Browsing by Author "Буштрук, Сергій Ігорович"

Now showing 1 - 3 of 3

Вплив дефектів будови в виробах зі сплаву AlSi10Mg, виготовлених за адитивною технологією PBF-LB/M на кінцеві механічні властивості
(Український державний університет науки і технологій, ІВК «Системні технології», Дніпро, 2025) Буштрук, Сергій Ігорович; Миронова, Тетяна Михайлівна
UKR: Виготовлення металевих виробів за технологією PBF-LB/M, що характеризується машинним поступовим сплавленням об’ємів призводить до утворення унікальних (нетипових) структур і дефектів (пустот) з особливим характером розташування, що впливає на кінцевий комплекс механічних властивостей. У нормативній документації питання обов’язкового контролю і допустимого рівня дефектів, які виникають за даною технологією, досі не унормовані, але враховуються опосередковано через коливання рівня механічних властивостей, та мають широкі діапазони допуску. Вивчення впливу параметрів друку на властивості є більш раціональним через застосування матеріалознавчого підходу, що враховує вплив структури і наявності дефектів, бо має перспективи для спрощення обчислень при постановці задач з моделювання. В роботі пропонується для сплаву AlSi10Mg використання характеристик рівня дефектності та морфології структури для визначення показників механічних властивостей.
Дослідження впливу структури сплаву 1.4859, виготовленого за адитивною технологією PBF-LB/M, на властивості
(Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара, Дніпро, 2025) Миронова, Тетяна Михайлівна; Буштрук, Сергій Ігорович
UKR: Матеріали, що використовуються в ракетно-космічній техніці для роботи в умовах високих температур та агресивних середовищ, повинні характеризуватися підвищеними антикорозійними властивостями, а також доброю технологічністю. Однією з вагомих переваг адитивної технології лазерного плавлення металевого порошкового шару (PBF-LB/M) є здатність виконувати замкнені тонкостінні конструктивні елементи з товщиною стінок до 0,3 мм, що відповідає параметрам високоефективних теплообмінників або капілярних трубок, виготовлених традиційними методами. Оптимальним для такого типу застосування є використання жароміцного корозійностійкого сплаву, з мінімально достатнім вмістом нікелю та хрому. Процес PBF-LB/M, який характеризується поступовим надшвидким плавленням і кристалізацією мікрооб’ємів металу, а також повторюваними тепловими коливаннями в субсолідусному діапазоні температур дозволяє отримувати дрібнокристалічні структури з унікальними властивостями. Ці властивості можуть перевищувати показники однакових за хімічним складом матеріалів, отриманих традиційними методами виготовлення, зокрема литтям чи прокатом. Вивченню властивостей виробів, виготовлених за технологією PBF-LB/M з урахуванням структурного фактора присвячено значну кількість наукових робіт. Однак стрімке розширення номенклатури матеріалів для PBF-LB/M технології без їх одночасної кваліфікації і стандартизації призводить до відсутності комплексних даних про властивості, зокрема про міцність та корозійну стійкість, а також їх зміни в процесі подальшої обробки і експлуатації. У даній роботі досліджено структуру, механічні властивості після випробування на одновісний розтяг та стійкість проти міжкристалітної корозії виробів зі сплаву 1.4859 (Fe-32Ni-20Cr-1Nb), виготовлених за адитивною технологією PBF-LB/M. Встановлено, що підвищені показники міцності зумовлені, по-перше, структурними характеристиками матеріалу, зокрема розміром та орієнтацією зерен, станом границь зерен та наявністю виділень надлишкових фаз, по-друге, напрямком (площиною) проведення механічних випробувань, по-третє, наявністю внутрішніх дефектів будови. У стані після друку (за PBF-LB/M технологією) характеристики міцності перевищують вимоги, що пред’являються до литих виробів із цього сплаву, а також до прокату зі сплавів Incoloy 800 та ХН32Т. Дослідження показало, що застосування термічної оброки при 1150ºС забезпечує підвищену стійкість проти міжкристалітної корозії.
Дослідження можливості застосування моделі мікромеханічного зміцнення сплаву AlSi10Mg в умовах адитивного виробництва
(Український державний університет науки і технологій, ІВК «Системні технології», Дніпро, 2026) Буштрук, Сергій Ігорович; Миронова, Тетяна Михайлівна
UKR: Для конструкційних алюмінієвих сплавів, таких як силумін, обов’язковим контролем якості є механічні випробування на розтяг із визначенням параметрів міцності та пластичності. Обов’язковість технологічного контролю для кожної партії може бути усунена за умови отримання стабільних повторюваних результатів, що можна досягти, зокрема, при застосуванні програмованих режимів виготовлення за адитивною технологією PBF-LB/M. Заміною експериментального визначення механічних властивостей може стати їх моделювання через параметри структури. У роботі виконується дослідження існуючої моделі мікромеханічного зміцнення сплаву за правилом сумішей, що розраховується на основі параметрів структури сплаву, визначених на зразках, що були виготовлені в різних умовах та за різних технологічних параметрів процесу. Розраховані показники межі плинності порівнюються з результатами виконаних випробувань на розтяг. Було визначено, що модель має бути доопрацьована через суттєву похибку, а способи визначення структурних параметрів матеріалу мають бути максимально спрощеними для можливості ширшого впровадження.