Browsing by Author "Москалик, Геннадій Федорович"

Now showing 1 - 2 of 2

Гендерні конфлікти студентів
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2017) Москалик, Геннадій Федорович; Булах, Марина Олексіївна
UK: Актуальність роботи. Студентському віку притаманні найбільш сприятливі умови для психологічного, біологічного і соціального розвитку, проте, існують причини, з яких такі природні переваги над іншими соціальними групами можуть бути повністю або частково знівельовані. Однією з них є наявність у життєдіяльності студента конфліктів, особливу групу, серед яких, складають гендерні. Причини виникнення гендерних конфліктів в окремих соціальних групах та стратегії їх вирішення є недостатньо дослідженими та потребують подальшого вивчення і, тому є актуальними. Метою статті є дослідження причин виникнення гендерних конфліктів студентів, як окремої соціальної групи, та розробка заходів із їх вирішення і попередження. Методологія. Дослідження, проведені в роботі ґрунтуються на аналізі та узагальненні причин виникнення гендерних конфліктів студентів, визначені основних джерел інформації, що формують свідомість дітей та підлітків, а також впливають на їх відношення до гендерної рівності. Наукова новизна. Природа гендерних конфліктів достатньо ефективно досліджується протягом тривалого часу. Проте, сфера досліджень обмежена найбільш чисельними соціальними групами, такими як сім’я, трудовий колектив, політичні та громадські організації, тощо. Будучи динамічним і соціально-демографічним формуванням, студентство виконує в суспільстві важливу функцію – приймає безпосередню участь у перетворенні всіх сфер життєдіяльності соціуму. На основі проведеного дослідження об’єктивних умов соціального середовища з певними моделями соціалізації, які формують свідомість студентів з раннього дитинства вперше запропоновано трьохкомпонентну систему впливу, яка направлена на подолання гендерної нерівності та попередження гендерних конфліктів студентів. При цьому, взаємодія компонентів системи дозволить мінімізувати індекс гендерної нерівності нашої країни. Висновки. На основі проведеного дослідження, автори дійшли висновку, що сферою виникнення гендерних конфліктів студентів може стати будь-яка частина їх життєдіяльності: від обрання напряму професійної підготовки та навчального процесу до облаштування побутових умов. Основною причиною гендерних конфліктів студентів є гендерна нерівність, що формується у їх свідомості. Допоки в нашому суспільстві існують гендерні стереотипи, що вливають на формування свідомості людей з дитинства, та пропагуються усіма доступними джерелами інформації, таке явище, як гендерна нерівність, не можна вважати подоланим.
Історико-філософсько-правове дослідження феномену гендера як чинника соціального статусу української жінки
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2017) Москалик, Геннадій Федорович; Барановська, М. Ю.; Булах, Марина Олексіївна
UK: Актуальність. В умовах інтеграції України до європейського співтовариства виникає гостра необхідність перебудови всіх соціальних інституцій, звільнення їх від будь-яких форм дискримінації, у тому числі й за ознакою гендеру. Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку держави вимагають нового погляду на функціональні ролі чоловіків і жінок, а також розуміння того, що політичне, економічне, культурне майбутнє суспільства залежить від подолання гендерних стереотипів, які глибоко вкоренились у суспільну та індивідуальну свідомість і гальмують соціальний прогрес та розвиток демократії. Саме тому, сьогодні, надзвичайно важливим є вивчення питання суспільного впливу та ролі жінок, а також визначення їх соціального статусу на тлі історичного поступу нашої держави. Мета. Робота передбачає дослідження виникнення та утвердження феномену гендера як чинника соціального статусу української жінки в історико-філософсько-правовій площині. Методологія. У процесі дослідження використані методи аналізу і синтезу історичних джерел для вивчення змісту та основних положень філософських концепцій та правових норм, на основі яких формувався соціальний статус української жінки у різні періоди історії розвитку суспільства, з подальшим їх порівнянням та узагальненням. Наукова новизна роботи полягає в подальшому розвитку теорії гендерних процесів із застосуванням міждисциплінарних підходів при дослідженні феномену гендера в історико-філософсько-правовій площині як чинника соціального статусу української жінки, що дозволяє критично переосмислити ціннісні орієнтири щодо побудови сучасного суспільства та формування нових уявлень про ролі й моделі поведінки чоловіків і жінок та їх взаємодію у соціумі. Висновки. Протягом тривалого часу соціальний статус жінки формувався під впливом філософських поглядів і концепцій, що поволі перетворювалися на моральні традиції народів та норми права. Високий статус жінки як повноцінного члена громади, що сформувався на ранніх етапах державотворення вже за часів античності втратив свою актуальність. Жінка стала символом виключно домашніх, сімейних відносин та грала роль берегині приватних основ суспільного буття чоловіків. Така тенденція знайшла своє продовження в Римській імперії, значно посилилася в добу середньовіччя та залишила відбиток у філософії Нового часу і Німецькій класичній філософії. В період від Київської Русі до ХХ століття українська жінка залишалася заручницею стереотипного мислення. Незважаючи на нормативне врегулювання рівноправності чоловіка та жінки в сучасних умовах, ця рівність має суто декларативний характер.