Browsing by Author "Карповський, Дмитро Олегович"

Now showing 1 - 4 of 4

Методи та засоби рефакторингу онтологій
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2026) Карповський, Дмитро Олегович
UKR: Мета. Робота спрямована на дослідження еволюції концепції рефакторингу – від інструмента оптимізації програмного коду до потужного засобу вдосконалення структур даних, алгоритмів та бізнес-процесів. Основною метою дослідження є вивчення історичного процесу становлення рефакторингу програмного забезпечення та онтологій, можливостей застосування методів покращення до онтологій як специфічного виду програмних структур, що відіграють ключову роль у знання-орієнтованих системах, семантичному вебі та кіберфізичних системах нового покоління. Методика. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціальні методи аналізу й узагальнення. Застосовано систематичний огляд наукових публікацій у галузі рефакторингу програмного забезпечення та онтологічної інженерії з використанням повнотекстових і реферативних наукометричних баз даних. У роботі використано методи порівняльного аналізу для зіставлення різних підходів до рефакторингу, структурно-функціональний аналіз для дослідження змін у програмних та онтологічних моделях, а також методи класифікації для групування існуючих технік рефакторингу за рівнем абстракції та сферою застосування. Результати. У межах дослідження проведено ґрунтовний аналіз наукових публікацій, присвячених тематиці рефакторингу та онтологічної інженерії, із залученням повнотекстових і реферативних баз даних. Розглянуто історію становлення підходів до рефакторингу, зокрема трансформації схем даних, концептуального рефакторингу, модифікації обмежень цілісності та еволюції інструментів для оцінки якості змін. Особливу увагу приділено застосуванню рефакторингу до онтологій, включно з аналізом його впливу на модульність, когерентність та повторне використання знань. Наукова новизна роботи полягає в систематичному дослідженні існуючих методів рефакторингу та їх класифікації за типами. Здійснено комплексний аналіз сильних і слабких сторін кожного з підходів, що дозволяє обґрунтовано обирати оптимальні стратегії вдосконалення програмного коду. Запропонований підхід сприяє глибшому розумінню механізмів рефакторингу в контексті різних сфер застосування. Практична значимість Представлені результати можуть бути використані під час проєктування, супроводу та еволюції знання-орієнтованих систем, де важливу роль відіграє структурна узгодженість і підтримка семантики даних. Окреслено перспективи подальших досліджень, що включають автоматизацію процесів рефакторингу онтологій за допомогою методів машинного навчання, розширення системи метрик оцінювання та адаптацію запропонованих рішень до предметних галузей, які характеризуються високою динамікою змін.
Онтології на основі анотованих текстів
(Український державний університет науки і технологій, ІВК «Системні технології», Дніпро, 2025) Карповський, Дмитро Олегович; Шинкаренко, Віктор Іванович
UKR: У роботі аналізуються методи анотування текстів, які застосовуються для роботи з онтологіями. Анотування допомагає структурувати інформацію та спрощує її аналіз. Розглядаються два основні підходи: ручне та автоматичне анотування. Ручне анотування є точнішим, оскільки враховує контекст та специфіку мови, але є трудомістким і вимагає значних ресурсів. Автоматичне анотування є більш швидким, набагато швидше піддається масштабуванню, проте може допускати помилки через обмежене розуміння контексту та малий об’єм початкової бази знань. Окремо висвітлюються інструменти і технології для анотування, зокрема програмне забезпечення, що автоматизує цей процес. Визначено проблеми, пов'язані з підвищенням точності автоматичних систем та інтеграцією різних методів аналізу даних. Анотація текстів має важливе значення для розвитку онтологій, автоматичного перекладу та аналізу даних, що сприяє покращенню технологій у цих сферах. На основі анотованих текстів створюється онтологія, яка є основою для подальших досліджень за темою. За допомогою неї вирішується проблема неповноти інформації в тексті, а також виявлення та виправлення протиріч та невідповідностей.
Перспективи рефакторингу онтологій
(Український державний університет науки і технологій, ІВК «Системні технології», Дніпро, 2024) Карповський, Дмитро Олегович; Шинкаренко, Віктор Іванович
UKR: Існуючі онтології доповнюються, розширюються в обсязі, підвищується їх складність. З часом виникають проблеми інтеграції нових знань у якусь онтологію та підтримки вже існуючих онтологій. Проблема посилюється тим, що онтології зазвичай наповнені знаннями з баз даних і анотованих документів на природній мові, що значно збільшує обсяг і складність онтологій. Представлена робота присвячена обробці та аналізу існуючих онтологій і застосуванню до них певних методів рефакторингу з метою вдосконалення онтології та покращення читабельності представлених знань для розробників і користувачів. Виконується розробка відповідного програмного забезпечення та метрик, які будуть об’єктивно засвідчувати ефективність застосування методів рефакторингу. У процесі дослідження було виявлено певний перелік шаблонів, які можна використовувати для рефакторингу онтологій, і реалізовано один з них – шаблон «Property Raising» – перенесення властивості в суперклас. В результаті тестування було встановлено, що після застосування цього шаблону обсяг вихідного файлу з даними онтології зменшився на 3-5%, за умови, що класи-нащадки містили спільні властивості, які були передані суперкласу.
Технологічний показник якості розробки та модифікації складних систем - зв’язність
(Український державний університет науки і технологій, ІВК «Системні технології», Дніпро, 2026) Карповський, Дмитро Олегович; Шинкаренко, Віктор Іванович
UKR: У роботі розглядається зв’язність як один із ключових технологічних показників якості розробки та модифікації складних систем. Проаналізовано її роль у структурній організації програмного забезпечення та вплив на зрозумілість, підтримуваність і гнучкість системи. Показано взаємозв’язок зв’язності зі зчепленням та об’ємом, а також обґрунтовано доцільність досягнення високої зв’язності при низькому рівні залежностей між компонентами. Окрему увагу приділено прояву зв’язності в онтологічному моделюванні та організаційних системах, зокрема на виробництві та в університетському середовищі. Розглянуто, що високий рівень зв’язності забезпечує цілісність системи, спрощує її модифікацію та підвищує ефективність функціонування.