Browsing by Author "Самарська, Алла Віталіївна"

Now showing 1 - 4 of 4

Екологічна оцінка перспективи організації залізничних туристичних перевезень в Закарпатському регіоні
(НПП ЧП «Технологический Центр», Харьков, 2015) Зеленько, Юлія Володимирівна; Трєпак, Слав’яна Юріївна; Самарська, Алла Віталіївна
UK: Представлено результати досліджень перспективи організації залізничних туристичних перевезень в Закарпатському регіоні з позиції впливу на потенційні екологічні об’єкти, що знаходяться в сфері впливу залізничної інфраструктури. На базі геоінформаційної системи та системи управління базами даних розроблено інформаційно-аналітичну систему підтримки управлінських рішень для забезпечення високого рівня екологічності туристичних перевезень на фоні економічної рентабельності – «SAER».
Закономірності поширення та акумуляції важких металів у грунтах залізничної інфраструктури
(НДКТІ АТ Укрзалізниця, 2018) Самарська, Алла Віталіївна; Зеленько, Юлія Володимирівна
UK: Залізничний транспорт, будучи лідером вантажних перевезень, відіграє важливу роль в економічному розвитку нашої країни, але з іншого боку експлуатація даного виду транспорту призводить до інгредієнтного, біологічного, параметричного, біоценотичного та естетичного забруднення навколишнього середовища. Тому дослідження, пов’язані з вивченням впливу залізничного транспорту на довкілля, є актуальними та потребують детального аналізу. Крім того, з переходом України до сталого (збалансованого) розвитку підвищення рівня екологічної безпеки залізниць є досить важливим завданням для науковців та працівників різних відомств залізниць.
Лабораторне дослідження процесу біовилуговування важких металів як явища кислотного шахтного дренажу
(Дніпровський національний гірничий університет, Дніпро, 2019) Ковров, О. С.; Клімкіна, І. І.; Самарська, Алла Віталіївна; Красовський, С. А.
UK: Мета. Дослідити в лабораторних умовах особливості процесів біовилуговування важких металів бактеріями виду Acidithiobacillus ferrooxidans як явища кислотного шахтного дренажу. Методика дослідження полягає у вивченні закономірностей хімічних процесів кислотного шахтного дренажу в гірничих сірковмісних породах внаслідок активності ацидофільних бактерій виду A. ferrooxidans. Досліджено процес вилуговування сірки та міді з штучно підготовлених культуральних середовищ. Кількісне визначення вмісту іонів міді у пробах культурального середовища виконано колориметричним методом. Для детальної оцінки змін концентрацій заліза та міді у пробах та детального мікроелементного аналізу застосовано метод мас-спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою (ІЗП-МС). Результати дослідження. Виконана низка експериментів щодо біопоглинання та біовилуговування важких металів в культуральних середовищах з бактеріями A. ferrooxidans. Встановлено, що внаслідок бактеріальної активності спостерігається поступове зниження pH в культуральних середовищах через ріст бактерій, внаслідок чого важкі метали вилуговуються в розчин. Наукова новизна. Встановлено нові залежності щодо біовилуговування та біопоглинання важких металів в культуральних середовищах внаслідок росту ацидофільних бактерій. Так, за 12 днів експерименту в середовищі з елементарною сіркою концентрація сірчаної кислоти підвищилася в 2,5-3 рази, pH розчину знизився в середньому з 2,66 до 2,17, а об’ємні витрати NaOH для нейтралізації H2SO4 у розчині збільшилися з 0,73 до 1,83 мл. На середовищі з сульфідом міді Cu2S концентрація заліза за рахунок його поглинання бактеріями зменшилась в середньому з 113,42 до 44,13 ммоль/л, концентрація міді збільшилась з 2,77 до 12,1 ммоль/л, pH розчину знизився в середньому з 2,63 до 2,12, одиниць. Практичне значення. Результати досліджень дозволяють розробити дієві заходи щодо усунення кислотного шахтного дренажу з породних масивів, що містять сульфіди важких металів.
Оцінка впливу залізничного транспорту на накопичення важких металів у ґрунтах
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпро, 2018) Самарська, Алла Віталіївна; Зеленько, Юлія Володимирівна
UK: Мета. Наукова стаття має за мету аналіз сучасного стану забруднення важкими металами (ВМ) ґрунтів залізничної інфраструктури, а саме трьох станцій Придніпровської залізниці: Кам’янське–Пасажирське, Запоріжжя–Кам’янське й Тритузна. Методика. Об’єкт дослідження – ґрунти вищезазначених залізничних станцій, предмет – валовий вміст ВМ. Відбір проб здійснювався кожні 15 м між рейками та поза ними з обох сторін. Загальна площа досліджуваних територій – 600 м2 . Методом атомно-абсорбційної спектрометрії визначено концентрації валових форм Fe, Pb, Zn, Cu, Ni, Cd та Mn. Отримані дані порівнювались із фоновими концентраціями ВМ для Дніпропетровської області та з результатами аналізу контрольних ділянок, що знаходились на відстані 250 м від залізничних станцій. Результати. Встановлено, що залізничний транспорт є джерелом надходження ВМ у ґрунти. Отримані результати вказують на те, що стан ґрунтів станції Кам’янське–Пасажирське відповідає низькому екологічному ризику й слабкому ступеню забруднення, оскільки станція є тільки пасажирською, і забруднення відбувається за рахунок тертя коліс та рейок, пантографа об контактну мережу, а також використання пестицидів. Забруднення ґрунтів станції Запоріжжя–Кам’янське відрізняється значним потенційним екологічним ризиком і дуже сильним ступенем забруднення. Ця станція є вантажно-пасажирською, і такий рівень забруднення є здебільшого наслідком процесів завантаження й розвантаження. Ґрунти станції Тритузна характеризуються середнім потенційним екологічним ризиком та помірним ступенем забруднення. На цій станції відбувається переформування товарних поїздів, але за рахунок перевезення значних обсягів сипучих рудних вантажів у ґрунти станції потрапляють ВМ. Крім того, станція неелектрифікована. Надано рекомендації щодо оцінки рівнів забруднення ґрунтів. Наукова новизна. Вперше на базі проведеного фізико-хімічного аналізу вмісту ВМ ґрунтах вищезазначених станцій визначено потенційний екологічний ризик забруднення ґрунтів. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані як обґрунтування доцільності впровадження програм екологічного моніторингу для земель залізничного транспорту, природоохоронних заходів із очищення ґрунтів від ВМ, коригування зони відчуження залізниць і захисту прилеглих територій від розповсюдження та акумуляції цих полютантів. На основі отриманих даних доведена необхідність постійного контролю вмісту ВМ у ґрунтах залізничної інфраструктури й актуальність продовження досліджень у даному науковому напрямку.