Browsing by Author "Ярошенко, Тетяна Олександрівна"

Now showing 1 - 6 of 6

Принципи відкритого доступу та відкритої науки в Україні: що думають дослідники і як можуть допомогти бібліотекарі?
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Ярошенко, Тетяна Олександрівна
UKR: Ця доповідь досліджує ставлення українських дослідників до принципів відкритого доступу, відкритої науки та управління даними досліджень на основі результатів національного соціологічного опитування (квітень-липень 2025 року). Це дослідження, в якому взяли участь представники різних дисциплін та академічних установ, має на меті оцінку їхньої обізнаності, практики та готовності до впровадження підходів відкритої науки. Результати показують загалом позитивне ставлення до відкритого доступу, проте вказують на обмежене практичне впровадження через інфраструктурні, регуляторні та культурні бар'єри. Дослідники висловили занепокоєння щодо обміну даними, зокрема щодо питань авторського права, зловживання даними та відсутності інституційної підтримки. Опитування також висвітлює прогалини у знаннях щодо планування управління даними та принципів FAIR. Особлива увага приділяється ролі академічних бібліотек як ключових посередників у переході до відкритої науки: вони підтримують дослідників шляхом навчання, надання рекомендацій, послуг зі зберігання даних та адвокації. У доповіді розглянуті практичні рекомендації для наукових установ, політиків та бібліотек, які прагнуть сприяти створенню більш відкритого та схильного до співпраці наукового середовища в Україні.
Принципи відкритого доступу та відкритої науки в Україні: що думають дослідники і як можуть допомогти бібліотекарі? (презентація)
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Ярошенко, Тетяна Олександрівна
UKR: Ця презентація досліджує ставлення українських дослідників до принципів відкритого доступу, відкритої науки та управління даними досліджень на основі результатів національного соціологічного опитування (квітень-липень 2025 року). Це дослідження, в якому взяли участь представники різних дисциплін та академічних установ, має на меті оцінку їхньої обізнаності, практики та готовності до впровадження підходів відкритої науки. Результати показують загалом позитивне ставлення до відкритого доступу, проте вказують на обмежене практичне впровадження через інфраструктурні, регуляторні та культурні бар'єри. Дослідники висловили занепокоєння щодо обміну даними, зокрема щодо питань авторського права, зловживання даними та відсутності інституційної підтримки. Опитування також висвітлює прогалини у знаннях щодо планування управління даними та принципів FAIR. Особлива увага приділяється ролі академічних бібліотек як ключових посередників у переході до відкритої науки: вони підтримують дослідників шляхом навчання, надання рекомендацій, послуг зі зберігання даних та адвокації. У доповіді розглянуті практичні рекомендації для наукових установ, політиків та бібліотек, які прагнуть сприяти створенню більш відкритого та схильного до співпраці наукового середовища в Україні.
Цифрове кураторство: можливості та виклики для бібліотек України (презентація)
(Ukrainian State University of Science and Technologies, Dnipro, 2024) Ярошенко, Тетяна Олександрівна
UKR: Сучасний цифровий ландшафт продовжує розвиватися досить швидко, тож перед бібліотеками постає завдання не лише зберігати цифровий вміст, а й курувати його. Особливо з огляду на потреби відкритої науки та відкритих даних, зокрема можливості пошуку, доступності, сумісності та повторного використання (FAIR) цифрових даних. Виклики часу вимагають створення ефективних бібліотечних стратегій цифрового кураторства та розвитку відповідних навичок бібліотекарів, в т. ч. через бібліотечну освіту та навчання впродовж життя. В статті розглянуто основні світові тенденції в галузі цифрового кураторства та перспективи впровадження відповідних практик для бібліотек України, зокрема ті, що викликані впровадженням Національного плану відкритої науки, та впровадженням доступу до дослідницьких даних. Методи дослідження – критичний огляд вітчизняних та закордонних публікацій з цифрового кураторства, офіційних документів та окремих веб-сайтів бібліотек України, присвячених відкритим дослідницьким даним. Результати дослідження свідчать про потребу комплексного розгляду цифрового кураторства як нової функції бібліотек, ролі університетських бібліотек в координації та адвокації відповідної роботи на рівні закладу, а також запровадження цифрового кураторства як спеціалізації бібліотечної галузі: бібліотекар даних (куратор даних), який може бути учасником дослідницької групи у сфері управління даними.
Цифрове кураторство: можливості та виклики для бібліотек України (тези)
(Ukrainian State University of Science and Technologies, Dnipro, 2024) Ярошенко, Тетяна Олександрівна; Ярошенко, Олександра Ігорівна
UKR: Сучасний цифровий ландшафт продовжує розвиватися досить швидко, тож перед бібліотеками постає завдання не лише зберігати цифровий вміст, а й курувати його. Особливо з огляду на потреби відкритої науки та відкритих даних, зокрема можливості пошуку, доступності, сумісності та повторного використання (FAIR) цифрових даних. Виклики часу вимагають створення ефективних бібліотечних стратегій цифрового кураторства та розвитку відповідних навичок бібліотекарів, в т. ч. через бібліотечну освіту та навчання впродовж життя. В статті розглянуто основні світові тенденції в галузі цифрового кураторства та перспективи впровадження відповідних практик для бібліотек України, зокрема ті, що викликані впровадженням Національного плану відкритої науки, та впровадженням доступу до дослідницьких даних. Методи дослідження – критичний огляд вітчизняних та закордонних публікацій з цифрового кураторства, офіційних документів та окремих веб-сайтів бібліотек України, присвячених відкритим дослідницьким даним. Результати дослідження свідчать про потребу комплексного розгляду цифрового кураторства як нової функції бібліотек, ролі університетських бібліотек в координації та адвокації відповідної роботи на рівні закладу, а також запровадження цифрового кураторства як спеціалізації бібліотечної галузі: бібліотекар даних (куратор даних), який може бути учасником дослідницької групи у сфері управління даними.
Штучний інтелект – дослідникам: заборонити не можна використовувати (презентація)
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2023) Ярошенко, Тетяна Олександрівна
UKR: З появою сервісів та застосунків штучного інтелекту (ШІ) точаться дискусії щодо неминучих змін в багатьох сферах, в тому числі впливах ШІ на наукову комунікацію. Основні ризики застосування ШІ полягають в потенційних порушеннях академічної доброчесності, зокрема фальсифікації та фабрикації наукових даних, негативного впливу на рівень критичного мислення дослідника тощо. І все ж розвиток технологій неминучий, а отже, не помічати чи заборонити сервіси та застосунки ШІ вже неможливо. Дослідники вже використовують їх для певних завдань: написання, редагування та перекладу текстів, конспектування літератури, ідентифікації джерел, статистичного аналізу, написання кодів тощо. Без сумніву, з часом з’являтимуться ще більш досконалі інструменти, спеціально розроблені для потреб вчених. Розглянуто окремі аспекти використання ШІ для різних етапів життєвого циклу дослідження, проаналізовано основні переваги та недоліки.
Штучний інтелект – дослідникам: заборонити не можна використовувати (тези)
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2023) Ярошенко, Тетяна Олександрівна
UKR: З появою сервісів та застосунків штучного інтелекту (ШІ) точаться дискусії щодо неминучих змін в багатьох сферах, в тому числі впливах ШІ на наукову комунікацію. Основні ризики застосування ШІ полягають в потенційних порушеннях академічної доброчесності, зокрема фальсифікації та фабрикації наукових даних, негативного впливу на рівень критичного мислення дослідника тощо. І все ж розвиток технологій неминучий, а отже, не помічати чи заборонити сервіси та застосунки ШІ вже неможливо. Дослідники вже використовують їх для певних завдань: написання, редагування та перекладу текстів, конспектування літератури, ідентифікації джерел, статистичного аналізу, написання кодів тощо. Без сумніву, з часом з’являтимуться ще більш досконалі інструменти, спеціально розроблені для потреб вчених. Розглянуто окремі аспекти використання ШІ для різних етапів життєвого циклу дослідження, проаналізовано основні переваги та недоліки.