Інші праці КХІЕ
Permanent URI for this collection
RU: Другие труды
EN: Other Works
EN: Other Works
Browse
Browsing Інші праці КХІЕ by Author "Бохович, Роман"
Now showing 1 - 1 of 1
Results Per Page
Sort Options
Item Забруднення повітря в Україні з космосу(Arnika – Citizen Support Centre, Прага, Чеська Республіка, 2020) Бочкова, Симона; Бохович, Роман; Грнчіар, Матуш; Муров, Мікулаш; Філіпповова, Павліна; Скальський, Мартін; Сорока, Максим; Лабохи, ЯнUK: Мета. У цьому дослідженні представлені результати аналізу забруднення атмосферного повітря в Україні на основі супутникових даних Copernicus Sentinel 5p та Служби атмосферного моніторингу Copernicus. Автори цього дослідження представляють просторовий та часовий розподіл вмісту PM2,5, PM10, NO2, CO та H2CO в Україні. Методологія. Використані супутникові дані від Sentinel-5P, що отримані через Sentinel Hub (SH), яким керує Sinergise. Центр Sentinel підтримує пакети даних Sentinel-5P рівня 2 (L2), які геолокуються, переважно попередньо обробляються, і містять “qa_value”. Продукти для супутникових даних SP5 в основному вимірюються та надаються в молях/м2. З метою представленого тут аналізу концентрації PM2,5 і PM10 на поверхневому рівні були отримані через Atmosphere Data Store (ADS) - розподілену систему даних та інформації, яка забезпечує доступ до всіх наборів даних CAMS через уніфіковані веб-інтерфейси та інтерфейси API. Для того, щоб час спостереження відповідали значенням, що відстежуються супутником S5P, використовували добові концентрації, розраховані на 13:00 UTC. Оскільки база даних CAMS, пропонована через ADS, складається з трьох останніх років даних (що називається постійно діючим архівом), наш аналіз концентрацій PM2,5 та PM10 охоплює період з 15 липня 2017 року по 14 липня 2020 року. Результати. За результатами дослідження визначено зони підвищеного забруднення атмосферного повітря, до яких належать промислові агломерації Дніпропетровської, Донецької, Київської, Луганської та Запорізької областей України. Пошук реальних даних та доказів, а також їх використання має бути пріоритетом для досягнення реальних поліпшень якості повітря, одночасно зберігаючи економічну ефективність. Тому підключення всіх існуючих систем наземного моніторингу та розширення мережі є необхідністю, особливо в місцях, які були визначені як гарячі точки забруднення повітря. Згідно з досвідом країн ЄС, найкращим варіантом видається побудова єдиної системи, що управляється одним органом влади на національному рівні, яка також здійснює перевірку даних. Ця система також повинна бути незалежною від зовнішніх та політичних впливів. Доцільно використовувати всі наявні дані про якість повітря, включаючи системи громадського моніторингу повітря та результати незалежних наукових досліджень, після їх додаткової оцінки. Застереження. Це дослідження фінансувалося за рахунок Програми сприяння переходу Міністерства закордонних справ Чеської Республіки та Національного фонду демократії (США). Донори не несуть відповідальності за думки, представлені в дослідженні.