Description
V. Artemchuk: ORCID 0000-0002-6056-5834
Keywords
rolling stock, repair, railway transport, repair facilities, component life, durability, component restoration, рухомий склад, ремонт, залізничний транспорт, ремонтне виробництво, ресурс деталей, довговічність, відновлення деталей, подвижной состав, ремонт, железнодорожный транспорт, ремонтное производство, долговечность, обновление деталей, КЕРС, КEТЕМ
Citation
Artemchuk, V. V. Feasibility Study for Extending the Rolling Stock Component Life: [препринт] / V. V. Artemchiuk, R. V. Krasnov, O. Karasev // Scientific Letters of Academic Society of Michal Baludansky. – 2019. – Vol. 7, no 1. − P. 4–10.