Browsing by Author "Добряк, Володимир Дмитрович"

Now showing 1 - 11 of 11

Горизонтальний прошивний прес для виготовлення порожнистих циліндричних заготовок
(ДП «Український інститут промислової власності», Київ, 2022) Балакін, Валерій Федорович; Добряк, Володимир Дмитрович; Угрюмов, Юрій Дмитрович; Чухліб, Віталій Леонідович; Николаєнко, Юлія Миколаївна
UKR: Винахід належить до металургії і може бути використаний при виготовленні порожнистих циліндричних заготовок. Горизонтальний прошивний прес складається з приймального столу, опорного пуансона, який встановлений з можливістю контакту з заднім торцем заготовки; прошивного пуансона, що встановлений з можливістю контакту з направляючою втулкою; рухомої траверси, з'єднаної з гідроприводом і прошивним пуансоном, який відрізняється тим, що приймальний стіл виконаний у вигляді ряду опорних вузлів, кожен з яких складається з двох регульованих губок з похилими опорними поверхнями з приводом від крокового електродвигуна; опорний пуансон виконаний у вигляді гідроциліндра, шток якого встановлений з можливістю контакту з заднім торцем заготовки нижче її осі; прошивний пуансон виконаний у вигляді штанги, наприклад квадратного перерізу, що встановлена з можливістю контакту з направляючою втулкою в отворі того ж перерізу і має можливість переміщатися по станині в напрямних, виконаних, наприклад, у формі "ластівчиного хвоста", за допомогою траверси, яка з'єднана з заднім кінцем прошивного пуансона через упорні підшипники, що дозволяють пуансону обертатися з направляючою втулкою навколо своєї осі при передачі осьової сили від гідроприводу прошивного пуансона; направляюча втулка має зубчастий вінець, що знаходиться в зачепленні з двома зубчастими колесами, розташованими по різні сторони від вінця, і кожне з двох зубчатих кілець з'єднане за допомогою муфти з електро- або гідродвигуном; а передній торець заготовки встановлений з можливістю контакту зі стаціонарним упором і між опорними вузлами розміщені щонайменше два кліщові затискачі, що встановлені з можливістю затиску своїми затискними колодками заготовки.
Моделювання нових процесів підготовки гільз перед прокаткою
(НМетАУ, УДУНТ, Дніпро, 2024) Білодіденко, Сергій Валентинович; Мазур, Ігор Анатолійович; Добряк, Володимир Дмитрович; Угрюмов, Юрій Дмитрович; Угрюмов, Дмитро Юрійович
UKR: Метою даної роботи є розробка нових технологічних процесів підготовки кінців гільз на дорні перед прокаткою на пілігримовому трубопрокатному стані. Методика. В роботі вирішена задача підготовки кінців гільз в лінії зарядки в них дорнів, котра здійснюється на діючій дільниці пілігримового стана. Результати. Для визначення енергосилових параметрів зусилля заправного преса при підготовці заднього кінця гільзи використано метод ліній ковзання, за допомогою якого були розраховані зміни зусилля роздачі заднього кінця гільзи конічним пояском дорна з урахуванням глибини його введення. Наукова новизна. Це дозволяє назначити робочу довжину конічного пояска дорна при вибраній його конусності з урахуванням можливостей гідроциліндра заправного преса. Практична значущість. Запропонована технологія підготовки кінців гільз на дорні перед пілігримовою прокаткою дозволяє знизити різностінність гільз та труб за рахунок концентричного розташування гільзи на дорні в процесі прокатки.
Моделювання роботи гідравлічного гальма форголлера подавального апарата пілігримового стана
(Інститут чорної металургії ім. З. І. Некрасова НАН України, Дніпро, 2024) Білодіденко, Сергій Валентинович; Мазур, Ігор Анатолійович; Добряк, Володимир Дмитрович; Угрюмов, Дмитро Юрійович; Угрюмов, Юрій Дмитрович
UKR: Подавальний апарат є одним з основних частин обладнання пілігримового стана, робота якого визначає не тільки продуктивність, но і якість труб які прокочуються. Однією з основних проблем працюючих подавальних апаратів є незадовільне гальмування рухомих мас при задаванні гільзи на дорні у валки пілігримового стана, що призводить до значної швидкості зустрічі гільзи з валками, яка досягає 1–2 м/с. Це в значній мірі збільшує динамічні навантаження в головній лінії стана і обмежує його продуктивність. Загальним недоліком відомих пристроїв гальмування є імпульсне підвищення тиску рідини в гідравлічному гальмі. Метою роботи є мінімізація сили гальмування рухомих частин форголлера у межах припустимих прискорень, шляху і часу. В роботі мінімізація сили гальмування досягається за рахунок постійності тиску рідини в камері гальмування гідрогальма на всьому шляху гальмування. Розглянуто два варіанта гідравлічного гальма, у якого кінетична енергія рухомих частин при гальмуванні поглинається роботою тертя гальмівної рідини при перетіканні із камери гальмування у водяну камеру. В першому варіанті перетікання рідини із камери гальмування у водяну здійснюється через дроселюючи канали в тілі шпинделя. В другому варіанті перетікання рідини здійснюється через змінну кільцеву щілину, яка утворена циліндричною поверхнею втулки гальмування і криволінійною поверхнею шпинделя на ділянці гальмування. Профіль дроселюючих каналів і криволінійна утворююча поверхні шпинделя апроксимується прямими лініями, що значно спрощує їх виготовлення. Профілі каналів і криволінійні утворюючі для всіх труб, які прокатуються, достатньо близькі один до одного, що дозволяє весь сортамент розділити на дві групи і для кожної групи призначити один профіль каналів або криволінійних утворюючих. За допомогою гідродинамічної теорії виконано моделювання роботи двох варіантів гідравлічного гальма і визначені їх переваги та недоліки. Пристрій гальмування по першому варіанту має перевагу, яка полягає в тому, що шпиндель і втулка гальмування центруються по контактній поверхні, но має той недолік, що більш трудомісткі в виготовлені чим шпиндель з конічними поверхнями на ділянці гальмування. Для перевірки і уточнення отриманих результатів в роботі необхідно проведення фізичного моделювання роботи гідравлічного гальма по двом варіантам.
Нові процеси підготовки заготовок до прошивання на косовалковому стані
(Інститут чорної металургії ім. З. І. Некрасова НАН України, Дніпро, 2026) Угрюмов, Юрій Дмитрович; Добряк, Володимир Дмитрович; Мазур, Ігор Анатолійович; Угрюмов, Дмитро Юрійович
UKR: Питання удосконалення отримання гільз на косовалкових прошивних станах різних трубопрокатних агрегатів є актуальними з огляду на їх вплив на якість отриманих труб і продуктивність агрегатів, а також в зв’язку зі складністю самого процесу прошивання. Одним з важливих показників якості гільз, що отримуються, є точність по товщині їх стінки, яка внаслідок особливостей процесу має підвищенні значення на передньому і задньому кінцях, що призводить до збільшення обрізі кінців труб і збільшенню витратного коефіцієнта металу. Для удосконалення процесу прошивання запропоновано цілий ряд технічних рішень з підготовки заготовок до прошивки як за рахунок зацентрування їх торців, так і профілювання на конус переднього кінця. При цьому така підготовка може здійснюватися як окремо, так і практично одночасно. Раніше був розглянутий процес підготовки гільзи, коли профілювання її переднього кінця здійснюється запресуванням в конічну матрицю за допомогою силового гідроциліндра, а утворення центрувального отвору здійснюється зі сторони переднього торця заготовки за допомогою іншого силового гідроциліндра. Для збереження осі матриці і заготовки при зміні її діаметра, як в зв’язку зі зміною сортамента, так і коливанням діаметра в межах одного типорозміру запропоновано змінити положення заготовки по висоті і відповідну цьому конструкцію установки. Г. М. Кущинський запропонував спосіб і пристрій для підготовки передніх кінців заготовок перед прошиванням на косовалковому стані трубопрокатного агрегата 200 з трьохвалковим розкатним станом. Особливістю цієї технології є планетарна обкатка переднього кінця заготовки і одночасне (на одній позиції) зацентрування переднього торця за допомогою силового гідроциліндра. З огляду на складність обладнання і внаслідок цього низької його надійності розглянуто спосіб підготовки переднього кінця заготовки послідовно на першій позиції з профілюванням переднього кінця планетарною обкаткою приводною обоймою з холостими роликами з подальшою поперечною передачею заготовки на другу позицію, де здійснюється центрування переднього кінця в конічній матриці з одночасними зацентруванням заднього і переднього торців заготовки. Нові технології дозволяють підвищити точність труб за рахунок зниження кінцевої різностінності до 4÷5%, що призводить до зниження обрізі передніх кінців труб в 1,5÷2,0 рази. Запропоновані нові технічні рішення з підготовки кінців заготовок перед прошиванням на косовалковому стані можуть бути використані на трубопрокатних агрегатах з автоматичним, трьохвалковим, розкатним станом та інших, що дозволить знизити різностінність кінців гільз та труб, і зменшити витратний коефіцієнт металу.
Нові технології підготовки кінців гільз перед пілігримовою прокаткою
(Український державний університет науки і технологій, ННІ ≪Дніпровський металургійний інститут≫, ІВК ≪Системні технології≫, Дніпро, 2025) Добряк, Володимир Дмитрович; Угрюмов, Юрій Дмитрович; Стасевський, Станіслав Леонідович; Мазур, Ігор Анатолійович; Угрюмов, Дмитро Юрійович
UKR: Розглянуті питання підготовки передніх і задніх кінців гільз перед гарячою пілігримовою прокаткою. Підготовку передніх кінців гільз пропонується здійснювати шляхом їх редукувати холостими роликами без обтискання по товщині стінки. Для здійснення нової технології запропонована конструкція обкатного пристрою, яке відрізняється більш простою конструкцією, що знижує її металоємність і відповідно капітальні витрати. За допомогою метода ліній ковзання визначені зусилля, які діють на холості ролики обкатного пристрою. Розглянуті питання підготовки задніх кінців гільз і запропонована конструкція дорна для зниження зусилля при його заряджанні в гільзу з підготовленим переднім кінцем. Підготовка кінців гільз перед пілігримовою прокаткою забезпечує підвищення якості труб і продуктивності стана.
Розвиток процесів підготовки заготовок до прошивання на косовалковому стані
(Дніпровський державний технічний університет, Кам’янське, 2026) Угрюмов, Юрій Дмитрович; Добряк, Володимир Дмитрович; Мазур, Ігор Анатолійович; Угрюмов, Дмитро Юрійович
UKR: Питання удосконалення отримання гільз на косовалкових прошивних станах різних трубопрокатних агрегатів є актуальними з огляду на їх вплив на якість отриманих труб і продуктивність агрегатів, а також в зв’язку зі складністю самого процесу прошивання. Для удосконалення процесу прошивання запропоновано цілий ряд технічних рішень з підготовки заготовок до прошивки, як за рахунок зацентрування їх торців, так і профілювання на конус переднього кінця. При цьому така підготовка може здійснюватися як окремо, так і практично одночасно. З огляду на складність обладнання та, внаслідок цього, низьку його надійність, розглянуто спосіб підготовки переднього кінця заготовки послідовно на першій позиції з профілюванням переднього кінця планетарною обкаткою приводною обоймою з холостими роликами та подальшою поперечною передачею заготовки на другу позицію, де здійснюється центрування переднього кінця в конічній матриці з одночасними зацентруванням заднього і переднього торців заготовки. Запропоновані нові технічні рішення з підготовки кінців заготовок перед прошиванням на косовалковому стані можуть бути використані на трубопрокатних агрегатах з автоматичним трьохвалковим розкатним станом, що дозволить знизити різностінність кінців гільз і труб та зменшити витратний коефіцієнт металу.
Стан і розвиток способів розподілу гарячого металу на мірні довжини
(Інститут чорної металургії ім. З. І. Некрасова НАН України, Дніпро, 2023) Добряк, Володимир Дмитрович; Угрюмов, Дмитро Юрійович; Николаєнко, Юлія Миколаївна; Соловйова, Інна Анатоліївна
UKR: Метою роботи є аналіз способів поділу гарячого металу на мірні довжини з точки зору забезпечення ними необхідної якості одержуваних кінців після поділу, а також високої продуктивності. Це особливо важливо для підготовки гарячого металу для наступних переділів, в тому числі на прокатних і трубопрокатних агрегатах, де висока якість кінців заготовок забезпечує зниження кінцевої обрізі і видаткових коефіцієнтів металу, а на трубопрокатних агрегатах також поліпшення якості гільз і труб. В роботі досліджені відомі літературні та патентні джерела в області поділу гарячого металу на мірні довжини, як при безперервній розливці сталі, так і при наступних переділах. В результаті аналізу встановлено, на практиці способи поділу гарячого металу, що широко застосовуються, не можуть забезпечити високу якість кінців труб після поділу, що збільшує втрати металу на наступних переділах. Найбільш перспективними для поділу гарячого металу на мірні довжини в прокатному і трубопрокатному виробництві є горячеабразивне різання й різання роторними пилами, які набувають все більшого поширення на виробництві. Практичне значення результатів наведених у цій роботі є пропозиції по використанню прогресивних способів поділу гарячого металу як з точки зору високої продуктивності, так і, перш за все необхідної якості одержуваних кінців після поділу для наступних переділів. Розглянуто напрямки розвитку для аналізованих способів поділу гарячого металу. Запропонований безвідходний двостадійний спосіб поділу круглих гарячих заготовок на мірні частини, який забезпечує покращення якості торців для подальшої прокатки труб.
Тенденції розвитку механізму кантування подавального апарата при гарячій пілігримовій прокатці труб
(Інститут чорної металургії ім. З. І. Некрасова НАН України, Дніпро, 2025) Добряк, Володимир Дмитрович; Угрюмов, Юрій Дмитрович; Мазур, Ігор Анатолійович; Угрюмов, Дмитро Юрійович
UKR: На трубопрокатних агрегатах з пілігримовими станами виробляють безшовні гарячекатані труби широкого розмірного і марочного сортаменту. Процес гарячої пілігримової прокатки труб продовжує залишатися затребуваним в даний час перш за все внаслідок своєї універсальності, а також можливості отримувати товстостінні труби значної довжини. В процесі пілігримової прокатки необхідно здійснювати кантування гільзи (поворот навколо її осі)на кут близький до 90o, що забезпечується механізмом кантування подавального апарата. Існуючі механізми кантування на немодернізованих подавальних апаратах, в тому числі і тих, які знаходяться в експлуатації в Україні, не забезпечують стабільність кута кантування гільзи в кожному пільгерному циклі пілігримової прокатки. В результаті перекантування гільзи досягає 110÷130o, що призводить до утворення дефектів на зовнішній поверхні труб, збільшенню поперечної різностінності а, як наслідок, і до підвищеній витраті метала. В даній роботі поставлена задача провести аналіз відомих механізмів кантування подавального апарата і запропонувати удосконалену конструкцію механізму кантування. Для кантування гільзи в процесі пілігримової прокатки найбільше розповсюдження отримав дрільний механізм кантування подавального апарата. На практиці кут кантування гільзи, як правило, перевищує кут кантування, кінематично обумовлений шагом нарізки дрелі, на 20o÷30o. Причиною цього є накопичення кінетичної енергії обертання рухомих частин форголлера і гільзи в період розгону і відсутності достатнього моменту гальмування в період лінійного гальмування цих частин при накаті гільзи у валки пілігримового стана. Розглянута можливість сповільнити (загальмувати) обертання по інерції в фазі гальмування рухомих частин форголлера при накаті шляхом прикладання момета гальмування до плунжера і використовувати для цього енергію гальмівної рідини, яка витискається з камери гальмування, коли в неї входить уступ плунжера. Проведені випробування на вирорбництві показали необхідність запропонувати удосконалення дрільного механізму кантування подавального апарата трубопрокатного агрегата 5÷12″ ПАТ “Інтерпайп Нико Тьюб”. На основі аналізу роботи існуючих механізмів кантування і проведених досліджень в умовах виробництва на трубопрокатному агрегаті 5–12″ запропоновано форголлер подавального апарата з дрільним механізмом кантування, який не потребує корінної реконструкції, котрий дозволяє регулювати кут кантування як в період затравки гільзи, так і в період сталої прокатки. Запропоновані технічні рішення з удосконалення механізму кантування подавального апарата розширюють можливості вибору найбільш раціональної його конструкції.
Удосконалення металозберігаючої технології прокатки труб на пілігримовому стані
(Український державний університет науки і технологій, ННІ «Дніпровський металургійний інститут», ІВК ≪Системні технології≫, Дніпро, 2025) Добряк, Володимир Дмитрович; Угрюмов, Юрій Дмитрович; Стасевський, Станіслав Леонідович; Мазур, Ігор Анатолійович; Угрюмов, Дмитро Юрійович
UKR: Розглянуті особливості і перспективи розвитку процесу розкатки пілігримової головки на вільній ділянці дорна. Основною проблемою цього процесу є зміщення ділянки по дорну в напрямку обертання валків пілігримового стана. На основі теорії пружно-пластичного удару пілігримової головки і валків стана розраховані після ударні швидкості і переміщення труб для реальних умов пілігримової прокатки. Розглянуті два способи зменшення переміщення пілігримової головки при її взаємодії з валками: зниження кутової швидкості валків при розкатки пілігримової головки та застосування гальмівних колодок, які створюють задній натяг труби.
Шляхи поліпшення гальмування рухомих частин подавального апарата пілігримового стана
(Інститут чорної металургії ім. З. І. Некрасова НАН України, Дніпро, 2023) Білодіденко, Сергій Валентинович; Мазур, Ігор Анатолійович; Добряк, Володимир Дмитрович; Угрюмов, Дмитро Юрійович; Угрюмов, Юрій Дмитрович
UKR: Одним з основних факторів, від яких залежить успішна прокатка труб на пілігримових станах є робота подавальних апаратів, що визначає в значній мірі продуктивність станів та якість труб. Розглянули недоліки подавальних апаратів пілігримових станів, котрі експлуатуються в Україні. Одним з основних недоліків цих подавальних апаратів є значна швидкість рухомих частин при зустрічі гільзи з валками, що обумовлено поганими умовами гальмування рухомих мас. Розглянуто основні напрямки поліпшення умов гальмування рухомих мас подавального апарата при задачі гільзи у валки пілігримового стана. В роботі розглянуті, серед інших, такі напрямки, як використання додаткових гальмівних пристроїв до основного гідравлічного гальма і удосконалення конструкції гідравлічного гальма. Одним з напрямків поліпшення гальмування рухомих частин є включення додаткового пружинно-гідравлічного буфера у систему гідравлічного гальмування. Представлено графік, який дозволяє обґрунтовано вибирати момент початку роботи буфера. Запропоновано подавальний апарат, у якому за рахунок зниження сили гальмування зменшується збурюючий вплив рухомих мас на каретку подавального апарата, внаслідок чого зменшується коливання каретки і розхід подач гільзи у валки в кожному пільгерному кроку. У новому подавальному апараті між гальмівною камерою і гідравлічною (водяною) камерою замість дросельного клапана і двох зворотних клапанів вбудовані переливні клапани плунжерного типу. Виконані розрахунки режимів гальмування рухомих частин подавального апарата. Визначені параметри пружини переливного клапана, прохідні перерізи каналів і клапанів, що забезпечують постійність сили гальмування на усьому шляху гальмування, за рахунок чого величина цієї сили зменшується приблизно у два рази. Наслідком цього є зменшення коливань каретки подавального апарата і поліпшення якості труб.
Шляхи ущільнення подушок валків у кліті пілігримового трубопрокатного стана
(Sergeieva&Co, Karlsruhe, Germany, 2024) Добряк, Володимир Дмитрович; Николаєнко, Юлія Миколаївна; Угрюмов, Дмитро Юрійович; Соловйова, Інна Анатоліївна; Степаненко, О. М.
UKR: Метою статті є розробка раціонального рішення щодо ущільнення подушок валків у кліті пілігримового трубопрокатного стана. На підставі виконаного аналізу відомих рішень з управління бічними зазорами між подушками та станами прокатних клітей запропоновано клиновий пристрій, який може мати гідравлічний або ручний привід для його фіксації. Оптимальним клином для цієї мети є клин з одним скосом і кутом клиноподібності 10°, що забезпечує самогальмування клина. Клиновий пристрій доцільно встановлювати на обох боках подушки. Запропонований клиновий пристрій може бути використаний на діючих пілігримових станах 5-12” Нижньодніпровського трубопрокатного заводу (НТЗ), що дозволяє знизити зношування контактуючих поверхонь подушок і станини пільгерстана та збільшити термін їх експлуатації.