Browsing by Author "Плітченко, Сергій Олександрович"

Now showing 1 - 17 of 17

Визначення параметрів режиму зварювання тертям з перемішуванням сплаву на основі алюмінію
(Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона НАНУ, Київ, 2018) Вакуленко, Ігор Олексійович; Плітченко, Сергій Олександрович
UKR: На прикладі алюмінієвого сплаву пропонується методика визначення параметрів процесу з’єднання пластин за технологією зварювання тертям з перемішуванням. В процесі досліджень за різних співвідношень частоти обертання робочого інструмента та нормального притискання до з’єднуваних кромок визначено характер розігріву металу. З аналізу характеру підвищення температури розігріву з’єднуваних кромок визначено мінімально значення температурного інтервалу при реалізації технології зварювання тертям з перемішуванням. За аналізом отриманих експериментальних даних пропонується концепція визначення основних параметрів процесу зварювання. Бібліогр. 17, рис. 9.
Використання технології зварювання тертям з перемішуванням алюмінієвого сплаву
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2012) Вакуленко, Ігор Олексійович; Плітченко, Сергій Олександрович; Надеждін, Юрій Львович
UK: В роботі наведені експериментальні дані стосовно впливу режиму зварювання тертям з перемішуванням алюмінієвого сплаву на характер розподілу твердості по перетину зварного шву.
Вплив гарячої деформації на структуру аустеніту вуглецевої сталі
(Український державний університет науки і технологій, ІПБТ, Дніпро, 2022) Вакуленко, Ігор Олексійович; Болотова, Дар’я Михайлівна; Перков, Олег Миколайович; Плітченко, Сергій Олександрович
UKR: Мета. Визначення впливу температури і ступеня гарячої пластичної деформації на розвиток збіркової рекристалізації аустеніту вуглецевої сталі. Методика. В якості матеріалу для досліджень використані вуглецеві сталі з концентрацією вуглецю 0,55 і 0,65%, що відповідають максимальному і мінімальному значенню в межах марочного складу для суцільнокатаних залізничних коліс. Кількість інших хімічних елементів відповідала вимогам нормативної документації на залізничні колеса. Зразки для досліджень мали форму циліндрів діаметром 20 та висотою 40мм. Різну ступінь пластичної деформації отримували при стисненні зі швидкістю деформації порядку 10-3 с-1. Для нагріву зразків до температур гарячого обтиснення використані нагрівальні електричні печі камерного типу. При нагріві зразків здійснені заходи, що запобігають окисленню та локальному зниженню концентрації атомів вуглецю на їх поверхнях. Після термічної обробки зразків та механічної підготовки поверхні, виявлення структури аустеніту здійснювали з використанням травника на основі суміші розчинів з соляної та пікринової кислот. Структуру сталей досліджували під світловим мікроскопом. Розмір зерна аустеніту визначали за методиками кількісної металографії. Результати. Дослідженням структури вуглецевої сталі визначено, що за умов підвищення температури відпалу, виникнення структурної неоднорідності аустеніту обумовлено зміною механізму розвитку збіркової рекристалізації. Починаючи від 10 % гарячого обтискування, пропорційно ступеню пластичної деформації, розвиток збіркової рекристалізації за механізмом руху великокутових меж приводить до подрібнення зерна аустеніту і формуванню однорідної структури. При ступенях гарячої деформації менш ніж 10 %, щільності дислокацій недостатньо для формування зародку для розвитку збіркової рекристалізації за механізмом руху великокутових меж. В результаті значно швидше відбудеться рекомбінація дислокацій в зернах гарячедеформованого аустеніту, що призведе до розділення зерен на окремі фрагменти. Їх розмір буде визначатися щільністю дислокацій, що введені за гарячого обтискування. Кути разорієнтації між фрагментами мають проміжні значення між межами з великими кутами разорієнтації та субмежами, що визначає їх низьку мобільність. Для такої структури розвиток збіркової рекристалізації в аустеніті буде відбуватися за механізмом розчинення меж зерен. В результаті, виникає значна неоднорідність структури аустеніту, що визначається різницею в розмірах між сусідніми зернами до декількох разів. Наукова новизна. В залежності від умов гарячого обтискування вуглецевої сталі, визначене значення пластичної деформації, що розділяє розвиток збіркової рекристалізації аустеніту за якісно різними механізмами. За низького значення гарячого обтискування, коли щільності дислокацій недостатньо для формування зародка збіркової рекристалізації за механізмом руху великокутових меж, відбувається зростання зерен аустеніту за механізмом розчинення меж зерен. Практична значущість. Визначення впливу температури і ступеня гарячої пластичної деформації на механізм розвитку збіркової рекристалізації, дозволить оптимізувати технологію обтискування заготівки суцільнокатаного залізничного колеса.
Вплив хімічних сполук на формування електродугового розряду
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені акдеміка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2014) Вакуленко, Ігор Олексійович; Плітченко, Сергій Олександрович; Макаревич, Д. М.
UK: Мета. Метою роботи являється порівняльний аналіз впливу хімічних сполук на процес запалювання електричної дуги, умови її горіння. Методика. Матеріалом для електроду послугував низьковуглецевий дріт діаметром 3 мм зі сталі з 0,15 % вуглецю. В якості речовин, що визначають умови формування електродугового розряду, були використані каолін; CaCO3 з домішками гіпсу до 60 %; SiO2 та Fe − Si при концентрації заліза до 50 %. Дослідження проводилися при використанні електричного струму постійного напрямку, дуги зворотної полярності. В якості джерела електричного струму було використано зварювальний перетворювач типу ПСО-500. На спеціальному стенді початковий зазор між електродом та металевою пластиною складав значення 1–1,5 мм. Міжелектродний проміжок заповнювали досліджуваною сполукою та формували електричний розряд. У момент запалювання електричної дуги визначали величини електричного струму та напруги на дузі. Після природнього розриву електричної дуги, остаточну величину зазору між електродами приймали в якості максимальної довжини дуги. Результати. За умов експерименту перенос металу в міжелектродному проміжку відповідав краплинному механізму. За зовнішніми ознаками співвідношення між максимальною довжиною дуги та потужністю електричного струму має вигляд експоненціальної залежності. Питома потужність електричного дугового розряду в момент запалення дуги на одиницю її довжини відображає стан середовища в міжелектродному проміжку. Наукова новизна. 1. На основі аналізу впливу досліджуваних речовин на процеси формування електричного дугового розряду визначено обернено пропорційний зв’язок між потужністю електричного струму та максимальною довжиною дуги до моменту її природнього розриву. 2. Співвідношення між максимальною довжиною дуги та потужністю електричного струму з достатньо високим коефіцієнтом кореляції підпорядковуються експоненціальній залежності. Вплив досліджуваних речовин на процес формування електричного дугового розряду визначається через показники ступеня розглянутого співвідношення. 3. Величина питомої потужності електричного струму в момент формування електричного розряду на одиницю довжини дуги може бути прийнята в якості параметра, що характеризує стан міжелектродного середовища. Практична значимість. За умов однакової установочної сили електричного струму визначено послідовність розташування досліджуваних сполук у порядку збільшення їх впливу на процес горіння дуги. Мінімальний вплив спостерігається з боку каоліну, а максимальний – з Fe − Si .
Дослідження умов розвитку структурних перетворень під час зварювання тертям із перемішуванням багатофазового алюмінієвого сплаву
(Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2020) Плітченко, Сергій Олександрович; Грищенко, Микола Миколайович
UK: Мета. За основну мету роботи ми ставимо: дослідження умов розвитку структурних перетворень під час зварювання тертям із перемішуванням (ЗТП); встановлення характеру окремого внеску структурних складових у досягнення умов надпластичної течії; визначення характеру впливу розміру зерна на мікротвердість матриці сплаву під час ЗТП. Методика. Зварювання тертям із перемішуванням виконано на спеціально розробленому обладнанні. Матеріалом були пластини товщиною 2,9 мм зі сплаву алюмінію АМг6 із хімічним вмістом легувальних елементів у межах марочного складу. Температуру та тиск від інструмента на кромки під час зварювання визначено на спеціально розробленому стенді. Силу притискання інструмента до металу виміряно динамометром типу ДС–0,1. За характеристику міцності мікрооб’ємів сплаву було взято мікротвердість, яку виміряно на приладі ПМТ–3, за навантаження на індентор 0,05 Н. Результати. За різних співвідношень частоти обертання робочого інструмента та нормального притискання до кромок визначено ступінь нагрівання металу та якість формування шва. Оцінено ступінь впливу технологічних параметрів ЗТП на температуру розігріву металу в зоні дії заплечиків робочого інструмента. Розглянуто розвиток рекристалізаційних процесів в умовах двофазних сплавів. Показано, що збиральна рекристалізація меншою мірою визначається об’ємною часткою другої фази, її дисперсністю та спроможністю взаємодіяти з металевою матрицею. Оцінено вплив градієнта температур на величину мікротвердості для структур зони термічного впливу, за умов практично незмінної морфології зерен. Наукова новизна. Визначено умови розвитку структурних перетворень під час зварювання тертям із перемішуванням та механізм впливу розміру зерна на мікротвердість матриці. Перевищення оптимальної температури в зоні з’єднання під час зварювання сприяє прискоренню дифузії по межах між фазами та зерен, що призводить до формування градієнта концентрацій легувальних елементів, і в першу чергу Mg, збільшуючи ефект зміцнення від стану твердого розчину. Практична значимість. У результаті дослідження визначено адитивний характер зміцнення від впливу твердого розчину та меж зерен за умов надпластичої течії. Стан, наближений до надпластичнного, досягається за рахунок зменшення ефекту зміцнення твердого розчину та збільшення внеску від меж дрібних зерен. Досягнення стану надпластичної деформації стає можливим завдяки максимальному зменшенню ефекту деформаційного зміцнення.
Електротехнічні матеріали
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2022) Плітченко, Сергій Олександрович
UKR: Методичні рекомендації містять основні теоретичні положення для засвоєння матеріалу, інструкції до виконання лабораторних робіт, вимоги до аналізу результатів та оформлення робіт. Методичні рекомендації призначені для використання студентами денної форми навчання спеціальності 141 «Електроенергетика, електроте-хніка та електромеханіка» (галузь знань 14 «Електрична інженерія») під час виконання лабораторних робіт з дисципліни «Електротехнічні матеріали».
Зв’язок між переривчастою пластичною течією та деформаційним зміцненням низьковуглецевої сталі
(Запорізький національний технічний університет, Запоріжжя, 2022) Вакуленко, Ігор Олексійович; Плітченко, Сергій Олександрович; Болотова, Дар’я Михайлівна; Перков, Олег Миколайович
UKR: Мета роботи. Визначення умов зникнення ділянки переривчастої течії та її вплив на деформаційне зміцнення низько вуглецевої сталі. Актуальність. Використання низьковуглецевих сталей з ділянкою переривчастої течії для штампування має суттєве обмеження. На підставі цього, питання впливу розміру зерна фериту на виникнення переривчастої течії є актуальними для визначення оптимального структурного стану сталей, що призначені для глибокої витяжки. Методи дослідження. Структуру зразків досліджували під світловим мікроскопом, розмір зерна фериту визначали за методиками кількісної металографії. Механічні властивості сталі визначали при розтяганні, за кімнатної температури і швидкості деформації 10-3 с-1. Характеристики зародження пластичної течії і параметри деформаційного зміцнення визначали за аналізом кривих розтягу в логарифмічних координатах. В області однорідного деформаційного зміцнення, деформацію порушення прямо пропорційного співвідношення lgσ-lgε визначали як момент формування дислокаційних структур з визначеною періодичністю. Отримані результати. Збільшення розміру зерна фериту супроводжується зменшенням ділянки переривчастої течії і зсувом моменту формування дислокаційної чарункової структури в бік малих пластичних деформацій. Швидкість деформаційного зміцнення в області однорідного деформаційного зміцнення і деформація Людерса зв’язані обернено пропорційним співвідношенням. За надмірно великих розмірів зерна фериту складнощі підтримки умов рівномірного розподілу ліній ковзання становлять одну з причин зникнення ділянки переривчастої течії на кривих деформації низьковуглецевої сталі. Наукова новизна. При збільшенні розміру зерна фериту деформація початку розпаду рівномірного розподілу дислокацій на періодичні структури, зсувається в бік зменшення. При цьому, підвищення спроможності металу до деформаційного зміцнення при формуванні смуги деформації сприяє зменшенню протяжності ділянки переривчастої течії. Практична цінність. Визначення характеру впливу розміру зерна фериту низьковуглецевої сталі на характеристики деформаційного зміцнення та формування дислокаційних періодичних структур, можуть бути корисними при визначенні оптимального структурного стану сталі для глибокої витяжки.
Математичне моделювання процесу кристалізації сердечників стрілочних переводів у двошаровій ливарній формі
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2008) Смірнов, Борис Миколайович; Плітченко, Сергій Олександрович
UK: В статті наведена математична модель температурного поля системи «відливок – двошарова ливарна форма», спроможна оцінити характер розповсюдження фронту кристалізації по перетину відливки і визначити параметри ливарної форми, які забезпечать найбільш сприятливі теплові умови формування структури сердечників.
Методика визначення технологічних характеристик процесу зварювання тертям із перемішуванням
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпро, 2018) Плітченко, Сергій Олександрович
UK: Мета. Дослідження передбачає удосконалення методики визначення оптимальної величини радіуса заплечика спеціального інструмента під час зварювання тертям із перемішуванням (ЗТП) сплавів на основі алюмінію та його зміну залежно від зміни товщини основного металу. Методика. Процес зварювання тертям із перемішуванням виконаний на спеціально розробленому обладнанні. Матеріалом для досліджень були пластини товщиною 1,85 мм зі сплаву алюмінію АМг3 з хімічним вмістом легувальних елементів у межах марочного складу. Температуру в зоні зварювання та тиск від інструмента на кромки зварного з’єднання визначали за допомогою спеціально розробленого дослідного стенда. Силу притискання робочого інструмента до основного металу під час зварювання вимірювали за допомогою динамометра типу ДС-0,1 з індикаторною головкою. Результати. У процесі досліджень за різних співвідношень частоти обертання робочого інструмента та нормального притискання до з’єднуваних кромок визначений ступінь розігріву металу, а також якість формування зварного з’єднання. З’ясований вплив технологічних параметрів процесу ЗТП на температуру розігріву металу в зоні дії заплечика робочого інструмента. Наукова новизна. З експериментальних досліджень було визначено, що температура в зоні зварювання залежить від швидкості обертання робочого інструмента та величини його тиску на зварюваний метал. Збільшення частоти обертання інструмента дозволяє зменшувати його тиск, що дає змогу більш ефективно та якісно проводити процес зварювання. Встановлена можливість отримувати більш якісні зварні з’єднання за температури, яка приблизно дорівнює 0,7Тпл, визначений оптимальний діапазон температур у зоні зварювання. Практична значимість. Визначені умови досягнення ефекту постійного пом’якшення під час зварювання тертям із перемішуванням та оптимальні температури в зоні зварювання для досліджуваного сплаву. Здійснений розрахунок основних технологічних параметрів робочого інструмента та визначений їх вплив на генерування теплової енергії в зоні зварювання. На основі теплового аналізу процесу зварювання розроблена методика визначення технологічних параметрів робочого інструмента та частоти його обертання залежно від товщини зварюваного металу.
Особливості зносу та перспективи відновлення сегмента черв'ячного шнека бісерного млина
(Дніпровський державний технічний університет, м. Кам’янське, 2024) Герасімов, В. В.; Плітченко, Сергій Олександрович; Перемітько, В. В.; Матяж, І. О.
UKR: Під час роботи бісерного млина типу МТ-140 виявлено інтенсивне зношування молольних сегментів черв'ячного шнека, яке призводить до зниження ступеня подрібнення сировини, викликає тривалий простій обладнання та, як наслідок, економічні втрати. Проведений аналіз умов роботи сегментів встановив комбінований гідроабразивний механізм зносу їх робочих поверхонь, який пояснюється одночасним впливом абразивних бісерних елементів та технологічної суспензії. Характер інтенсивності наведеного механізму зносу є нерівномірним по висоті черв'ячного шнека, від переважно гідроабразивного для верхніх сегментів і до майже чисто абразивного для розміщених нижче. Зважаючи на визначений механізм зносу, запропоновано відновлювати робочі поверхні сегментів електродуговим наплавленням, а в якості наплавних матеріалів – порошкові дроти різного хімічного складу. Для його уточнення запропоновано використовувати склади шихти з різним вмістом вуглецю та хрому.
Про структурні перетворення при зварюванні тертям з перемішуванням алюмінієвого сплаву
(ЗНТУ, 2014) Вакуленко, Ігор Олексійович; Мітяєв, О. А.; Плітченко, Сергій Олександрович
UKR: Розглянуті питання оцінки субструктурних перетворень при зварюванні тертям з перемішуванням алюмінієвого сплаву. Виявлено свідчення впливу дислокаційного механізму зміцнення при використанні технології зварювання тертям з перемішуванням.
Спосіб визначення зусилля стискуванням в механічних пристроях
(ДП "Український інститут промислової власності", м. Київ, 2011) Вакуленко, Ігор Олексійович; Надеждін, Юрій Львович; Плітченко, Сергій Олександрович; Рибчак, Михайло Мирославович
UKR: Спосіб визначення зусилля стискування в механічних пристроях, за яким проводять занурення індентора визначеної форми і геометричних розмірів при відомому зусиллі (Ра) в зразок, вимірюють площу відбитку (Fa), потім занурюють індентор в цей зразок зусиллям механічного пристрою (Px), яке необхідно визначити, вимірюють площу відбитку (Fx). Зусилля Рх визначають за співвідношенням: Рх = Рa •Fx•(Fa)-1.
Спосіб зварювання тертям з перемішуванням сплавів на основі алюмінію
(ДП "Український інститут промислової власності", м. Київ, 2012) Вакуленко, Ігор Олексійович; Плітченко, Сергій Олександрович; Надеждін, Юрій Львович
UKR: Спосіб зварювання тертям з перемішуванням сплавів на основі алюмінію визначається швидкістю обертання робочого інструмента навколо власної осі та переміщення його уздовж лінії зварювання, що забезпечує необхідний розігрів кромок металу. Швидкість обертання робочого інструмента має значення в інтервалі 800-1000 хвֿ ¹ та швидкість його переміщення уздовж шва 25...40 мм/хв., яка забезпечує необхідний нагрів кромок до значень 0,53-0,6 від температури плавлення металу.
Спосіб оцінки стабільності горіння електричної зварювальної дуги
(ДП “Український інститут промислової власності”, Київ, 2017) Вакуленко, Ігор Олексійович; Плітченко, Сергій Олександрович; Макаревич, Дмитро Миколайович; Попко, Віктор Вікторович; Кирєєнко, Ярослав Дмитрович
UKR: Спосіб оцінки стабільності горіння електричної зварювальної дуги плавким стрижнем (електродом), за яким збуджують дугу між нерухомим металевим стрижнем (електродом) і металевою пластиною з попереднім заповненням міжелектродного проміжку дрібнодисперсним порошком речовини. З метою підвищення достовірності отриманих результатів хімічні речовини спресовуються.
Технологічний практикум : навчально-методичні рекомендації до практичних робіт з розділу ІV «Зварювальні роботи»
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Плітченко, Сергій Олександрович; Вакуленко, Ігор Олексійович
UKR: Навчально-методичні рекомендації призначені для використання студентами денної форми навчання спеціальності 133 «Галузеве машинобудування» та 274 «Автомобільний транспорт» під час виконання практичних робіт з дисципліни «Технологічний практикум». Навчально-методичні рекомендації містять основні теоретичні положення для засвоєння матеріалу, інструкції з техніки безпеки в майстерні зварювання, опис основного устаткування та обладнання для зварювальних робіт, інструкції до виконання практичних робіт, вимоги до аналізу результатів та оформлення звіту.
Технологія виготовлення арматури з високим рівнем міцності
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2014) Вакуленко, Ігор Олексійович; Пройдак, Світлана Вікторівна; Грищенко, Микола Миколайович; Грищенко, Микола Анатолійович; Надеждін, Юрій Львович; Плітченко, Сергій Олександрович
UKR: Мета. Оцінка впливу технологічних складових на комплекс властивостей при виготовленні арматури з високим рівнем міцності. Методика. Матеріалом для дослідження була обрана низьколегована сталь 20ХГС2. Термічне зміцнення стрижнів діаметром 6,5 мм здійснювали прискореним охолодженням від температур нагріву 1080…1100 °С. Відпуск проводили в камерних печах. Холодну пластичну деформацію здійснювали волочінням. Механічні властивості визначали з аналізу кривої розтягання. Мікроструктуру вивчали з використанням світлового мікроскопу і методик кількісної металографії. В якості параметра стану тонкої кристалічної будови металу була використана ширина лінії ( 220  ) рентгенівської інтерференції (220). Результати. Послідовно показана зміна комплексу властивостей в залежності від температури кінця прискореного охолодження катанки зі сталі, яка досліджується. Наведений аналіз структурного стану термозміцненого прокату і після різних ступенів пластичної деформації волочінням. В роботі показано, що після деформації 20…30 % прискорено охолодженої сталі 20ХГС2 до температури 580…600 °С, відносне видовження сталей зберігалося на рівні 6 %, а міцність досягає значень 2000…2100 МПа. Використання операції відпуску в середньому інтервалі температур дозволяє підвищити пластичні властивості попередньо термічнозміцненого, холоднодеформованого прокату. Наукова новизна. Деформування термічно зміцненої низьколегованої сталі 20ХГС2 супроводжується монотонним зменшенням ширини лінії рентгенівської інтерференції (220). Темп підвищення міцності при холодному деформуванні сталі з мартенсито-бейнітними структурами обумовлений одночасним розвитком процесів пом’якшення від розпаду мартенситних структур і деформаційного зміцнення. Практична значимість. Результати досліджень можуть бути використані для розробки технології виготовлення високоміцного арматурного прокату в промислових умовах металургійного виробництва.
Технологія конструкційних матеріалів та матеріалознавство : навчально-методичні рекомендації до лабораторних робіт з розділу І «Матеріалознавство»
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Плітченко, Сергій Олександрович; Вакуленко, Ігор Олексійович
UKR: Навчально-методичні рекомендації призначені для використання студентами денної форми навчання спеціальності G11 «Машинобудування (за спеціалізаціями)» та J8 «Автомобільний транспорт» під час виконання лабораторних робіт з дисцип-ліни «Технологія конструкційних матеріалів та матеріалознавство». Навчально-методичні рекомендації містять основні теоретичні положення для засвоєння матеріалу, інструкції з техніки безпеки в лабораторії матеріалознавства, опис основного устаткування та обладнання для виконання металографічного ана-лізу, порядок виконання лабораторних робіт, вимоги до аналізу результатів та офо-рмлення звіту.