Browsing by Author "Гірняк, М. Б."

Now showing 1 - 10 of 10

Вміст рідкісноземельних елементів на Сонці
(Львівський національний університет ім. І. Франка, Львів, 2016) Ковальчук, М. М.; Стоділка, Мирослав Іванович; Гірняк, М. Б.
UK: Уточнено вміст рідкісноземельних елементів у сонячній атмосфері; отримано добре узгодження з метеоритними даними, які слугують еталоном в аналізі хімічного складу зір. Запропоновано метод розрахунку вмісту елементів на Сонці на підставі зіставлення й узгодження теоретичних профілів ліній поглинання з високоточними спостережуваними профілями. Строгий підхід до проблеми визначення вмісту ґрунтувався на сумісному розв`язуванні рівняння переносу нерівноважного випромінювання і рівнянь статистичної рівноваги. Для цього необхідно було побудувати складні багаторівневі моделі атомів рідкісноземельних елементів і врахувати надтонку структуру їхніх енергетичних рівнів із залученням новітніх даних щодо атомних та фізичних параметрів досліджуваних ліній цих елементів.
Вплив асиметрiї переполюсовки магнiтного поля сонця на геомагнiтну активнiсть
(Львівський національний університет імені Івана Франка, 2020) Баран, Олександра А.; Ковальчук, Марія М.; Лаушник, Ігор Петрович; Стоділка, Мирослав Іванович; Гірняк, М. Б.
UK: Анотація: У роботi подано результати порiвняльного аналiзу часових рядiв чисел Вольфа, сумарних площ груп плям, щодобових характеристик великомасштабного магнiтного поля Сонця (ВМПС), його двох складникiв — фотосферного i полярного магнiтних полiв iз часовим рядом геомагнiт-ного планетарного iндексу Ap. Вiдслiдковано циклiчнi змiни сонячної й магнiтної активностi та пiвнiчно-пiвденної асиметрiї плямотворчої дiяльностi у 22–24-у циклах з метою встановити рiвень залежностi геомагнiтної активностi вiд динамiки магнiтної активностi в перiоди переполюсовки магнiтного поля Сонця. Використано повнi однорiднi ряди даних магнiтографiчних вимiрiв ВМПС (http://wso.stanford.edu), синоптичних карт полярностей фото-сферних магнiтних полiв (http://solis. nso.edu), усереднених щодобових площ груп плям (http://solarscience. msfc.nasa.gov/greenwch.shtml) та усереднених щодобових значень Ap (ftp.swpc.noaa.gov/pub/warehouse). Ми застосовували кумулятивний метод графiчного представлення дослiджуваних спостережуваних даних. Отримано, що максимуми активностi в рiзних пiвкулях змiщенi бiльше як на 1.5 року, що, можливо, свiдчить про незалежнiсть розвитку сонячного циклу в цих пiвкулях. Переполюсовка магнiтного поля на полюсах проходить у перiоди максимуму сонячної активностi, причому не завжди одночасно. Геоманiтна активнiсть повторює 11-лiтнiй сонячний цикл; геомагнiтнi збурення досягають максимальної частоти появи не в максимумi плямотворчої дiяльностi, а на 1–2 роки пiзнiше. Геомагнiтна активнiсть вiдображає пiвнiчно-пiвденну асиметрiю сонячного циклу, а також пов’язану з нею переполюсовку магнiтного поля Сонця.
Дослiдження варiацiй параметрiв фраунгоферових лiнiй в залежностi вiд фази циклу сонячної активностi
(Львівівський національний університет імені І. Франка, Львів, 2016) Ковальчук, М. М.; Гірняк, М. Б.; Стоділка, Мирослав Іванович; Лаушник, Ігор Петрович
UK: Проведено комплексний аналiз варiацiй параметрiв фраунгоферових лiнiй в залежностi вiд фази циклу сонячної активностi. Розрахунки базуються на однорiдних високоточних спостереженнях профiлiв фраунгоферових лiнiй, отриманих протягом трьох 11-лiтнiх сонячних циклiв. Отримано статистичнi закономiрностi у довгоперiодичних змiнах параметрiв профiлiв лiнiй з часом, що пiдтверджують висновок про реальнiсть цих змiн.
Емпірична модель короткотермінового стійкого прогнозу геомагнітних збурень
(Львівський національний університет ім. І. Франка, Львів, 2011) Стоділка, Мирослав Іванович; Лаушник, Ігор Петрович; Ковальчук, М. М.; Гірняк, М. Б.
UK: Отримано емпіричну модель стійкого прогнозу геомагнітних збурень планетарного індексу Ар як відгуку на вияви активності Сонця. Розроблений прогноз дає добрі результати на різних фазах циклу сонячної активності. Коефіцієнт кореляції між спостережуваними та прогнозованими індексами Ар більший від 0,9.
Можливість прогнозування сонячних спалахів на основі теорії екстремальних значень
(Львівський національний університет ім. І. Франка, Львів, 2015) Ковальчук, М. М.; Гірняк, М. Б.; Стоділка, Мирослав Іванович; Бiлiнський, А. І.; Вовчик, Є. Б.; Благодир, Я. Т.; Вiрун, Н. В.
UK: На основi обширного спостережуваного матерiалу про спалахову дiяльнiсть Сонця у 23-у циклi сонячної активностi та з залученням математично-статистичних положень iз теорiї екстремальних значень розглянута можливiсть прогнозування сонячних спалахiв. Проведенi розрахунки показали: 1) в статистицi спалахiв спостерiгається проста лiнiйна залежнiсть мiж числом спалахiв, їхнiм балом i енергiєю; 2) розподiл спалахiв за балами описується експоненцiальним виразом, близьким до релеєвського; 3) частота появи спалахiв вiдповiдає випадковому розподiлу, який описується законом С.-Д. Пуассона; 4) при релеєвському розподiлi можлива енергетична iнтерпретацiя шкали балiв; 5) статистична теорiя екстремальних значень по вiдношенню до спалахiв передбачає появу спалахiв таких балiв, якi можуть бути виявленi в наступних спостереженнях. Пропонована методика дослiдження може використовуватися в практицi оперативних прогнозiв спалахiв.
Наближена оцінка тривалості орбітального руху штучних супутників землі з урахуванням світлового тиску
(Львівський національний університет імені Івана Франка, 2021) Ковальчук, Марія М.; Вовчик, Е. Б.; Баран, Олександра А.; Білінський, А. І.; Лаушник, Ігор Петрович; Стоділка, Мирослав Іванович; Гірняк, М. Б.
UK: Проведено комплексне дослідження для встановлення впливу сонячного тиску на тривалість існування штучних супутників Землі (ШСЗ) на орбіті. Об'єктами дослідження вибрано 7 некерованих супутників, що були на орбіті протягом 2001-2020 рр. (дані з мережі станцій USSTRATCOM http://www.space-track.org/). Урахування впливу світлового тиску дало змогу підвищити точність розрахунків: застосування запропонованої методики дозволило зменшити різницю між розрахованим і реальним часом існування ШСЗ в межах $\pm2$ діб, що достатньо для отримання подібних прогнозів.
Побудова моделi прогнозу збурень магнiтного поля землi пiд впливом сонячної активностi
(Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2018) Баран, Олександра А.; Стоділка, Мирослав Іванович; Ковальчук, Марія М.; Гірняк, М. Б.; Лаушник, Ігор Петрович
UK: Розроблено методику прогнозування геомагнiтних збурень, якi є вiдгуком на змiни сонячної активностi. В основу методу прогнозу покладено множинний лiнiйний регресiйний аналiз iз видiленням найбiльш геоефективних прогнозантiв. Ними виявились потоки сонячного вiтру, пiдсиленi рентґенiвськими потоками вiд сонячних спалахiв. Проведено процедури iдентифiкацiї моделi прогнозу та фiльтрацiї вхiдних даних, встановлено критерiї, за якими обчисленi кiлькiснi характеристики якостi та ефективностi отриманих результатiв. Коефiцiєнт кореляцiї мiж спостережуваними та спрогнозованими геомагнiтними iндексами перевищує 0.9, що свiдчить про високу оцiнку виправданостi розробленого методу прогнозу.
Розвиток активних ділянок на Сонці
(Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна, 2021) Баран, Олександра А.; Ковальчук, Марія М.; Стоділка, Мирослав Іванович; Лаушник, Ігор Петрович; Гірняк, М. Б.
UK: В роботі представлені дані, що ілюструють розвиток активних ділянок (АД) на Сонці. Дослідження проводилось на основі фотогеліограм, отриманих в Астрономічній обсерваторії Львівського національного університету імені Івана Франка у вересні 2014 р. Інформацію про плями в АД (кількість плям та їх положення) ми порівнювали з даними HMI/SDO (https://www.solarmonitor.org/) для встановлення полярності кожної плями в цій області та визначення площі магнітного збурення навколо цих плям. Ми розглянули просту область класу $ β $ (NOAA AR 12155) та складну область класу $ β γ δ $ (NOAA AR 12157). Для аналізу розподілу цих АД на сонячній поверхні ми застосували стохастичний метод з теорії марківських процесів. Застосування цього методу обґрунтовується тим, що спостережувані параметри АД розглядаються як випадкові величини, що є реалізацією деякого випадкового процесу – прояву магнітного поля Сонця. Розраховано параметри, що визначають величину та характер магнітного поля АД (магнітний дипольний момент, густину магнітного потоку тощо). Досліджено зміни ступеня дисбалансу магнітного поля за площею і за середньою густиною потоку. Встановлено, що ступінь складності (взаємопроникнення полів) для складної області (NOAA AR 12157) втричі більший, ніж для простої (NOAA AR 12155). Це вказує на різницю в енерґетиці таких магнітних конфіґурацій.
Утворення ліній поглинання в атмосфері Cонця за наявності дрібномасштабних магнітних полів
(Львівський національний університет ім. І. Франка, Львів, 2011) Стоділка, Мирослав Іванович; Лаушник, Ігор Петрович; Ковальчук, М. М.; Гірняк, М. Б.
UK: Досліджено вплив дрібномасштабного магнітного поля на нерівноважне утворення магніточутливих ліній у спокійній атмосфері Сонця. З’ясовано, що дрібномасштабні магнітні поля сонячної фітосфери зумовлюють додаткове розширення магніточутливих ліній поглинання, що збільшує їхній діагностичний потенціал під час спостережень з низькою просторовою роздільною здатністю. Розроблено модель впливу дрібномасштабного магнітного поля на профілі фраунгоферових ліній.
Чи реальні зміни параметрів фраунгоферових ліній на шкалі 11-літнього циклу сонячної активності?
(Львівський національний університет ім. І. Франка, 2018) Ковальчук, Марія М.; Гірняк, М. Б.; Стоділка, Мирослав Іванович; Лаушник, Ігор Петрович
UK: Питання про довгоперiодичнi змiни параметрiв профiлiв фраунгоферових лiнiй з фазами циклу сонячної активностi вiдкрите й суперечливе. Найпридатнiшими для розв’язання такої задачi виявились однорiднi високоточнi спостереження профiлiв фраунгоферових лiнiй, отриманi в ГАО АН РФ (Пулково) пiд час 19-го–21-го циклiв сонячної активностi. У роботi розраховано статистичну значущiсть (невипадковiсть, суттєвiсть, реальнiсть) вiдмiнностей параметрiв дослiджуваних лiнiй у роки, близько мiнiмумiв та максимумiв циклiчної активностi Сонця. Застосовано методику, що ґрунтується на t-розподiлi, основна iдея якого полягає в порiвняннi нульової та конкурентної гiпотез. Отримано, що з довiрчою ймовiрнiстю 95% можна стверджувати, що вiдмiнностi у значеннях параметрiв профiлiв фраунгоферових лiнiй у роки мiнiмумiв та максимумiв 11-лiтнiх сонячних циклiв не є статистично значущими.