Том 3 № 140 (СТ ІПБТ)
Permanent URI for this collection
Volume 3 No. 140 (ST IIBT)
Browse
Browsing Том 3 № 140 (СТ ІПБТ) by Author "Пройдак, Юрій Сергійович"
Now showing 1 - 1 of 1
Results Per Page
Sort Options
Item Мікрорентгеноспектральне визначення елементного складу проб пилу ДСП(Український державний університет науки і технологій, ННІ «Інститут промислових та бізнес технологій», 2022) Пройдак, Юрій Сергійович; Камкіна, Людмила Володимирівна; Мяновська, Яна ВалеріївнаUKR: В роботі визначено склад пилу електрофільтрів газоочисток ДСП при довготриваловому зберіганні у відвалах з метою одержання інформації про віднесення пилу до небезпечних відходів. Визначення вмісту важких металів у відходах виконували методом атомно-абсорбційної полум'яної спектрофотометрії на спектрофотометрі AAS-1N. ]. Вміст заліза загального та встановлення кількості його різного ступеня окиснення здійснювали методом окиснювально-відновного титрування біхроматом калію в кислому середовищі [6]. Комплексне металографічне дослідження проб пилу включав макроаналіз (при збільшенні х16), мікроаналіз структури торцевого зрізу котунів зі свіжого пилу електрофільтрів ДСП за допомогою оптичної мікроскопії (х 50, х 500). Детальний аналіз мікроструктури відібраних проб проводили за допомогою растрового мікроскопа електронного JSM-6490 в режимі вторинних упругорозсіяних електронів. Рентгеноспектральний аналіз відібраних проб проводили за допомогою енергетичного та хвильового спектрометрів – приставок до растрового електронного мікроскопа JSM-6490. Хімічний аналіз проб пилу показав, що значних відмінностей у вмісті заліза загального в представлених пробах пилу не спостерігається, хоча є деяке його зниження по глибині відвалу. Більш сильне зменшення при переході від поверхні відвалу в глибину відзначено вмісту Fе3O4. Всі проби є магнітними, що свідчить про значні вмісти в пилу магнітного закису-окису заліза, найімовірніше в незв'язаному стані. Наявність у плавильній шихті домішок цинку і свинцю, що випаровуються при робочих температурах печі, призводить до їх окислення повітряним потоком в результаті чого в кінцевому пилу вони можуть бути як у вигляді вільних оксидів, так і у вигляді композиційних структур з оксидами заліза.