Browsing by Author "Хміль, Володимир Васильович"

Now showing 1 - 11 of 11

Антропологічна компонента природи держави
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2015) Хміль, Володимир Васильович; Хміль, Тетяна Володиміровна
UKR: Мета роботи. Дослідження пов'язане з пошуком нових засобів та методів обґрунтування етичних моральних норм як основи для громадянського втручання в життя держави. Криза певних соціальних теорій та моделей розвитку суспільств не завжди враховує місце та роль держави в соціальних, політичних та духовних перетворень. Методологія дослідження полягає в застосуванні компаративного, історико-логічного методів. Зазначений методологічний підхід дозволяє розкрити та піддати аналізу певні моделі стосовно антропологічної компоненти в соціальних відносинах, що надаються певними типами державних утворень з метою знайти динамічний погляд на майбутнє людини, нові виміри її самореалізації. Наукова новизна роботи полягає в розширення уявлень про еволюцію свободи людини в різних історичних типах держав. Порівняльний аналіз розвитку держав та місця в них свободи людини надає можливість глибше усвідомити антропологічну детермінанту, яка поступово підпорядковує та бере під свій контроль державні інституції, що необхідні для гуманізації зовнішніх умов буття людини, а також виявити напрямки розбудови держави та простір для самодіяльності людини як “від чого” так і “для чого” необхідна свобода особистості. Висновки. Осмислення розвитку парадигмальних систем, що засновані на моральній складовій держави дає нову точку відліку для реформаторської діяльності, в напрямку зближення держави з загальнолюдськими цінностями. Держава, розбудовуючи себе на моральних загальнолюдських принципах просувається до свого самознищення, як силового поля влади.
Ентропійний «вірус» демократії
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2012) Хміль, Володимир Васильович
UKR: Стаття присвячена соціально-філософському аналізу демократії як спрямованої на цілісне буття людини та суспільства на противагу її політико-інструменталістському розумінню в політологічних дослідженнях. Окрему увагу приділено соціальній ентропії, її проявам та наслідкам
Епістемологічні стереотипи в гуманізації соціального управління
(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2019) Хміль, Володимир Васильович; Хміль, Тетяна Володиміровна
UKR: Процес гуманізації влади, державної служби в Україні та інших країнах світу є важливим і актуальним у зв’язку з тим, що суспільство поступово змінюючись, переходить на новий щабель розвитку, потребує більш демократичної влади, оскільки заслуговує на неї.
Збірник тез доповідей XІV міжнародної наукової конференції з нагоди Всесвітнього Дня Філософії (UNESCO) «Філософія і культура в антропологічних вимірах сучасності», 20-21 листопада 2025 р.
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Шабанова, Юлія Олександрівна; Хміль, Володимир Васильович; Айтов, Спартак Шалвович
UKR: У збірнику опубліковані тези доповідей Всеукраїнської щорічної наукової конференції «Філософія і культура в антропологічних вимірах сучасності» з нагоди Всесвітнього Дня Філософії (UNESCO). Конференція присвячена актуалізації філософської антропології та філософії культури в умовах технологічної акселерації, соціальних змін та воєнних викликів сьогодення. Основний фокус зосереджено на переосмисленні спадщини класичної філософії в ракурсі концептуалізації сучасного розуміння людини в світі невизначеного майбутнього. Доповіді охоплюють широкий спектр тем, включаючи феномен людини з позицій системного підходу, філософії освіти, проблеми моральності та солідарності як основи соціального буття в умовах війни. Окрему увагу приділено впливу цифрової реальності та штучного інтелекту на суспільство і мистецтво, а також дослідженню української модерної нації, мови і культури розуміння як духовних осередків у час випробувань.
Місія бібліотеки
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, 2013) Хміль, Володимир Васильович
UKR: Розглянуто проблеми місії вітчизняних та іноземних бібліотек різних типів та видів. Підкреслено гуманізм бібліотечної професії.
Сучасна рецепція скептицизму Рене Декарта
(Міжнародне філософсько-космологічне суспільство, Переяслав-Хмельницький, 2017) Хміль, Володимир Васильович; Малівський, Анатолій Миколайович
UKR: Мета статті зводиться до висвітлення основних положень на вчення Декарта про скептицизм, оцінювання їх аргументованості в загальному контексті творчості мислителя з метою подолання одномірності трактування його ставлення до скептицизму, як суттєвої складової його вчення. А тому надалі доцільно, по-перше,зосередити увагу на деяких тлумаченнях ключових мотивів антискептичного підходк Картезія в дослідницькій літературі та місця в них антропологічного проекту, по- друге, акцентувати ключову значимість антропологічного виміру його вчення в ході філософської полеміки зі скептицизмом. Аналіз інтерпретацій спадщини Декарта та його оригінальних текстів засвідчують відсутність у дослідницькій літературі адекватного тлумачення його місця в історії скептицизму та своєрідності анти скептицизму. В більшості випадків увага зосереджується на вузькому баченні запиту епохи Нового часу, тобто лише в вигляді розбудови наукової картини світу, щоне враховує сучасний рівень декартознавства. Авторами, по-перше, акцентується доцільність виходу за межі фрагментарного бачення спадщини мислителя, по-друге, наголошується на істотності антропологічного виміру текстів Декарта, що уможливлює більш автентичне осягнення його антискептичної позиції. Автори виходять з визнання незадовільного осмислення в декартознавстві ставлення Рене Декарта до скептицизму та його антискептичного підходу. В ході прояснення витоків даної ситуації, увага авторів послідовно зосереджується на особливостях сучасного тлумачення запиту епохи Нового часу, який дослідники скептицизму схильні редукувати до розбудови наукової картини світу, маргіналізуючи його антропологічну компоненту.
Трансцендентні світи гендеру
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2014) Хміль, Володимир Васильович; Корх, Олександр Миколайович
UKR: Мета. Піддати аналізу вихідні принципи гендерної філософії, застосовуючи методологічний інструментарій комунікативної прагматики. Показати, наскільки гендерний конструкт забезпечує формування гендерного гуманізму як одного з ідеалів демократичного суспільства. Уточнити гендерний глосарій “гендерна демократія”, “гендерна рівність” та “гендерна справедливість”. Методологія. Для здійснення теоретичниих розвідок в сфері феміністичної філософії, застосовується методологічний інструментарій комунікативної прагматики та дискурсивної етики, що були напрацьовані сучасними німецькими філософами Ю.Хабермасом, К.-О.Апелем для аналізу етичних гендерних принципів та шляхів їх легітимації. Наукова новизна. На основі методологічних розбіжностей між концепціями Ю.Хабермаса та К.-О.Апеля були виявлені два протилежні підходи до аналізу гендерної концепції - раціонально-прагматичний, який пропонує Й.Хабермас та трансцендентно-смислового К.-О. Апеля. Зміст статті допомагає уточнити категоріально-понятійний апарат гендерної концепції. В залежності від способу легітимації гендерної етичної теорії було виявлено, що поняття феміністського глосарію “гендерна демократія”, “гендерна рівність” та “гендерна справедливість” не несуть однакового змісту. Виходячи з аналізу програми комунікативної дії та консенсусу у Ю.Хабермаса поняття “гендерна рівність” виступає штучним соціальним конструктом, що має своє методологічне підґрунтя в когнітивізмі та звужує можливості легітимації гендерних цінностей. Поняття “гендерної справедливості”, згідно з концепцією К.-О. Апеля, засноване на трансцендентних морально-етичних відчуттях єдності статей, не скасовує нерівності обов’язків і зазіхань в способах буття та відтворює цивілізовану міру їх інаковості. Висновки. Перед стрімкими гендерними зрушеннями, що запропоновані суспільству, стоять вади віковічної вкоріненості моральних та духовних засад спільнот, з урахуванням соціо-культурної, національної та гендерної ідентичності. Плідне осмислення різноманітних підходів в феміністському напрямку філософії усе більше звужується в стезю взаємодоповнюючого характеру маскулінного та фемінного начал в людській природі з подальшим визнанням гендерних ролей, які відображають більш складну панораму духовного життя.
Умови історичності людини та людяності історії за Ясперсом
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2017) Хміль, Володимир Васильович; Корх, Олександр Миколайович
UKR: Мета. Дослідження спрямоване на осмислення ідеї Ясперса щодо незалежного самовизначення неординарної, самобутньої особистості як головної умови людяності історії та історичності людини. Методологічною основою дослідження є ідейна спадщина Карла Ясперса, а також роботи вітчизняних та західних дослідників, осмислені з використанням історичного, логічного та компаративного принципів історико-філософського аналізу, що дозволило теоретично реконструювати культурно-історичний контекст, філософсько-теоретичні витоки та світоглядні інтенції поглядів німецького філософа. Наукова новизна. У ході аналізу показано, що у своїй концептуальній єдності головні поняття філософії Карла Ясперса спрямовані на визначення та обґрунтування головної умови історичного динамізму та гуманізму – наявності неординарної, самобутньої особистості, здатної до породження нових смислів, що згодом можуть перетворитися на універсальні цінності, які і нададуть нових імпульсів суспільству та зумовлять його подальшу гуманізацію. Висновки. Аналіз показує, що основні концепти філософії Ясперса іманентно підпорядковані обґрунтуванню умов людяності історії та історичності людини. У своїй єдності вони дозволяють більш гостро та адекватно усвідомити зв’язок між динамізмом і гуманністю суспільства з наявністю в ньому неординарних особистостей, самобутніх індивідів, здатних генерувати унікальні смисли, які з часом можуть стати універсальними цінностями, що відкриють перед суспільством нові можливості розвитку. Створення й культивація умов, сприятливих для появи та існування непересічних особистостей, є основним запобіжником для численних і небезпечних викликів, що загрожують людству. І навпаки, якщо людина не матиме таких умов, вона буде схильна до будь-якого тоталітаризму, покірливого слідування за вождями до загальних нещасть та особистих злочинів.
Феноменологія статі
(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2011) Хміль, Володимир Васильович
UKR: В статті аналізуються гендерні проблеми з позицій широкого цивілізаційного підходу та виявляються методологічні труднощі в аналізі фемінного та маскулінного в постмодерністській літературі.
Феноменологія статі (препринт)
(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2011) Хміль, Володимир Васильович
UKR: В статті аналізуються гендерні проблеми з позицій широкого цивілізаційного підходу та виявляються методологічні труднощі в аналізі фемінного та маскулінного в постмодерністській літературі.
Ідея особистого самовизначення в філософії просвітництва
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна. Дніпро, 2017) Хміль, Володимир Васильович; Корх, Олександр Миколайович
UKR: Мета роботи. Визначити основні напрями та способи філософської легітимації ідеї особистого самовизначення, як фундаментальної та наскрізної ціннісної інтенції західної культури, в контексті її просвітницької парадигми. Методологія. Основоположними для даного дослідження стали історичний і логічний методи, використання яких дозволило теоретично реконструювати культурно-історичний контекст та філософсько-теоретичні засади осмислення та легітимізації ідеї особистого самовизначення як феномена західної культури доби Просвітництва. Автор при цьому спирався на власну теоретичну модель на зразок “ідеального типу” М.Вебера, створену на підставі методів узагальнення, абстрагування та ідеалізації, що дозволило представити феномен індивідуалізму в максимально узагальненому вигляді як систему ціннісних орієнтацій особистості, сутнісне ядро якої складає прагнення індивіда до збереження власної неповторності та незалежного самовизначення. Наукова новизна. У ході історико-філософської реконструкції показано, як саме філософія Просвітництва створювала духовні засади модернізації європейської культури, зокрема, на шляхах визнання її прав на власну ініціативу і суверенність, її індивідуальної своєрідності як суспільного блага, раціоналізації та поширення ідеї політичної, економічної і духовної незалежності особистості. Істотно, що ідея самовизначення особистості в просвітницькій філософії корелює не лише з визнанням природних прав людини, а з пошуками шляхів її включення до системи чинного права, умов гармонізації приватних і суспільних інтересів. Висновки. У філософії Просвітництва був зроблений дуже важливий, у плані подальшого становлення ідеї особистого самовизначення, крок щодо її раціоналізації – розмежування свободи і сваволі, усвідомлення того, що необхідною умовою дійсно вільного самовизначення особи є вміння керувати власними пристрастями і будувати своє життя на раціональних засадах, здатність відмовлятися від проявів надмірного егоїзму, погоджувати власні інтереси з інтересами інших, суспільства взагалі. Всі ці ідеї знайшли своє вираження у філософсько-правовій системі лібералізму, яка, виникнувши внаслідок синтезу концепцій індивідуалізму і раціональності, і стала світоглядною основою модернізації західної цивілізації.