Browsing by Author "Миронова, Тетяна Михайлівна"

Now showing 1 - 7 of 7

Вплив дефектів будови в виробах зі сплаву AlSi10Mg, виготовлених за адитивною технологією PBF-LB/M на кінцеві механічні властивості
(Український державний університет науки і технологій, ІВК «Системні технології», Дніпро, 2025) Буштрук, Сергій Ігорович; Миронова, Тетяна Михайлівна
UKR: Виготовлення металевих виробів за технологією PBF-LB/M, що характеризується машинним поступовим сплавленням об’ємів призводить до утворення унікальних (нетипових) структур і дефектів (пустот) з особливим характером розташування, що впливає на кінцевий комплекс механічних властивостей. У нормативній документації питання обов’язкового контролю і допустимого рівня дефектів, які виникають за даною технологією, досі не унормовані, але враховуються опосередковано через коливання рівня механічних властивостей, та мають широкі діапазони допуску. Вивчення впливу параметрів друку на властивості є більш раціональним через застосування матеріалознавчого підходу, що враховує вплив структури і наявності дефектів, бо має перспективи для спрощення обчислень при постановці задач з моделювання. В роботі пропонується для сплаву AlSi10Mg використання характеристик рівня дефектності та морфології структури для визначення показників механічних властивостей.
Дослідження впливу структури сплаву 1.4859, виготовленого за адитивною технологією PBF-LB/M, на властивості
(Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара, Дніпро, 2025) Миронова, Тетяна Михайлівна; Буштрук, Сергій Ігорович
UKR: Матеріали, що використовуються в ракетно-космічній техніці для роботи в умовах високих температур та агресивних середовищ, повинні характеризуватися підвищеними антикорозійними властивостями, а також доброю технологічністю. Однією з вагомих переваг адитивної технології лазерного плавлення металевого порошкового шару (PBF-LB/M) є здатність виконувати замкнені тонкостінні конструктивні елементи з товщиною стінок до 0,3 мм, що відповідає параметрам високоефективних теплообмінників або капілярних трубок, виготовлених традиційними методами. Оптимальним для такого типу застосування є використання жароміцного корозійностійкого сплаву, з мінімально достатнім вмістом нікелю та хрому. Процес PBF-LB/M, який характеризується поступовим надшвидким плавленням і кристалізацією мікрооб’ємів металу, а також повторюваними тепловими коливаннями в субсолідусному діапазоні температур дозволяє отримувати дрібнокристалічні структури з унікальними властивостями. Ці властивості можуть перевищувати показники однакових за хімічним складом матеріалів, отриманих традиційними методами виготовлення, зокрема литтям чи прокатом. Вивченню властивостей виробів, виготовлених за технологією PBF-LB/M з урахуванням структурного фактора присвячено значну кількість наукових робіт. Однак стрімке розширення номенклатури матеріалів для PBF-LB/M технології без їх одночасної кваліфікації і стандартизації призводить до відсутності комплексних даних про властивості, зокрема про міцність та корозійну стійкість, а також їх зміни в процесі подальшої обробки і експлуатації. У даній роботі досліджено структуру, механічні властивості після випробування на одновісний розтяг та стійкість проти міжкристалітної корозії виробів зі сплаву 1.4859 (Fe-32Ni-20Cr-1Nb), виготовлених за адитивною технологією PBF-LB/M. Встановлено, що підвищені показники міцності зумовлені, по-перше, структурними характеристиками матеріалу, зокрема розміром та орієнтацією зерен, станом границь зерен та наявністю виділень надлишкових фаз, по-друге, напрямком (площиною) проведення механічних випробувань, по-третє, наявністю внутрішніх дефектів будови. У стані після друку (за PBF-LB/M технологією) характеристики міцності перевищують вимоги, що пред’являються до литих виробів із цього сплаву, а також до прокату зі сплавів Incoloy 800 та ХН32Т. Дослідження показало, що застосування термічної оброки при 1150ºС забезпечує підвищену стійкість проти міжкристалітної корозії.
Дослідження впливу термодеформаційного оброблення на структуру й властивості білих чавунів
(ХНАДУ, Харків, 2025) Миронова, Тетяна Михайлівна
UKR: Одним з основних завдань цієї роботи є вивчення можливості подрібнення евтектичного цементиту за допомогою багаторазового пластичного деформування й термічного оброблення. Встановлено, що на пластичність чавунів, легованих ванадієм, сприятливо впливає взаємодія процесів карбідного перетворення в цементиті та його динамічна рекристалізація. За повторного деформування після проміжного відпалювання в інтервалі температур, де ці процеси протікають, спостерігається підвищення пластичності в 1,5…2 рази. Формування зернистої структури в цементиті внаслідок статичної рекристалізації сприяє його дробленню під час подальшого оброблення тиском за температури, нижчій за Т початку рекристалізації.
Дослідження можливості застосування моделі мікромеханічного зміцнення сплаву AlSi10Mg в умовах адитивного виробництва
(Український державний університет науки і технологій, ІВК «Системні технології», Дніпро, 2026) Буштрук, Сергій Ігорович; Миронова, Тетяна Михайлівна
UKR: Для конструкційних алюмінієвих сплавів, таких як силумін, обов’язковим контролем якості є механічні випробування на розтяг із визначенням параметрів міцності та пластичності. Обов’язковість технологічного контролю для кожної партії може бути усунена за умови отримання стабільних повторюваних результатів, що можна досягти, зокрема, при застосуванні програмованих режимів виготовлення за адитивною технологією PBF-LB/M. Заміною експериментального визначення механічних властивостей може стати їх моделювання через параметри структури. У роботі виконується дослідження існуючої моделі мікромеханічного зміцнення сплаву за правилом сумішей, що розраховується на основі параметрів структури сплаву, визначених на зразках, що були виготовлені в різних умовах та за різних технологічних параметрів процесу. Розраховані показники межі плинності порівнюються з результатами виконаних випробувань на розтяг. Було визначено, що модель має бути доопрацьована через суттєву похибку, а способи визначення структурних параметрів матеріалу мають бути максимально спрощеними для можливості ширшого впровадження.
Можливість отримання листового прокату з білого чавуну з підвищеною пластичністю
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Харків, 2023) Миронова, Тетяна Михайлівна
UKR: У роботі проведено дослідження технології виготовлення листового прокату, товщиною до 2 мм із білого ледебуритного чавуну, легованого ванадієм. Визначено вплив параметрів гарячої прокатки на структуру чавуну. Після термічного оброблення рівень механічних властивостей чавунного листа відповідає властивостям високоміцних броньових сталей, а показники твердості навіть їх перевершують.
Структуроутворення в матриці дактильованих білих чавунів в процесі високотемпературної обробки
(НМетАУ, Дніпро, 2021) Миронова, Тетяна Михайлівна; Пройдак, Светлана Вікторівна
UKR: На пластичність сплавів евтектичного типу впливає не лише поведінка при деформації евтектичної складової, але й структура твердого розчину, що оточує евтектичні колонії. У роботі розглянуто вплив режиміввідпалу на формування зеренної структури аустенітної матриці в білих дактильованих чавунах. Підвищення пластичності таких сплавів забезпечується за рахунок розвитку карбідного перетворення в легованому ванадієм евтектичному цементиті. Дослідження проводили на сплавах, що містять близько 2,1 ... 3,2% ванадію і різну кількість вуглецю: 2,35%; 2,85% і 3,38%. Гарячу прокатку проводили на лабораторному двохвалковому стані «300» з гладкою бочкою. Діапазон досліджуваних обтиснень 17 ... 65%. Температура початку деформації дорівнювала 1050°С. Після виходу з валків зразки гартували в воду. В процесі гарячої прокатки в ледебуритних доевтектичних чугунах при динамічному знеміцненні аустеніту в формуванні його зеренної структури переважає динамічна рекристалізація, яка призводить до формування подрібнених рівноосних зерен. При збільшенні об'ємної частки ледебуриту, особливо коли він утворює суцільну сітку (С%  2,85%), вплив попередньої обробки на зміну структури аустеніту послаблюється. У цьому випадку на першому плані залишається стимулювання карбідних перетворень, які порушують монолітність цементитного каркасу. Показано, що дрібнозернисту структуру аустеніту забезпечує застосування двоступінчатого (багаторазового) відпалу, що включає ізотермічні витримки в аустенітній області (850...950°С ) та при перлітизації (680°С). Крім того в процесі такого відпалу відбувається початкова стадія карбідного перетворення в цементиті і подальше підвищення його пластичності.
Формування структури в багатошарових поковках з вуглецевої і корозійностійкої сталей та мідних сплавів
(НМетАУ, УДУНТ, Дніпро, 2024) Миронова, Тетяна Михайлівна; Ашкелянець, А. В.; Бондарев, С. В.; Губа, Р. М.
UKR: Розроблення технології отримання багатошарових поковок із різних сплавів сприяє економії дефіцитних матеріалів таких як хромонікелеві корозійностійкі сталі. Властивості багатошарових виробів поєднують в собі міцність основного слою з конструкційної сталі та підвищену корозійну стійкість високолегованого шару, що безпосередньо контактує з робочим середовищем. Багатошарові матеріали застосовуються в машинобудуванні, промисловості, сільському господарстві. В якості різального інструменту застосовується «ламінатна сталь» або ламінат. Ламінат являє собою центральний лист (пластину), покритий з обох сторін листами сталі іншої марки. За рахунок різних властивостей центрального листа і обкладок клинок з ламінату отримує поліпшені характеристики. Одним із найбільш поширених способів виготовлення таких матеріалів є гаряче деформування. Найбільш важливою проблемою при виготовленні багатошарових стальних композитів є забезпечення якісного зварювання між шарами різних сталей. Для розроблення режиму кування багатошарових заготівок в роботі здійснювали комп’ютерне моделювання у програмі QForm. Враховуючи отримані результати моделювання визначено режими нагріву та проведено кування композитних пакетів із різних сталей. Деформування експериментальних зразків здійснювали протягуванням. Після розрахунку параметрів кування прийнято два проходи для деформації заготівки з сумарним уковом 2,56. Для багатошарових пакетів, що підлягали куванню використовували наступні сплави: для центрального шару сталі марок- ШХ15, Ст.3, для обкладок сталь AISI321, що є аналогом сталі 08Х18Н10Т, для проміжних шарів – Мідь марки М1 та латунь марки Л63. Досліджено особливості мікроструктури в зонах контактного зварювання шарів латунь – вуглецева сталь і латунь сталь AISI321, мідь -вуглецева сталь, мідь –сталь AISI321, мідь сталь ШХ15. В якості проміжного шару для кращого зварювання стальних шарів між собою в процесі кування, а також для запобігання дифузії вуглецю та легуючих елементів, доречно рекомендувати застосування пластини міді М1.