Browsing by Author "Баран, Олександра А."

Now showing 1 - 4 of 4

Вплив асиметрiї переполюсовки магнiтного поля сонця на геомагнiтну активнiсть
(Львівський національний університет імені Івана Франка, 2020) Баран, Олександра А.; Ковальчук, Марія М.; Лаушник, Ігор Петрович; Стоділка, Мирослав Іванович; Гірняк, М. Б.
UK: Анотація: У роботi подано результати порiвняльного аналiзу часових рядiв чисел Вольфа, сумарних площ груп плям, щодобових характеристик великомасштабного магнiтного поля Сонця (ВМПС), його двох складникiв — фотосферного i полярного магнiтних полiв iз часовим рядом геомагнiт-ного планетарного iндексу Ap. Вiдслiдковано циклiчнi змiни сонячної й магнiтної активностi та пiвнiчно-пiвденної асиметрiї плямотворчої дiяльностi у 22–24-у циклах з метою встановити рiвень залежностi геомагнiтної активностi вiд динамiки магнiтної активностi в перiоди переполюсовки магнiтного поля Сонця. Використано повнi однорiднi ряди даних магнiтографiчних вимiрiв ВМПС (http://wso.stanford.edu), синоптичних карт полярностей фото-сферних магнiтних полiв (http://solis. nso.edu), усереднених щодобових площ груп плям (http://solarscience. msfc.nasa.gov/greenwch.shtml) та усереднених щодобових значень Ap (ftp.swpc.noaa.gov/pub/warehouse). Ми застосовували кумулятивний метод графiчного представлення дослiджуваних спостережуваних даних. Отримано, що максимуми активностi в рiзних пiвкулях змiщенi бiльше як на 1.5 року, що, можливо, свiдчить про незалежнiсть розвитку сонячного циклу в цих пiвкулях. Переполюсовка магнiтного поля на полюсах проходить у перiоди максимуму сонячної активностi, причому не завжди одночасно. Геоманiтна активнiсть повторює 11-лiтнiй сонячний цикл; геомагнiтнi збурення досягають максимальної частоти появи не в максимумi плямотворчої дiяльностi, а на 1–2 роки пiзнiше. Геомагнiтна активнiсть вiдображає пiвнiчно-пiвденну асиметрiю сонячного циклу, а також пов’язану з нею переполюсовку магнiтного поля Сонця.
Наближена оцінка тривалості орбітального руху штучних супутників землі з урахуванням світлового тиску
(Львівський національний університет імені Івана Франка, 2021) Ковальчук, Марія М.; Вовчик, Е. Б.; Баран, Олександра А.; Білінський, А. І.; Лаушник, Ігор Петрович; Стоділка, Мирослав Іванович; Гірняк, М. Б.
UK: Проведено комплексне дослідження для встановлення впливу сонячного тиску на тривалість існування штучних супутників Землі (ШСЗ) на орбіті. Об'єктами дослідження вибрано 7 некерованих супутників, що були на орбіті протягом 2001-2020 рр. (дані з мережі станцій USSTRATCOM http://www.space-track.org/). Урахування впливу світлового тиску дало змогу підвищити точність розрахунків: застосування запропонованої методики дозволило зменшити різницю між розрахованим і реальним часом існування ШСЗ в межах $\pm2$ діб, що достатньо для отримання подібних прогнозів.
Побудова моделi прогнозу збурень магнiтного поля землi пiд впливом сонячної активностi
(Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2018) Баран, Олександра А.; Стоділка, Мирослав Іванович; Ковальчук, Марія М.; Гірняк, М. Б.; Лаушник, Ігор Петрович
UK: Розроблено методику прогнозування геомагнiтних збурень, якi є вiдгуком на змiни сонячної активностi. В основу методу прогнозу покладено множинний лiнiйний регресiйний аналiз iз видiленням найбiльш геоефективних прогнозантiв. Ними виявились потоки сонячного вiтру, пiдсиленi рентґенiвськими потоками вiд сонячних спалахiв. Проведено процедури iдентифiкацiї моделi прогнозу та фiльтрацiї вхiдних даних, встановлено критерiї, за якими обчисленi кiлькiснi характеристики якостi та ефективностi отриманих результатiв. Коефiцiєнт кореляцiї мiж спостережуваними та спрогнозованими геомагнiтними iндексами перевищує 0.9, що свiдчить про високу оцiнку виправданостi розробленого методу прогнозу.
Розвиток активних ділянок на Сонці
(Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна, 2021) Баран, Олександра А.; Ковальчук, Марія М.; Стоділка, Мирослав Іванович; Лаушник, Ігор Петрович; Гірняк, М. Б.
UK: В роботі представлені дані, що ілюструють розвиток активних ділянок (АД) на Сонці. Дослідження проводилось на основі фотогеліограм, отриманих в Астрономічній обсерваторії Львівського національного університету імені Івана Франка у вересні 2014 р. Інформацію про плями в АД (кількість плям та їх положення) ми порівнювали з даними HMI/SDO (https://www.solarmonitor.org/) для встановлення полярності кожної плями в цій області та визначення площі магнітного збурення навколо цих плям. Ми розглянули просту область класу $ β $ (NOAA AR 12155) та складну область класу $ β γ δ $ (NOAA AR 12157). Для аналізу розподілу цих АД на сонячній поверхні ми застосували стохастичний метод з теорії марківських процесів. Застосування цього методу обґрунтовується тим, що спостережувані параметри АД розглядаються як випадкові величини, що є реалізацією деякого випадкового процесу – прояву магнітного поля Сонця. Розраховано параметри, що визначають величину та характер магнітного поля АД (магнітний дипольний момент, густину магнітного потоку тощо). Досліджено зміни ступеня дисбалансу магнітного поля за площею і за середньою густиною потоку. Встановлено, що ступінь складності (взаємопроникнення полів) для складної області (NOAA AR 12157) втричі більший, ніж для простої (NOAA AR 12155). Це вказує на різницю в енерґетиці таких магнітних конфіґурацій.