Статті КМЕУіСГД (ДМетІ)

Permanent URI for this collectionhttps://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/22104

ENG: Articles

Browse

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item type:Item,
    Суб’єкт і влада в сучасну епоху: проблема автономії
    (Видавничий дім «Гельветика», 2026) Палагута, Вадим Іванович; Білоус, Вікторія Олексіївна
    UKR: У статті розглядається проблема суб’єктивації в контексті трансформації автономії індивіда в умовах сучасного цифрового суспільства. Теоретичним підґрунтям дослідження виступають концепції влади, суб’єктивності та урядовості, розроблені в межах постструктуралістської традиції, зокрема у працях М. Фуко, Дж. Батлер, Б.-Ч. Хана, Р. Еспозіто та інших. Особлива увага приділяється аналізу переходу від дисциплінарної моделі влади до психополітичної, в якій механізми контролю набувають імпліцитного, внутрішньо інтеріоризованого характеру. Показано, що у фукіанській перспективі суб’єктивація здійснюється через дисциплінарні практики та водночас передбачає наявність певних зон автономії, пов’язаних із практиками самоуправління. Натомість у концепції Б.-Ч. Хана автономія зазнає радикальної трансформації: сучасна влада не пригнічує суб’єкта зовнішньо, а функціонує через механізми спокушання, самозалучення та добровільної самоексплуатації. У цьому контексті індивід переживає ілюзію свободи, яка, однак, стає умовою посилення контролю та ефективності влади. Окремо проаналізовано роль цифрових технологій і соціальних мереж як середовища формування так званого «цифрового несвідомого», що забезпечує доступ до передсвідомих і несвідомих структур бажання. У цьому вимірі концепція психополітики співвідноситься з теорією суб’єкції Дж. Батлер, де ключовим механізмом є пристрасна прив’язаність суб’єкта до влади, що діє на рівні несвідомого. Влада, таким чином, більше не потребує примусу чи репресії, оскільки функціонує через внутрішню згоду та бажання самого індивіда. У висновках обґрунтовується, що сучасний інформаційний режим призводить до зникнення класичного дуалізму автономії та залежності, формуючи новий тип суб’єктивності, в якому свобода і контроль стають взаємопов’язаними та нерозрізнюваними. Це відкриває перспективи подальших досліджень трансформацій суб’єктивності в умовах цифровізації та глобальних соціокультурних змін.