Система історично-антропологічних дисциплін у гуманітарному горизонті сучасної філософії історії
| dc.contributor.author | Айтов, Спартак Шалвович | uk_UA |
| dc.date.accessioned | 2025-07-17T07:08:25Z | |
| dc.date.issued | 2025 | |
| dc.description | С. Айтов: ORCID 0000-0001-9049-5868 | uk_UA |
| dc.description.abstract | UKR: Мета цієї статті полягає в реконструкції і встановленні теоретичних особливостей і значущості системи історично-антропологічних дисциплін, які утворилися у людино- вимірному горизонті сучасної філософії історії, та їх впливу на розвиток філософсько-історичних студій. Методологія цієї роботи включає принципи комплементарностi, структурності, діалогічності. У річищі аналізу проблемного поля праці були застосовані методи: філософської герменевтики, системно-структурний, мiждисциплiнарний. Результати дослідження. Науковий розвиток історичної антропології як сфери сучасної філософії історії призвів до генерування в її теоретичному просторі системи дисциплін, які вивчають окремі питання ментально-культурної площини минулого. Ця пізнавальна трансформація значною мірою мотивується філософськими і соціокультурними реаліями постмодернізму. Суттєвими факторами впливу на утворення історично-антропологічних дисциплін виступають постмодерністські теоретичні підходи, які спростовують логічне мислення як основний елемент пізнання світу та наявність і визначальне значення великих філософських і наукових концепцій і політичних ідеологічних систем, метанаративів. Відповідно вплив постмодерністської моделі на утворення й інтелектуальні властивості системи історично-антропологічних дисциплін полягає в їх пізнавальному фокусуванні на аналізі емоційно-психологічних факторів історичних процесів і підвищенні впливовості осмислення окремих явищ і чинників, які розгортаються в ментально-культурному горизонті минулого. Система історично-антропологічних дисциплін, яка сформувалася у теоретичному просторі гуманітарної сфери сучасної філософії історії, утворює комплексний інтелектуальний простір, який включає три когнітивні рівні: психологічно-культурний, світоглядно-культурний і ментально-демографічний. Психологічно-культурний рівень містить наукові студії з таких історично-антропологічних дисциплін, як «історія уявлень» і «нова культурна історія». «Історія уявлень» осмислює зміст і значущість площини імагінарного, психічної сфери мрій, фантазій і сновидінь у ментально-культурному просторі історичного буття. «Нова культурна історія» аналізує багатоаспектні культурні явища та їх взаємодії з уявленнями про світ суспільства і його окремих страт. Світоглядно-ідеологічний рівень системи історично-антропологічних дисциплін містить студії з «історії читань» та «історії пам’яті». Ці науки аналізують проблеми утворення світогляду і формування смислів індивідуального і суспільного буття минулого. Ментально-демографічний рівень включає, зокрема, досліди з «історії жінок». Ця історично-антропологічна дисципліна є суттєво важливою для розуміння специфіки уявлень про світ, соціально-значущої поведінки і соціокультурних практик жіноцтва в різні історичні часи. Формування когнітивно-евристичної системи історично-антропологічних дисциплін призвело до теоретичного діалогу гуманітарної сфери сучасної філософії історії з соціально-гуманітарними науками, які раніше не вступали у наукові взаємодії з історично-антропологічними концепція- ми. Серед наведених наук можна зазначити «історію ідей», «історію політичних ідей» і політологію. Утворення системи історично-антропологічних дисциплін у розумовому просторі сучасної філософії історії обумовлює більш релевантне розуміння ментально-культурної причинності історичних процесів завдяки інтеграції до проблемного поля філософсько-історичних розвідок аналізу бачення світу і культурних явищ нових для історично-антропологічних студій вимірів світобачення й ідейної сфери функціонування соціально-демографічних груп і суспільств минулого. | uk_UA |
| dc.description.abstract | ENG: The purpose of this article is to reconstruct and establish the theoretical features and significance of the system of historical-anthropological disciplines that were formed in the human-dimensional horizon of modern philosophy of history and their influence on the development of philosophical -historical studies. The methodology of this work includes the principles of complementarity, structurality, and dialogicity. In the course of analyzing the problem field of work, the following methods were applied: philosophical hermeneutics, system-structural, and interdisciplinary. Research results. The scientific development of historical anthropology as a sphere of modern philosophy of history led to the generation in its theoretical space of a system of disciplines that study individual issues of the mental-cultural plane of the past. This cognitive transformation is largely motivated by the philosophical and socio-cultural realities of postmodernism. The significant factors influencing the formation of historical-anthropological disciplines are postmodern theoretical approaches that refute logical thinking as the main element of knowledge of the world and the presence and determining value of major philosophical and scientific concepts and political ideological systems, metanarratives. Accordingly, the influence of the postmodern model on the formation and intellectual properties of the system of historical-anthropological disciplines lies in their cognitive focus on the analysis of emotional and psychological factors of historical processes and increasing the influence of understanding individual phenomena and factors, that unfold in the mental-cultural horizon of the past. The system of historical- anthropological disciplines, which was formed in the theoretical space of the humanitarian sphere of modern philosophy of history, forms a complex intellectual space that includes three cognitive levels: psychological-cultural, worldview and cultural and mental-demographic. The psychological-cultural level includes scientific studies in such historical-anthropological disciplines as “history of ideas” and “new cultural history”. “History of ideas” comprehends the content and significance of the plane of the imaginary, the psychic sphere of dreams, fantasies and dreams in the mental-cultural space of historical existence. “New cultural history” analyzes multifaceted cultural phenomena and their interaction with ideas about the world of society and its individual strata. The worldview-ideological level of the system of historical-anthropological disciplines includes studies in “history of readings” and “history of memory”. These sciences analyze the problems of the formation of a worldview and the formation of meanings of individual and social existence of the past. The mental-demographic level includes, in particular, studies in “history of women”. This historical-anthropological discipline is essential for understanding the specifics of worldviews, socially significant behavior, and socio-cultural practices of women in different historical times. The formation of the functioning of the cognitive-heuristic system of historical-anthropological disciplines led to a theoretical dialogue between the humanitarian sphere of modern philosophy of history and social-humanitarian sciences, which had not previously entered into scientific interaction of historical-anthropological concepts. Among these sciences, one can mention the «history of ideas», the «history of political ideas» and political science. The establishment of a corresponding intellectual dialogue took place thanks to the exploration by historical-anthropological disciplines of a new problem field for them, the mental-cultural prerequisites for the formation of socio-political ideas and processes. The formation of a system of historical and anthropological disciplines in the intellectual space of modern philosophy of history leads to a more relevant understanding of the mental-cultural causality of historical processes due to the integration into the problem field of philosophical and historical explorations of the analysis of the worldview and cultural phenomena new to historical and anthropological studies of the dimensions of the worldview and the ideological sphere of the functioning of socio-demographic groups and societies of the past. | en |
| dc.identifier.citation | Айтов С. Ш. Система історично-антропологічних дисциплін у гуманітарному горизонті сучасної філософії історії. Дослідження з історії і філософії науки і техніки. 2025. Т. 34, № 1. С. 14–22. DOI: https://doi.org/10.15421/272502. | uk_UA |
| dc.identifier.doi | https://doi.org/10.15421/272502 | en |
| dc.identifier.issn | 2617-1929 (Print) | |
| dc.identifier.issn | 2664-2093 (Online) | |
| dc.identifier.uri | https://vestnikdnu.dp.ua/index.php/ifnit/article/view/212 | en |
| dc.identifier.uri | https://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/20820 | en |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.publisher | Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара, Дніпро | uk_UA |
| dc.subject | філософсько-історичні концепції | uk_UA |
| dc.subject | історична антропологія | uk_UA |
| dc.subject | когнітивно-евристична система | uk_UA |
| dc.subject | історично- антропологічні науки | uk_UA |
| dc.subject | ментально-культурний вимір | uk_UA |
| dc.subject | philosophical and historical concepts | en |
| dc.subject | historical anthropology | en |
| dc.subject | cognitive and heuristic system | en |
| dc.subject | historical and anthropological sciences | en |
| dc.subject | mental and cultural dimension | en |
| dc.subject | КФУ | uk_UA |
| dc.subject.classification | HUMANITIES and RELIGION | en |
| dc.subject.classification | HUMANITIES and RELIGION::History and philosophy subjects | en |
| dc.title | Система історично-антропологічних дисциплін у гуманітарному горизонті сучасної філософії історії | uk_UA |
| dc.title.alternative | Historical-Anthropological Disciplines System in the Humanitarian Horizon of Modern Philosophy of History | en |
| dc.type | Article | en |