Browsing by Author "Кравець, Л. В."

Now showing 1 - 2 of 2

Адміністративна відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності на різновиди рослин. міф чи реальність?
(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Дорошенко, О. Ф.; Пічкур, О. В.; Данильченко, М. А.; Петренко, Віталій Олександрович; Кравець, Л. В.
UKR: У статті приведений комплексний аналіз впровадження адміністративної відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності на різновиди рослин. Першим законом України у сфері інтелектуальної власності був Закон «Про охорону прав на сорти рослин» від 21.04.1993 року [1], яким запроваджено охорону прав на сорти рослин патентом, тому Кодекс України про адміністративні правопорушення було доповнено ст. 512, якою було визначено, що адміністративним правопорушенням прав інтелектуальної власності на сорт рослин є «використання запатентованого сорту рослин без згоди власника патенту або під назвою, що відрізняється від назви, під якою його занесено до Державного реєстру сортів рослин України та розмір штрафу для громадян та посадових осіб – «до п’яти мінімальних розмірів заробітної плати». Акцентовано увагу на тому, що статтями Регламенту Ради (ЄС) № 2100/94 «Держави-члени вживають усіх необхідних заходів для забезпечення того, щоб положення про покарання за порушення національних прав також застосовувалися до випадків порушення прав на отримані рослини». Тобто розмір штрафних санкцій за порушення прав на отримані рослини в країнах Європейського Союзу є відчутно більшим. Звернута увага на тому, що у Європейському Союзі забезпечується захист прав особи, яка отримала новий різновид рослин. Ці права засвідчується документом на право власності, який називається «Сертифікат сорту рослин (Certificat d’Obtention Végétale)». Він забороняє будь-кому виробляти та продавати насіння різновиду без згоди особи, що його отримала та є володільцем указаного сертифікату. Між європейським, міжнародним та українським законодавством щодо захисту нових різновидів рослин існують суттєві розбіжності, насамперед, українським законодавством чітко не визначено, що є об’єктом права, який потребує захисту, тому неможливо правильно класифікувати порушення прав на новий різновид рослин та притягнути до адміністративної відповідальності винних у їх порушенні. У статті розглянуті проблемні питання, пов’язані з притягненням до адміністративної відповідальності порушників майнових прав на сорти рослин, причини їх виникнення та шляхи вирішення. Зроблено висновок, що Статті 512 та 1041 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до яких вносилися чисельні зміни, які не узгоджуються з нормами Закону України «Про охорону прав на сорти рослин», Міжнародної Конвенції, призначеної для захисту отриманих рослин, Регламенту Ради (ЄС) № 2100/94 від 27 липня 1994 року про створення системи Співтовариства для захисту отриманих рослин, за своєю суттю є законом, що поєднує норми матеріального та процесуального права, містить ряд колізійних норм або норм, які не виконуються через їх недосконалість (нікчемних норм). Зокрема не узгоджуються між собою норми, що стосуються осіб, які мають право складати адміністративні протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені зазначеними статтями, не визначено, хто і з яких питань має право складати протоколи про адміністративні правопорушення з визначених Кодексом уповноважених посадових осіб. Статті 512 та 1041, що стосуються розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також статті, що визначають уповноважених осіб, які мають право складати адміністративні протоколи, потребують системних змін з урахуванням норм, визначених законодавством ЄС у сфері захисту прав осіб, що отримують нові різновиди рослин і є володільцями сертифікатів на них.
Захист порушених прав інтелектуальної власності на комерційну таємницю
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2024) Петренко, Віталій Олександрович; Одинченко, Тетяна Миколаївна; Кравець, Л. В.
UKR: У статті проведено аналіз основних проблем у сфері захисту порушених прав на комерційну таємницю в Україні. Наголошено, що для захисту комерційної таємниці в Україні потрібно використовувати організаційні, технічні та юридичні форми захисту. Приведені дослідження науковців з виявлення проблемних аспектів у площині захисту комерційної таємниці свідчать про необхідність законодавчого регулювання піднятих питань та необхідності прийняття Закону України «Про комерційну таємницю».