Browsing by Author "Киричок, Владислав Сергійович"

Now showing 1 - 4 of 4

Термодинамічне моделювання поведінки складових у шлакових системах, що характерні при виробництві марганцевих феросплавів
(Інститут чорної металургії ім. З. І. Некрасова НАН України, Дніпро, 2021) Надточій, Анжела Анатоліївна; Степаненко, Дмитро Олександрович; Ходотова, Наталя Євстахівна; Киричок, Владислав Сергійович
UKR: Метою дослідження є пошук високоефективних схем використання вторинних сировинних матеріалів та безвідходних технологій, що дозволять повернути цінні хімічні елементи у металургійний переділ, насамперед марганцю. Ця проблема не може бути вирішена без теоретичного обґрунтування фізико-хімічних умов, створення яких дозволить досягнути більш повного використання потенціалу корисних властивостей матеріалів, що досліджуються. Аналіз основних фізико-хімічних властивостей марганцевмісних матеріалів, зокрема феросплавних шлаків, дозволить отримати вихідні дані та інтервали значень параметрів, необхідних для подальших досліджень з розробки ефективної технології переробки шлаків марганцевого виробництва. Термодинамічними розрахунками рівноваги у системі Mn-Si-Ca-Al-Mg-O показано, що підвищення кількості вільного оксиду марганцю пов’язано з визначеним значенням основності, досягнення якого забезпечує переважне зв’язування кремнезему у силікати кальцію. Підвищений вміст оксиду магнію підвищує кількість вільних оксидів кремнію та марганцю. Показано, що співвідношення оксидів в системі впливає на в’язкість та кристалізаційні характеристики цієї системи. Ступінь відновлення оксидів визначається активністю компонентів шлакової фази, що залежить від його хімічного складу і температури. Розрахунок активностей у системі на основі оксиду марганцю показав, що зростання основності та вмісту оксиду магнію у системі підвищує активність оксиду марганцю, а добавка оксиду алюмінію – знижую Це співпадає з отриманими даними по розрахунку рівноважного розподілу фаз. Аналіз отриманих в роботі даних розрахунку активностей складових у складній шлаковій системі на основі оксиду марганцю обґрунтовує доцільність повторної переробки металургійних марганцевих шлаків, що дозволить повернути марганець у металургійний переділ.
Термодинамічне моделювання силікотермічного методу отримання середньовуглецевого феромарганцю у конвертері
(Український державний університет науки і технологій, ІВК «Системні технології», 2022) Киричок, Владислав Сергійович; Надточій, Анжела Анатоліївна; Великонська, Н. М.
UKR: Широке застосування марганцю у виробництві сталі дещо обмежує його застосування при розкисленні маловуглецевих марок сталі за рахунок використання марганцю, в основному у вигляді високовуглецевого феромарганцю. Проведено термодинамічне моделювання рівноваги в складній гетерогенній системі Mn-Si-Fe-P-O-C шлак-метал-газ для детального дослідження поведінки компонентів металу і шлаку для кожного періоду окремо за технологією силікотермічного відновлення оксидів марганцю із шлаку в конвертері з донним дуттям. Аналіз розрахункових даних показав зниження вмісту кремнію від 16,05 % у вихідній сировині до 0,7 % у кінцевому феромарганцю. Вміст вуглецю дещо зменшується з 1,72 до 1,28%. Вміст марганцю зростає від 67,25% у вихідному матеріалі до 83,8% у кінцевому феромарганцю. Для фосфору спостерігається підвищення вмісту в усі періоди. Для досягнення допустимих концентрацій фосфору в металі необхідно використовувати низькофосфорні вихідні шихтові матеріали. Результати теоретичних досліджень свідчать про перспективність подальшого розвитку технології зневуглецювання високовуглецевих марганцевих розплавів із застосуванням продування газоподібним киснем та обробки шлаковими розплавами певного складу.
Фізико-хімічні основи отримання низьковуглецевих губчатих лігатур
(Український державний університет науки і технологій, ІВК «Системні технології», 2022) Гришин, Олександр Михайлович; Надточій, Анжела Анатоліївна; Петренко, Віталій Олександрович; Киричок, Владислав Сергійович
UKR: Легуючі матеріали, отримані за технологією твердофазного відновлення, мають вищі фізико-хімічні показники порівняно з традиційними феросплавами. Проведено термодинамічний аналіз системи Cr-O-C в інтервалі температур 1273-1673 К, що дає змогу з’ясувати можливі шляхи розвитку карботермічного відновлення Cr2O3 з утворенням стабільних і нестабільних твердих продуктів при різних С/О співвідношеннях у шихті. Проаналізовано термодинамічні та структурні зміни, викликані наявністю заліза в реагуючій системі. Розглянуто наявні можливості зниження концентрації вуглецю в твердих продуктах відновлення. За допомогою методу факторного аналізу отримано рівняння регресії, що визначає вплив різних параметрів на вміст вуглецю в продукті. Експериментально досліджено кінетику відновлення Cr2O3 у присутності заліза. Виявлено особливості впливу заліза, введеного в шихтову суміш у металевій формі та у формі оксиду, на розвиток процесу за різних температур та на окремих стадіях відновлення Cr2O3. Розвинуто уявлення про механізм впливу Fe на закономірності швидкості та глибину відновлення хрому з оксидної фази.
Фізико-хімічні передумови зневуглецьовування продуктів вуглецевотермічного відновлення Cr2O3
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2022) Гришин, Олександр Михайлович; Надточій, Анжела Анатоліївна; Петренко, Віталій Олександрович; Киричок, Владислав Сергійович
UKR: У роботі виконано термодинамічний аналіз процесу вуглецевотермічного відновлення сировини, що містить хром, для визначення умов отримання лігатури з низьким вмістом вуглецю. Виконаний шестифакторний експеримент математичного планування з використанням напіврепліки повного факторного експерименту. Отримано рівняння регресії, що дозволяє кількісно визначити оптимальне значення кожного фактора. За допомогою фазового аналізу систем Cr-O-C та Cr-Fe-O-C визначені умови, що забезпечують зниження вуглецю в кінцевому продукті. Розглянуто умови появи метастабільних карбідів. Визначено термодинамічні параметри, що забезпечують стабільність твердих фаз. Розглянуто особливості механізму карбідотермічного відновлення. Введення в шихту заліза створює передумови зниження вуглецю, а також інтенсифікує процес твердофазного відновлення.