Browsing by Author "Долина, Леонід Федорович"

Now showing 1 - 4 of 4

Моніторинг забруднення атмосферного повітря бенз(а)піреном та вуглеводнем
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2013) Долина, Леонід Федорович; Козачина, Віталій Анатолійович; Пристинський, В. В.
UK: Метою даної роботи є узагальнення даних моніторингу забруднення атмосферного повітря території України бенз(а)піреном та вуглеводнями. Результати. Забрудненість атмосферного повітря України характеризується наявністю в повітрі таких речовин, як: пил, оксиди сірки, оксиди вуглецю, оксиди азоту, аміак, сірководень. Висновки. Серед областей з найвищим рівнем забруднення атмосферного повітря слід виділити наступні: Одеська, Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Луганська, Черкаська, Вінницька, Київська. Забруднення бенз(а)піреном та вуглеводнями тут досягає дуже високого рівня. Для зниження викидів небезпечних речовин від коксохімічних підприємств рекомендується застосувати сучасні екологічні технології виробництва та більш ефективні очисні споруди на всіх процесах виробництва коксу.
Моніторинг радіоактивності студентського містечка ДНУЗТ
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2016) Долина, Леонід Федорович; Кільовий, Валентин Петрович; Астахов, Дмитро Вадимович; Калимбет, Микола Володимирович
UK: Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна (ДНУЗТ). Методика. Дозиметрами вимірювалось радіоактивне забруднення у різних місцях (точках) студентського містечка ДНУЗТ, особлива увага приділялася місцям скупчення людей. Центрами вимірів стали студентські гуртожитки, пам’ятники, зупинки, головні входи в новий та старий корпуси, аудиторії, підвали, басейн, котельня та інші. Результати. На основі дозиметричного контролю вперше в історії університету виявлені джерела радіоактивного забруднення студентського містечка та території ДНУЗТ. Найбільший радіаційний фон спостерігається у трьох точках, а саме: постаменті пам’ятника М. І. Калініну, пам’ятнику студентам-воїнам, головному вході у новий корпус (колони). Це можна пояснити наявністю гранітових матеріалів, із яких зроблені постаменти та сходи. Наукова новизна. Найбільший вклад у величину сумарної річної ефективної дози опромінення людей вносять джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ) будівельних матеріалів (до 65–70 %). Рівень радіоактивності будівельних матеріалів визначається вмістом у них природних радіонуклідів, які входять в урано-радієвий та торієвий ряди розпаду (18 і 12 радіонуклідів), а також калія-40. Радіоактивність будівельних матеріалів оцінюється вмістом в них домінуючих радіонуклідів радія-226, торія-232 і калія-40. Їх домінуюча роль пояснюється тим, що ці довгоживучі високоенергетичні α, β, μ - випромінювачі є продуктами розпаду радія-226 в урановому ряду і радія-224 у торієвому ряду з виділенням радіоактивних газів (радон-222 та радон-220). Радіоактивні гази збираються у підвалах навчальних корпусів, їх розпад супроводжується 100 % альфа-випромінюванням, який є найбільш небезпечним. Практична значимість. За результатами дослідження зроблені наступні висновки: біля об’єктів із підвищеним радіоактивним випромінюванням слід поставити покажчики радіоактивності та попередження щодо небезпеки для дітей і молоді. З метою зменшення радіоактивного впливу радону на студентів та співробітників в університеті слід зробити більш ефективну вентиляцію підвалів навчальних корпусів, басейну та гуртожитків.
Реконструкція систем водопостачання та водовідведення
(Журфонд, Дніпро, 2021) Долина, Леонід Федорович; Машихіна, Поліна Борисівна; Козачина, Віталій Анатолійович
UK: У монографії висвітлено основні відомості про стан систем водопостачання та водовідведення в Україні та світі. Узагальнено проблеми, пов’язані з якістю питних та стічних вод, намічено методи та способи реконструкції станцій підготовки питних та переробки стічних вод. Описано нові технології та надано технологічні схеми очистки муніципальних стічних вод від різних сучасних забруднень (лікарських засобів, пластику, тощо). Наведено приклади по реконструкції різноманітних споруд систем очистки природних та стічних вод і водовідвідних споруд.
Технологія очищення стічних вод в умовах космосу
(Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Дніпро, Україна, 2021) Долина, Леонід Федорович; Нагорна, О. К.; Ждан, Юлія Олександрівна; Долина, Д. А.
UKR: Постановка проблеми. Система життєзабезпечення Міжнародної космічної станції обов’язково включає забезпечення екіпажу водою питної якості та очищення і знешкодження стічних вод. Вартість доставки води до МКС дуже висока, тому необхідно вдосконалювати технологічні схеми очищення стічних вод в умовах космосу з метою повторного використання води в повному замкненому циклі. Методи. Дослідження виконані на підставі аналізу українських і зарубіжних наукових джерел і звітних даних про специфіку використання води на космічних станціях і способах очищення стічних вод. Для розроблення технології очищення стічних вод в умовах космосу, окрім світового досвіду, використані власні дослідження. Наукова новизна. Автори статті провели аналіз роботи існуючих споруд з очищення стічних вод в умовах космосу і подали рекомендації до їх використання на МКС. Розроблена технологія для очищення стічних і питних вод в умовах невагомості (космосу) ґрунтується на використанні реакторів. Реактори можуть бути виконані з різних матеріалів (метал, пластик та ін.), вони не містять нестандартного устаткування, яке вимагає заводського виготовлення. Компактність, повна герметичність і невеликі габарити біо- і фізико-хімічних реакторів дозволяють установлювати їх у межах МКС. Процес очищення простий в керуванні і може бути повністю автоматизований. Практична значимість. Водні проблеми – головні у всьому світі, у тому числі і в умовах космосу. На МКС має бути передбачена система обробки стічних вод та їх замкнутого використання, оскільки постачання станцій новою водою значно збільшує вартість освоєння космічного простору. Якісна вода − це здоров’я і благополучна робота людей в умовах космосу. Оскільки в космосі відсутня гравітація, для відділення зважених речовин від води треба використовувати відцентрові сили (центрифуги). Висновки. Комплексний розгляд питань, що пов’язані з очищенням стічних вод в умовах космосу, дозволяє зробити висновок про необхідність регенерації води на Міжнародних космічних станціях (МКС).