Інші праці КТОМП (ДМетІ)

Permanent URI for this collectionhttp://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/14584

ENG: Other Works

Browse

Now showing 1 - 7 of 7

Використання дрібнодисперсних марганцевих концентратів в металургійних процесах
(Український державний університет науки і технологій, ІВК «Системні технології», Дніпро, 2025) Ольшанський, О. В.; Панов, О. О.; Анкудінов, Руслан Валентинович; Мяновська, Яна Валеріївна
UKR: Аналіз фізико-хімічних властивостей концентратів 2-го сорту показує, що характерна для них зернисто-піщана структура не забезпечує достатньої комкуємості аглошихти і не дозволяє при проведенні її грануляції отримати необхідний гранулометричний склад і міцнісні показники гранулюємого матеріалу. Одним із шляхів підвищення ступеня використання хвостів є попередня підготовка з введенням в'яжучих речовин «Реагент торфгідрооксидний». У лабораторних умовах НМетАУ реагент торфгідроксидний випробуваний при отриманні агломерату з шихти, що містить хвости збагачення марганцевої руди. Якість отриманого агломерату: вихід придатного - 81,3%; міцність на удар - 3,0%; міцність на стирання - 1,5%; хімічний склад готового агломерату: Mnзаг. - 28,72%, S - 0,211, C - 0,91%. Згідно з результатами фрактографічного аналізу виявлена тонка структура зламу спеченого зразка. Структура поверхні руйнування характеризується ямковою мікробудовою. Характерним є рельєф, утворений сукупністю окремих фасеток. Така будова пояснюється тим, що при досягненні граничних станів в локальних обсягах на ділянках, що представляють собою перешкоди для безперервності деформації, зароджуються мікропорожнечі.
Вплив рудновугільних композицій у складі шихти на формування термічно резервної зони доменної печі
(Український державний університет науки і технологій, ІВК «Системні технології», Дніпро, 2024) Ванюков, Антон Андрійович; Камкіна, Людмила Володимирівна; Іващенко, Валерій Петрович; Мяновська, Яна Валеріївна; Сазонов, П. О.
UKR: Об’єкт дослідження – технологія виплавки чавуну при застосуванні рудновугільних композицій. Мета роботи – вплив змінення складу доменної шихти на тепловий стан формування термічно резервної зони. Методи дослідження - теоретичні дослідження базуються на основних положеннях фізичної хімії і теорії металургійних процесів. Експериментальні дослідження проведено в лабораторних та промислових умовах. Наукова новизна - між відновленням та газифікацією “coupling phenomenon” існує – це тісний контакт між дрібними частинками оксидів заліза та вуглецю, який формується в рудо-вугільному композиті, що забезпечує підвищення ефективності доменної плавки. Скорочення витрати палива та відповідно кількості газів на одиницю шихти сучасної доменної плавки, скорочується висота резервної зони; не спостерігається цієї зони і у вертикальних елементах печі з максимальним рудним навантаженням. Практична значимість – застосування рудовугільних композицій забезпечує високу швидкість реакцій відновлення заліза і газифікації вуглецю і низьку початкову температуру газифікації вуглецю 250-420ºС, що забезпечується рециркуляцією газу в обкотиші, завдяки короткій відстані між частинами залізовмісних та вуглецевих композитів та їх розмірів, де відстань між ними коротка і межа реакції «видима» одним і іншим.
Значення якості коксу в електричній печі з зануреною дугою для виробництва феросплавів
(Український державний університет науки і технологій, ІВК «Системні технології», Дніпро, 2025) Ісаєв, А. С.; Крамар, І. А.; Мяновська, Яна Валеріївна; Камкіна, Людмила Володимирівна
UKR: При виробництві феросплавів в умовах виробництва треба мінімізувати питомі витрати електричної енергії. Її споживання залежить головним чином від реакцій, що відбуваються в зоні попереднього відновлення, тоді як стабільна робота визначається розміром коксового шару та хімічними реакціями, що там відбуваються. Схематично можна розділити піч на чотири зони та представити основні хімічні реакції, які там відбуваються. Гетерогенні (газ-тверді) реакції, що відбуваються в зоні попереднього відновлення печі, мають великий вплив на загальне споживання коксу та електроенергії при виробництві марганцевих сплавів. Відновлення Mn3O4 до MnO може відбуватися паралельно з реакцією Будуара, тоді як відновлення MnO2 до Mn3O4 відбувається при температурах нижче порогу газифікації коксу. Реакційна здатність коксу є дуже важливим критерієм для вибору відновника для використання в електропечі для виробництва феросплавів, оскільки вона впливає на питому кількість вуглецю та енергоємність процесу. Найпоширенішим тестом у промисловій практиці є японський тест під назвою CRI/CSR (індекс реактивності коксу та міцність коксу після реакції). Внутрішні властивості вуглецевого матеріалу мають великий вплив на реакційну здатність.
Моделювання впливу складу шлаку на надходження водню в метал
(Український державний університет науки і технологій, ІВК «Системні технології», Дніпро, 2025) Автономов, Д. В.; Камкін, Володимир Юрійович; Тогобицька, Дар’я Миколаївна; Мяновська, Яна Валеріївна
UKR: Проведено моделювання впливу хімічного складу шлакових розплавів на ступінь розчинності водню та парів води та розроблено моделі структури шлакових та металевих розплавів, які використані для оцінки впливу різних варіантів розміщення домішкових елементів у розплавах на їхній зарядовий стан. Розчинення водяної пари припадають на область шлаків з деяким надлишком кисню, а розчинення водню - область шлаків з дефіцитом кисню. Іншими словами, розчинення води в шлаках відбувається лише в окислювальних умовах, а водню – у відновлювальних. У світлі викладеного логічно припустити, що домінуюча роль ρ у багатофакторних залежностях є ознакою перебування водню в відносно нейтральному стані, підвищення ролі параметра Δe свідчить про активізацію його взаємодії з навколишніми атомами матриці, в першу чергу кисню.
Особливості технології виплавки і розкислення марганцовистої сталі
(Український державний університет науки і технологій, ІВК «Системні технології», Дніпро, 2025) Гречухин, А. А.; Мяновська, Яна Валеріївна; Камкіна, Людмила Володимирівна
UKR: Марганцовисту сталь можна класифікувати як сталь TRIP і сталь TWIP залежно від режиму механізмів деформації. TRIP-сталі можуть протистояти високим навантаженням без деформації, а TWIP-сталі легко деформуються за низьких навантажень і не руйнуються аж до ступеня загальної деформації 90%. Це означає, що сталь зберігає хорошу пластичність навіть після процесу глибокої витяжки. Шлаковий режим процесу виплавки сталі істотно впливає на механічні властивості марганцовистої сталі, особливо на ударну в'язкість. Робота зі шлаком зводиться до отримання необхідної за технологічними інструкціями його основності та окисленості, а також концентрацій основних оксидів. Відомо, що для отримання найбільш високих значень механічних властивостей сталі потрібно, щоб залишковий вміст алюмінію в металі не перевищував 0,04%. При введенні однакової кількості алюмінію для розкислення (1,2 кг на 1 т рідкого металу) концентрація алюмінію в металі варіюється від 0,01 % до 0,09 % через коливання окисленості металу. Зменшити окисленість металу можливо шляхом дифузійного розкислення шлаку відновлювального періоду.
Пил електросталеплавильного виробництва як ресурс сталого розвитку металургійної промисловості
(Український державний університет науки і технологій, ІВК «Системні технології», Дніпро, 2023) Камкіна, Людмила Володимирівна; Мяновська, Яна Валеріївна; Пройдак, Юрій Сергійович; Ісаєва, Людмила Євгенівна
UKR: Об’єктом дослідження є технологія переробки пилу ДСП та залізовмісних відходів металургії. Метою роботи є аналіз фізико-хімічних процесів, експериментальні дослідження та розробка інноваційних технологічних рішень і рекомендацій щодо пилу ДСП та залізовмісних металургійних відходів. Методи дослідження – теоретичні дослідження базуються на основних положеннях фізичної хімії та теорії металургійних процесів. Розрахунки термодинамічної рівноваги оксидних систем базуються на теорії Гіббса та реалізовані за допомогою комп’ютерної програми «FASTSage 6.0»; дослідження хімічного складу фазових компонентів марганцевих феросплавів проводили за допомогою скануючого електронного мікроскопа YSM-6300LA фірми JEOL, Японія. Наукова новизна. Ефективне видалення цинку з пилу ДСП можливе вже при помірних температурах 1000...1100oС, у тому числі при використанні некондиційних вуглецевих матеріалів як відновника вуглецю. При температурах порядку 1000...1100°С залізовмісний пил і шлам зазнають змін, що призводить до зменшення вмісту Zn в оброблюваному матеріалі, переходу вихідних пилоподібних матеріалів у компактні, міцні. Маса. Практичне значення. Спільна переробка шлаку і пилу ДСП шляхом дозування в різних пропорціях не є раціональною, оскільки в цьому випадку знижується концентрація цинку, що збирається в газоочисному агрегаті обробки. Ефективніше буде організувати почергову переробку пилу і шлаку ДСП в різні періоди часу (наприклад, щомісяця).
Характеристика шунгітових порід для використання в процесах одержання сплавів
(Український державний університет науки і технологій, ІВК «Системні технології», Дніпро, 2025) Чумак, Д. Д.; Камкіна, Людмила Володимирівна; Мяновська, Яна Валеріївна
UKR: Розглянуто природній композиційний матеріал шунгіт, який має складний мінеральний склад. Одним з основних компонентів мінеральної складової шунгітових порід різних груп є кремнезем. Вуглець шунгіту рівномірно розподілений у силікатному каркасі з дрібнодисперсних кристалів кварцу. Як сировина шунгіт може бути використаний для виплавки силікомарганцю та феросиліцію. Вміст високоактивного вуглецю і кремнезему у співвідношенні, близькому до стехіометричного для реакції відновлення кремнію вуглецем, сприяє майже повному відновленню кремнію з цього матеріалу. Припускаючи, що шунгітова порода є системою Si-C-О, виконані термодинамічні розрахунки складу рівноважної газової фази для діапазону температур 1300-2300 К. Результати розрахунків рівноважного складу газової фази в системі Si-C-О за Р = 1 атм показали, що мінімальна температура виникнення конденсованого карбіду кремнію (β-SiC) дорівнює 1756 К.