Browsing by Author "Усенко, Максим Павлович"

Now showing 1 - 4 of 4

Вплив інформаційно-комунікаційних технологій на розвиток хмарно-орієнтованої архітектури
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Усенко, Максим Павлович; Бандоріна, Лілія Миколаївна
UKR: Розглянуто питання впливу інформаційно-комунікаційних технологій на розвиток хмарно-орієнтованої архітектури підприємств.
Хмарний сервіс як сучасна модель надання послуг
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, Україна, 2023) Бандоріна, Лілія Миколаївна; Усенко, Максим Павлович
UKR: Мета. Автори ставлять за мету актуальні питання пошуку та підбору максимально корисних для малого підприємства ІТ-рішень у вигляді хмарних сервісів. Методика. Огляд сучасних кращих рішень для управління малим підприємством. Результати. Визначення переваг для компанії, які забезпечуються через впровадження та використання хмарних обчислень і можливість автоматизувати власні бізнес-процеси. Наукова новизна. Уточняється, як розвивається користувальницьке уявлення про можливості хмарних обчислень. Практична значимість. Наголошується про найважливішу перевагу використання хмарних технології, а саме – низькі початкові інвестиції в IT. Відсутня необхідність залучати великі інвестиції для купівлі обладнання, ПЗ та налаштування мережевої інфраструктури.
Цифрова трансформація бізнесу крізь призму хмарних технологій
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2024) Усенко, Максим Павлович; Бандоріна, Лілія Миколаївна
UKR: Мета. Автори Розглядають питання впливу цифрової трансформації з використанням хмарних технологій на бізнес-процеси підприємства, де головним аспектом залишається створення узгодженої цифрової стратегії, здатної успішно адаптуватися до складних структур бізнес-процесів. Методика. Концепція процесу інтеграції хмарних технологій у бізнес-процеси потребує ретельного планування та впровадження на всіх рівнях, зокрема це – навчання персоналу для здобуття необхідних навичок ефективного використання хмарних технологій, зміна корпоративної культури в напрямку цифрової готовності, узгодженість інтеграції хмарних технологій відповідно до стратегічних цілей підприємства, розробка ефективних стратегій безпеки, що враховуватимуть особливості зберігання та обробки інформації у хмарі. Результати. Дефініція основних етапів цифрової трансформації: складання команди; визначення стратегії розвитку; вибір моделі трансформації; узгодження етапів роботи; підготовка співробітників; оновлення та відстеження трендів. Наукова новизна. Визначення впливу хмарних платформ на різні аспекти бізнесу. Практична значимість. Визначення переваг цифрової трансформації через опосередковане чи пряме використання хмарних технологій, а саме: підвищення якості взаємодії із клієнтами; прискорення корпоративних процесів; розширення можливостей для розвитку бізнесу; використання цифрових інструментів обробки великих потоків інформації; цифровізація відкриває нові горизонти для співробітництва та взаємодії з іншими компаніями; цифрова трансформація значно скорочує операційні витрати.
Інформаційно-технологічна архітектура в стратегічному управлінні бізнес-процесами
(Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, Одеса, 2025) Бандоріна, Лілія Миколаївна; Усенко, Максим Павлович; Савчук, Роман В’ячеславович
UKR: У статті розглянуті структурні компоненти системи стратегічного розвитку підприємства. Наголошено, що стратегія розвитку має бути узгоджена з місією підприємства та основними цілями його створення. Забезпечити таке узгодження пропонується через інформаційно-технологічну архітектуру (ІТА) – складну багатокомпонентну систему, яка формує цифрову основу всієї господарської діяльності компанії. ІТА виступає найважливішим фактором конкурентоспроможності та адаптивності бізнесу, забезпечуючи ефективну інтеграцію технологій у стратегічне та операційне управління. Архітектура підприємства має включати організаційні процеси, притаманні певній бізнес-одиниці та опис усіх ключових елементів підприємства і взаємозв’язків між ними як сукупності моделей. Керування архітектурою пропонується розглядати як безперервну циклічну діяльність з генерування варіантів побудови підприємства у майбутньому, критичного оцінювання окреслених варіантів, вибору оптимального з них. Запропонована модель дозволяє враховувати вимоги, фактори та обмеження, які виходять від усіх рівнів архітектурних областей: бізнес, дані, системи, технології.