Browsing by Author "Блинова, О. Є."

Now showing 1 - 1 of 1

Філософські та соціокультурні виміри психологічної безпеки особистості
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2018) Блинова, О. Є.; Головкова, Людмила Степанівна; Шевяков, Олексій Володимирович
UK: Мета. Динаміка і темп соціально-економічних перетворень, що характерні для сучасного суспільства, призводять до зростання напруженості та руйнування звичних стереотипів – ідеалів, цінностей, норм, зразків поведінки, що об’єднують людей. Саме це спонукає до необхідності переосмислити розуміння сутності "безпеки", зокрема, психологічної, що підкреслює актуальність її вивчення у філософській та соціокультурній площині. Теоретичний базис дослідження ґрунтується на філософській методології К. Ясперса, Е. Фромма та психологічному підході до розуміння людини А. Маслоу. Наукова новизна. Психологічну безпеку розглянуто на різних рівнях: по-перше, суспільство – характеристика соціальної безпеки, тобто аналіз того, яким чином сьогоднішні соціальні технології, соціальні зміни впливають на забезпечення якості життя населення країни; по-друге, соціальне середовище – сім’я, найближче оточення, референтні групи, навчальні групи; по-третє, особистість – переживання своєї захищеності-незахищеності, коли можливо говорити про прояви психологічного насилля, коли певні поведінкові акти сприяють порушенню безпеки іншого або саморуйнуванню. З’ясовано, що пізнання психологічної безпеки тісно пов’язане з соціально-історичними умовами буття, з рівнем розвитку матеріальної і духовної культури, з пануючими в суспільстві інтересами і цінностями, що визначає її онтологічну, гносеологічну та аксіологічну особливості. Порушене питання розглянуто у співвіднесенні психологічної безпеки з типами наукової раціональності – класичним, некласичним, постнекласичним, у межах яких вивчаються різні ракурси, аспекти, форми і типи психологічної безпеки. Висновки. Поняття безпеки вимагає системного опису своїх проявів, видів, рівнів, концепцій: безпека як відсутність небезпек (на основі принципу дихотомії, тобто певне ціле, яке складається з двох протилежних частин, в даному випадку це ціле – існування людини); безпека як певна діяльність із забезпечення або щодо попередження будь-яких загроз, небезпек (діяльнісний підхід); безпека як усвідомлена потреба, цінність особистості. Систематизовано різні уявлення про психологічну безпеку відповідно до логіки руху наукового пізнання: у класичному, некласичному та постнекласичному підходах.