Статті КФОП ФУЕЕП ДІІТ

Permanent URI for this collectionhttp://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/16488

ENG: Articles

Browse

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item type:Item,
    Інституційна адаптація органів місцевого самоврядування до викликів економічної невизначеності
    (ФОП Лібуркіна Л. М., Харків, 2025) Мушникова, Світлана Анатоліївна; Бобиль, Володимир Володимирович; Добрик, Лілія Олександрівна; Дронь, Марина Анатоліївна
    UKR: У статті досліджено концептуальні засади інституційної адаптації органів місцевого самоврядування (ОМС) до умов економічної невизначеності та зовнішніх викликів, зумовлених кризовими процесами, воєнними ризиками, децентралізаційними трансформаціями та євроінтеграційними зобов’язаннями України. Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методичних підходів до розуміння сутності інституційної адаптації місцевої влади, визначення ключових чинників, що її детермінують, і формування інтегральної моделі оцінювання адаптаційної спроможності територіальних громад. Методологія ґрунтується на системному, інституційному та порівняльному підходах, застосуванні методів логіко-структурного моделювання, контент-аналізу нормативних актів, індексного та бенчмаркінгового аналізу. Доведено, що інституційна адаптація є багатовимірним процесом, який охоплює три взаємопов’язані виміри: організаційно-структурний, фінансово-економічний і соціально-комунікативний. Систематизовано наукові підходи до інтерпретації цього явища, зокрема фінансово-бюджетний, спроможнісний, правово-організаційний, компаративно-ризиковий, реформний і постконфліктний. Визначено комплекс чинників, що впливають на ефективність адаптивних процесів, серед яких ключовими є інституційна спроможність органів управління, фінансова автономія, стабільність нормативного середовища, цифрова готовність, соціальна довіра та підтримка громадян. Запропоновано інтегральний показник інституційної адаптації ОМС, який включає п’ять груп індикаторів (фінансова гнучкість, кадрово-організаційна спроможність, нормативно-процедурна узгодженість, ризикова стійкість, соціально-комунікаційна взаємодія) та дозволяє оцінити рівень адаптивності громад за шкалою від 0 до 1. Практична значущість представленої моделі полягає в можливості використання її в процесах стратегічного планування, моніторингу інституційної стійкості, формування місцевих політик та оцінювання успішності реформ. Результати дослідження спрямовані на посилення управлінських механізмів місцевого самоврядування, розвиток аналітичної інфраструктури та зростання адаптивної стабільності територіальних громад у контексті сучасних соціально-економічних трансформацій.