Recreational Space as the Embodiment of the Garden of Eden Archetype
Loading...
Date
2024
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Український державний університет науки і технологій, Дніпро
Abstract
ENG: The purpose of the article is to research the spiritual basis and motivation of human activity in the relationships between humans and the natural environment to create various forms of recreational spaces in the socio-cultural context of the post-industrial era. Theoretical basis. The research is based on the approach of analytical psychology by C. Jung, who identified the archetypes of the collective unconscious. These archetypes help overcome the limita-tions of the functional and pragmatic approach, which is focused on mere survival. They make sense and provide values in the relationship between humans and nature. Originality. The article evaluates how archetypal images of the collective unconscious, with the help of the Garden of Eden image in the socio-cultural context of European civilization, influence the recreational space in contemporary urban environments. The novelty of the work is also in the interdisciplinary approach, integrating knowledge from various fields such as philosophy, sociology, cultural studies, analytical psychology, and urban planning, which contributes to the profound understanding of complex socio-cultural processes. This paradigm emphasizes the interconnection and interdependence, adaptability, and co-evolution of society and nature, as well as requires the interdisciplinary methodological approach. Additionally, the article presents a fresh perspective on nature and its elements in terms of their importance both for individuals and society. Conclusions. The article investigates the socio-cultural factors that evoke the interest of man and society in natural factors as a recreational resource and determine the latest theoretical approaches to their use. Various recrea-tional activities to create a renewed space provide a person with a full physical, socio-psychological and cognitive development. The humanization of the natural environment becomes the embodiment of the collective memory and history of mankind. The recreational space symbolizes spiritual values, so it is transformed from physical to socio-cultural and provides theoretical approaches to its implementation in modern urban planning practices.
UKR: Мета. Основна мета статті полягає в дослідженні духовних основ та мотивації людської діяльності в системі взаємовідносин людини та природного середовища зі створення різноманітних форм рекреаційного простору в соціокультурному контексті постіндустріальної епохи. Теоретичний базис. Підґрунтям до-слідження виступає підхід аналітичної психології, запропонований К. Юнгом, який виявив архетипи колективного несвідомого. Саме архетипи долають обмеженість функційно-прагматичного підходу, що спрямований на просте виживання, та надають сенсу та ціннісних критеріїв системі взаємовідносин "людина – природа". Наукова новизна. У статті надано оцінку впливу архетипових образів колективного несвідомого, через образ Едемського саду в соціокультурному контексті європейської цивілізації, на організацію рекреаційного простору в сучасному урбаністичному середовищі. Новизна роботи полягає також у використанні міждисциплінарного підходу, який об’єднує знання з різних галузей, зокрема філософії, соціології, культурології, аналітичної психології, урбаністики, що сприяє поглибленню комплексних взаємозв’язків для розуміння складних соціокультурних процесів. Ця парадигма підкреслює взаємозв’язок та взаємозалежність, адаптованість і спільну еволюцію суспільства та природи. Окрім цього, подано новий погляд на природу та її елементи в контексті важливості для людини та суспільства, сформульовано взаємозв’язок між соціоутворювальними характеристиками природних ресурсів та сучасними концепціями урбаністики, які розглядають екологічний компонент як ключовий для містобудівних трансформацій. Висновки. Досліджено соціокультурні чинники, які сприяють зацікавленості людини та соціуму в природних факторах як рекреаційному ресурсі й обумовлюють теоретичні підходи до їхнього використання в сучасних містобудівних практиках. Сукупність рекреаційних дій зі створення оновленого простору забезпечує людині повноту фізичного, соціально-психологічного та когнітивного розвитку. Олюднення природного середовища стає втіленням колективної пам’яті та історії людства. Рекреаційний простір несе в собі символи духовних цінностей, тому перетворюється з фізичного в соціокультурний.
UKR: Мета. Основна мета статті полягає в дослідженні духовних основ та мотивації людської діяльності в системі взаємовідносин людини та природного середовища зі створення різноманітних форм рекреаційного простору в соціокультурному контексті постіндустріальної епохи. Теоретичний базис. Підґрунтям до-слідження виступає підхід аналітичної психології, запропонований К. Юнгом, який виявив архетипи колективного несвідомого. Саме архетипи долають обмеженість функційно-прагматичного підходу, що спрямований на просте виживання, та надають сенсу та ціннісних критеріїв системі взаємовідносин "людина – природа". Наукова новизна. У статті надано оцінку впливу архетипових образів колективного несвідомого, через образ Едемського саду в соціокультурному контексті європейської цивілізації, на організацію рекреаційного простору в сучасному урбаністичному середовищі. Новизна роботи полягає також у використанні міждисциплінарного підходу, який об’єднує знання з різних галузей, зокрема філософії, соціології, культурології, аналітичної психології, урбаністики, що сприяє поглибленню комплексних взаємозв’язків для розуміння складних соціокультурних процесів. Ця парадигма підкреслює взаємозв’язок та взаємозалежність, адаптованість і спільну еволюцію суспільства та природи. Окрім цього, подано новий погляд на природу та її елементи в контексті важливості для людини та суспільства, сформульовано взаємозв’язок між соціоутворювальними характеристиками природних ресурсів та сучасними концепціями урбаністики, які розглядають екологічний компонент як ключовий для містобудівних трансформацій. Висновки. Досліджено соціокультурні чинники, які сприяють зацікавленості людини та соціуму в природних факторах як рекреаційному ресурсі й обумовлюють теоретичні підходи до їхнього використання в сучасних містобудівних практиках. Сукупність рекреаційних дій зі створення оновленого простору забезпечує людині повноту фізичного, соціально-психологічного та когнітивного розвитку. Олюднення природного середовища стає втіленням колективної пам’яті та історії людства. Рекреаційний простір несе в собі символи духовних цінностей, тому перетворюється з фізичного в соціокультурний.
Description
I. Merylova: ORCID 0000-0003-2019-0780;
К. Sokolova: ORCID 0000-0002-3158-8957
Keywords
human, Garden of Eden, archetype, redemption of sinfulness, ecological paradigm, recreational space, landscape theories of urban planning, людина, Едемський сад, архетип, спокута гріховності, екологічна парадигма, рекреаційний простір, ландшафтні теорії урбаністики, КФУ
Citation
Merylova І. О., Sokolova К. V. Recreational Space as the Embodiment of the Garden of Eden Archetype. Антропологічні виміри філософських досліджень 2024. Вип. 25.С. 77–83. DOI: https://doi.org/10.2478/v10141-010-0024-y.