Browsing by Author "Москаленко, Наталія"

Now showing 1 - 3 of 3

Особливості впливу рухової активності на психофізичний стан здобувачів вищої освіти
(Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту, Дніпро, 2022) Москаленко, Наталія; Кошелева, Олена; Татарченко, Лариса; Рузанов, Віктор; Максимов, Андрій Вячеславович
UKR: Рухова активність є невідʼємною складовою здорового способу життя сучасної людини, важливим чинником формування, збереження, зміцнення здоров’я. На жаль, результати численних наукових досліджень свідчать, що за останній час, на тлі інтенсифікації навчального процесу, у закладах вищої освіти спостерігається тенденція до зниження обсягу рухової активності здобувачів. Перехід на дистанційну форму навчання ще більше загострив наявну проблему. Перебування вдома протягом тривалого періоду часу спричинило значне зниження рухової активності здобувачів вищої освіти. Сидячий спосіб життя і низький рівень фізичної активності негативно впливають на стан здоров’я, благополуччя та якість життя, викликають додатковий стрес і ставлять під загрозу не лише фізичне, але й психічне здоров’я студентської молоді. Тому раціональна організація рухової активності студентів в умовах дистанційного навчання, регулярне використання засобів фізичного виховання в різних формах занять стає підставою для запобігання погіршення їх фізичного стану, фізичної та розумової роботоздатності, профілактики захворювань. Гіпотеза дослідження полягала в тому, що раціональна організація рухової активності, регулярне використання засобів фізичного виховання протягом навчального дня під час самостійних тренувальних занять, застосування методів психорегуляції буде сприяти покращенню психофізичного стану здобувачів вищої освіти. Мета дослідження: дослідити особливості впливу різних режимів рухової активності на показники психофізичного стану здобувачів вищої освіти. Матеріали та методи дослідження: аналіз літературних джерел, соціологічне опитування, педагогічний експеримент, методи визначення фізичного стану, методи визначення властивостей нервової системи та параметрів уваги, тест диференціальної самооцінки САН, застосування методів математичної статистики. Дослідження проводилися на базі Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара в період з жовтня 2021 по січень 2022 рр. У дослідженні взяли участь 60 студенток основного навчального відділення. Результати. Аналіз літературних джерел свідчить, що в умовах дистанційного навчання спостерігається скорочення обсягів рухової активності здобувачів вищої освіти, що може призвести до погіршення їх психофізичного стану. Для оптимізації рухового режиму здобувачів вищої світи авторами було розроблено методику, засновану на комплексному використанні занять фізичними вправами протягом навчального дня, самостійних тренувальних занять і засобів психорегуляції. Впровадження експериментальної методики організації рухового режиму сприяло покращенню показників фізичного стану, стану нервової системи, розвитку параметрів уваги та психоемоційного стану здобувачів вищої освіти. Висновки. Отримані результати свідчать про ефективність комплексного використання засобів фізичного виховання в режимі навчального дня, самостійних тренувальних занять і засобів психорегуляції для оптимізації рухового режиму здобувачів вищої освіти і покращення їх психофізичного стану.
Особливості формування мотивації до занять фізичною культурою студентів різних груп спеціальностей
(Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту, Дніпро, 2024) Кошелева, Олена; Москаленко, Наталія; Сидорчук, Тетяна; Пісарькова, Олександра; Максимов, Андрій Вячеславович
UKR: Вступ. Формування мотивації до навчання є однією з ключових проблем в педагогіці та фізичному вихованні. Фахівці зазначають, що на формування потреб, мотивів та інтересів здобувачів вищої освіти в галузі фізичної культури впливає ряд специфічних факторів, серед яких особливої уваги заслуговують ті, що створені професійним середовищем, які визначають вимоги до рівня розвитку фізичних і психічних якостей, необхідних для успішного виконання професійної діяльності. Аналіз сучасної науково-педагогічної літератури свідчить про недостатню кількість робіт, присвячених вивченню та порівняльному аналізу особливостей мотивації студентів різних груп спеціальностей до занять фізичною культурою, що обумовило актуальність нашого дослідження. Мета дослідження – обґрунтувати систему заходів щодо формування мотивації до занять фізичною культурою студентів різних груп спеціальностей. Матеріал та методи дослідження: Дослідження проводилися на базі Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. В ньому взяли участь 19 викладачів кафедри фізичного виховання та 180 студентів. Для досягнення поставленої мети використовувались наступні методи: теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел, аналіз документальних матеріалів, анкетування, методи математичної статистики. Результати. В ході дослідження визначено особливості ставлення до занять фізичною культурою студентів різних груп спеціальностей. Встановлено, що спостерігаються значні відмінності у мотиваційних пріоритетах до занять фізичною культурою, способі життя та рівні рухової активності студентів різних груп спеціальностей. Для формування мотиваційно-ціннісного ставлення студентів до занять фізичною культурою, підвищення ефективності процесу фізичного виховання запропоновано застосовувати інтерактивні методи навчання в процесі теоретичної підготовки та впроваджувати сучасні технології організації діяльності студентів під час проведення позанавчальних занять. Вибір засобів, методів і технологій організації навчання для різних груп спеціальностей рекомендовано здійснювати на основі врахування вимог професійної діяльності до розвитку фізичних та психічних якостей майбутніх фахівців. Висновки. Результати анкетування учасників освітнього процесу свідчать про доцільність упровадження запропонованих методів і технологій організації навчання для формування мотиваційно-ціннісного ставлення студентів різних груп спеціальностей до занять фізичною культурою.
Шляхи вдосконалення фізичного виховання студентів у сучасних умовах організації освітнього процесу
(Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту, Дніпро, 2025) Москаленко, Наталія; Кошелева, Олена; Сидорчук, Тетяна; Вілянський, Володимир; Москаленко, Дмитро; Дутко, Тарас Романович
UKR: Вступ. Перехід на дистанційну форму навчання негативно позначився на якості викладання значної кількості навчальних дисциплін, особливо тих, що містять практичну складову та передбачають формування у майбутніх фахівців спеціальних професійних умінь та навичок. До дисциплін, викладання яких значно ускладнюється в умовах дистанційного навчання, варто віднести і фізичне виховання. Фахівці зазначають, що дистанційне навчання негативно вплинуло на викладання практичного складника дисципліни «Фізичне виховання», призвело до значного зниження оздоровчого ефекту занять, зменшення кількості здобувачів освіти, залучених до фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності у позанавчальний час і, відповідно, до зниження рухової активності студентської молоді. Така ситуація вимагає від науковців визначення напрямків удосконалення фізичного виховання в закладах вищої освіти, розроблення системи заходів, що відповідають викликам сьогодення та можуть забезпечити ефективність освітнього процесу навіть у сучасних складних обставинах його організації. Мета дослідження: визначити шляхи удосконалення фізичного виховання студентів у сучасних умовах організації освітнього процесу. Методи дослідження: аналіз, узагальнення та систематизація даних науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, анкетування, педагогічне тестування, метод експертної оцінки, методи математичної статистики. Результати дослідження. В результаті проведеного дослідження визначено наступні напрямки удосконалення фізичного виховання в ЗВО: забезпечення належного рівня рухової активності студентів за рахунок комплексного використання різних форм організації занять; удосконалення теоретичної та методичної підготовки студентів в системі фізичного виховання; впровадження сучасних видів рухової активності; застосування сучасних методів навчання та виховання; компʼютеризація та цифровізація фізичного виховання; розвиток фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи; удосконалення програмно-нормативного забезпечення фізичного виховання студентів з урахуванням вимог професійної діяльності; підвищення кваліфікації викладачів. Висновок. Комплексне застосування зазначених заходів в системі фізичного виховання буде сприяти підвищенню його ефективності в сучасних умовах організації освітнього процесу.