Статті КФОП ФУЕЕП ДІІТ
Permanent URI for this collectionhttp://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/16488
ENG: Articles
Browse
Now showing 1 - 4 of 4
- Results Per Page
- Sort Options
Item type:Item, Сучасна політика управління фінансовими ризиками банку(Наукове видавництво ТОВ "ДКС Центр", 2022) Бобиль, Володимир Володимирович; Марценюк, Лариса Володимирівна; Аберніхіна, Ірина Георгіївна; Топоркова, Олена АнатоліївнаUKR: Фінансові ризики банку – це загроза невиконання стратегічних планів щодо ресурсної та дохідної частин операцій, яка негативно відобразиться на прибутку чи капіталі банку. Фінансові ризики притаманні активно-пасивним операціям банку, тому при їх проведенні дуже важливо визначити величину ризику, який бере на себе банк, і розробити та впровадити інструменти зменшення ризику. Політика управління фінансовими ризиками дає змогу ризик-менеджерам банку ідентифікувати, локалізувати, виміряти та моніторити кредитний ризик, ліквідності, процентний та ринковий ризик і тим самим мінімізувати їх негативний вплив на фінансовий стан кредитної установи. До основних складових політики управління ризиками відноситься мета, завдання та принципи адміністрування ризиків, ліміти, організаційна структура процесу управління та форми управлінської звітності щодо системи ризик-менеджменту.Item type:Item, Трансформація людського капіталу в умовах глобалізації: глобальні та національні перспективи(ТОВ `ДКС Центр`, 2024) Круглов, Валерій Олександрович; Пікуліна, Олена ВікторівнаUKR: У статті розглянуто поняття людського капіталу та наголошено на необхідності його розвитку. Проведено аналіз змін Індексу людського розвитку (ІЛР), як у національному, так і в міжнародному контексті. Виявлено, що країни світу в рейтингу ІЛР поділяються на чотири категорії. Україна входить до групи країн з високим ІЛР, що свідчить про її поступовий розвиток у цьому напрямку. Однак, разом із цим, існують певні виклики, які потребують уваги для подальшого покращення. Ключовою тенденцією розвитку людського капіталу є зміна акценту з "економічної людини" на "соціальну" та "творчу" особистість. Суспільство поступово переходить до розуміння, що не лише економічні показники мають значення, але й соціальний та культурний розвиток людини. Це дає можливість підвищити якість життя і розкрити інтелектуальний та творчий потенціал кожної особистості. Важливою складовою розвитку людського капіталу є посилення соціального компонента. Інвестиції в освіту, охорону здоров'я, культурний розвиток сприяють підвищенню рівня життя населення. Формування людського капіталу, спрямованого на інноваційну діяльність, також набуває особливої важливості. Сучасні економіки потребують людей, здатних до генерування нових ідей та креативного мислення. Освіта і наука відіграють важливу роль у формуванні та розвитку людського капіталу. В умовах глобалізації процес гуманізації освіти стає ще актуальнішим. Освітні інститути мають адаптуватися до нових викликів і вимог ринку праці, сприяючи постійному навчанню протягом життя. Окрім цього, інформаційні технології відіграють важливу роль у формуванні людського капіталу, що сприяє підвищенню продуктивності праці та розширенню доступу до знань. Зміна характеру трудового життя є ще однією ключовою тенденцією в умовах глобализації. Віртуальний ринок праці, який стає дедалі популярнішим, дає змогу людям працювати дистанційно і використовувати гнучкі форми зайнятості. Це відкриває нові можливості, але водночас ставить певні виклики перед суспільством. Міграція також стає актуальним питанням в умовах глобалізації. Людський капітал стає мобільнішим, а фахівці високої кваліфікації мають можливість працювати в різних країнах. Така мобільність сприяє обміну знаннями і досвідом, але може призводити до відтоку інтелектуальних ресурсів із країн, що розвиваються. У висновках зазначено, що розвиток людського капіталу в умовах глобалізації є ключовим фактором для забезпечення сталого екомічного зростання. Інвестиції в освіту, науку та здоров'я є основою для підвищення якості людських ресурсів і забезпечення конкурентоспроможності країн на глобальній арені.Item type:Item, Управління фінансовими ризиками банку в умовах воєнного стану(Чорноморський державний університет ім. Петра Могили, ТОВ «ДКС Центр», 2024) Дронь, Марина Анатоліївна; Тараненко, Артем СергійовичUKR: У статті досліджується проблематика управління фінансовими ризиками банків в умовах воєнного стану. Автори розглядають вплив воєнного конфлікту на банківську сферу, визначають основні фінансові ризики та небезпеки для банківської діяльності під час воєнних дій. У статті надано можливі стратегії управління кредитним, ринковим ризиками та ризиком ліквідності в умовах воєнного стану. Автори рекомендують інтегрувати гнучкі підходи до управління ризиками, зокрема реакцію на швидкозмінні обставини та розвиток адаптивних фінансових стратегій для забезпечення стійкості банківського сектору під час воєнних турбулентностей. В роботі зазначено, що в умовах воєнного стану існують можливості для банків вдосконалити свої стратегії управління фінансовими ризиками, щоб забезпечити не лише власну стійкість, але й підтримати економіку та економічну стабільність країни.Item type:Item, Імплементація збалансованої системи показників у контексті управління банками(Дніпровський державний технічний університет, м. Кам'янське, 2024) Туріянська, Марія Михайлівна; Коренюк, Людмила ВолодимирівнаUKR: У статті здійснюються контент-аналіз наукової літератури, а саме теоретичні передумови щодо впровадження збалансованої таблиці показників стратегічного управління ефективністю у банківській галузі. Збалансована таблиця показників – це стратегічна система управління ефективністю, яка принесла цілісний підхід до вимірювання ефективності, що є найважливішою діяльністю контрольної функції адміністрації. Більше того, це дослідження сприяє літературі з прикладами різних регіонів світу. Наведено приклад формування елементів таблиці збалансованих показників для Venture Bancorp. Більшість успішних зарубіжних банків проводять свою діяльність на принципах стратегічного управління, застосовуючи при цьому систему збалансованих показників Balanced Scorecad (ВSC) Нортона і Каплана. Висновки показують, що підготувати збалансовану таблицю показників банків більш вигідно, ніж повідомляти про фінансову діяльність лише з точки зору оцінки ефективності з цілісним підходом.