Browsing by Author "Шрамко, Ігор Анатолійович"

Now showing 1 - 13 of 13

Динамічні соціотехнічні системи діяльності: соціальна підтримка жінок
(Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, 2020) Шевяков, Олексій Володимирович; Шрамко, Ігор Анатолійович
UKR: В статті проаналізовано соціально-психологічне забезпечення життєдіяльності жінок в умовах динамічних соціотехнічних систем управління. Мета статті полягала у досліджуваних в умовах динамічних соціотехнічних систем діяльності. Обстежено 500 досліджуваних (оператори, фахівці) у віці від 18 до 46 років (всі жінки) в динамічних автоматизованих системах управління. Як оптимізуючий метод використано довільну психічну саморегуляцію життєдіяльності. Виявлено та скореговано негативні функціональні стани жінок щляхом оволодіння ними навичками саморегуляції (аутотренінг, ідеомоторне тренування). Програма містила вправи розминки, тренінгові вправи, дискусії, міні-лекції, роботу в парах та малих групах. Опановувалися м’язова релаксація, самонавіювання, активація рефлексивної зони свідомості. Результати. Схарактеризовано соціально-психологічні особливості взаємодії і взаємовпливу компонентів динамічних соціотехнічних систем діяльності. Здійснено психологічний аналіз тенденцій розвитку таких систем. В емпіричному дослідженні визначено особливості забезпечення життєдіяльності жінок на робочих місцях. Розроблено та апробовано концепцію соціальної підтримки їх життєдіяльності. Спрогнозовано роботоздатність жінок і можливі зміни їх функціонального стану. Здійснено обгрунтування соціально-психологічного забезпечення розвитку соціотехнічних систем діяльності, яке допоможе подолати негативні наслідки функціонування таких систем та призведе до їх подальшого розвитку за нових (ринкових) умов. Перспектива продовження дослідження вбачається в розробці психологічної теорії оптимізації процесу діяльності жінок у динамічних соціотехнічних системах. Висновки. Проведена дослідницька робота щодо вивчення особливостей життєдіяльності та роботоздатності жінок у динамічних соціотехнічних системах, виявлення прояву їх функціонального стану. Розроблено та апробовано структурно-функціональну модель соціально-психологічного забезпечення життєдіяльності жінок відносно до існуючих стадій діяльності у динамічних соціотехнічних системах.
Дослідження функціональних станів особистості в умовах трудової діяльності
(Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України, Полтав. нац. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка, Київ, 2020) Шевяков, Олексій Володимирович; Бабатенко, Олександр Васильович; Шрамко, Ігор Анатолійович
UKR: У статті проаналізовано основні теоретичні підходи до психологічної регуляції функціональних станів фахівців в умовах виробничої діяльності. Мета статті полягає у визначенні сутності психологічної регуляції функціональних станів особистості й розкритті її особливості в умовах трудової діяльності. Розроблено огляд методів дослідження функціонального стану і класифікацію методичних підходів, викладені їх основні положення. Обгрунтовано доцільність використання методу довільної психологічної саморегуляції для вирішення завдань психологічного забезпечення соціальної підтримки особистості. Розглянуто основні шляхи та засоби оптимізації і профілактики несприятливих функціональних станів, здійснення психологічного аналізу діяльності фахівців, вивчення досвіду застосування засобів оптимізації для усунення несприятливих психологічних станів особистості в таких галузях науки як психологія праці, психогігієна, медицина, психологія та психофізіологія праці. Встановлено, що реалізація коригуючих впливів на функціональний стан в умовах професійної діяльності може бути здійснена за допомогою методу довільної психічної регуляції стану, який на сьогодні є найбільш актуальним і перспективним психологічним засобом оптимізації. Зазначений метод є ефективним для усунення несприятливих психологічних станів (перевтоми, нервово-психічної напруги, гіперкінезії, монотонії). Його використання складає перспективу подальших досліджень у контексті психологічного забезпечення соціальної підтримки фахівців. Застосування елементів психологічного забезпечення професійної діяльності фахівців у поєднанні з організаційними заходами дають можливість здійснювати контроль за динамікою працездатності та створювати більш оптимальні умови праці. Нагальна потреба в використанні профілактичних та корекційних заходів для оптимізації функціональних станів особистості досить значна, оскільки діяльність фахівців проходить в умовах впливу комплексу різноманітних соціально-психологічних, технічних, природних та інших чинників, які призводять до зниження рівня працездатності. Все це з особливою гостротою підкреслює необхідність створення відповідної психопрофілактичної системи оптимізації психологічного стану фахівців.
Моделювання соціальної підтримки жінок в умовах динамічної соціотехнічної системи
(Херсонський державний університет, 2020) Шевяков, Олексій Володимирович; Шрамко, Ігор Анатолійович
UKR: Метою статті є з’ясування особливостей соціально-психологічного забезпечення життєдіяльності жінок в умовах динамічних соціотехнічних систем управління. Методи. За допомогою методів анкетування та структурного моделювання, оцінювання напруженості психологічних функцій (тест М. Люшера, cоціометрія, увага, мислення, частота серцевих скорочень, тремор, динамометрія) виявлено зміну стомлення, що зростає, під час роботи досліджуваних в умовах динамічних соціотехнічних систем діяльності. Обстежено 500 досліджуваних (оператори, фахівці) у віці від 18 до 46 років (усі жінки) у динамічних автоматизованих системах управління. Як оптимізуючий метод використано довільну психічну саморегуляцію життєдіяльності. Виявлено та скореговано негативні функціональні стани жінок шляхом оволодіння ними навичками саморегуляції (аутотренінг, ідеомоторне тренування). Програма містила вправи-розминки, тренінгові вправи, дискусії, міні-лекції, роботу в парах і малих групах. Опановувалися м’язова релаксація, самонавіювання, активація рефлексивної зони свідомості. Результати. Схарактеризовано соціально-психологічні особливості взаємодії та взаємовпливу компонентів динамічних соціотехнічних систем діяльності. Здійснено психологічний аналіз тенденцій розвитку таких систем. В емпіричному дослідженні визначено особливості забезпечення життєдіяльності жінок на робочих місцях. Розроблено й апробовано концепцію соціальної підтримки їхньої життєдіяльності. Спрогнозовано роботоздатність жінок і можливі зміни їхнього функціонального стану. Здійснено обґрунтування соціально-психологічного забезпечення розвитку соціотехнічних систем діяльності, яке допоможе подолати негативні наслідки функціонування таких систем і зумовить їх подальший розвиток за нових (ринкових) умов. Перспектива продовження дослідження вбачається в розробленні психологічної теорії оптимізації процесу діяльності жінок у динамічних соціотехнічних системах. Висновки. Проведена дослідницька робота щодо вивчення особливостей життєдіяльності й роботоздатності жінок у динамічних соціотехнічних системах, виявлення прояву їхнього функціонального стану. Розроблено та апробовано структурно-функціональну модель соціально-психологічного забезпечення життєдіяльності жінок стосовно наявних стадій діяльності в динамічних соціотехнічних системах.
Психологічна підтримка життєдіяльності жінок в умовах динамічної соціотехнічної системи
(Видавничий дім «Гельветика», Одеса, 2020) Шевяков, Олексій Володимирович; Шрамко, Ігор Анатолійович
UKR: статті розглянуто особливості соціальної підтримки життєдіяльності жінок в умовах динамічної соціотехнічної системи управління природокористуванням. За допомогою методів електрокардіографії та електроокулографії виявлено зміну наростаючого стомлення під час роботи досліджуваних із дисплейними відеорядами автоматизованої соціотехнічної системи «Моніторинг природоохоронної діяльності». Обстежено 350 досліджуваних (оператори, фахівці, студенти, що мають навички роботи з комп’ютером) у віці від 18 до 36 років (усі – жінки) до, під час і після роботи з дисплейними відеорядами динамічної автоматизованої системи управління. Загальна тривалість діяльності за дисплеєм не перевищувала чотирьох годин безперервної роботи. Охарактеризовано форми, зміст і характер взаємодії і взаємовпливу компонентів динамічної соціотехнічної системи «людина – природа». Здійснено соціально-психологічний аналіз тенденцій розвитку такої соціотехнічної системи. В емпіричному дослідженні визначено особливості психологічної взаємодії жінок із дисплейними відеорядами. Розроблено концепцію соціальної підтримки їхньої життєдіяльності під час роботи з дисплейними відеорядами динамічної неперервної інформації. Встановлено залежність рівня комп'ютерної готовності жінок і якості сприйняття ними інформації від різних форм подання. З’ясовано, що на якість сприйняття інформації впливає не тільки рівень комп'ютерної готовності, а й загальний час знайомства з комп'ютером, а також час, що проводиться за роботою на комп'ютері. З погляду підсистеми відображально-моделюючої інформаційної активності проєктувальника підвищенню уваги до інформаційного повідомлення сприяє його техніко-естетична привабливість, що безпосередньо вливає на сприйняття користувача. Виявлено в тенденції позитивний взаємозв'язок між техніко-естетичною привабливістю і запам’ятовуваністю інформаційного повідомлення. Привабливіші в естетичному відношенні інформаційні повідомлення здатні викликати інтерес у користувача, найкращим чином виконуючи інформативну та інформаційну функції.
Психологічне забезпечення соціальної підтримки жінок в динамічних соціотехнічних системах діяльності
(Center of Modern Pedagogy "Learning Without Borders" (Canada), 2020) Шевяков, Олексій Володимирович; Шрамко, Ігор Анатолійович
UKR: У статті з’ясовано сутність соціально-психологічного забезпечення життєдіяльності жінок в умовах динамічних соціотехнічних систем управління. Мета статті полягала у виявленні зміни зростаючого стомлення при роботі досліджуваних в умовах динамічних соціотехнічних систем діяльності. Обстежено500 досліджуваних (оператори, фахівці) у віці від 18 до 46 років (всі жінки) в динамічних автоматизованих системах управління. Як оптимізуючий метод використано довільну психічну саморегуляцію життєдіяльності. Виявлено та скореговано негативні функціональні стани жінок щляхом оволодіння ними навичками саморегуляції (аутотренінг, ідеомоторне тренування).
Психологічні засади професійного здоров’я фахівців
(Center of Modern Pedagogy "Learning Without Borders", Canada, 2020) Бурлакова, Ірина Анатоліївна; Шевяков, Олексій Володимирович; Шрамко, Ігор Анатолійович
UKR: У статті розроблено теоретико-методологічний підхід до дослідження процесу професійного здоров’я фахівців, який дозволив виділити професійно важливі якості фахівця, що впливають на його професійне здоров’я, а також прогнозувати їх трансформацію при зміні соціальних умов. Виявлено особливості динаміки процесу професійного здоров’я фахівців, визначено типи ціннісного ставлення до професійної діяльності та особливості їх проявів у фахівців, що мають різний досвід такої діяльності. Показано, що динаміка професійного становлення фахівців пов’язана з активізацією змін внутрішнього і зовнішнього середовища суб’єкта діяльності. Запропоновано концептуальну модель формування та збереження професійного здоров’я фахівців, що реалізується як теоретико-методологічна стратегія системного і цілісного процесу
Психологічні чинники професійного здоров'я фахівців економічної сфери
(Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля, Сєвєродонецьк, 2019) Бурлакова, Ірина Анатоліївна; Шевяков, Олексій Володимирович; Шрамко, Ігор Анатолійович
UKR: Виявлено, що успіх людини в професійній діяльності пов'язаний з її здоров'ям тісним чином, а вплив здоров'я на кар'єру і кар'єри на здоров'я є обопільним. Психологічні чинники професійного здоров'я фахівців економічної сфери ми розглянули як трьохкомпонентну структуру, що об'єднує когнітивний, емоційний і поведінковий модулі. Когнітивний модуль передбачає адекватне уявлення фахівця про рівень свого здоров'я. Емоційний модуль включає в себе весь спектр переживань стану «здоров'я / хвороби», що виникають у включеного в ту чи іншу професійну ситуацію фахівця. У поведінковому модулі відображаються особливості поведінки фахівця, що сприяють адаптації до мінливих умов навколишнього середовища і професійної діяльності. До психологічних чинників професійного здоров'я фахівців економічної сфери ми також відносимо стрес-чинники професійної діяльності та індивідуально-психологічні особливості особистості професіонала. Основними стресори, які впливають на діяльність фахівців економічної сфери є наступні: зміст професійної діяльності, її організація; професійна кар'єра; корпоративні взаємовідносини; позаорганізаційні джерела стресу. Доведено, що здорова поведінка являє собою конкретний прояв психологічного потенціалу здоров'я, вона є і процесом, і результатом взаємодії чотирьох чинників: мотивації до здоров'я; накопиченого досвіду щодо збереження здоров'я; здатності підтримувати своє здоров'я; відповідного рівня досягнутого здоров'я. Вплив різних стресогенних чинників на професійне здоров'я фахівця економічної сфери велике. Основними ознаками цього негативного впливу є: негативна самооцінка; почуття провини; зростання агресивності, ворожості; відчуття емоційного виснаження; наявність психосоматичного захворювання. Щодо відчуття задоволеності життям і відчуття щастя, то воно залежить від чотирьох чинників: емоційної врівноваженості; життєвих пріоритетів; співвідношення роботи і відпочинку; власної ваги. Більшість описаних чинників можна віднести до об'єктивних впливів і суб'єктивного переживання ситуації, що склалася в професійній діяльності та базується на рівні розвитку психологічних ресурсів фахівців економічної сфери.
Психологія соціальної підтримки життєдіяльності жінок в умовах динамічної соціотехнічної системи
(Херсонський державний університет, 2020) Шевяков, Олексій Володимирович; Шрамко, Ігор Анатолійович
UKR: Метою статті є з’ясування особливостей соціальної підтримки життєдіяльності жінок в умовах динамічної соціотехнічної системи управління природокористуванням. Методи. За допомогою методів електрокардіографії та електроокулографії виявлено зміну наростаючого стомлення під час роботи досліджуваних з дисплейними відеорядами автоматизованої соціотехнічної системи «Моніторинг природоохоронної діяльності». Обстежено 350 досліджуваних (оператори, фахівці, студенти, що мають навички роботи з комп’ютером) віком від 18 до 36 років (всі жінки) до, під час і після роботи з дисплейними відеорядами динамічної автоматизованої системи управління. Загальна тривалість діяльності за дисплеєм не перевищувала чотирьох годин безперервної роботи. Результати. Охарактеризовано форми, зміст і характер взаємодії і взаємовпливу компонентів динамічної соціотехнічної системи «людина – природа». Здійснено соціально-психологічний аналіз тенденцій розвитку такої соціотехнічної системи. В емпіричному дослідженні визначено особливості психологічної взаємодії жінок з дисплейними відеорядами. Розроблено концепцію соціальної підтримки їхньої життєдіяльності під час роботи з дисплейними відеорядами динамічної неперервної інформації. Висновки. Встановлено залежність рівня комп’ютерної готовності жінок і якості сприйняття ними інформації з різних форм подання. З’ясовано, що на якість сприйняття інформації впливає не тільки рівень комп’ютерної готовності, але й загальний час знайомства з комп’ютером, а також час, що проводиться за роботою на комп’ютері. З точки зору підсистеми відображально-моделюючої інформаційної активності проєктувальника підвищенню уваги до інформаційного повідомлення сприяє його техніко-естетична привабливість, що безпосередньо вливає на сприйняття користувача. Виявлено в тенденції позитивний взаємозв’язок між техніко-естетичною привабливістю і запам’ятовуваністю інформаційного повідомлення. Привабливіші в естетичному відношенні інформаційні повідомлення здатні викликати інтерес у користувача, найкращим чином виконуючи інформативну та інформаційну функції.
Психологія соціальної підтримки життєдіяльності жінок в умовах динамічної соціотехнічної системи: емпіричні дослідження
(RS Global Sp. z O.O., Poland, 2019) Шевяков, Олексій Володимирович; Шрамко, Ігор Анатолійович; Бабатенко, Олександр Васильович
UKR: Метою статті є з’ясування особливостей соціальної підтримки життєдіяльності жінок в умовах динамічної соціотехнічної системи управління природокористуванням. Методи. За допомогою методів електрокардіографії та електроокулографії виявлено зміну наростаючого стомлення під час роботи досліджуваних з дисплейними відеорядами автоматизованої соціотехнічної системи «Моніторинг природоохоронної діяльності». Обстежено 350 досліджуваних (оператори, фахівці, студенти, що мають навички роботи з комп’ютером) віком від 18 до 36 років (всі жінки) до, під час і після роботи з дисплейними відеорядами динамічної автоматизованої системи управління. Загальна тривалість діяльності за дисплеєм не перевищувала чотирьох годин безперервної роботи. Результати. Охарактеризовано форми, зміст і характер взаємодії і взаємовпливу компонентів динамічної соціотехнічної системи «людина – природа». Здійснено соціально-психологічний аналіз тенденцій розвитку такої соціотехнічної системи. В емпіричному дослідженні визначено особливості психологічної взаємодії жінок з дисплейними відеорядами. Розроблено концепцію соціальної підтримки їхньої життєдіяльності під час роботи з дисплейними відеорядами динамічної неперервної інформації. Висновки. Встановлено залежність рівня комп’ютерної готовності жінок і якості сприйняття ними інформації з різних форм подання. З’ясовано, що на якість сприйняття інформації впливає не тільки рівень комп’ютерної готовності, але й загальний час знайомства з комп’ютером, а також час, що проводиться за роботою на комп’ютері. З точки зору підсистеми відображально-моделюючої інформаційної активності проєктувальника підвищенню уваги до інформаційного повідомлення сприяє його техніко-естетична привабливість, що безпосередньо вливає на сприйняття користувача. Виявлено в тенденції позитивний взаємозв’язок між техніко-естетичною привабливістю і запам’ятовуваністю інформаційного повідомлення. Привабливіші в естетичному відношенні інформаційні повідомлення здатні викликати інтерес у користувача, найкращим чином виконуючи інформативну та інформаційну функції.
Соціальна підтримка життєдіяльності жінок в умовах динамічної соціотехнічної системи
(Center of Modern Pedagogy "Learning Without Boarders" (Canada), 2019) Шевяков, Олексій Володимирович; Шрамко, Ігор Анатолійович; Бабатенко, Олександр Васильович
UKR: У статті з‘ясовано особливості соціальної підтримки життєдіяльності жінок в умовах динамічної соціотехнічної системи управління природокористуванням. За допомогою методів електрокардіографії та електроокулографії виявлено зміну зростаючого стомлення при роботі досліджуваних з дисплейними відеорядами автоматизованої соціотехнічної системи «Моніторинг природоохоронної діяльності». Обстежено 350 досліджуваних (оператори, фахівці, студенти, що мають навички роботи з комп‘ютером) у віці від 18 до 36 років (всі жінки) до, під час і після роботи з дисплейними відеорядами динамічної автоматизованої системи управління.
Соціальна підтримка життєдіяльності жінок в умовах динамічної соціотехнічної системи
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2019) Шевяков, Олексій Володимирович; Шрамко, Ігор Анатолійович; Бабатенко, Олександр Васильович
UKR: У статті з‘ясовано особливості соціальної підтримки життєдіяльності жінок в умовах динамічної соціотехнічної системи управління природокористуванням. За допомогою методів електрокардіографії та електроокулографії виявлено зміну зростаючого стомлення при роботі досліджуваних з дисплейними відеорядами автоматизованої соціотехнічної системи «Моніторинг природоохоронної діяльності». Обстежено 350 досліджуваних (оператори, фахівці, студенти, що мають навички роботи з комп‘ютером) у віці від 18 до 36 років (всі жінки) до, під час і після роботи з дисплейними відеорядами динамічної автоматизованої системи управління
Соціальна підтримка інклюзивного музичного навчання дітей з порушеннями зору
(Scientific Publishing Center “Sci-conf.com.ua”, 2019) Шевяков, Олексій Володимирович; Шрамко, Ігор Анатолійович; Славська, Яніна Анатоліївна; Славська, Валерія Анатоліївна
UKR: Розглянуто питання щодо забезпечення соціального захисту певної категорії громадян, зокрема – дітей з особливими освітніми потребами. Досліджено вплив музичного навчання на формування особистості та розвиток адаптаційних можливостей дитини із вадами зору з оглядом на умови музичної школи.
Соціально-педагогічний супровід життєдіяльності жінок в умовах динамічної соціально-технічної системи
(Іnternational Science Group, 2020) Шевяков, Олексій Володимирович; Шрамко, Ігор Анатолійович; Славська, Яніна Анатоліївна; Сізов, В.; Алферов, О.
UKR: У статті містяться дослідження, які відображають процеси і зміни в структурі сучасної науки та тенденції її розвитку.